Новини районного управління юстиції
Втрата і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту
Статус біженця та додатковий захист втрачаються у разі, якщо особа:
- добровільно знову скористалася захистом країни громадянської належності (підданства);
- набула громадянства України або добровільно набула громадянства, яке мала раніше, або набула громадянства іншої держави і користується її захистом;
- добровільно повернулася до країни, яку вона залишила чи за межами якої перебувала внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань;
- будучи особою без громадянства, може повернутися в країну свого попереднього постійного проживання, оскільки обставин, за яких її було визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, більше не існує;
- отримала притулок чи дозвіл на постійне проживання в іншій країні;
- не може відмовлятися від користування захистом країни своєї громадянської належності, оскільки обставин, на підставі яких особу було визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, більше не існує.
15.03.2016
Контроль за дотриманням законодавства про звернення громадян
Контроль за дотриманням законодавства про звернення громадян відповідно до своїх повноважень здійснюють Верховна Рада України, народні депутати України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Уповноважений з прав людини Верховної Ради України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі комітети, депутати місцевих рад, а також міністерства, інші центральні органи виконавчої влади щодо підпорядкованих їм підприємств, установ та організацій.
15.03.2016
Документи пологового будинку
Відділ ДРАЦС Ульяновського РУЮ у Кіровоградській області інформує.
Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Ульяновського районного управління юстиції у Кіровоградській області повідомляє , що на виконання наказу Міністерства юстиції України № 1593/5 від 26.08.2015 року « Деякі питання організації роботи відділів державної реєстрації актів цивільного стану пов’язаної з державною реєстрацією народження дитини » ( із змінами від 23.02.2016 року № 519/5 ), у пологовому відділенні Ульяновської центральної районної лікарні , з дозволу головного лікаря лікарні та у визначені ним години та дні прийому громадян , з метою створення сприятливих умов , спрямованих на спрощення доступу громадян до адміністративних послуг щодо державної реєстрації народження дитини , буде запроваджено новий сервіс , який передбачає прийняття працівниками відділу державної реєстрації актів цивільного стану Ульяновського районного управління юстиції у Кіровоградської області документів , необхідних для проведення державної реєстрації народження дитини та видачу свідоцтв про народження дитини.
Дана послуга населенню буде надаватися відділом після закінчення капітального ремонту пологового будинку Ульяновської центральної районної лікарні Кіровоградської області.
Порядок використання земельних ділянок, призначених для ведення особистого селянського господарства.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)" від 12 лютого 2015 року № 191-VIII ст. 33 ЗК викладена в новій редакції, а ст. 5 Закону "Про особисте селянське господарство" доповнена новими частинами, згідно з якими земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами в користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення.
До квітня 2015 р. питання оренди земель особистого селянського господарства юридичними особами було досить спірним, оскільки з норм ЗК і Закону України "Про особисте селянське господарство" побічно випливала вимога щодо особистого використання даних земельних ділянок, без права здійснення підприємницької діяльності на них.
Облік та оприлюднення декларацій
Подані декларації включаються до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що формується та ведеться Національним агентством.
Національне агентство забезпечує відкритий цілодобовий доступ до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на офіційному веб-сайті Національного агентства.
Доступ до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на офіційному веб-сайті Національного агентства надається шляхом можливості перегляду, копіювання та роздруковування інформації, а також у вигляді набору даних (електронного документа), організованого у форматі, що дозволяє його автоматизоване оброблення електронними засобами (машинозчитування) з метою повторного використання.
Зазначені у декларації відомості щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта громадянина України, місця проживання, дати народження фізичних осіб, щодо яких зазначається інформація в декларації, місцезнаходження об’єктів, які наводяться в декларації (крім області, району, населеного пункту, де знаходиться об’єкт), є інформацією з обмеженим доступом та не підлягають відображенню у відкритому доступі.
Інформація про особу в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігається упродовж всього часу виконання цією особою функцій держави або місцевого самоврядування, а також упродовж п’яти років після припинення виконання нею зазначених функцій, крім останньої декларації, поданої особою, яка зберігається безстроково.
10.03.2016
Вимоги до найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу
- Найменування юридичної особи повинно містити інформацію про її організаційно-правову форму (крім державних органів, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, державних, комунальних організацій, закладів, установ) та назву.
- Організаційно-правова форма юридичної особи визначається відповідно до класифікації організаційно-правових форм господарювання, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері технічного регулювання.
- Назва юридичної особи може складатися з власної назви юридичної особи, а також містити інформацію про мету діяльності, вид, спосіб утворення, залежність юридичної особи та інші відомості згідно з вимогами до найменування окремих організаційно-правових форм юридичних осіб, установленими Цивільним, Господарським кодексами України та цим Законом.
- Найменування юридичної особи не може бути тотожним найменуванню іншої юридичної особи (крім органів місцевого самоврядування).
- У найменуванні юридичних осіб забороняється використовувати:
- повне чи скорочене найменування державних органів або органів місцевого самоврядування, або похідні від цих найменувань, або історичні державні найменування, перелік яких установлює Кабінет Міністрів України, - у найменуваннях юридичних осіб приватного права;
- символіку комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, заборона використання яких встановлена Законом України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки";
- терміни, абревіатури, похідні терміни, заборона використання яких передбачена законом.
- Законами можуть бути встановлені особливості найменування товариств, холдингових компаній, банків, пенсійних фондів, корпоративних інвестиційних фондів, торгово-промислової палати, навчальних закладів, юридичних осіб, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності, волонтерських організацій, адвокатських бюро, операторів державних лотерей, асоціацій органів місцевого самоврядування та їх добровільних об’єднань, політичних партій, громадських об’єднань, профспілок, їх організацій та об’єднань, організацій роботодавців, їх об’єднань.
- Вимоги до написання найменування юридичної особи, її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, крім організації профспілки, встановлюються Міністерством юстиції України.
Документи, що подаються заявником для державної реєстрації юридичної особи
- Для державної реєстрації створення юридичної особи (у тому числі в результаті виділу, злиття, перетворення, поділу), крім створення центрального органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, подаються такі документи:
1) заява про державну реєстрацію створення юридичної особи. У заяві про державну реєстрацію створення юридичної особи, утвореної в результаті поділу, додатково зазначаються відомості про відокремлені підрозділи в частині їх належності до юридичної особи - правонаступника;
2) заява про обрання юридичною особою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість, та/або заява про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій за формами, затвердженими відповідно до законодавства, - за бажанням заявника;
3) документ, що підтверджує створення громадського формування, відповідність статуту юридичної особи, на підставі якого діє громадське формування, - у разі державної реєстрації громадського формування, що є самостійним структурним підрозділом у складі іншої юридичної особи;
4) відомості про керівні органи громадського формування (ім’я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку), відомості про особу (осіб), яка має право представляти громадське формування для здійснення реєстраційних дій (ім’я, дата народження, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку);
5) установчий документ юридичної особи - у разі створення юридичної особи на підставі власного установчого документа;
6) реєстр громадян, які брали участь в установчому з’їзді (конференції, зборах), - у разі державної реєстрації створення громадських об’єднань, політичної партії;
7) програма політичної партії - у разі державної реєстрації створення політичної партії;
8) список підписів громадян України за формою, встановленою Міністерством юстиції України, - у разі державної реєстрації створення політичної партії;
9) документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених статтею 36цього Закону;
10) документ, що підтверджує реєстрацію іноземної особи у країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо), - у разі створення юридичної особи, засновником (засновниками) якої є іноземна юридична особа;
11) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) передавального акта - у разі створення юридичної особи в результаті перетворення, злиття або виділу;
12) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) розподільчого балансу - у разі створення юридичної особи в результаті поділу;
13) документи для державної реєстрації змін про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, визначені частиною четвертою цієї статті, - у разі створення юридичної особи в результаті виділу;
14) документи для державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття та поділу - у разі створення юридичної особи в результаті злиття та поділу;
15) список учасників з’їзду, конференції, установчих або загальних зборів членів профспілки. - Для державної реєстрації створення юридичної особи - державного органу подається заява про державну реєстрацію створення юридичної особи.
Для державної реєстрації створення, припинення юридичної особи - місцевої ради, виконавчого комітету місцевої ради, а також змін до відомостей про неї подається заява про державну реєстрацію створення, припинення юридичної особи, внесення змін до відомостей про неї.
Для державної реєстрації створення, припинення юридичної особи - виконавчого органу місцевої ради (крім виконавчого комітету), а також змін до відомостей про неї подається заява про державну реєстрацію створення, припинення юридичної особи, внесення змін до відомостей про неї, а також акт місцевої ради про створення, припинення виконавчого органу, акт сільського, селищного, міського голови про призначення керівника такого органу.
Державна реєстрація при реорганізації органів місцевого самоврядування як юридичних осіб після добровільного об’єднання територіальних громад здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про добровільне об’єднання територіальних громад". - Для державної реєстрації включення відомостей про юридичну особу, зареєстровану до 1 липня 2004 року, відомості про яку не містяться в Єдиному державному реєстрі, подається заява про державну реєстрацію включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру.
- Для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, подаються такі документи:
1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі;
2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру, крім внесення змін до інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи, у тому числі кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник - юридична особа, про місцезнаходження та про здійснення зв’язку з юридичною особою;
3) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) протоколу засідання керівного органу громадського формування, на якому відповідно до установчого документа було скликано засідання вищого органу управління, - у разі державної реєстрації змін до відомостей про громадське формування;
4) документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення відповідно до статуту громадського формування про внесення змін до Єдиного державного реєстру, - у разі державної реєстрації змін до відомостей про громадське формування;
5) відомості про керівні органи громадського формування (ім’я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку) - у разі внесення змін до складу керівних органів;
6) документ, що підтверджує реєстрацію іноземної особи в країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо), - у разі змін, пов’язаних із входженням до складу засновників юридичної особи іноземної юридичної особи;
7) документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених статтею 36цього Закону;
8) установчий документ юридичної особи в новій редакції - у разі внесення змін, що містяться в установчому документі;
9) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) передавального акта - у разі внесення змін, пов’язаних із внесенням даних про юридичну особу, правонаступником якої є зареєстрована юридична особа;
10) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про вихід із складу засновників (учасників) та/або заява фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), та/або договору, іншого документа про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, та/або рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про примусове виключення із складу засновників (учасників) юридичної особи або ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - у разі внесення змін, пов’язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи. - Для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв’язку із зупиненням (припиненням) членства у громадському формуванні керівника (члена керівного органу) така особа подає копію заяви про зупинення (припинення) нею членства до відповідних статутних органів громадського формування з відміткою про її прийняття.
- Для державної реєстрації переходу юридичної особи на діяльність на підставі модельного статуту подаються такі документи:
1) заява про державну реєстрацію переходу з власного установчого документа на діяльність на підставі модельного статуту;
2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про перехід на діяльність на підставі модельного статуту. - Для державної реєстрації переходу юридичної особи з модельного статуту на діяльність на підставі власного установчого документа подаються такі документи:
1) заява про державну реєстрацію переходу з модельного статуту на діяльність на підставі власного установчого документа;
2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про перехід на діяльність на підставі власного установчого документа та затвердження установчого документа;
3) установчий документ юридичної особи. - Для державної реєстрації рішення про виділ юридичної особи подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення учасників або відповідного органу юридичної особи про виділ юридичної особи.
- Для державної реєстрації рішення про припинення юридичної особи, прийнятого її учасниками або відповідним органом юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - відповідним державним органом, подаються такі документи:
1) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення учасників юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідного державного органу, про припинення юридичної особи;
2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, яким затверджено персональний склад комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора, реєстраційні номери облікових карток платників податків (або відомості про серію та номер паспорта - для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), строк заявлення кредиторами своїх вимог, - у разі відсутності зазначених відомостей у рішенні учасників юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - у рішенні відповідного державного органу, про припинення юридичної особи. - Для державної реєстрації рішення про відміну рішення про припинення юридичної особи, прийнятого її учасниками або відповідним органом юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - відповідним державним органом, подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення учасників юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідного державного органу, про відміну рішення про припинення юридичної особи.
- Для державної реєстрації зміни складу комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), голови комісії або ліквідатора подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення учасників юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідного державного органу, про зміни.
- Для державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації на підставі рішення про припинення юридичної особи, прийнятого учасниками юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідних державних органів, або судового рішення про припинення юридичної особи, не пов’язаного з її банкрутством, після закінчення процедури припинення, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами, подаються такі документи:
1) заява про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;
2) довідка архівної установи про прийняття документів, що відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню. - Для державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її реорганізації після закінчення процедури припинення, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами, подаються такі документи:
1) заява про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її реорганізації;
2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) розподільчого балансу - у разі припинення юридичної особи в результаті поділу;
3) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) передавального акта - у разі припинення юридичної особи в результаті перетворення, злиття або приєднання;
4) довідка архівної установи про прийняття документів, що відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню, - у разі припинення юридичної особи в результаті поділу, злиття або приєднання;
5) документи для державної реєстрації створення юридичної особи, визначені частиною першою цієї статті, - у разі припинення юридичної особи в результаті перетворення;
6) документи для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, визначені частиною четвертою цієї статті, - у разі припинення юридичної особи в результаті приєднання. - Для державної реєстрації рішення про припинення банку у зв’язку з прийняттям рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку Фондом гарантування вкладів фізичних осіб подаються:
1) копія рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;
2) копія рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про призначення уповноваженої особи Фонду. - Для державної реєстрації припинення банку у зв’язку з прийняттям рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку подається рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку.
- Для державної реєстрації створення відокремленого підрозділу юридичної особи подаються такі документи:
1) заява про державну реєстрацію створення відокремленого підрозділу юридичної особи;
2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про створення відокремленого підрозділу. - Для державної реєстрації змін до відомостей про відокремлений підрозділ юридичної особи, що містяться в Єдиному державному реєстрі, подається заява про державну реєстрацію змін до відомостей про відокремлений підрозділ юридичної особи, що містяться в Єдиному державному реєстрі.
- Для державної реєстрації припинення відокремленого підрозділу юридичної особи подається заява про державну реєстрацію припинення відокремленого підрозділу юридичної особи.
- У разі подання документів, крім випадку, коли відомості про повноваження цього представника містяться в Єдиному державному реєстрі, представником додатково подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує його повноваження.
- У разі участі представника засновника (учасника) юридичної особи у прийнятті рішення уповноваженим органом управління юридичної особи додатково подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує його повноваження.
Засновники громадського об'єднання
- Засновниками громадської організації можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, які досягли 18 років, а молодіжної та дитячої громадської організації - 14 років.
- Засновниками громадської спілки можуть бути юридичні особи приватного права, у тому числі громадські об'єднання зі статусом юридичної особи. Засновниками громадської спілки не можуть бути політичні партії, а також юридичні особи, щодо яких прийнято рішення щодо їх припинення або які перебувають у процесі припинення.
- Кількість засновників громадського об'єднання не може бути меншою, ніж дві особи.
- Засновниками громадської спілки не можуть бути юридичні особи приватного права, єдиним засновником яких є одна і та сама особа.
- Засновником громадської спілки не може бути юридична особа приватного права, якщо засновник (власник істотної участі) цієї юридичної особи внесений до переліку осіб, пов'язаних зі здійсненням терористичної діяльності, або щодо яких застосовано міжнародні санкції.
- Засновником громадської організації не може бути особа, яку визнано судом недієздатною.
- Повноваження засновника громадського об’єднання закінчуються після державної реєстрації громадського об’єднання в установленому законом порядку.
{Частина сьома статті 7 в редакції Закону № 835-VIII від 26.11.2015}
Примітка. Під істотною участю у цьому Законі слід розуміти пряме та опосередковане, самостійне або спільно з іншими особами володіння 10 і більше відсотками статутного (складеного) капіталу або голосів за придбаними акціями (частками) юридичної особи або незалежно від формального володіння можливість значного впливу на управління чи діяльність юридичної особи.
«Система органів та суб’єкти державної реєстрації відповідно до ЗУ»Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 26.11.2015 року №834»
Відповідно до ст..6 ЗУ»Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 26.11.2015 року №834
1. Організаційну систему державної реєстрації прав становлять:
1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи;
2) суб’єкти державної реєстрації прав:
- виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;
- акредитовані суб’єкти;
3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).
2. Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) набувають повноважень у сфері державної реєстрації прав відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення.
3. Акредитованим суб’єктом може бути юридична особа публічного права, у трудових відносинах з якою перебуває не менше ніж три державні реєстратори, та яка до початку здійснення повноважень у сфері державної реєстрації прав уклала:
договір страхування цивільно-правової відповідальності з мінімальним розміром страхової суми у тисячу мінімальних розмірів заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року;
договір з іншим суб’єктом державної реєстрації прав та/або нотаріусом (у разі коли акредитований суб’єкт здійснює повноваження виключно в частині забезпечення прийняття та видачі документів у сфері державної реєстрації прав).
Акредитація суб’єктів та моніторинг відповідності таких суб’єктів вимогам акредитації здійснюються Міністерством юстиції України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Умови договору оренди землі
Відповідно до ст.15 Закону України «Про оренду землі» Істотними умовами договору оренди землі є:
- об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки);
- строк дії договору оренди;
- орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;
- умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду;
- умови збереження стану об'єкта оренди;
- умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;
- умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;
- існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки;
- визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини;
- відповідальність сторін.
Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди, тощо.
Невід'ємною частиною договору оренди землі є:
- план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду;
- кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів;
- акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
- акт приймання-передачі об'єкта оренди;
- проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом.
У разі якщо договором оренди землі передбачається здійснити заходи, спрямовані на охорону та поліпшення об'єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.
Особливості державної реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки, право власності на які виникло та оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року
1. Державна реєстрація похідного речового права на земельну ділянку, право власності на яку виникло та оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року, здійснюється одночасно з державною реєстрацією права власності на таку земельну ділянку (крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав) на підставі заяви про державну реєстрацію прав.
2. Державна реєстрація права власності на земельну ділянку у разі подання заяви про державну реєстрацію прав набувачем похідного речового права на таку земельну ділянку може здійснюватися без подання заявником документа, на підставі якого виникло право власності, за умови наявності інформації про зареєстровану земельну ділянку в Державному земельному кадастрі та до моменту автоматизованого перенесення до Державного реєстру прав записів (відомостей) про речові права та обтяження на земельні ділянки з Державного реєстру земель.
ГРАФІК участі у «гарячих» телефонних лініях керівництва Ульяновського районного управління юстиції Кіровоградської області
ГРАФІК особистого прийому громадян керівництвом Ульяновського районного управління юстиції Кіровоградської області
ГРАФІК особистих виїзних прийомів за місцем проживання громадян начальником Ульяновського районного управління юстиції Кіровоградської області та керівниками структурних підрозділів на І квартал 2016 року
Подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування
Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Особи, які припиняють діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Особи, які припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, зобов’язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Особа, яка претендує на зайняття посади державного службовця або прирівняної до неї особи, до призначення або обрання на відповідну посаду подає в установленому цим Законом порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
У випадку виявлення суб’єктом декларування помилок у поданій ним декларації Національне агентство за його письмовим зверненням надає можливість їх виправити протягом десяти календарних днів.
Притягнення суб’єкта декларування до відповідальності за неподання, несвоєчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або за подання у ній завідомо недостовірних відомостей не звільняє суб’єкта декларування від обов’язку подати відповідну декларацію з достовірними відомостями.
09.02.2016
Надання послуг бездомним особам
- Суб'єктами, які забезпечують реінтеграцію бездомних осіб, можуть надаватися такі послуги: тимчасовий притулок, соціальні, медичні, юридичні, освітні, реабілітаційні.
- Бездомним особам надаються послуги за місцем їх проживання або місцем перебування, а саме в закладах для цієї категорії осіб, а також поза межами таких закладів із застосуванням мобільної форми надання соціальних послуг - соціального патрулювання.
Порядок здійснення соціального патрулювання затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення. - Послуги можуть надаватися і на платній, і на безоплатній основі відповідно до законодавства.
02.02.2016
Відповідальність громадян за подання звернень протиправного характеру
Подання громадянином звернення, яке містить наклеп і образи, дискредитацію органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та їхніх посадових осіб, керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, заклики до розпалювання національної, расової, релігійної ворожнечі та інших дій, тягне за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством.
29.01.2016
Участь громадськості в заходах щодо запобігання корупції
1. Громадські об’єднання, їх члени або уповноважені представники, а також окремі громадяни в діяльності щодо запобігання корупції мають право:
- повідомляти про виявлені факти вчинення корупційних правопорушень, реальний, потенційний чи уявний конфлікт інтересів спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції, Національну комісію з питань запобігання корупції, керівництву чи іншим представникам органу, підприємства, установи чи організації, в яких були вчинені ці правопорушення або у працівників яких наявний конфлікт інтересів, а також громадськості;
- запитувати та одержувати від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в обсягах та порядку, не заборонених законом, інформацію про діяльність щодо запобігання корупції;
- проводити, замовляти проведення громадської антикорупційної експертизи нормативно-правових актів та проектів нормативно-правових актів, подавати за результатами експертизи пропозиції до відповідних органів;
- брати участь у парламентських слуханнях та інших заходах з питань запобігання корупції;
- вносити пропозиції суб'єктам права законодавчої ініціативи щодо вдосконалення законодавчого регулювання відносин, що виникають у сфері запобігання корупції;
- проводити, замовляти проведення досліджень, у тому числі наукових, соціологічних тощо, з питань запобігання корупції;
- проводити заходи щодо інформування населення з питань запобігання корупції;
- здійснювати громадський контроль за виконанням законів у сфері запобігання корупції, з використанням при цьому таких форм контролю, які не суперечать законодавству.
2. Громадському об’єднанню, фізичній, юридичній особі не може бути відмовлено в наданні доступу до інформації стосовно компетенції суб'єктів, які здійснюють заходи щодо запобігання корупції, а також стосовно основних напрямів їх діяльності. Така інформація надається в порядку, встановленому законом.
3. Законопроекти та проекти інших нормативно-правових актів, що передбачають надання пільг, переваг окремим суб'єктам господарювання, а також делегування повноважень державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування, з метою їх громадського обговорення розміщуються на офіційних веб-сайтах відповідних органів невідкладно, але не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня їх розгляду з метою прийняття.
4. Державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування узагальнюють результати громадського обговорення законопроектів та проектів інших нормативно-правових актів, передбачених частиною третьою цієї статті, та оприлюднюють їх у засобах масової інформації.
28.01.2016
Подання документів для державної реєстрації
- Документи для державної реєстрації можуть подаватися у паперовій або електронній формі.
У паперовій формі документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням. - Якщо документи подаються особисто, заявник пред’являє свій паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України, або паспортний документ іноземця, або посвідчення особи без громадянства, або посвідку на постійне або тимчасове проживання.
У разі подання документів представником додатково подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує його повноваження. - Документи в електронній формі подаються заявником через портал електронних сервісів у порядку, визначеному Міністерством юстиції України в Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи.
- Документи в паперовій формі приймаються за описом, примірник якого в день їх надходження видається заявнику з відміткою про дату їх отримання та кодом доступу в той спосіб, відповідно до якого були подані документи.
- Направлення судових рішень, які тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій здійснюється у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та Єдиним державним реєстром судових рішень.
- Направлення судових рішень щодо проведення реєстраційної дії для примусового виконання здійснюється у порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".
Вимоги до оформлення документів, що подаються для державної реєстрації
1. Документи, що подаються для державної реєстрації, повинні відповідати таким вимогам:
- документи мають бути викладені державною мовою та додатково, за бажанням заявника, - іншою мовою (крім заяви про державну реєстрацію);
- текст документів має бути написаний розбірливо (машинодруком або від руки друкованими літерами);
- документи не повинні містити підчищення або дописки, закреслені слова та інші виправлення, не обумовлені в них, орфографічні та арифметичні помилки, заповнюватися олівцем, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст;
- документи в електронній формі мають бути оформлені згідно з вимогами, визначеними законодавством;
- заява про державну реєстрацію підписується заявником. У разі подання заяви про державну реєстрацію поштовим відправленням справжність підпису заявника повинна бути нотаріально засвідчена;
- рішення уповноваженого органу управління юридичної особи повинно бути оформлено з дотриманням вимог, встановлених законом, та відповідати законодавству;
- рішення про припинення юридичної особи має містити відомості про персональний склад комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), її голову або ліквідатора, реєстраційні номери облікових карток платників податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), про порядок та строк заявлення кредиторами своїх вимог;
- установчий документ юридичної особи, положення, регламент, список суддів постійно діючого третейського суду, статут (положення) громадського формування, що не має статусу юридичної особи, повинен містити відомості, передбачені законодавством, та відповідати законодавству;
- установчий документ юридичної особи викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками) або уповноваженими ними особами;
- установчі документи банків, інших юридичних осіб, які згідно із законом підлягають погодженню (реєстрації) відповідно Національним банком України, іншими державними органами, подаються з відміткою про їх погодження відповідним органом;
- внесення змін до установчого документа юридичної особи, положення, регламенту, списку суддів постійно діючого третейського суду, статуту (положення) громадського формування, що не має статусу юридичної особи, оформляється шляхом викладення його в новій редакції;
- передавальний акт (у разі злиття, приєднання, перетворення) та розподільчий баланс (у разі поділу або виділу) юридичної особи повинні відповідати вимогам, встановленим законом;
- документи, видані відповідно до законодавства іноземної держави, повинні бути легалізовані (консульська легалізація чи проставлення апостиля) в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено міжнародними договорами;
- документ, викладений іноземною мовою, повинен бути перекладений на державну мову із засвідченням вірності перекладу з однієї мови на іншу або підпису перекладача в установленому законодавством порядку;
- зображення та опис символіки повинні бути оформлені з дотриманням вимог, встановлених законом, та відповідати законодавству.
2. Форми заяв про державну реєстрацію затверджуються Міністерством юстиції України.
Гарантії права на свободу об'єднання
- Ніхто не може бути примушений до вступу у будь-яке громадське об'єднання. Належність чи неналежність до громадського об'єднання не може бути підставою для обмеження прав і свобод особи або для надання їй органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування будь-яких пільг і переваг.
- Кожна особа має право добровільно у будь-який час припинити членство (участь) у громадському об’єднанні шляхом подання заяви до відповідних статутних органів громадського об’єднання. Членство в громадському об’єднанні припиняється з дня подання такої заяви та не потребує додаткових рішень. З того самого дня припиняється перебування члена громадського об’єднання на будь-яких виборних посадах у громадському об’єднанні.
- Вимога про зазначення відомостей щодо членства (участі) особи у громадському об'єднанні, якщо така вимога не пов'язана з реалізацією особою своїх прав як особи, яка має право представляти громадське об'єднання, або члена (учасника) громадського об'єднання, не допускається, крім випадків, визначених законом.
Аналіз роботи відділу державної реєстрації актів цивільного стану Ульяновського районного управління юстиції у Кіровоградській області за 2015 рік.
На території Уляновського району Кіровоградської області знаходиться 17 сільських рад , які відповідно за своїми делегованими повноваженнями та відповідно чинного законодавства проводять державну реєстрацію народження, смертей, шлюбів.
Загальна кількість актових записів цивільного стану, складених виконкомами сільських за 2015 рік всього 580.
- народжень - ; 184
- смертей - ; 322
- шлюбів - ; 74
Загальна кількість актових записів цивільного стану, складених відділом ДРАЦС Ульяновського РУЮ у Кіровоградській області за 2015 рік всього - 264
- народжень - ; 73
- смертей - ; 121
- шлюбів - ; 55
- розірвань шлюбів – 12
-народжень (поновлено) -2
-смертей(поновлено) -1
Відповідно до ст. 12 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану актові записи про народження , шлюб, смерть , складених посадовими особами сільських рад складаються на паперових носіях та в електронному вигляді, відомості, яких вносять відділом до Державного реєстру актів цивільного стану протягом трьох днів з дня надходження актового запису.
Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ульяновського районного управління юстиції перевірено за 2015 рік 17 сільських рад.
Підготовлено 3 аналіза та 2 узагальнення .
Проведено оперативних нарад з спеціалістами відділу 12. Проведено оперативних нарад з посадовими особами сільських рад 11 . Проведено з спеціалістами відділу 1 семінари . Проведено 1 семінар з посадовими особами сільських рад. Проведено з спеціалістами відділу практичних занять -1 , З посадовими сільських рад -1. Підготовлені питання контрольної роботи відділом та виконано секретарями сільських рад одна контрольна робота з питань державної реєстрації актів цивільного стану.
Відділом за 2015 рік підготовлено та розміщено на сайті Ульяновської Райдержадміністрації 12 статтей по роз’ясненню шлюбно-сімейного законодавству.
Відділом підготовлено 15 протоколів про адміністративне правопорушення за невчасну державну реєстрацію народження дитини .
Відділом розглянуто 38 справ про внесення змін.
По району зареєстровано народжень відповідно до ст. 135 Сімейного кодексу України- 51 .
Внесено змін в актові записи про народження у зв’язку з усиновленням громадянами України- 2.
Кількість внесених до Державного реєстру актів цивільного стану громадян актових записів державної реєстрації актів цивільного стану за 1949- 1945 роки: -
- відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ульяновського районного управління юстиції – 8922 актових записів , у тому числі про народження – 8068 , про шлюб - 854 .
Сума стягнутого держмита за 2015 рік складає - 386 грн. 92 коп. за:
а) державну реєстрацію шлюбу – 97 грн . 75 коп.
б) державну реєстрацію розірвання шлюбу – 144 грн.50 коп.
- за рішенням суду – грн. -- 85 грн.00 коп.
- за взаємною згодою – грн. – 59 грн.50 коп.
в) державну реєстрацію зміни імені – грн. 5 грн. 10 коп.
г) внесення змін, поновлення актових записів - 5 грн. 44 грн.
д) повторну видачу свідоцтв – 134 . грн. 13 коп
На виконання частини третьої статті 20 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»загальна сума коштів, отриманих за надання платних послуг за 2015 рік становить 12700
Проведено обрядів державної урочистої реєстрації шлюбу; 37
Одержано кількість коштів за обряди урочистої реєстрації шлюбу - ; 9200
Відділом продовжується робота з архівним фондом та робота по його збереженню.
Загальна кількість книг державної реєстрації актів цивільного стану упорядкованих і занесених до журналу обліку книг державної реєстрації актів цивільного стану (фондової книги) у відділах державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби – ; 541
Відділом за 2015 рік виконано прохань, клопотань про надання правової допомоги, направлених до компетентних органів іноземних держав та отриманих для виконання - 17 , інших запитів установ, організацій, підприємств - 905
На особистому прийомі керівником відділу за 2015 рік було прийнято 65 громадянин.
ДОВІДКА про стан демографічної обстановки в районі за 2015 рік.
Районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ульяновського районного управління юстиції у Кіровоградській області періодично аналізується стан демографічної обстановки в районі , направляються листи у відповідні організації , що мають відношення до даного питання.
За останні п’ять років в районі зареєстровано:
| роки | Народжень | Смертей | Шлюбів | Розірвань шлюбів |
| 2011 | 276 | 479 | 139 | 19 |
| 2012 | 266 | 451 | 130 | 112 |
| 2013 | 261 | 462 | 110 | 90 |
| 2014 | 260 | 440 | 132 | 74 |
| 2015 | 216 | 425 | 128 | 12 |
В 2015 році , порівняно з попереднім роком кількість реєстрацій народжень зменшилася на 44 одиниці , кількість смертей зменшилась на 15 одиниць , кількість шлюбів зменшилася на 4 одиниці .
Порівнюючи з 2013 роком зменшилась кількість померлих на 37 одиниць . Реєстрація смертей перевищує реєстрацію народжень на 209 одиниць.
В районі найбільше помирає людей від серцево-судинних захворювань, від злоякісних новоутворень, хвороб органів дихання.
| Місто .Назва с/рад | народилося | Померло |
| Ульяновка | 73 | 121 |
| Богданівська | 3 | 4 |
| В-Троянівська | 14 | 21 |
| Вільхівська | 9 | 20 |
| Грушківська | 11 | 23 |
| Д-Балківська | 8 | 14 |
| Йосипівська | 10 | 26 |
| К-Брідська | 10 | 14 |
| К-Криничанська | 8 | 18 |
| Лозуватська | 9 | 9 |
| Луполівська | 9 | 9 |
| Новоселицька | 9 | 22 |
| Розношенська | 7 | 19 |
| Сабатинівська | 13 | 15 |
| Синьківська | 6 | 24 |
| Мечиславська | 5 | 10 |
| Синицівська | 2 | 4 |
| Шамраївська | 15 | 30 |
Найбільше зареєстровано смертей по відношенню до народжень по В-Троянівській ,Вільхівській , Грушківській , Йосипівській ,Новоселицькій К-Криничанській , Синьківській , Шамраївській сільських радах.
Реєстрація народжень за чотири останніх років по району.
2012 рік --- 266 дітей
2013 рік --- 261 дитина
2014 рік ---- 260 дитина
2015 рік ---- 216 дитини
В силу різних причин громадяни не реєструють свої шлюбні відносини .
Показники реєстрації народження дітей згідно ст.135.
Сімейного кодексу України за п’ять років по Ульяновському району Кіровоградської області :
2011 рік — 58 дітей
2012 рік — 42 дитини
2013 рік — 49 дітей
2014 рік — 51 дитина
2015 рік — 51 дитина
Показники реєстрації шлюбів та розірвання шлюбів за
п’ять років.
| Роки | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 |
| Шлюби | 139 | 130 | 110 | 132 | 128 |
| Розірвань шлюбів | 19 | 112 | 90 | 74 | 84 |
Порівнюючи 2015 рік з 2014 роком реєстрація шлюбів зменшилась на 4 одиниці , реєстрація розірвань шлюбів збільшилась на 10 одиниць.
При проведенні опитування населення та аналізу розірвань шлюбів на підставі рішення суду, реєстрація розірвань шлюбів по взаємній згоді - основні причини розпаду сім’ї є - зловживання спиртними напоями, подружня невірність , несумісність.
«Речові права та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до ЗУ»Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 26.11.2015 року №834»
Відповідно до ст..4 ЗУ»Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»,
1. Державній реєстрації прав підлягають:
- право власності;
- речові права, похідні від права власності:
- право користування (сервітут);
- право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);
- право забудови земельної ділянки (суперфіцій);
- право господарського відання;
- право оперативного управління;
- право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки;
- право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки;
- іпотека;
- право довірчої власності;
- інші речові права відповідно до закону;
- право власності на об’єкт незавершеного будівництва;
- заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.
Переважне право орендаря на отримання орендованої земельної ділянки у власність
Орендар, який відповідно до закону може мати у власності орендовану земельну ділянку, має переважне право на придбання її у власність у разі продажу цієї земельної ділянки, за умови, що він сплачує ціну, за якою вона продається, а в разі продажу на аукціоні - якщо його пропозиція є рівною з пропозицією, яка є найбільшою із запропонованих учасниками аукціону.
Орендодавець зобов'язаний повідомити в письмовій формі орендаря про намір продати земельну ділянку третій особі із зазначенням її ціни та інших умов, на яких вона продається.
У разі відмови орендаря від свого переважного права на придбання орендованої земельної ділянки до нового власника такої земельної ділянки переходять права та обов'язки орендодавця за договором оренди цієї земельної ділянки.
Не допускається відчуження орендованих земельних ділянок державної або комунальної власності без згоди на це орендаря.
Орендар може придбати земельну ділянку, що перебуває в оренді, за умови згоди орендодавця на продаж цієї земельної ділянки. { Статтю 9 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом }
Заходи соціального захисту населення у січні-грудні 2015 року
Станом на 01 січня 2016 року на обліку в Ульяновському районному центрі зайнятості перебувало 582 безробітних громадян, з яких 31% – молодь віком до 35 років, 31% - особи, які мають додаткові гарантії щодо сприяння у працевлаштуванні, 75% - мешканці сільської місцевості.
Протягом 2015 року за сприяння служби зайнятості отримали роботу 500 осіб, з них 499 зареєстрованих безробітних. Рівень працевлаштування безробітних громадян становив 35%. Брали участь у громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру – 446 осіб. Рівень залучення безробітних громадян до участі у громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру склав 32%.
Проходили професійне навчання за направленням Ульяновського районного центру служби зайнятості – 208 осіб, рівень охоплення професійним навчанням становив 15%.
Станом на 01 січня 2016 року 487 особа отримувала допомогу по безробіттю.
Державна реєстрація права оренди земельної ділянки відповідно до ЗУ “ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 26.11.2015 року №834”
Державна реєстрація похідного речового права на земельну ділянку, право власності на яку виникло та оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року, здійснюється одночасно з державною реєстрацією права власності на таку земельну ділянку (крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав) на підставі заяви про державну реєстрацію прав.
Державна реєстрація права власності на земельну ділянку у разі подання заяви про державну реєстрацію прав набувачем похідного речового права на таку земельну ділянку може здійснюватися без подання заявником документа, на підставі якого виникло право власності, за умови наявності інформації про зареєстровану земельну ділянку в Державному земельному кадастрі та до моменту автоматизованого перенесення до Державного реєстру прав записів (відомостей) про речові права та обтяження на земельні ділянки з Державного реєстру земель.
Право оренди на нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки, надані в оренду органами державної влади, органами місцевого самоврядування в порядку, визначеному статтею 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", здійснюється без державної реєстрації права власності на такі земельні ділянки в Державному реєстрі прав.
-
Припинення юридичної особи
- Юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державних органів, прийнятим у випадках, передбачених законом.
- Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
- Для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення щодо припинення юридичної особи заявник повинен подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстраторові оригінал або нотаріально засвідчену копію рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи.
- У випадках, встановлених законом, крім документів, що передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається документ, який підтверджує одержання згоди відповідних державних органів на припинення юридичної особи.
- У разі припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання рішення щодо припинення юридичної особи підписується уповноваженими особами юридичної особи або юридичних осіб, що припиняються, та юридичної особи - правонаступника.
- Державному реєстратору забороняється вимагати додаткові документи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, якщо вони не передбачені частинами першою та другою цієї статті.
- Якщо документи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення щодо припинення юридичної особи подаються особою, яка згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру, має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, державному реєстратору додатково пред'являється паспорт громадянина України або паспортний документ іноземця.
Якщо такі документи подаються іншим представником юридичної особи, державному реєстратору пред'являється паспорт громадянина України або паспортний документ іноземця та додатково подається примірник оригіналу (ксерокопія, нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує повноваження такого представника. - Документи, які подані для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення щодо припинення юридичної особи, приймаються за описом, копія якого в день надходження документів видається (надсилається поштовим відправленням) заявнику з відміткою про дату надходження документів.
Дата надходження документів для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення щодо припинення юридичної особи вноситься до журналу обліку реєстраційних дій.
Державний реєстратор вносить до Єдиного державного реєстру запис про призначення комісії з припинення не пізніше наступного робочого дня з дати отримання (надходження) зазначених відомостей. - Державний реєстратор має право залишити без розгляду документи, які подані для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, якщо:
- документи подані за неналежним місцем проведення державної реєстрації припинення юридичної особи за рішенням засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу;
- документи не відповідають вимогам, які встановлені частиною першою статті 8 цього Закону; рішення щодо припинення юридичної особи оформлено з порушенням вимог, які встановлені частиною третьою цієї статті;
- документи подані не у повному обсязі;
- Про залишення документів, які подані для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення щодо припинення юридичної особи, без розгляду заявнику не пізніше наступного робочого дня з дати їх надходження державним реєстратором видаються (надсилається поштовим відправленням з описом вкладення) відповідне повідомлення із зазначенням підстав залишення документів без розгляду та документи, що подавалися для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення щодо припинення юридичної особи, відповідно до опису.
Залишення документів для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення щодо припинення юридичної особи без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до державного реєстратора в загальному порядку після усунення причин, що були підставою для залишення цих документів без розгляду.
Документи, що подаються для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженим ними органом щодо припинення юридичної особи
-
Обмеження щодо утворення і діяльності громадських об'єднань
- Утворення і діяльність громадських об'єднань, мета (цілі) або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення, пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки, забороняються.
- Громадські об'єднання не можуть мати воєнізованих формувань.
- Інші обмеження права на свободу об'єднання, у тому числі на утворення і діяльність громадських об'єднань, можуть бути встановлені виключно законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.
- Громадським об'єднанням не можуть надаватися владні повноваження, крім випадків, передбачених законом.
-
Новини щодо проставлення апостиля
Документи про державну реєстрацію актів цивільного стану, які складені та мають юридичну силу на території України, можуть бути використані на території іншої держави після їх відповідного засвідчення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами. На даний час найбільш поширеним способом оформлення документів для їх можливого використання за кордоном є проставлення апостиля.
22 грудня 2003 року для України набула чинності Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (далі - Конвенція), яка була підписана в Гаазі в 1961 році.
Єдиною формальною вимогою, яка має місце при застосуванні Конвенції, є проставлення апостиля компетентним органом України для представлення на території держав - учасниць Конвенції. Апостиль засвідчує справжність підпису особи під документом і автентичність відбитку печатки або штампа, яким скріплено відповідний документ.
З 20 листопада 2015 року значно спрощену процедуру проставлення апостиля, яка відтепер здійснюється за допомогою програмних засобів ведення Електронного реєстру апостилів, що включає в себе прийняття документів, формування та реєстрація заяви; розгляд документів, поданих для проставлення апостиля; проставлення апостиля, відмова у його проставленні; видача документів за результатом розгляду заяви.
Проставлення апостиля здійснюється за заявою будь-якої особи, яка подає відповідний документ, шляхом її особистого звернення до територіальних органів Міністерства юстиції України. Відповідно до п. 2 розділу І Порядку проставлення апостиля на офіційних документах, що видаються органами юстиції та судами, а також на документах, що оформляються нотаріусами України затвердженого наказом Міністерства юстиції України 11.11.2015 № 2268/5 під терміном «територіальні органи Міністерства юстиції України» слід розуміти відділи державної реєстрації актів цивільного стану територіальних органів Міністерства юстиції України, перелік яких визначено в додатку 1 до цього Порядку. Згідно з вказаним додатком у Кіровоградській області визначено 11 таких відділів, а саме: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, відділи державної реєстрації актів цивільного стану Бобринецького, Вільшанського, Добровеличківського, Долинського, Новгородківського, Новоархангельського районних управлінь юстиції , а також по місту Олександрії та по місту Світловодську міськрайонних управлінь юстиції, Кіровський та Центральний відділи державної реєстрації актів цивільного стану Кіровоградського міського управління юстиції.
Відтепер немає потреби громадянам їхати до Києва або користуватись послугами посередників. Слід безпосередньо звертатись до перелічених вище відділів і протягом 2 робочих днів отримувати документи з апостилем, плата за проставлення якого встановлена наказом Міністерства юстиції України від 18.12.2003 № 161/5 «Про розмір та порядок оплати послуг з проставляння апостиля» і для фізичних осіб складає 51 гривню за один документ.
-
Основні положення Закону України «Про адміністративні послуги»
Відповідно до Закону України «Про адміністративні послуги» адміністративні послуги надає Центр надання адміністративних послуг - це постійно діючий робочий орган або структурний підрозділ виконавчого органу міської, селищної ради або Київської, Севастопольської міської державної адміністрації, районної, районної у містах Києві, Севастополі державної адміністрації, в якому надаються адміністративні послуги через адміністратора шляхом його взаємодії з суб’єктами надання адміністративних послуг. адміністратора - посадової особи органу, що утворив центр надання адміністративних послуг, яка організовує надання адміністративних послуг шляхом взаємодії з суб’єктами надання адміністративних послуг.
Адміністратор призначається на посаду та звільняється з посади особою, яка очолює орган (керівником органу), що прийняв рішення про утворення відповідного центру надання адміністративних послуг.
Кількість адміністраторів визначається органом, який прийняв рішення про утворення відповідного центру надання адміністративних послуг.
Адміністратор має іменну печатку (штамп) із зазначенням його прізвища, імені, по батькові та найменування центру надання адміністративних послуг.
Основними завданнями адміністратора є:
- надання суб’єктам звернень вичерпної інформації та консультацій щодо вимог та порядку надання адміністративних послуг;
- прийняття від суб’єктів звернень документів, необхідних для надання адміністративних послуг, їх реєстрація та подання документів (їх копій) відповідним суб’єктам надання адміністративних послуг не пізніше наступного робочого дня після їх отримання;
- видача або забезпечення направлення через засоби поштового зв’язку суб’єктам звернень результатів надання адміністративних послуг (у тому числі рішення про відмову в задоволенні заяви суб’єкта звернення), повідомлення щодо можливості отримання адміністративних послуг, оформлених суб’єктами надання адміністративних послуг;
- організаційне забезпечення надання адміністративних послуг суб’єктами надання адміністративних послуг;
- здійснення контролю за додержанням суб’єктами надання адміністративних послуг термінів розгляду справ та прийняття рішень;
- надання адміністративних послуг у випадках, передбачених законом;
- складення протоколів про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Адміністратор має право:
- безоплатно одержувати від суб’єктів надання адміністративних послуг, підприємств, установ, організацій, які належать до сфери їх управління, документи та інформацію, пов’язані з наданням адміністративних послуг, у порядку, визначеному статтею 9 цього Закону;
- погоджувати документи (рішення) в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування, отримувати їх висновки з метою надання адміністративної послуги без залучення суб’єкта звернення;
- інформувати керівника центру надання адміністративних послуг та керівників суб’єктів надання адміністративних послуг про порушення термінів розгляду заяв щодо надання адміністративної послуги, вимагати вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень;
- посвідчувати власним підписом та печаткою (штампом) копії (фотокопії) документів і виписок з них, витягів з реєстрів та баз даних, які необхідні для надання адміністративної послуги.
Час прийому суб’єктів звернень у центрі надання адміністративних послуг становить не менше шести днів на тиждень та семи годин на день і є загальним (єдиним) для всіх адміністративних послуг, які надаються через центр надання адміністративних послуг. Прийом суб’єктів звернень здійснюється без перерви на обід. Центр надання адміністративних послуг не менше двох днів на тиждень здійснює прийом суб’єктів звернень до двадцятої години.
Суб’єкти надання адміністративних послуг зобов’язані забезпечити:
- облаштування у місцях прийому суб’єктів звернень інформаційних стендів із зразками відповідних документів та інформації в обсязі, достатньому для отримання адміністративної послуги без сторонньої допомоги;
- створення та функціонування веб-сайтів, на яких розміщується інформація про порядок надання відповідних адміністративних послуг, режим доступу до приміщення, в якому здійснюється прийом суб’єктів звернень, наявність сполучення громадського транспорту, під’їзних шляхів та місць паркування;
- здійснення посадовими особами прийому суб’єктів звернень згідно з графіком, затвердженим керівником відповідного суб’єкта надання адміністративних послуг. Кількість годин прийому суб’єктів звернень має становити не менше 40 годин на тиждень, у тому числі в суботу - не менше шести годин;
- надання суб’єкту звернення, який звернувся за допомогою засобів телекомунікації (телефону, електронної пошти, інших засобів зв’язку), інформації про порядок надання адміністративних послуг;
- видання довідково-інформаційних матеріалів про адміністративні послуги та безоплатне поширення таких матеріалів у приміщеннях, в яких здійснюється прийом суб’єктів звернень;
- облаштування скриньки для висловлення суб’єктами звернень зауважень і пропозицій щодо якості надання адміністративних послуг, проведення щорічного аналізу таких зауважень і пропозицій, вжиття відповідних заходів.
Суб’єктом надання адміністративних послуг на кожну адміністративну послугу, яку він надає відповідно до закону, затверджуються інформаційна і технологічна картки, а у разі якщо суб’єктом надання є посадова особа, - органом, якому вона підпорядковується.
Інформаційна картка адміністративної послуги містить інформацію про:
- суб’єкта надання адміністративної послуги та/або центр надання адміністративних послуг (найменування, місцезнаходження, режим роботи, телефон, адресу електронної пошти та веб-сайту);
- перелік документів, необхідних для отримання адміністративної послуги, порядок та спосіб їх подання, а у разі потреби - інформацію про умови чи підстави отримання адміністративної послуги;
- платність або безоплатність адміністративної послуги, розмір та порядок внесення плати (адміністративного збору) за платну адміністративну послугу;
- строк надання адміністративної послуги;
- результат надання адміністративної послуги;
- можливі способи отримання відповіді (результату);
- акти законодавства, що регулюють порядок та умови надання адміністративної послуги.
Інформаційна картка адміністративної послуги розміщується суб’єктом надання адміністративних послуг на його офіційному веб-сайті та у місці здійснення прийому суб’єктів звернень.
Адміністративні послуги надаються суб’єктами надання адміністративних послуг безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг.
Фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, має право на отримання адміністративної послуги незалежно від реєстрації її місця проживання чи місця перебування, крім випадків, установлених законом.
Юридична особа має право на отримання адміністративної послуги за місцезнаходженням такої особи або у випадках, передбачених законом, - за місцем провадження діяльності або місцезнаходженням відповідного об’єкта.
Заява на отримання адміністративної послуги (далі - заява) подається в письмовій чи усній формі.
Письмова заява може бути подана суб’єкту надання адміністративної послуги особисто, надіслана поштою або у випадках, передбачених законом, за допомогою засобів телекомунікаційного зв’язку.
Перелік та вимоги до документів, необхідних для отримання адміністративної послуги, визначаються законом.
Забороняється вимагати від суб’єкта звернення документи або інформацію для надання адміністративної послуги, не передбачені законом.
Суб’єкт надання адміністративної послуги не може вимагати від суб’єкта звернення документи або інформацію, що перебувають у володінні суб’єкта надання адміністративних послуг або у володінні державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ або організацій, що належать до сфери їх управління. Для отримання адміністративної послуги суб’єкт звернення у випадках, передбачених законом, подає документи (якщо відомості, що містяться в них, не внесені до відповідних інформаційних баз в обсязі, достатньому для надання адміністративної послуги), зокрема:
- документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, у тому числі військовослужбовців;
- документи, що посвідчують:
- особу іноземця;
- особу без громадянства;
- отримання статусу біженця чи притулку в Україні (зокрема, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист);
- документи військового обліку;
- свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану;
- документи, що підтверджують надання особі спеціального права на керування транспортним засобом відповідної категорії;
- документи, що посвідчують проходження обов’язкового технічного контролю транспортних засобів відповідної категорії;
- документи на транспортний засіб та його складові частини, у тому числі реєстраційні документи;
- документи про трудову діяльність, трудовий стаж і заробітну плату громадянина;
- документи про освіту та/або професійну кваліфікацію, науковий ступінь та вчене звання і документи, пов’язані з проходженням навчання, що надаються закладами освіти;
- довідки, висновки та інші документи, що надаються закладами охорони здоров’я;
- документи Національного архівного фонду та інші архівні документи відповідно до законодавства про Національний архівний фонд та архівні установи;
- рішення, вироки, ухвали і постанови судів;
- установчі документи юридичної особи;
- рішення, висновки і дозволи, що приймаються (надаються) органами опіки та піклування відповідно до законодавства;
- документи медико-соціальної експертизи;
- посвідчення та документи, що підтверджують право громадянина на отримання соціальної допомоги;
- документи про державні і відомчі нагороди, державні премії та знаки розрізнення.
Граничний строк надання адміністративної послуги визначається законом.
У разі якщо законом не визначено граничний строк надання адміністративної послуги, цей строк не може перевищувати 30 календарних днів з дня подання суб’єктом звернення заяви та документів, необхідних для отримання послуги.
Суб’єкт надання адміністративних послуг надає адміністративну послугу, а центр надання адміністративних послуг забезпечує організацію надання такої послуги у найкоротший строк та за мінімальної кількості відвідувань суб’єктом звернення.
У разі надання адміністративної послуги суб’єктом надання адміністративних послуг, який діє на засадах колегіальності, рішення про надання адміністративної послуги або про відмову в її наданні приймається у строк, визначений частиною першою або другою цієї статті, а в разі неможливості прийняття зазначеного рішення у такий строк - на першому засіданні (слуханні) після закінчення цього строку.
Адміністративна послуга вважається наданою з моменту отримання її суб’єктом звернення особисто або направлення поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) листа з повідомленням про можливість отримання такої послуги на адресу суб’єкта звернення. У випадках, передбачених законодавством, відповідний документ може бути надісланий поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) або за допомогою засобів телекомунікаційного зв’язку. При цьому строк доставки поштової кореспонденції не зараховується до строку надання адміністративної послуги.
При наданні адміністративних послуг у випадках, передбачених законом, справляється плата (адміністративний збір).
Надання адміністративних послуг у сфері соціального забезпечення громадян здійснюється на безоплатній основі.
Розмір плати за надання адміністративної послуги (адміністративного збору) і порядок її справляння визначаються законом з урахуванням її соціального та економічного значення.
Плата за надання адміністративної послуги (адміністративний збір) зараховується до державного або відповідного місцевого бюджету.
Плата за надання адміністративної послуги (адміністративний збір) вноситься суб’єктом звернення одноразово за весь комплекс дій та рішень суб’єкта надання адміністративних послуг, необхідних для отримання адміністративної послуги (включаючи вартість бланків, експертиз, здійснюваних суб’єктом надання адміністративної послуги, отримання витягів з реєстрів тощо).
Стягнення за надання адміністративних послуг будь-яких додаткових не передбачених законом платежів або вимагання сплати будь-яких додаткових коштів забороняється.
Посадові особи, уповноважені відповідно до закону надавати адміністративні послуги, адміністратори несуть дисциплінарну, цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену законом, за порушення вимог законодавства у сфері надання адміністративних послуг.
Дії або бездіяльність посадових осіб, уповноважених відповідно до закону надавати адміністративні послуги, адміністраторів можуть бути оскаржені до суду в порядку, встановленому законом.
Шкода, заподіяна фізичним або юридичним особам посадовими особами, уповноваженими відповідно до закону надавати адміністративні послуги, адміністраторами внаслідок їх неправомірних діянь, відшкодовується у встановленому законом порядку.
-
Обовязковість державної реєстрації іншого речового права
Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, отже, з моменту державної реєстрації договору оренди в органах державної реєстрації.
Державна реєстрація похідного речового права на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, право власності на яку виникло та оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року, здійснюється одночасно з державною реєстрацією права власності на таку земельну ділянку (крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав) на підставі заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, поданої власником чи набувачем відповідного похідного права, або уповноваженою ними особою, з урахуванням положень статті 16 цього Закону.
Державна реєстрація права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, у разі подання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень набувачем похідного речового права на таку земельну ділянку, може здійснюватися без подання заявником документа, на підставі якого виникло право власності, за умови наявності інформації про зареєстровану земельну ділянку у Державному земельному кадастрі та до моменту автоматизованого перенесення до Державного реєстру прав записів (відомостей) про речові права та обтяження на земельні ділянки з Державного реєстру земель.
-
Обмеження спільної роботи близьких осіб
Згідно зі ст.. 27 Закону України «Про запобігання корупції» особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:, не можуть мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути прямо підпорядкованими у зв’язку з виконанням повноважень близьким їм особам.
Особи, які претендують на зайняття зазначених посад, зобов’язані повідомити керівництво органу, на посаду в якому вони претендують, про працюючих у цьому органі близьких їм осіб.
Положення щодо обмеження спільної роботи близьких осіб не поширюються на:
- народних засідателів і присяжних;
- близьких осіб, які прямо підпорядковані один одному у зв’язку з набуттям одним з них статусу виборної особи;
- осіб, які працюють у сільських населених пунктах (крім тих, що є районними центрами), а також гірських населених пунктах.
У разі виникнення обставин, що порушують вимоги частини першої цієї статті, відповідні особи, близькі їм особи вживають заходів щодо усунення таких обставин у п’ятнадцятиденний строк.
Якщо в зазначений строк ці обставини добровільно не усунуто, відповідні особи або близькі їм особи в місячний строк з моменту виникнення обставин підлягають переведенню в установленому порядку на іншу посаду, що виключає пряме підпорядкування.
У разі неможливості такого переведення особа, яка перебуває у підпорядкуванні, підлягає звільненню із займаної посади.
07.12.2015
-
Автоматизована реєстрація звернень громадян
Автоматизовані реєстрація пропозицій, заяв і скарг та облік особистого прийому громадян здійснюються з реєстраційно-контрольних форм шляхом введення в персональний комп'ютер таких елементів: дата надходження звернення; прізвище, ім'я, по батькові, категорія (соціальний стан) заявника; звідки одержано звернення, дата, індекс, контроль; порушені питання - короткий зміст, індекси; зміст і дата резолюції, прізвище автора, виконавець, термін виконання; дата надіслання, індекс і зміст документа, прийняті рішення, дата зняття з контролю; номер справи за номенклатурою.
Автоматизована реєстрація обліку особистого прийому громадян шляхом прямого введення в персональний комп'ютер здійснюється за допомогою таких елементів: дата прийому, хто приймає; прізвище, ім'я, по батькові, адреса, місце роботи, категорія (соціальний стан) заявника; порушені питання - короткий зміст, індекси; кому доручено розгляд, зміст доручення, термін виконання, прийняті рішення, дата одержання відповіді.
Склад зазначених елементів за необхідності може бути доповнений (розписка виконавця в одержанні документа, хід виконання тощо). Порядок розміщення елементів у разі проведення автоматизованої реєстрації може визначатись організацією.
У процесі автоматизованої реєстрації формується банк реєстраційних даних. Автоматизовані банки даних забезпечують користувача інформацією про всі документи і їх місцезнаходження за допомогою виведення інформації на екран комп'ютера, а у разі потреби - на принтер.
07.12.2015
-
Скасування державної реєстрації іншого речового права
Відповідно до Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №1429 від 12.12.2011 року для внесення записів про скасування державної реєстрації права оренди заявник подає до органу державної реєстрації рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, заяву та копії документів, що посвідчують його особу. Під час розгляду заяви та документів, що додаються до неї, державний реєстратор перевіряє наявність підстав для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав. За результатами розгляду заяви та документів, що додаються до неї, державний реєстратор приймає рішення щодо внесення запису про скасування державної реєстрації іншого речового права та на підставі якого здійснює скасування державної реєстрації.
За бажанням заявника після внесення запису про скасування державної реєстрації прав державний реєстратор формує витяг з Державного реєстру прав та оформляє його у двох примірниках.
Орган державної реєстрації прав або нотаріус у день прийняття заяви видає або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення заявникові відповідне рішення, витяг з Державного реєстру прав (у разі його формування) та документи, що подавалися заявником для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав або скасування записів Державного реєстру прав, одним із способів, зазначених у заяві. Якщо заявник особисто отримує зазначені документи, він пред'являє органові державної реєстрації прав документи, які посвідчують його особу. Після отримання документів заявник повертає органові державної реєстрації прав або нотаріусу картку прийому заяви з відміткою про отримання відповідних документів, яка підписується ним із зазначенням дати та часу їх отримання.
-
Державна реєстрація іноземних інвестицій
Для державної реєстрації іноземних інвестицій іноземний інвестор або уповноважена ним в установленому порядку особа (далі - заявник) подає органу державної реєстрації такі документи:
інформаційне повідомлення у трьох примірниках з відміткою територіального органу Міністерства доходів і зборів за місцем здійснення інвестицій про їх фактичне здійснення. Зазначене повідомлення заповнюється ;
документи, що підтверджують форму здійснення іноземних інвестицій (установчі документи, договори (контракти) про виробничу кооперацію, спільне виробництво та інші види спільної інвестиційної діяльності, концесійні договори тощо);
документи, які підтверджують вартість іноземних інвестицій, що визначається відповідно до статті 2 Закону України “Про режим іноземного інвестування”.
Орган державної реєстрації зазначає дату надходження документів у журналі обліку державної реєстрації іноземних інвестицій (далі - журнал обліку), форма якого затверджується Мінекономрозвитку, та протягом семи днів розглядає подані документи і приймає рішення про реєстрацію іноземних інвестицій або про відмову в їх реєстрації.
Державна реєстрація іноземних інвестицій здійснюється шляхом присвоєння органом державної реєстрації інформаційному повідомленню реєстраційного номера, який на всіх трьох примірниках засвідчується підписом посадової особи та скріплюється печаткою органу державної реєстрації, та внесення таким органом відповідного запису до журналу обліку.
Перший примірник інформаційного повідомлення повертається заявникові як підтвердження факту державної реєстрації іноземних інвестицій, другий - надсилається до п’ятого числа місяця, що настає за звітним кварталом, поштовим відправленням Мінекономрозвитку, третій - залишається в органі державної реєстрації.
Реєстраційний номер інформаційного повідомлення складається з:
коду системи позначень адміністративно-територіальних одиниць, до яких належить регіон, в якому розміщується орган державної реєстрації, що зареєстрував іноземні інвестиції;
порядкового номера за видом іноземних інвестицій, визначеного відповідно до пункту 8цього Порядку;
порядкового номера за формою внесених іноземних інвестицій, визначеного відповідно допункту 9 цього Порядку;
порядкового номера реєстрації іноземних інвестицій у журналі обліку.
Складові частини реєстраційного номера відокремлюються одна від одної дефісом.
За видами іноземних інвестицій визначаються такі порядкові номери:
- іноземна валюта, що визнається конвертованою Національним банком України - 1;
- валюта України - відповідно до законодавства України - 2;
- будь-яке рухоме і нерухоме майно та пов’язані з ним майнові права - 3;
- акції, облігації, інші цінні папери, а також корпоративні права (права власності на частку (пай) у статутному капіталі юридичної особи, створеної відповідно до законодавства України або законодавства інших країн), виражені у конвертованій валюті - 4;
- грошові вимоги та права вимоги щодо виконання договірних зобов’язань, які гарантовані першокласними банками і мають вартість у конвертованій валюті, підтверджену згідно із законами (процедурами) країни-інвестора або міжнародними торговельними звичаями - 5;
- будь-які права інтелектуальної власності, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно із законами (процедурами) країни-інвестора або міжнародними торговельними звичаями, а також підтверджена експертною оцінкою в Україні, у тому числі легалізовані на території України авторські права, права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау тощо - 6;
- права на провадження господарської діяльності, у тому числі права на користування надрами та використання природних ресурсів, наданих відповідно до законодавства або договорів, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно із законами (процедурами) країни-інвестора або міжнародними торговельними звичаями - 7;
- інші цінності відповідно до законодавства - 8.
- часткова участь у підприємствах, створюваних спільно з українськими юридичними та фізичними особами, або придбання частки діючих підприємств - 1;
- створення підприємств, що повністю належать іноземним інвесторам, філій та інших відокремлених підрозділів іноземних юридичних осіб або придбання у власність діючих підприємств повністю - 2;
- придбання не забороненого законами нерухомого чи рухомого майна, у тому числі будинків, квартир, приміщень, обладнання, транспортних засобів та інших об’єктів власності, шляхом прямого одержання майна та майнових комплексів або у вигляді акцій, облігацій та інших цінних паперів - 3;
- придбання самостійно чи за участю українських юридичних або фізичних осіб прав на користування землею та використання природних ресурсів на території України - 4;
- придбання інших майнових прав - 5;
- господарська (підприємницька) діяльність на основі угод про розподіл продукції - 6;
- інші форми іноземних інвестицій, не заборонені законами, в тому числі без створення юридичної особи на підставі договорів із суб’єктами господарської діяльності України - 7.
За формами іноземних інвестицій визначаються такі порядкові номери:
У разі втрати (знищення) інформаційного повідомлення заявникові на його вимогу видається дублікат зазначеного документа.
Для отримання дубліката інформаційного повідомлення заявник подає органові державної реєстрації опубліковане в офіційних друкованих засобах масової інформації оголошення про визнання недійсним втраченого інформаційного повідомлення.
Орган державної реєстрації повинен протягом п’яти робочих днів видати дублікат інформаційного повідомлення.
Державна реєстрація іноземних інвестицій діє протягом усього періоду використання інвестицій.
24.11.2015
-
Захист та дії населення в умовах, пов’язаних з можливими терористичними проявами
Тероризм – суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя та здоров’я ні в чому не винних людей, або погрози вчинення злочинних дій з метою досягнення злочинних цілей.
Терористичний акт – злочинне діяння у формі застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій.
Технологічний тероризм – злочини, що вчиняються з терористичною метою із застосуванням ядерної, хімічної, бактеріоло-гічної (біологічної) та іншої зброї масового ураження або її компонентів, інших шкідливих для здоров’я людей речовин, засобів елекромагнітної дії, комп’ютерних систем та комунікаційних мереж, включаючи захоплення, виведення з ладу і руйнування ПНО, ОПН, які прямо чи опосередковано створили або загрожують виникненням НС і створюють небезпеку для персоналу, населення та довкілля, умови для катастроф і аварій техногенного характеру.
Терористична діяльність:
- планування, організація, підготовка та реалізація терористичних актів;
- підбурювання до вчинення терористичних актів, насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об’єктів;
- організація незаконних збройних формувань, злочинних організацій;
- вербування, озброєння, підготовка та використання терористів;
- пропаганда і поширення ідеології тероризму.
Види тероризму:
- соціальний (ідеологічний), метою якого є наміри корінної або часткової зміни економічного стану чи політичного устрою власної держави;
- націоналістичний – переслідує етносепаратист-ські плани;
- релігійний – релігійна самосвідомість стає визначальною в політичному протистоянні. Поділяється на фундаменталістський (ісламський) і сектантський;
- світоглядний – принципова незгода з панів-ними нормами та стосунками в суспільстві;
- кримінальний – кримінальні розборки;
- міжнародний.
Антитерористична операція – комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження та припинення злочинних діянь, які здійснюються з терористичною метою, звільнення заручників, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичного акту.
Район проведення антитерористичної операції – визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення, в межах яких проводиться зазначена операція.
Режим у районі проведення антитеро-ристичної операції – особливий порядок, який може вводитися на час проведення антитерористичної операції і передбачати надання суб’єктам боротьби з терориз-мом повноважень, необхідних для забезпечення безпеки громадян, нормального функціонування органів влади та СГ.
Терорист – особа, яка бере участь у терористичній діяльності.
Боротьба з тероризмом – діяльність щодо запобігання, виявлення, припинення, мінімізації наслідків терористичної діяльності.
Основні принципи боротьби з тероризмом:- усунення причин терористичних проявів;
- законність та неухильне додержання прав і свобод людини і громадянина;
- пріоритетність попереджувальних заходів;
- комплексне використання правових, політичних, соціально-економічних, інформаційно-пропагандист-ських та інших можливостей щодо протистояння формуванню у громадян терористичних настроїв та намірів;
- унеможливлення придбання засобів для здійснення терактів;
- невідворотність покарання за участь в терористичній діяльності;
- поєднання гласних і негласних методів боротьби з тероризмом;
- нерозголошення відомостей про технічні прийоми і тактику проведення антитерористичних операцій;
- єдиноначальність в керівництві силами і засобами, що залучаються до проведення операцій.
При НС соціального характеру (терористичного спрямування) Служба безпеки України (СБУ) є головним органом у загальнодержавній системі боротьби з терористичною діяльністю.
Координацію діяльності суб’єктів, які залучаються до боротьби з тероризмом, здійснює Антитерористичний центр при СБУ.
Рішення щодо проведення антитеро-ристичної операції приймається залежно від ступеня небезпеки терористичного акту керівником Антитерористичного центру при СБУ.
Антитерористичним центром при СБУ антитерористична операція проводиться в разі коли:
- є загроза загибелі багатьох людей чи інші серйозні наслідки або якщо терористичний акт вчинено одночасно на території кількох областей, районів чи міст;
- не визначені причини, обставини вчинення теракту та його подальшого розвитку;
- теракт зачіпає міжнародні інтереси України;
- реагування на теракт належить до компетенції різних органів;
- неможливість відвернення чи припинення теракту силами окремого регіону.
В інших випадках антитерористична операція проводиться за погодженням з керівником Антитерористичного центру самостійно координаційною групою регіонального органу СБУ.
18.11.2015
-
Про звільнення в запас військовослужбовців, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до Указу Президента України від 6 травня 2014 року № 454 "Про часткову мобілізацію"
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 106 Конституції України, керуючись підпунктом "є" пункту 1 частини восьмої статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу", постановляю:
- Провести у травні - липні 2015 року звільнення в запас військовослужбовців, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період відповідно до Указу Президента України від 6 травня 2014 року № 454 "Про часткову мобілізацію".
- Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов’язаних із звільненням у запас військовослужбовців, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період відповідно до Указу Президента України від 6 травня 2014 року № 454 "Про часткову мобілізацію", у тому числі з їх перевезенням до місць проживання (перебування).
- Міністерству оборони України, Міністерству внутрішніх справ України, Службі безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Державній спеціальній службі транспорту України провести звільнення військовослужбовців, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період відповідно до Указу Президента України від 6 травня 2014 року № 454 "Про часткову мобілізацію", у визначені терміни, перевезення звільнених військовослужбовців до місць проживання (перебування) і забезпечити їх комплектом польової форми одягу за сезоном та харчуванням під час переміщення до місць проживання (перебування).
- Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.
17.11.2015
-
Особливості проведення державної реєстрації актів цивільного стану за заявами громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території
Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі – Закон) визначено статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлено особливий правовий режим на цій території, визначено особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.
Відповідно до статті 5 Закону Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, усім громадянам, які проживають на тимчасово окупованій території.
На виконання вказаних положень Закону Міністерством юстиції України наказом № 919/5 від 12.06.2014 затверджено зміни до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні та Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, якими врегульовано питання державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання за заявами громадян, які проживають на тимчасово окупованій території України або переселилися з тимчасово окупованої території України.
Так, у зв’язку з неможливістю виконувати повноваження відділами державної реєстрації актів цивільного стану Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання за заявами громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України, здійснюються відділами державної реєстрації актів цивільного стану за межами цієї території (на вибір громадян).
За заявами громадян України, які переселилися з тимчасово окупованої території України, державну реєстрацію актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання здійснюють відділи державної реєстрації актів цивільного стану за місцем їх фактичного проживання, перебування (пункт 3 розділу І Правил державної реєстрації).
У разі необхідності внесення змін до актового запису цивільного стану, що зберігається на тимчасово окупованій території України, цей запис попередньо поновлюється у відділі державної реєстрації актів цивільного стану, до якого подано відповідну заяву громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території України; у відділі державної реєстрації актів цивільного стану за фактичним місцем проживання, перебування громадян України, які переселилися з тимчасово окупованої території України; у відділі державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника.
За заявами іноземців, осіб без громадянства, громадян України, які проживають за кордоном, такий актовий запис цивільного стану поновлюється у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у місті Києві (п. 2.28 Правил внесення змін).
У разі якщо неможливо витребувати документи про державну реєстрацію актів цивільного стану у зв’язку зі зберіганням актових записів цивільного стану на тимчасово окупованій території України, актовий запис цивільного стану поновлюється у відділі державної реєстрації актів цивільного стану, до якого подано відповідну заяву громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території України; у відділі державної реєстрації актів цивільного стану за фактичним місцем проживання, перебування громадян України, які переселилися з тимчасово окупованої території України; у відділі державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника.
За заявами іноземців, осіб без громадянства, громадян України, які проживають за кордоном, такий актовий запис цивільного стану поновлюється у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у місті Києві (п. 3.13 Правил внесення змін).
У разі якщо неможливо витребувати підтвердження відповідності відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян даним паперових носіїв актових записів цивільного стану або копії актових записів цивільного стану у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, державна реєстрація актів цивільного стану підтверджується відповідними свідоцтвами, якщо вони не містять незастережених виправлень, дописок чи явних ознак підробки (пункти 2.7, 3.9, 4.7 Правил внесення змін, п.6 глави 4 розділу ІІІ Правил державної реєстрації).
Зазнали певних змін окремі питання, пов’язані з державною реєстрацією розірвання шлюбу.
Зокрема, при одержанні заяви про державну реєстрацію розірвання шлюбу на підставі рішення суду, у випадку, якщо актовий запис про шлюб зберігається на тимчасово окупованій території України, перевірка відділом державної реєстрації актів цивільного стану наявності в актовому записі про шлюб відомостей про розірвання шлюбу здійснюється лише за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян без надіслання відповідного запиту за місцем зберігання актового запису про шлюб.
При необхідності доповнення актового запису про розірвання шлюбу, який був складений за заявою одного з подружжя, у разі зберігання цього актового запису на тимчасово окупованій території України, державна реєстрація розірвання шлюбу проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану, до якого подано заяву про розірвання шлюбу на підставі рішення суду (пункти 7,11 глави 3 розділу ІІІ Правил державної реєстрації).
Відмітка про розірвання шлюбу за рішенням суду проставляється в паспортах громадян України, шлюб між якими розірвано, у разі їх звернення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану та пред’явлення рішення суду.
При зверненні осіб для проставлення вказаної відмітки відділ державної реєстрації актів цивільного стану одночасно перевіряє у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян наявність в актовому записі про шлюб відомостей про розірвання шлюбу. У разі відсутності актового запису про шлюб у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян особам роз’яснюється, що відмітку про розірвання шлюбу в паспорті громадянина України буде проставлено після одержання відповіді відділу державної реєстрації актів цивільного стану України за місцем зберігання актового запису про шлюб. Зазначена перевірка не здійснюється у випадку зберігання цього запису на тимчасово окупованій території України (пункт 25 глави 3 розділу ІІІ Правил державної реєстрації).
З метою належної реалізації прав та інтересів осіб, які вимушені залишити місця проживання внаслідок обставин, пов’язаних з проведенням антитерористичної операції на території України, відділами державної реєстрації актів цивільного стану застосовуються відповідні положення Правил державної реєстрації, при розгляді заяв вказаних осіб щодо державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, за принципом аналогії закону, про що зазначено в офіційному листі Державної реєстраційної служби України, надісланому реєстраційним службам Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.
-
Міжнародний день ромів
Міжнаро́дний день ро́мів — міжнародне свято ромського народу. Встановлене на IV-му Всесвітньому конґресі ромів, що відбувся 1990 р. у Сероцьку (Польща). Метою свята є самоідентифікація ромської етнічної групи як єдиного народу, привернення уваги до самобутньої культури та історії етносу ромá та 80 ромських субетносів, подолання дискримінації, утисків та відчуження ромів. Відзначається 8 квітня. Свято приурочене до дня проведення I-го Всесвітнього конґресу ромів у Лондоні 1971 р. та дня ромського свята у Трансильванії - «дня коней» (свята, коли коней виводили з їхніх зимових стаєнь та прикрашали вінками)[1].
Цього дня, за традицією, цигани у певний час запалюють на вулицях свічки, як символ єдності ромського народу, та спускають на воду річок вінки, що має символізувати нелегку долю народу — вічного блукальця без історичної батьківщини.
За підрахунками експертів Ради Європи, на території 47 країн — членів цієї організації нині проживає від 8 до 12 мільйонів циган. У Румунії, Болгарії, Угорщині, Сербії, Словаччині, Македонії кількість циганського населення сягає майже 10%. Протягом усієї історії свого співіснування з народами тих країн, де традиційно мешкали осідлі роми, циганські сім'ї завжди були надзвичайно бідними. Саме серед них був найвищий рівень безробіття, неписьменності, а середньостатистична тривалість життя циган і зараз приблизно на десять років менша, ніж у їхніх співгромадян інших національностей[2]. Як стверджує звіт Amnesty International ""Ми просимо справедливості": неспроможність Європи захистити ромів від расистського насильства", який опублікований 8 квітня 2014 року, дискримінація, примусові виселення, сегрегація та освіта, нижча від визнаних стандартів, є звичайними явищами в багатьох країнах. Європейські держави не в змозі приборкати, а в деяких випадках навіть підігрівають дискримінаційні настрої, залякування і насильство щодо ромів[3]. Зокрема, чеські футболісти часом не хочуть грати із ромськими гравцями. У румунському місті Бая-Маре стоїть мур, який відділяє ромську дільницю від решти міста, а бургомістр, котрий відмовився знести стіну, має велику підтримку серед мешканців. В Словаччині такі ж стіни в останні роки з'явилися у кільканадцятьох місцевостях. Мешканці говорять, що роми, зокрема, жебракують, крадуть електроенергію та не платять за послугу використання води[4].
За даними Всеукраїнського перепису 2001 року, чисельність ромської спільноти в Україні становить 47,6 тис. осіб (0,1 відсоток населення країни), проте ромські неурядові організації називають кількість від 150 до 400 тис. Найбільшими місцями компактного поселення ромів є: Закарпатська - близько 14,5 тис. ромів[5] (до 30 відсотків українських ромів), Одеська, Полтавська, Черкаська, Донецька, Дніпропетровська, Харківська та Чернівецька області. Соціально-економічне становище ромів в Україні є значно гіршим у порівнянні з іншими громадянинами країни в цілому. Проблеми ромів України зумовлені комплексом соціально-економічних причин: їх освітній рівень залишається найнижчим, що зумовлює високий рівень безробіття (більш ніж 54% ромів не мають роботи), лише 3,5% ромів отримують пенсії[6]. За рік війни на сході України за даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, що ґрунтуються, в свою чергу, на відомостях, отриманих від ромських неурядових організацій України, кількість ромів, які залишили місця колишнього проживання в зоні бойових дій, оцінюється приблизно в 6 000 осіб. Роми, які виїхали із зони АТО на територію Росії, відчувають подвійну дискримінацію - як представники ромської меншини і як біженці з України[7]. Понад 55% ромів - переселенців в інші регіони України не реєструються як внутрішньо переміщені особи через страх конфіскації їх майна міліцією чи іншими органами влади. Також люди бояться бути затриманими та підданими жорстокому поводженню з боку правоохоронних органів через відсутність документів[8].
У 2003 - 2006 рр. в Україні (вперше на пострадянському просторі) реалізовувалась (хоча і в дуже неповному обсязі) «Програма державної підтримки національно-духовного відродження ромів до 2006 року» [9], спрямована на інтеграцію ромської громади до українського суспільства. Вступив у дію наказ Міністерства охорони здоров'я від 19 листопада 2003 р. № 535 у частині організації медично-санітарного забезпечення ромського населення [10]. На Закарпатті діяла обласна цільова програма «Ромське населення» на 2003 – 2006 роки [11].
20 лютого 2008 р. Комітет міністрів Ради Європи прийняв Рекомендацію № Rec(2008)5, у якій були визначені параметри загальної політики щодо ромів і кочівників у Європі. Урядам держав-членів було рекомендовано вирішувати питання інтеграції ромів через прийняття комплексних національних та місцевих стратегій, які мають ґрунтуватись на ретельному дослідженні й оцінці потреб ромських громад, та забезпеченні їх виконання відповідними матеріальними й організаційними ресурсами. У розвиток цієї Рекомендації 20 жовтня 2010 р. Комітет міністрів Ради Європи ухвалив Страсбурзьку декларацію щодо ромів, у якій викладені основні принципи та пріоритети роботи Ради Європи у захисті основоположних прав і свобод ромів. Серед них — недискримінація; громадянство; права жінок і дітей; повноправна участь у житті суспільства; соціальна інтеграція; працевлаштування; охорона здоров'я; житло; інклюзивна освіта; культура; боротьба з торгівлею людьми; поліпшення доступу до правосуддя тощо[12]. Верховна Рада України Страсбурзьку декларацію щодо ромів не ратифікувала.
План дій Ради Європи для України на 2011–2014 рр. «Партнерство заради реформ» передбачав реалізацію в Україні заходів з «забезпечення ефективної соціальної інтеграції ромів: розробки та прийняття комплексного національного плану для ромів в Україні і забезпечення інструментарію для її здійснення, включаючи навчальну програму для ромів посередників (ROMED) та інформаційно-просвітницькі заходи („Dosta!“)» (Проект 1.3.3)[13].
З метою захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини Указом Президента України від 8 квітня 2013 р. № 201/2013 схвалена Стратегія захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року[14]. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2013 р. № 701-р затверджений план заходів щодо реалізації цієї Стратегії [15].
16.11.2015
-
Права особи, яку визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту
Особа, яку визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, має рівні з громадянами України права на:
- пересування, вільний вибір місця проживання, вільне залишення території України, крім обмежень, встановлених законом;
- працю;
- провадження підприємницької діяльності, не забороненої законом;
- охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування;
- відпочинок;
- освіту;
- свободу світогляду і віросповідання;
- направлення індивідуальних чи колективних письмових звернень або особисте звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб цих органів;
- володіння, користування і розпорядження своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності;
- оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб;
- звернення за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;
- безоплатну правову допомогу в установленому порядку.
Особа, яку визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, має рівні з громадянами України права у шлюбних та сімейних відносинах.
Особа, яку визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, має право на одержання грошової допомоги, пенсії та інших видів соціального забезпечення в порядку, встановленому законодавством України, та користування житлом, наданим у місці проживання.
Особа, яку визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, користується іншими правами і свободами, передбаченими Конституцією та законами України.
10.11.15
-
Запобігання безпритульності дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа
Держава забезпечує дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, а також особам з їх числа, які до передачі під опіку чи піклування, влаштування в дитячі будинки сімейного типу, прийомні сім'ї, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, призову на строкову військову службу в Збройні Сили України, взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк мали впорядковане житло, що зберігалося за ними, невідкладне вселення їх у ці приміщення і повернення їм майна, що знаходилося в цих приміщеннях на день передачі дітей під опіку чи піклування, влаштування в дитячі будинки сімейного типу, прийомні сім'ї, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, призову на строкову військову службу в Збройних Силах України, взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк.
У разі неможливості повернення зазначеного житла дітям та особам з їх числа, відповідні органи місцевого самоврядування зобов'язані протягом одного місяця надати аналогічне жиле приміщення та компенсувати вартість втраченого майна у разі, якщо це майно не було забрано дітьми та особами з їх числа.
Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які досягли 16 років, у разі відсутності в таких дітей житла, мають право зараховуватися на квартирний та соціальний квартирний облік за місцем їх походження або проживання до встановлення опіки, піклування, влаштування в прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, за заявою опікуна чи піклувальника, прийомних батьків, батьків-вихователів, адміністрації закладу, де проживає дитина, або органу опіки чи піклування. Після досягнення 18 років такі діти, а також особи з їх числа після завершення строкової військової служби в Збройних Силах України або після повернення з місць позбавлення волі протягом місяця забезпечуються соціальним житлом до надання їм благоустроєного жилого приміщення для постійного проживання.
06.11.15
-
ШЛЯХИ ПРОТИДІЇ НЕГАТИВНОМУ ВПЛИВУ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ
В епоху стрімкого розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, незаперечним фактом є те, що засоби масової інформації мають величезний вплив на особистість та, дуже часто, повністю формують суспільну думку.
Однак, останнім часом в інформаційному просторі України спостерігається низка негативних явищ, що створюють загрози національній безпеці України.
Сьогодні на території нашої держави здійснюється психологічний тиск з боку іноземних та вітчизняних засобів масової інформації, що ведуть так звану «інформаційну війну» проти України, з метою поширення неправдивих відомостей про події, що дійсно відбуваються в державі, розпалювання міжнаціональної ворожнечі, денаціоналізації українців.
З метою протидії негативному впливу інформаційної пропаганди іноземних та вітчизняних засобів масової інформації та об’єднання українського суспільства навколо ідеї української державності Рада національної безпеки і оборони України прийняла Рішення «Про заходи щодо вдосконалення формування та реалізації державної політики у сфері інформаційної безпеки України», яке введено в дію Указом Президента № 449/2014 від 01.05.2014, у якому зазначила "що останнім часом Російська Федерація поширює недостовірну, неповну, упереджену інформацію про Україну, через що намагається маніпулювати суспільною свідомістю в Україні та за її межами".
Прийняття та реалізація Рішення в умовах негативного інформаційного впливу позитивно вплине на забезпечення інформаційного суверенітету України, сприятиме захисту національного інформаційного простору.
Засоби масової інформації, повинні виконувати функції посередника між джерелами інформації - органами державної влади, громадськими організаціями, політичними партіями, та її споживачами - громадянами.
Суспільство й держава повинні постійно дбати про нейтралізацію регресивних тенденцій в інформаційному полі й мобілізовувати ресурси ЗМІ для забезпечення духовної єдності суспільства.
Засоби масової інформації повинні бути незалежними й культивувати, збагачувати загальнодержавні й національні цінності, транслювати історико-культурні традиції, утверджувати національну мову, культуру, формувати духовні основи нації, виступати дієвим інструментом консолідації суспільства в єдину національну спільноту.
Широка інформаційно - роз’яснювальна робота серед населення, виховні, просвітницькі заходи, що об’єднують українське суспільство навколо ідеї української державності – це перші кроки протидії негативному впливу інформаційної пропаганди іноземних та вітчизняних ЗМІ, шлях до формування і зміцнення національної свідомості, потужним важіль протидії обездуховленню та денаціоналізації українців, деморалізації та ідейно-політичної дезорієнтації суспільства.
Слід пам’ятати, що патріотичне виховання саме молоді завжди має бути основою концепції виховання. В освітніх закладах мають проводитися патріотичні акції допомоги Збройним Силам України, військовослужбовцям, що беруть участь в АТО, зустрічі, диспути, бесіди з виховання правової культури. В навчальних закладах мають бути організовані та проводитися заходи з патріотичного виховання та поваги до Конституції України, законів України, державної символіки та національної спадщини.
04.11.2015
-
Запобігання одержанню неправомірної вигоди або подарунка та поводження з ними
Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов’язані невідкладно вжити таких заходів:
- відмовитися від пропозиції;
- за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію;
- залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників;
- письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції.
Якщо особа, на яку поширюються обмеження щодо використання службового становища та щодо одержання подарунків, виявила у своєму службовому приміщенні чи отримала майно, що може бути неправомірною вигодою, або подарунок, вона зобов’язана невідкладно, але не пізніше одного робочого дня, письмово повідомити про цей факт свого безпосереднього керівника або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації.
Про виявлення майна, що може бути неправомірною вигодою, або подарунка складається акт, який підписується особою, яка виявила неправомірну вигоду або подарунок, та її безпосереднім керівником або керівником відповідного органу, підприємства, установи, організації.
У разі якщо майно, що може бути неправомірною вигодою, або подарунок виявляє особа, яка є керівником органу, підприємства, установи, організації, акт про виявлення майна, що може бути неправомірною вигодою, або подарунка підписує ця особа та особа, уповноважена на виконання обов’язків керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації у разі його відсутності.
Предмети неправомірної вигоди, а також одержані чи виявлені подарунки зберігаються в органі до їх передачі спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції.
У випадку наявності в особи сумнівів щодо можливості одержання нею подарунка, вона має право письмово звернутися для одержання консультації з цього питання до територіального органу Національного агентства з питань запобігання корупції, який надає відповідне роз’яснення.
03.11.2015
-
«ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «ЕЛЕКТРОННА ПЕТИЦІЯ»
Громадяни можуть звернутися до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування з електронними петиціями через офіційний веб-сайт органу, якому вона адресована, або веб-сайт громадського об’єднання, яке здійснює збір підписів на підтримку електронної петиції.
В електронній петиції має бути викладено суть звернення, зазначено прізвище, ім’я, по батькові автора (ініціатора) електронної петиції, адресу електронної пошти. На веб-сайті відповідного органу або громадського об’єднання, що здійснює збір підписів, обов’язково зазначаються дата початку збору підписів та інформація щодо загальної кількості та переліку осіб, які підписали електронну петицію.
Електронна петиція не може містити заклики до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганду війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, заклики до вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини.
Відповідальність за зміст електронної петиції несе автор (ініціатор) електронної петиції.
Для створення електронної петиції до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування її автор (ініціатор) заповнює спеціальну форму на офіційному веб-сайті органу, якому вона адресована, або веб-сайті громадського об’єднання, яке здійснює збір підписів на підтримку електронних петицій, та розміщує текст електронної петиції.
Електронна петиція оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідно Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування або на веб-сайті громадського об’єднання, яке здійснює збір підписів на підтримку електронних петицій, протягом двох робочих днів з дня надсилання її автором (ініціатором).
У разі невідповідності електронної петиції встановленим вимогам оприлюднення такої петиції не здійснюється, про що повідомляється автору (ініціатору) не пізніше строку, встановленого для оприлюднення.
02.11.2015
-
«Конкурс «Інтеграція первинної і вторинної безоплатної правової допомоги на рівні територіальних громад»
Проектом «Доступна та якісна правова допомога в Україні», який впроваджується Канадським бюро міжнародної освіти за підтримки Уряду Канади, спільно з Програмною ініціативою «Права людини та правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження» оголошено конкурс проектів з «Інтеграції первинної і вторинної безоплатної правової допомоги на рівні територіальних громад».
Метою конкурсу є сприяння інтеграції первинної і вторинної безоплатної правової допомоги на рівні територіальних громад шляхом налагодження та розгортання співпраці між місцевими центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги, громадськими організаціями, органами місцевого самоврядування/ місцевими органами виконавчої влади.
Пріоритети конкурсу:
- налагодження тристоронньої співпраці між місцевими центрами та громадськими організаціями й органами місцевого самоврядування/ місцевими органами виконавчої влади, які надають безоплатну первинну правову допомогу, задля покращення доступу представників вразливих категорій мешканців громад до правосуддя, зокрема до якісної безоплатної правової допомоги, виходячи з існуючих потреб громади;
- розвиток інноваційних механізмів вирішення правових проблем, характерних для обраної територіальної громади;
- розвиток й посилення інституційної спроможності громадських організацій, органами місцевого самоврядування/ місцевими органами виконавчої влади щодо надання населенню якісної безоплатної первинної правової допомоги;
- підтримка системної співпраці органів місцевого самоврядування щодо поширення кращого досвіду зі створення та підтримки у громадах моделей надання безоплатної первинної правової допомоги згідно з положеннями Закону «Про безоплатну правову допомогу», Типового положення про установу з надання первинної правової допомоги та Порядку та критеріїв залучення органами місцевого самоврядування суб’єктів приватного права;
- залучення регіональних органів адвокатського самоврядування до організації надання безоплатної правової допомоги у межах їх компетенції.
До участі у конкурсі запрошуються: неприбуткові організації, зокрема благодійні фонди, громадські організації (в тому числі громадські об’єднання та спілки), які:
- мають статус неприбуткової чи благодійної організації та офіційно зареєстровані в Україні;
- мають досвід активної роботи у сфері надання правової допомоги, захисту прав людини, правопросвітництва (або такий досвід мають ключові партнери поданої проектної пропозиції);
- мають спроможність впроваджувати грантові проекти та звітувати про їх виконання (включаючи фінансове звітування).
Максимальний розмір гранту становить 100 000 грн. Максимальний термін реалізації проекту – 12 місяців.
Проектні пропозиції слід подавати українською мовою згідно з вимогами оголошення та аплікаційної форми. Подання та розгляд проектних пропозицій відбуватиметься у два етапи:
- подання концепції проекту за відповідною формою, яка включає: актуальність проекту для обраної територіальної громади та опис проблеми, на вирішення якої спрямований проект, мету проекту, завдання проекту, очікувані результати діяльності, ключові види діяльності та цільові групи заплановані проектом, партнерів, територіальне охоплення, орієнтовний бюджет, заплановану тривалість проекту. Виключно ті учасники конкурсу, концепції яких будуть відповідним чином оцінені та схвалені конкурсною комісією, будуть допущені до участі у другому етапі конкурсу, який передбачатиме заповнення аплікаційної форми та розроблення детального бюджету проекту;
- на другому етапі конкурсу організаційний комітет конкурсу буде індивідуально контактувати з учасниками, чиї концепції будуть схвалені конкурсною комісією, та запрошувати до подальшої участі у конкурсі. Схвалення концепції проекту не означає, що буде прийнято позитивне рішення щодо фінансування проекту на другому етапі конкурсу.
Концепцію проекту потрібно оформити за відповідною формою в електронному вигляді та надіслати електронною поштою на адресу: [email protected], у темі листа вказати «Конкурс «Інтеграція первинної і вторинної безоплатної правової допомоги на рівні територіальних громад».
Останній термін подання концепції проекту – 18:00, 9 листопада 2015 р.
-
До відома громадян. Пілотний проект у сфері ДРАЦС
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 червня 2015 року № 669-р «Про реалізацію пілотного проекту у сфері державної реєстрації актів цивільного стану» погоджено пропозицію Міністерства юстиції щодо реалізації пілотного проекту у сфері державної реєстрації актів цивільного стану (далі — пілотний проект) з метою створення сприятливих умов для отримання фізичними особами адміністративних послуг у зазначеній сфері. Беручи до уваги необхідні для запровадження пілотного проекту складові, які полягають у прийнятті відділами державної реєстрації актів цивільного стану з використанням Інтернету як альтернативного способу реалізації прав фізичних осіб їх заяв, сформованих за допомогою програмних засобів Державного реєстру актів цивільного стану громадян, з подальшим їх підписанням у таких відділах, або заяв з накладенням електронного цифрового підпису;
- здійсненні з використанням Інтернету попереднього запису на прийом до відділу державної реєстрації актів цивільного стану;
- відсутності необхідності у пред’явленні фізичними особами документів про державну реєстрацію актів цивільного стану за наявності в зазначеному Реєстрі відомостей, що містяться в таких документах;
- наявності можливості здійснення оплати за надання адміністративних послуг з використанням платіжних систем у режимі он-лайн без подання до відділу державної реєстрації актів цивільного стану документів про внесення плати та керуючись пунктом 10 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 228 наказ Міністерства юстиції від 09.07.2015 № 1187/5 запроваджено пілотний проект щодо надання заяв у сфері державної реєстрації актів цивільного стану через мережу Інтернет у місті Києві, Київській та Одеській областях та затверджений перелік відділів – учасників пілотного проекту та порядок їх роботи із заявами фізичних осіб.
-
Скорочені сторки надання послуг у сфері державної реєстрації речових прав
Реєстраційна служба Ульяновського районного управління юстиції повідомляє, що Кабінетом Міністрів України 08.04.2015 року було прийнято постанову за № 190 "Про надання послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у скорочені строки", відповідно до якої встановлено скорочені строки надання послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і розмір плати за їх надання у такі строки згідно з додатком.
Додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2015 р. № 190
СКОРОЧЕНІ СТРОКИ надання послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та розмір плати за надання їх у такі строки
Найменування послуги
Строк надання послуги
Розмір плати
1. Державна реєстрація права власності, якщо вона проводиться з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно, та державна реєстрація права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс
п’ять робочих днів з моменту реєстрації заяви
у подвійному розмірі адміністративного збору за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно
2. Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно
три робочих дні з моменту реєстрації заяви
у подвійному розмірі адміністративного збору за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно
3. Державна реєстрація обтяжень
дві години з моменту реєстрації заяви
у розмірі адміністративного збору за державну реєстрацію обтяження
4. Надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у паперовій формі
одна година з моменту реєстрації заяви
у подвійному розмірі плати, що стягується згідно із законодавством за надання інформації відповідного виду
-
Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді
Ст. 13 ЗУ Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні від 05.02.1993 № 2998-XII
Будь-які прямі або непрямі обмеження прав і свобод молоді залежно від віку, крім передбачених законодавством, є протиправними і тягнуть за собою відповідальність, встановлену законами України.
Реалізація молодими громадянами прав і свобод при соціальному становленні та розвитку не повинна завдавати шкоди інтересам суспільства, правам інших громадян.
Неправомірні рішення державних або громадських органів, дії або бездіяльність посадових осіб можуть бути у встановленому порядку оскаржені молодими громадянами або їх представниками в суді.
Захист прав неповнолітніх громадян здійснюється державою відповідно до закону.
-
Компетенція центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
- Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців:
- бере участь у формуванні та забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;
- здійснює державний нагляд за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;
- узагальнює практику застосування нормативно-правових актів з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і розробляє проекти нормативно-правових актів у цій сфері;
- забезпечує формування та ведення Єдиного державного реєстру;
- організовує навчальну підготовку та підвищення кваліфікації державних реєстраторів;
- забезпечує оприлюднення відомостей з Єдиного державного реєстру про проведення реєстраційних дій;
- забезпечує державні органи інформацією з Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому Міністерством юстиції України;
- оприлюднює відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" відомості з Єдиного державного реєстру, в тому числі у формі відкритих даних;
- здійснює методологічне та інформаційне забезпечення діяльності державних реєстраторів.
- Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, забезпечує на своєму офіційному сайті безоплатний доступ до відомостей з Єдиного державного реєстру, затверджує перелік таких відомостей, що необхідні для видачі документів дозвільного характеру та ліцензій, для укладення цивільно-правових договорів, у тому числі щодо наявності запису про державну реєстрацію припинення або перебування юридичної особи у стані припинення, державну реєстрацію припинення чи перебування у процесі припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, про місцезнаходження або місце проживання, види діяльності, центральний чи місцевий орган виконавчої влади, до сфери управління якого належить державне підприємство або частка держави у статутному капіталі юридичної особи, якщо така частка становить не менше 25 відсотків, про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа, про юридичних осіб - правонаступників, про відокремлені підрозділи юридичної особи, про осіб, які можуть вчиняти дії від імені особи, у тому числі відомості про розпорядника майна, санатора, голову комісії з припинення, ліквідатора, управителя майна, наявність обмежень щодо представництва, про відкриття виконавчого провадження, та забезпечує можливість пошуку відомостей щодо всіх зареєстрованих осіб, зокрема, за повним чи скороченим найменуванням, іменем, ідентифікаційним кодом, реєстраційним номером облікової картки платника податків, серією та номером паспорта (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків у передбаченому законодавством порядку), копіювання та роздрукування таких відомостей.
15.10.2015
- Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців:
-
Облік та оприлюднення декларацій
1. Подані декларації включаються до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що формується та ведеться Національним агентством.
Національне агентство забезпечує відкритий цілодобовий доступ до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на офіційному веб-сайті Національного агентства.
Доступ до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на офіційному веб-сайті Національного агентства надається шляхом можливості перегляду, копіювання та роздруковування інформації, а також у вигляді набору даних (електронного документа), організованого у форматі, що дозволяє його автоматизоване оброблення електронними засобами (машинозчитування) з метою повторного використання.
Зазначені у декларації відомості щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта громадянина України, місця проживання, дати народження фізичних осіб, щодо яких зазначається інформація в декларації, місцезнаходження об’єктів, які наводяться в декларації (крім області, району, населеного пункту, де знаходиться об’єкт), є інформацією з обмеженим доступом та не підлягають відображенню у відкритому доступі.
2. Інформація про особу в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігається упродовж всього часу виконання цією особою функцій держави або місцевого самоврядування, а також упродовж п’яти років після припинення виконання нею зазначених функцій, крім останньої декларації, поданої особою, яка зберігається безстроково.
14.10.2015
-
Граничний вік перебування на військовій службі
Граничний вік перебування на військовій службі встановлено:
а) для осіб рядового, сержантського і старшинського складу строкової військової служби - до 27 років;
б) для осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до 45 років.
Особи рядового, сержантського і старшинського складу, які досягли граничного віку перебування на військовій службі, підлягають звільненню в запас у порядку, визначеному цим Положенням.
Військовослужбовці, в яких закінчився строк контракту і які досягли граничного віку перебування на військовій службі, можуть бути залишені на службі за їхнім бажанням після укладення нового контракту на строк не більше 5 років. Залишення зазначених військовослужбовців на військовій службі здійснюється лише за наявності висновку військово-лікарської комісії про їх придатність за станом здоров'я до військової служби.
Військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом і були залишені на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, можуть бути звільнені з військової служби до закінчення строку, на який їм продовжено військову службу на підставах, передбачених підпунктами "в" - "з"пункту 85 цього Положення.
12.10.2015
-
Забезпечення доступу до інформації
1. Доступ до інформації забезпечується шляхом:
1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації:
- в офіційних друкованих виданнях;
- на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет;
- на єдиному державному веб-порталі відкритих даних;
- на інформаційних стендах;
- будь-яким іншим способом;
2) надання інформації за запитами на інформацію.
Стаття 6. Публічна інформація з обмеженим доступом
- Інформацією з обмеженим доступом є:
1) конфіденційна інформація;
2) таємна інформація;
3) службова інформація. - Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:
1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні. - Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо він правомірно оприлюднив її раніше.
- Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо немає законних підстав для обмеження у доступі до такої інформації, які існували раніше.
- Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.
- Не належать до інформації з обмеженим доступом відомості, зазначені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданій відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", крім відомостей, зазначених в абзаці четвертому частини першої статті 47 вказаного Закону.
- Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.
09.10.2015
-
Риси національного характеру ромської меншини
Щедрість, гостинність, вірність сімейним традиціям – це риси національного характеру ромів, зазначає Наталя Варакута, голова товариства ромських жінок. Шлюби з представниками інших національностей для циганів - виняток, і саме тому упродовж тривалого часу їм вдається зберігати мову і культурні традиції. «Якщо якась людина приїжджає з іншої країни, то вона шукає готель, де зупинитися. А ром - завжди знайде іншого рома, завжди його зрозуміє. Віросповідання залежить від місця проживання. Наприклад, багато з кримських рома – мусульмани. Основна маса їх в Україні - православні».
В Україні мешкає кілька етнічних груп ромів, зазначає Наталія Варакута, голова товариства ромських жінок. Найчисленніші серед них серви, котляри, лаварі, плащуни, крими. Традиційно роми проживають невеликими громадами і переважно уникають контактів з корінним населенням, стверджує заступник директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень Олександр Майборода. «Про окрему державу вони ніколи не ставили питання. Вони живуть за інерцією. У них своя психологія. Вони намагаються не втручатися у суспільне й політичне життя навколишнього оточення, щоб не спровокувати до себе негативне ставлення та не привертати до себе особливої уваги. Через те їхні потреби обмежені найпростішими речами і через те вони не дуже опікуються освітою дітей. Їм потрібен авторитет із середовища ромів, який би їх тягнув».
Такими авторитетами у ромів були циганські барони - найавторитетніші, найрозумніші представники нації. За словами Ігоря Крикунова, керівника циганського театру «Романс», у 16-17 століттях грамоти на баронство видавали європейські королі. Тепер це вже радше елемент циганстького фольклору. «У нас авторитет, звичайно, чоловіка. Але я відчуваю, що в циган – матріархат, тому що ставлення до жінки і її роль у родині – це дуже велика справа. Тут, в Україні, цигани святкують Різдво, Великдень і День Святого Петра, тому що цигани вважають його своїм покровителем».
09.10.2015
-
Права громадянина при розгляді заяви чи скарги
Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право:
- особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;
- знайомитися з матеріалами перевірки;
- подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;
- бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;
- користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;
- одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;
- висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;
- вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
06.10.2015
-
Реєстрація місця проживання особи
Громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов’язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів.
Для реєстрації місця проживання особа або її законний представник подає до територіального підрозділу ДМС, а після утворення центрів надання адміністративних послуг (далі - центр) - до відповідного центру:
{Абзац перший пункту 2.2 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 507 від 24.05.2013}
письмову заяву про реєстрацію місця проживання (додаток 5);
документ, до якого вносяться відомості про місце проживання, крім випадків, установлених пунктом 2.8 цього розділу;
{Абзац третій пункту 2.2 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 1204 від 01.10.2015}
квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати;
талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні (у разі зміни місця проживання в межах України). Талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні не подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання;
право на проживання в житлі - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім’ї на реєстрацію місця проживання. У разі реєстрації місця проживання у центрі договір оренди житлового приміщення може бути засвідчено адміністратором центру;
{Абзац сьомий пункту 2.2 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 507 від 24.05.2013}
право на перебування або взяття на облік у закладі/установі - довідка про прийняття на обслуговування в спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи (додаток 6), копія посвідчення про взяття на облік бездомної особи, форма якого затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 28 грудня 2011 року № 574 "Про деякі питання діяльності центру обліку бездомних громадян", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 січня 2012 року за № 84/20397;
проходження служби у військовій частині, адреса якої зазначається під час реєстрації, - довідка про проходження служби у військовій частині, видана командиром військової частини, зразок якої наведено в додатку 7 до цього Порядку;
військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку);
свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України, якщо реєструється місце проживання дитини, яка не досягла 16-річного віку;
заява про зняття особи з реєстрації місця проживання, форма якої наведена в додатку 8 до цього Порядку (у разі здійснення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання).
Відомості про дітей віком до 14 років, місце проживання яких реєструється з батьками, вносяться до заяви одного з них. Особа, яка досягла 14-річного віку, подає заяву про реєстрацію місця проживання особисто.
При проживанні батьків за різними адресами для реєстрації місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, разом з одним з батьків надається письмова згода другого з батьків та довідка територіального підрозділу або адресно-довідкового підрозділу територіального органу ДМС за місцем його проживання про те, що дитина не зареєстрована разом з ним. У разі якщо місце проживання другого з батьків зареєстровано в межах обслуговування адміністративно-територіальної одиниці територіального підрозділу, яким розглядається заява про реєстрацію місця проживання дитини, інформація перевіряється цим територіальним підрозділом або надається адресно-довідковим підрозділом відповідного територіального органу ДМС.
{Абзац другий пункту 2.3 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства внутрішніх справ № 507 від 24.05.2013, № 1204 від 01.10.2015}
Відомості про реєстрацію дитини, яка не досягла 14 років, вносяться до картки реєстрації того з батьків, з ким реєструється місце проживання дитини, та до адресної картки.
До адресно-довідкового підрозділу територіального органу ДМС надсилаються відомості про реєстрацію місця проживання того з батьків, з ким реєструється місце проживання дитини, у графу 14 цих відомостей вноситься інформація про дитину (прізвище, ім’я, по батькові, стать, дата і місце народження).
У разі подання заяви законним представником особи додатково подаються:
документ, що посвідчує особу законного представника;
документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, крім випадків, коли законними представниками є батьки (усиновлювачі).
Реєстрація місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.
Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів.
Адміністратори центрів надання адміністративних послуг заповнюють заяви в електронній формі. Працівники територіальних підрозділів, матеріально-технічна база яких дозволяє заповнювати заяви за допомогою комп’ютерної техніки,заповнюють такі заяви в електронній формі за рішенням керівника відповідного територіального органу Державної міграційної служби України (далі - територіальний орган).
Роздрукована або заповнена від руки заява підписується заявником із зазначенням прізвища, імені, по батькові, який підтверджує цим правильність указаних у ній даних.
{Розділ II доповнено пунктом 2.6 згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 1204 від 01.10.2015}
У разі подання заяви до центру надання адміністративних послуг адміністратор центру перевіряє відповідність копій оригіналам наданих заявником документів, належним чином завіряє копії та повертає оригінали документів заявнику. Територіальний підрозділ ДМС приймає рішення на підставі належним чином завірених копій наданих документів. У випадках неналежного оформлення документів або неналежної якості копій територіальний підрозділ ДМС приймає рішення про повернення центру наданих документів для усунення недоліків.
{Розділ II доповнено пунктом 2.7 згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 1204 від 01.10.2015}
Особа, яка досягла 16-річного віку та не має паспорта громадянинаУкраїни і реєстрації місця проживання, може одночасно подати заяви про видачу паспорта та реєстрацію місця проживання.
У разі подання заяв у порядку, передбаченому цим пунктом, реєстрація місця проживання здійснюється в день видачі паспорта громадянина Українивідповідно до чинного законодавства.
{Розділ II доповнено пунктом 2.8 згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 1204 від 01.10.2015}
Працівник територіального підрозділу ДМС, а після утворення центрів - адміністратор центру (крім внесення відомостей про реєстрацію місця проживання до паспортного документа та картки реєстрації особи):
{Абзац перший пункту розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 507 від 24.05.2013}
перевіряє належність паспортного документа особі, що його подала, правильність заповнення заяви про реєстрацію місця проживання та наявність документів, необхідних для реєстрації місця проживання, про що ним вчиняється відповідний запис у заяві;
реєструє прийняту заяву у Журналі обліку заяв про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи (додаток 9);
заповнює два примірники відомостей про реєстрацію місця проживання особи для надсилання до адресно-довідкового підрозділу та органу державної статистики, картку реєстрації особи та адресну картку, які після здійснення реєстрації протягом доби вміщуються до картотеки територіального підрозділу ДМС;
вносить відомості до повідомлення про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання/перебування призовників та військовозобов’язаних (додаток 10), якщо особа є призовником або військовозобов’язаною. Відомості, внесені до цього повідомлення, раз на місяць до 5 числа надсилаються до військового комісаріату;
вносить відомості про реєстрацію місця проживання до паспортного документа та картки реєстрації особи шляхом проставлення в них штампа реєстрації місця проживання особи (далі - штамп реєстрації місця проживання), зразок якого наведено в додатку 3 до Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 13 квітня 2012 року № 320, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 02 липня 2012 року за № 1089/21401;
видає дітям віком від 14 до 16 років довідки про реєстрацію місця проживання/перебування особи (додаток 11);
повертає особі паспортний документ та інші документи, що подавалися для реєстрації місця проживання.
У разі здійснення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання до територіального підрозділу ДМС, на території обслуговування якого було зареєстроване попереднє місце проживання особи, у той же день надсилається письмове повідомлення про зняття особи з реєстрації місця проживання (додаток 12) та талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні. У разі здійснення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання в межах однієї адміністративно-територіальної одиниці (Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя) талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні до адресно-довідкового підрозділу не надсилається. У відомостях про реєстрацію місця проживання особи робиться відмітка "одночасно знято з реєстрації".
У паспортний документ особи, місце проживання якої реєструється з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання, територіальним підрозділом ДМС спочатку проставляється штамп зняття з реєстрації місця проживання особи (далі - штамп зняття з реєстрації місця проживання), зразок якого наведено в додатку 4 до Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 13 квітня 2012 року № 320, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 02 липня 2012 року за № 1089/21401, а потім штамп реєстрації місця проживання особи.
Якщо після здійснення реєстрації місця проживання особи з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання буде встановлено, що особа не повідомила про реєстрацію місця проживання разом з нею неповнолітніх дітей, обидві дії скасовуються відповідно до розділу VІІ цього Порядку.
Реєстрація місця проживання новонародженої дитини здійснюється також на підставі направлених органами соціального захисту населення даних, що зазначив один із батьків дитини або законний представник, з яким постійно проживає дитина, у заяві про призначення допомоги при народженні дитини (далі - дані), зразок яких наведено в додатку 27 до цього Порядку.
{Розділ II доповнено новим пунктом згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 43 від 21.01.2014}
Працівник територіального підрозділу ДМС протягом доби з дня отримання даних:
реєструє їх у Журналі обліку заяв про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи. Дата реєстрації даних у цьому Журналі є датою реєстрації місця проживання новонародженої дитини;
заповнює відомості про реєстрацію місця проживання новонародженої дитини та надсилає їх до адресно-довідкового підрозділу для внесення до графи 14 відомостей про реєстрацію місця проживання одного з батьків дитини або того із законних представників, який подав заяву для призначення допомоги при народженні дитини;
вносить дані про реєстрацію місця проживання новонародженої дитини до графи 12 картки реєстрації особи, до адресної картки та до відривного корінця даних, який у п’ятиденний строк повертається до відповідного органу соціального захисту.
Якщо під час опрацювання даних буде встановлено, що місце проживання одного з батьків дитини або її законного представника не зареєстровано або в реєстрації місця проживання дитини відмовлено, про це негайно повідомляється орган соціального захисту населення.
-
Сторони договору оренди земельної ділянки
Відповідно до ст. 792 ЦК України сторонами договору найму (оренди) земельної ділянки визначені наймодавець і наймач. У земельному законодавстві сторонами зазначеного договору є орендодавець та орендар. Право передавати земельні ділянки в оренду є одним із повноважень власника земельної ділянки або уповноваженої ним особи. Коло осіб-орендодавців земельних ділянок залежить від форми права власності на земельну ділянку, яка передається в оренду.
Відповідно до ст. 93 ЗК України та ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок приватної власності є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебуває земельна ділянка, або уповноважені ними особи. Враховуючи те, що суб'єктами права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення можуть бути іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи та спільні підприємства, вони також можуть виступати орендодавцями належних їм на праві власності земельних ділянок. Якщо земельна ділянка перебуває у комунальній власності, право розпоряджатись такою ділянкою, в тому числі шляхом передачі її в оренду, належить органам місцевого самоврядування - сільським, селищним, міським радам у межах повноважень, визначених законом.
Рішення компетентного органу про надання землі в оренду та відповідний договір оренди земельної ділянки і пов'язані юридичними фактами, тобто волевиявлення відповідного органу як орендодавця здійснюється у формі рішення такого органу і лише реалізується шляхом укладення договору оренди. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у спільній власності територіальних громад, є районні, обласні ради та Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом. При розташуванні земельної ділянки, що надається в оренду, на території кількох адміністративно-територіальних одиниць (сіл, селищ, міст), договір оренди укладається окремо на кожну частину земельної ділянки, розташовану на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (села, селища, міста).
Лише рішення уповноваженого державного виконавчого органу чи органу місцевого самоврядування є підставою набуття фізичними і юридичними особами права користування земельними ділянками, що знаходяться у державній або комунальній власності. Укладення між позивачем та міською радою договору резервування земельної ділянки та його умови в будь-якому разі не повинні суперечити та не змінюють вимог законодавства щодо порятунку надання земельних ділянок в оренду, зокрема щодо обов'язковості прийняття радою відповідного рішення
Договір оренди земельної ділянки, укладений із особою, яка не може бути орендарем, визнається недійсним, а користування земельною ділянкою на підставі такого договору - неправомірним, що підтверджується судовою практикою
-
УВАГА! КОНКУРС!!!
Міністерством юстиції України розміщено оголошення на заміщення вакантних посад:
першого заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області;
заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної реєстрації – начальника Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області.
Документи від осіб, які бажають взяти участь у конкурсі, приймаються протягом 30 календарних днів з дня розміщення оголошення про проведення конкурсу на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України. Телефон для довідок у м. Києві (044) 271-17-25.
29.09.2015
-
Щодо інформування.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків.
Державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу, у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.
При державній реєстрації актів цивільного стану складаються на паперових носіях актові записи, з них формуються книги державної реєстрації актів цивільного стану, які зберігаються у відділах державної реєстрації актів цивільного стану протягом 75 років. Надалі книги передаються до Державного архіву.
З моменту утворення Державного реєстру актів цивільного стану громадян – електронної бази - всі актові записи підлягають обов’язковому внесенню до цього Реєстру.
Враховуючи той факт, що наразі у відділах державної реєстрації актів цивільного стану зберігаються книги актових записів з 1940 року, законодавець прийняв рішення, що до Державного реєстру актів цивільного стану громадян мають бути внесені актові записи від моменту створення Реєстру (20.12.2008) і до 1945 року включно.
Як повідомлялось раніше, розпочинаючи з 2009 року Державний реєстр актів цивільного стану громадян наповнювався актовими записами за період
з 1995 по 1950 року починаючи з 1995 року, у зворотному хронологічному порядку, повертаючись у минуле до 1950 року включно. Після були внесені актові записи цивільного стану починаючи з 1996 року до моменту впровадження Реєстру, тобто до 20 грудня 2008 року. Завершальним етапом наповнення Державного реєстру актів цивільного стану громадян є внесення відомостей, які містяться у книгах з 1949 року до 1945 року.
Станом на 01.08.2015 року відділи державної реєстрації актів цивільного стану області вносять актові записи за період з 1949 по 1945 рік, і ця робота має завершитись 1 серпня наступного року.
-
Військові посади
- Військові посади (штатні посади, що підлягають заміщенню військовослужбовцями) і відповідні їм військові звання передбачаються у штатах (штатних розписах) військових частин, кораблів, органів військового управління, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів.
- Перелік посад, що підлягають заміщенню вищим офіцерським складом, затверджується Президентом України, а посад інших військовослужбовців - Міністерством оборони України.
- Окремі військові посади в мирний час можуть заміщатися (на умовах строкового трудового договору) цивільними особами в порядку, встановленому Міністерством оборони України, або резервістами в порядку, встановленому Генеральним штабом Збройних Сил України.
- Військові посади, передбачені штатами воєнного часу, при переведенні Збройних Сил України, інших військових формувань на організацію і штати воєнного часу підлягають заміщенню резервістами або іншими військовозобов'язаними в порядку, визначеному Генеральним штабом Збройних Сил України.
- Співвідношення чисельності офіцерського складу за військовими званнями та граничні строки перебування осіб офіцерського складу на посадах у Збройних Силах України та інших військових формуваннях встановлюються відповідно Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями.
- Порядок призначення на військові посади встановлюється Конституцією України, законами України та положеннями про проходження військової служби та служби у військовому резерві громадянами України.
- Військові посади в підрозділах Збройних Сил України, які направляються до інших держав для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки у складі національних контингентів або національного персоналу відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, заміщаються військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом.
- Порядок проходження військової служби військовослужбовцями, які не займають військових посад, установлюється положеннями про проходження військової служби громадянами України.
- Військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань можуть бути відряджені до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних (освітніх) закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі. Перелік посад, що заміщуються військовослужбовцями у таких державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, а також державних та комунальних навчальних (освітніх) закладах, затверджується Президентом України.
- Військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань відповідно до міжнародних договорів України можуть бути направлені для проходження військової служби на посадах у багатонаціональних органах військового управління, закордонних дипломатичних установах України та міжнародних організаціях. Ці військовослужбовці утримуються за рахунок відповідно Міністерства оборони України, інших військових формувань у межах затвердженої законом чисельності. Порядок направлення та строки перебування військовослужбовців на зазначених посадах встановлюються Міністерством оборони України та іншими військовими формуваннями.
- Військові посадові особи - це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов’язків згідно із законодавством.
- Військовослужбовці у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України, можуть бути направлені для подальшого проходження військової служби з одного військового формування до іншого з виключенням із списків особового складу формування, з якого вибули, та включенням до списків особового складу формування, до якого прибули.
18.09.2015
-
Порядок попереднього розгляду заяв
- Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, який прийняв до розгляду заяву іноземця чи особи без громадянства про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, видає заявникові довідку про звернення за захистом в Україні та реєструє заявника. Протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації заяви центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, проводить співбесіду із заявником, розглядає відомості, наведені в заяві, та інші документи, вимагає додаткові відомості та приймає рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або про відмову в оформленні документів для вирішення зазначеного питання.
- За бажанням заявника участь у попередньому розгляді заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, бере адвокат. Призначення адвоката для надання правової допомоги заявникові здійснюється в установленому порядку.
- Під час співбесіди заявнику, який не володіє українською або російською мовами, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, забезпечує перекладача з мови, якою заявник може спілкуватися. Заявник має право залучити перекладача за свій рахунок або за рахунок інших юридичних чи фізичних осіб. Перекладач повинен дотримуватися конфіденційності з обов'язковим оформленням центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, розписки про нерозголошення відомостей, що містяться в особовій справі заявника.
- Рішення про оформлення або відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, приймається на підставі письмового висновку працівника, який веде справу, і оформлюється наказом уповноваженої посадової особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту.
- У разі прийняття рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, продовжує строк дії довідки про звернення за захистом в Україні.
- Рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питань щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, приймаються за заявами, які є очевидно необґрунтованими, тобто якщо у заявника відсутні умови, зазначені пунктами 1 чи 13частини першої статті 1 цього Закону, а також якщо заяви носять характер зловживання: якщо заявник з метою визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, видає себе за іншу особу, а так само за заявами, поданими особами, яким було відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, у зв'язку з відсутністю підстав, передбачених для визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, встановлених пунктами 1 чи 13 частини першої статті 1 цього Закону, якщо зазначені умови не змінилися.
- У разі прийняття рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, протягом трьох робочих днів з дня його прийняття надсилає заявнику або його законному представнику письмове повідомлення з викладенням причини відмови і роз'ясненням порядку оскарження такого рішення.
- У разі використання особою права на оскарження центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, до прийняття рішення за скаргою залишає на зберігання документи, що посвідчують особу заявника, та інші документи.
- У разі невикористання особою права на оскарження протягом п'яти робочих днів з дня її письмового повідомлення про прийняття рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, вилучає у такої особи довідку про звернення за захистом в Україні та повертає особі документи, що посвідчують особу заявника, та інші документи, що перебувають на зберіганні в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту.
У разі подання законним представником дитини, розлученої із сім'єю, заяви про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, приймається рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, без попереднього розгляду заяви.17.09.2015
-
СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ДИТЯЧОЇ БЕЗДОГЛЯДНОСТІ В УКРАЇНІ
Актуальність даної проблеми обумовлена соціально- економічними і політичними перетвореннями суспільних відносин, які найбільшою мірою відобразились на становищі дітей в Україні. Недостатня увага до дітей з боку держави призвела до значного росту бездоглядності, безпритульності, жорстокому поводженню з ними, залученню до антигромадської діяльності. Така тривожна ситуація спонукала Уряд прийняти Державну програму подолання дитячої безпритульності та бездоглядності на 2006-2010 роки. Значимість цієї проблеми у суспільстві відмічають учені і практики .
Дитяча бездоглядність і безпритульність - одне з найгостріших і найболючіших явищ нашого суспільства. Проблема дітей вулиці існує в багатьох країнах світу, в тому числі і з високим рівнем соціально-економічного розвитку, що характеризує це явище як складне й неоднозначне [2]. В Україні про дитячу бездоглядність і безпритульність відкрито почали говорити в середині 90-х років минулого століття. Адже в СРСР такої проблеми не було або не повинно було бути. Як самостійна держава Україна приєдналася до більшості міжнародних і європейських правових актів щодо захисту прав дітей.
Такі кроки привели до прийняття низки Законів України, якими декларовано відповідальність держави за дотримання і можливість реалізації прав дитини, зокрема © В.М. Оржеховська, 2009 4 Збірник наукових праць, випуск 13, книга II права на родину, достатній життєвий рівень та житло. Водночас чинне законодавство покладає відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, на батьків або осіб, що їх замінюють. В Україні відсутня точна інформація про загальну кількість безпритульних і бездоглядних підлітків. Ситуація характеризується відсутністю позитивних результатів, кількість "дітей вулиці" фактично не зменшується. Феномен дитячої бездоглядності надто складний, важко досліджуваний. "Діти вулиці" - це особи 10-14 років (переважно хлопчики - до 80%) із неблагополучних асоціальних сімей, де панує авторитарний стиль виховання, жорстокість дорослих, байдужість до потреб дитини, алкоголізм, наркоманія тощо. З'являються нові угрупування покинутих батьками, навчальними закладами, іншими державними інституціями одиноких дітей. Вони живуть своїм життям, їх об'єднує відчай, зневіра, агресія, образа.
Маленькі громадяни нашої країни опинилися на вулиці у період формування світогляду, життєвих орієнтацій, соціальних навичок та цінностей. На жаль, кількість дітей, яких можна віднести до категорії "дітей вулиці" досить велика, і вона не зменшується. Якщо наприкінці 80-х років XX ст. на обліку в правоохоронних органах перебувало близько 7 тис. неповнолітніх, то з 90-х років їхня кількість зросла в десятки разів. Сучасна статистика невтішна. За оперативними даними МВС України [4] лише у 2008 році до органів внутрішніх справ доставлено 67273 дитини, зокрема за вчинення злочинів 13194 особи, за вчинення адміністративних правопорушень 24416 осіб. З цього числа бездоглядних було 14499 осіб, з них 6301 дівчат. Вражаючими є цифри доставлених за віком: до 6 років - 609 дітей, від 6 до 11 років - 2694 дитини, від 10 до 14-ти років - 11170 дітей, від 14 до 16 років - 22 173 дитини.
Як бачимо, найбільш "протестуючий" - підлітковий вік. Хто вони, втікачі, "діти вулиці"? Для більшості з них втеча з дому - це цілеспрямований, заздалегідь обдуманий вчинок, і лише для небагатьох причиною був короткочасний конфлікт, образа, когось підмовили друзі, а дехто взагалі не може зрозуміти, чому втікав.
Виявляється, втікачі - це активна, а не пасивна частина дітей і підлітків, це ті, хто здатні на вчинок, це ті, хто зараз Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді 5 потрібен суспільству, та суспільство не намагається їх зрозуміти і зробити своїми спільниками. Діти не усвідомлюють небезпеку вулиці, у них ще немає соціального досвіду. Вулиця досить підступна.
Офіційна статистика фіксує про кількість злочинів щодо виявлення фактів експлуатації дітей, втягнення їх у злочинну діяльність, схиляння неповнолітніх до вживання наркотичних речовин, проституцію, злісне невиконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей, кримінальні справи по яких порушуються за статтями КК України. Лише на обліку у підрозділах кримінальної міліції у справах дітей органів внутрішніх справ України перебуває понад ЗО тис. дітей, з яких понад 5 тис. - у віці 11-14 років та понад 24 тис. - у віці 14-18 років, учнів шкіл - більше 16 тис, профтехучилищ - понад 4 тис. З перерахованих вище категорій майже 3 тис. становлять дівчата. Вражаючим є число тих, хто не працює і не навчається - близько 6,5 тис. Показовим є те, що майже 1,5 тис. втікають зі шкіл- інтернатів та дитячих будинків і притулків [4]. Які причини спонукають дітей втікати на вулицю? Чому замість природного потягу до спілкування з батьками, вони обирають криміногенне середовище? На жаль, батьки часто жорстоко поводяться зі своїми дітьми.
Є чимало фактів фізичного і психічного насильства, вигнання їх із дому. Під час опитування 1,5 тис. дітей на запитання, чи били вас у сім'ї, кожен третій відповів - "дуже часто", кожен десятий - "постійно". Кожен п'ятий вказав, що його ображають, принижують чи в сім'ї, чи вчителі в школі, чи однолітки.
До поширення бездоглядності дітей спричинюють нерозв'язані проблеми організації їхнього дозвілля. Діти не мають змоги самовизначатися у спортивних і мистецьких 8 Збірник наукових праць, випуск 13, книга II школах, дитячо-підліткових клубах за місцем проживання через обмаль цих соціальних інституцій. Отож посилюється ідентифікація особистості дитини із групами дозвілля. Саме у цій сфері інтенсивно створюються нові моделі та форми долучення індивіда до маргінальних цінностей суспільства, виробляється здатність до орієнтації у технократичному середовищі. З'являються нові угрупування занедбаних батьками, навчальними закладами та державними інститутами дітей, котрих об'єднують відчай, зневіра, образа, агресія.
Внаслідок некерованого середовища "дітей вулиці" інституціоналізується девіантна поведінка підлітків, аморальність сприймається як даність, а вміння обійти закон цінується більше, аніж його дотримання. Кримінальна субкультура щораз більше заполонює світ дитинства. Соціальні психологи відзначають наявність у поведінці підлітків елементів, характерних для соціально-психологічного типу засуджених. Таким чином, проблема дитячої бездоглядності посилюється через інтолерантність - агресію, жорстоке поводження з іншими. Також слід зазначити негативний вплив на сучасних дітей і підлітків інформаційного поля України.
Отже, проблема бездоглядності та безпритульності стає досить вагомою для внутрішньої безпеки держави.
15.09.2015
-
Звернення громадян
Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Військовослужбовці, працівники органів внутрішніх справ і державної безпеки, а також особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України мають право подавати звернення, які не стосуються їх службової діяльності.
Особи, які не є громадянами України і законно знаходяться на її території, мають таке ж право на подання звернення, як і громадяни України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.
14.09.2015
-
Історія походження ромського народу
Ромська міграція з Індії відбувалася протягом досить довгого періоду.
Її ж кульмінація припадає на початок другого тисячоліття н. е. Вона пов'язана з поразкою у міжусобній війні в 1192 році під Тераімом, коли велика кількість людей обрала вигнання, рятуючись від рабства. Не виключено, що хвилі ромської міграції продовжували виникати аж до епохи Великих Моголів. Тобто, можна вважати , що вихід ромів з Індіі з тією або іншою інтенсивністю продовжувався близько тисячі років. Цьому певною мірою сприяв і кастовий поділ. Зараз романологами доведено, роми входили у касту «дом», яка включала професійних співаків, танцюристів, музикантів. У кожній з каст існувала система різноманітних заборон, в тому числі - на навчання, релігійні обряди. Їхнім членам раз і назавжди визначалися спосіб життя, професія, заборонялися міжкастові шлюби. Мандруючи з огляду на професійні та кастові особливості, роми перенесли свої звички у нові країни. Якщо перші джерела зафіксували просування ромів на захід, то і в мові ромів це знайшло своє підтвердження.
Сучасні дослідники вважають, що необхідно хоча б століття постійного контакту з іншомовним народом, щоб помітно змінився словниковий запас ромської мови. У Персії відбувається перший великий поділ ромів на дві гілки. Одна гілка продовжує мігрувати на південний захід, інша - на північний захід. Роми другої гілки побували у Вірменії і запозичили такі слова, як «бов» (ніч), «ґраст» (кінь), а потім дійшли аж до Уельсу і запозичили тут слова, зовсім не відомі першій гілці. Найбільш сильного впливу на мову ромів «романі чхиб» мало їх перебування у Греції, де вони, можливо, затримались найдовше. В результаті цього відбулася асиміляція деяких лексичних та граматичних форм, що знайшло відображення в усіх діалектах європейських ромів. Причому всі подальші запозичення, навіть з неєвропейських мов, оформлялись «по-грецьки». Грецького походження - десятки слів, які вважались чисто ромськими: «дром» (дорога, шлях), «карфин» (гвіздок), «кокало» (кістка), «петало» (підкова), «цоха» (сукня) .
Починаючи з ХІV ст., мова ромів зазнає дуже великих змін у тих європейських країнах, де вони мігрували. Ромська мова гнучка, вона зазнає зміни у відмінюванні іменників та дієслів, що робить їх добрим засобом комунікації.
У Європі появлення ромів вперше було зафіксовано у хроніці угорського короля Андраша ІІ (1219), коли він повернувся з хрестового походу до Єрусалима. В Словаччині їхня поява відображена у хроніці Далиміла в 1242 році. Однак це були невеличкі групи ромів. Масова їх поява у Чехії відома з 1399 року, коли з'являються з Австрії «сікаnу cerny». В Угорщині роми з'являються близько 1417 року, коли імператор Сигизмунд (1387- 1437) погодився видати їм охоронні грамоти. Вони прибувають до Вестфалії, ганзейських міст, Швейцарії. В 1419 році роми перейшли кордони сучасної Франції, а у серпні 1427 року вперше з'являються біля брами Парижа, який перебував у той час в руках англійців . Їх табір, розміщений у Шатель-Сен-Дені, протягом трьох тижнів приваблював цілі юрби допитливих. Перші згадки про ромів у португальських джерелах належать до ХVІ ст. Майже в той самий час вони з'являються і в Шотландії та Англії. Можливо, там вони привертали менше уваги, ніж на своїх попередніх стоянках у Німеччині, Франції, Нідерландах, оскільки на Британських островах споконвіку жили кочівники «тінкери», спосіб життя яких багато в чому нагадував ромський. Таким чином, на основі лінгвістичного та історико-архівного матеріалу можна відновити міграційний шлях ромів: Індія-Персія-Туреччина-Греція-Болгарія-Сербія-Румунія-Угорщина-Чехія- Німеччина-Франція.
З чим пов'язане таке масове пересування ромів по Європі, їхня мобільність навіть тоді, коли у них на руках були охоронні грамоти високопоставлених осіб Європи, рекомендаційні листи та охоронна грамота Папи Римського Мартина V? В першу чергу - зі специфікою ремесел, якими споконвіку займалися роми: виготовленням зброї, конярством, музичним та вокальним мистецтвом. Не треба забувати, що, перш ніж з'явитись у часи Середньовіччя в Європі, роми довгий час проживали у Візантійському світі, який був на більш високому рівні розвитку, ніж Європа.
Вважають, що навичкам виготовлення зброї, обробки металу, металевого посуду Європа зобов'язана саме ромам. В той же час вони виконували функцію торговців, наповнюючи ринки східними товарами, внесли великий внесок у розвиток музичного мистецтва тогочасної Європи, зокрема, в Іспанії - у фламенко, в Угорщині - у народній музиці, у Росії - пізніше, в міському романсі. Але після того, як Європа всмоктала все позитивне, що було у ромів, вони їй стали не потрібні. Майже одночасно всюди з'являються закони, за якими можна було вбити рома тільки тому, що він ром. Понад чотири століття роми жили під дамокловим мечем цих законів, викинуті за поріг суспільства, позбавлені доступу до культурних цінностей, освіти. Ці закони розпалювали національну ворожнечу, антагонізм оточуючого населення стосовно ромів. Тому не дивно, що і на сьогодні роми у цілій Європі мають дуже низький рівень грамотності, проте - високий рівень захворювань та смертності, а в їх внутрішньому житті домінують громадо-родові пережитки. Але як би там не було, у період Х - ХVІІІ століть роми з'являються у всіх європейських країнах.
10.09.2015
-
Процедура встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми
- Процедура встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, визначається Кабінетом Міністрів України.
- Обов'язковою складовою процедури встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, є проведення місцевою державною адміністрацією співбесіди з особою, щодо якої розглядається питання про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, із заповненням опитувальника щодо встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми.
У разі неможливості проведення співбесіди з особою через її хронічне психічне захворювання, тимчасовий розлад психічної діяльності, недоумство або інший хворобливий психічний стан чи малолітство процедура встановлення статусу такої особи проводиться на підставі інших даних. - Загальний строк проведення процедури встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, не може перевищувати місячний строк з дня проведення співбесіди з особою у місцевій державній адміністрації.
- У разі прийняття рішення про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, їй видається довідка.
У разі відмови у встановленні статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, заявник має право оскаржити таке рішення у судовому порядку. - Статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, встановлюється на строк до двох років.
Строк дії статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, може бути продовжено за обґрунтованим поданням місцевої державної адміністрації не більш як на один рік. - Для позбавлення особи, яка постраждала від торгівлі людьми, відповідного статусу необхідно з'ясувати, що рішення про встановлення або продовження строку дії статусу спиралося на подані завідомо неправдиві відомості або недійсні документи, що мали істотне значення для прийняття рішення.
- Втрата статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, настає у разі закінчення строку дії статусу, на який його було встановлено або продовжено відповідно до частини п'ятої цієї статті.
Особи, які подали такі відомості або документи, можуть бути притягнені до відповідальності згідно із законодавством.09.09.2015
-
Урегулювання конфлікту інтересів
- Особи, зазначені у пункті 1 та підпунктах "а", "б" пункту 2 частини першої статті 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», зобов'язані:
1) уживати заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів;
2) невідкладно у письмовій формі повідомляти безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів. - Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження органів державної влади, органів місцевого самоврядування, порядок надання окремих видів державних послуг та провадження інших видів діяльності, пов'язаних із виконанням функцій держави, місцевого самоврядування, мають передбачати порядок та шляхи врегулювання конфлікту інтересів.
- Особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 4 цього Закону зобов’язані протягом десяти днів після призначення (обрання) на посаду передати в управління іншій особі належні їм підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому законом.
У такому випадку особам, зазначеним у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 4 цього Закону, забороняється передавати в управління належні їм підприємства та корпоративні права на користь членів своєї сім’ї. - Методичне забезпечення діяльності уповноважених підрозділів з питань запобігання, виявлення та урегулювання конфлікту інтересів у діяльності державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної служби.
- Контроль за дотриманням вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів Конституційного Суду України та суддів судів загальної юрисдикції, Голови та членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Державної судової адміністрації України та його заступників здійснюється Радою суддів України.
- Контроль за дотриманням вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності Голови Верховної Ради України та народних депутатів України здійснюється комітетом, визначеним Верховною Радою України.
- Контроль за дотриманням вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів осіб, зазначених у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 4 цього Закону, за винятком осіб, зазначених у частинах п’ятій і шостій цієї статті, здійснюється уповноваженими підрозділами.
09.09.15
- Особи, зазначені у пункті 1 та підпунктах "а", "б" пункту 2 частини першої статті 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», зобов'язані:
-
Національний механізм взаємодії суб'єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми
- З метою ефективної допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми, та їх захисту створюється Національний механізм взаємодії суб'єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми.
- Реалізація Національного механізму взаємодії суб'єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми, включає встановлення потреб особи, яка постраждала від торгівлі людьми, та пошук органів чи закладів, що можуть їх задовольнити.
Суб'єкти, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми, з метою ефективного надання допомоги та захисту особам, які постраждали від торгівлі людьми, враховують вік, стан здоров'я, стать і спеціальні потреби таких осіб. - Суб'єкти, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми, взаємодіють між собою у процесі протидії торгівлі людьми в рамках реалізації Національного механізму взаємодії суб'єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми, та співпрацюють з громадськими об'єднаннями, регіональними та міжнародними організаціями.
- Основні засади Національного механізму взаємодії суб'єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми:
1) взаємне інформування з дотриманням принципу конфіденційності про злочини торгівлі людьми, передумови та причини торгівлі людьми, методи, що використовують торгівці людьми, необхідну допомогу особам, які постраждали від торгівлі людьми;
2) спільна розробка програм, планів протидії торгівлі людьми;
3) спільна організація заходів з протидії торгівлі людьми;
4) обмін передовим досвідом діяльності у сфері протидії торгівлі людьми.
20.08.2015
-
Основні причини, що зумовлюють появу дитячої безпритульністі та бездоглядністі.
Основними причинами слід вважати такими:
- Невідповідність організації роботи центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування з питань сім’ї та дитинства реальним потребам суспільства.
- Неспроможність батьків утримувати дітей, що зумовлює збільшення звернень до притулків.
- Жорстокі форми виховання дітей в сім’ях.
- Неспроможність або небажання сім’ї виконувати виховні функції.
- Перебування дітей під опікою матеріально неспроможних родичів (бабусь, дідусів).
- Експлуатаціябатьками праці дітей, що призводить до послаблення будь-якої мотивації до продовження навчання.
- Нездатність державної інтернатної системи забезпечити соціалізацію вихованців з урахуванням їх потреб та умов розвитку суспільства.
- Низька результативність роботи органів опіки та піклування, недосконала система виявлення неблагополучних сімей тощо.
Тому, враховуючи сучасну ситуацію із безпритульними і бездоглядними “дітьми вулиці”, слід невідкладно і терміново впроваджувати в життя програми із забігання виходу дітей на вулицю та повернення “дітей вулиці” в їхні родини. Від ставлення держави до дітей, до їхніх прав, розуміння їхніх потреб, проблем, інтересів залежить доля кожної дитини і розвиток суспільства в цілому.
Слід пам’ятати, що дитинство є найважливішим, самобутнім і неповторним періодом у становленні особистості. Саме в дитинстві закладаються фундаментальні якості особистості, які в майбутньому забезпечують її психологічну стійкість, позитивні моральні орієнтації, життєздатність, цілеспрямованість. Ці духовно-моральні основи не з’являються спонтанно, вони потребують позитивного соціального оточення, родинних зв’язків, позитивних прикладів і любові батьків.
18.08.2015
-
Про інформування державних реєстраторів юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців
21 травня 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України №475-УІІІ «Про внесення змін до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи» (далі - Закон), яким, серед іншого, було продовжено на чотири місяці (тобто до 25 вересня 2015 року) строк подачі юридичними особами, зареєстрованими до набрання чинності Законом України від 14 жовтня 2014 року № ' 701 -VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів», відомостей про свого кінцевого бенефіціарного власника (контролера), у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) їх учасника (засновника), якщо учасник (засновник) -юридична особа, або про відсутність такого кінцевого бенефіціарного власника (контролера).
З метою спрощення процедури реалізації норм вищезазначеного Закону Міністерством юстиції України прийнято ряд наказів, а саме:
Наказ Міністерства юстиції України від 17 червня 2015 року № 992/5 «Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 14 жовтня 2011 року № 3178/5», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18 червня 2015року за № 725/27170, яким:
викладено в новій редакції форми реєстраційних карток 1, 2, 4, 8, 16, відповідно до яких надається можливість:
подавати відомості про відсутність у юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника (контролера), у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її учасника (засновника), якщо учасник (засновник) -юридична особа (форми 1, 2, 4 та 16);
не заповнювати і не подавати окремі сторінки реєстраційної картки форми 4, у яких відсутні поля, що необхідно заповнити для внесення відповідних змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (форма 4);
друкувати реєстраційну картку форми 4 на одному або на двох боках аркуша (форма 4).
Варто зазначити, що відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців» документи, які подаються державному реєстратору (в тому числі реєстраційна картка) можуть надсилатися державному реєстратору поштовим відправленням, справжність підпису заявника на реєстраційній картці повинна бути нотаріально засвідчена.
Наказ Міністерства юстиції України від 22 липня 2015 року № 1281/5 «Про затвердження Змін до деяких наказів Міністерства юстиції України щодо державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 липня 2015 року за № 881/27326.
Нововведенням вищезазначеного наказу стало запровадження у територіальних органах Міністерства юстиції України пілотного проекту «Попередній розгляд документів» - який полягає у попередньому розгляді державним реєстратором за місцезнаходженням юридичної особи документів в електронній формі, необхідних для проведення реєстраційних дій щодо внесення (для юридичних осіб, зареєстрованих до дати набрання чинності Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1701-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів») та зміни відомостей про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи, у тому числі кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник - юридична особа;
зміни власника істотної участі засновника юридичної особи, якщо засновник - юридична особа.
Особливість та важливість вищезазначеного пілотного проекту полягає у позачерговому прийнятті таких документів у паперовій формі за місцем, у дату та час, зазначені у повідомленні про результати попереднього розгляду документів.
-
Види відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі:
1) у паперовій формі державним реєстратором юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - державний реєстратор) у вигляді:
- витягу;
- довідки;
- виписки;
2) в електронній формі:
- у форматі бази даних або в іншому форматі відповідно до договору між технічним адміністратором та бюро кредитних історій або банком;
- державним реєстратором через Реєстраційний портал у вигляді виписки, витягу та довідки, засвідчених його електронним цифровим підписом;
- програмними засобами ведення Єдиного державного реєстру через офіційний веб-сайт розпорядника Єдиного державного реєстру у вигляді:
- виписки щодо юридичної особи;
- витягу та довідки;
- доступу до відомостей з Єдиного державного реєстру.
Виписка щодо юридичної особи, витяг та довідка надаються на запит будь-якої фізичної та юридичної особи.
Виписка щодо фізичної особи - підприємця надається на запит цієї фізичної особи - підприємця або її представника.
Запит про надання виписки, витягу та довідки подається незалежно від місця зберігання реєстраційних справ юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Запит про надання відомостей з Єдиного державного реєстру заповнюється українською мовою:
- машинодруком або від руки розбірливими друкованими літерами, без виправлень - у разі подання запиту в паперовій формі;
- за допомогою Реєстраційного порталу або офіційного веб-сайту розпорядника Єдиного державного реєстру - у разі подання запиту в електронній формі.
Запити про надання відомостей з Єдиного державного реєстру реєструються у базі даних Єдиного державного реєстру.
До Єдиного державного реєстру щодо запитів про надання виписок, витягів та довідок (крім запитів про надання виписок, витягів та довідок, які надаються через офіційний веб-сайт розпорядника Єдиного державного реєстру) вноситься така інформація:
- вихідні дата та номер (за наявності) запиту, на підставі якого надаються відомості з Єдиного державного реєстру;
- повне найменування та ідентифікаційний код юридичної особи, на запит якої надаються відомості з Єдиного державного реєстру;
- прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, на запит якої надаються відомості з Єдиного державного реєстру;
- спосіб надходження запиту про надання відомостей з Єдиного державного реєстру (особисто, поштовим відправленням, через Реєстраційний портал);
- дані про те, що відомості надаються представнику юридичної особи або фізичної особи - підприємця - для виписок.
Присвоєння запиту вхідного номера, фіксація дати та часу реєстрації запиту здійснюються автоматично програмними засобами ведення Єдиного державного реєстру.
Номер, дата та час формування виписки, витягу, довідки, відомості про особу, яка сформувала виписку, витяг та довідку, фіксуються автоматично програмними засобами ведення Єдиного державного реєстру.
У разі відсутності відомостей у Єдиному державному реєстрі щодо юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців програмними засобами ведення Єдиного державного реєстру у відповідному полі виписки, витягу або довідки вноситься запис "відомості відсутні".
Виписки, витяги та довідки надаються у такій самій формі (паперовій або електронній), у якій подано запит.
Пошук сформованих виписок, витягів та довідок здійснюється на офіційному веб-сайті розпорядника Єдиного державного реєстру за номером та датою їх формування.
Сформовані виписки, витяги та довідки зберігаються у Єдиному державному реєстрі протягом одного року.
Після спливу зазначеного строку в Єдиному державному реєстрі зберігаються відомості про факт формування виписки, витягу та довідки.
Запитувач може отримати відомості про хронологію реєстраційних дій шляхом отримання витягу з відомостями про хронологію таких дій з подальшим отриманням витягів на дату, яка передує даті певної реєстраційної дії, та на дату цієї реєстраційної дії.
-
Надання виписки, витягу та довідки в паперовій формі
1. Запит про надання виписки, витягу та довідки в паперовій формі подається запитувачем державному реєстратору особисто або надсилається поштовим відправленням.
2. Надання виписки, витягу та довідки в паперовій формі здійснюється на підставі:
1) запиту про надання виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
2) запиту про надання витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку;
3) запиту про надання довідки з Єдиного державного реєстру за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.
3. Під час подання запиту про надання виписки, витягу та довідки запитувач пред’являє документ, що посвідчує його особу, відповідно до підпункту 1 пункту 2 Положення про прикордонний режим, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 року № 1147 (із змінами).
У разі подання запиту про надання виписки, витягу та довідки уповноваженою особою така особа пред’являє, крім документа, що зазначений в абзаці першому цього пункту, документ, що підтверджує її повноваження, та надає його ксерокопію.
У разі надсилання запиту про надання виписки щодо фізичної особи - підприємця поштовим відправленням справжність підпису запитувача на запиті повинна бути нотаріально засвідчена.
4. У запиті про надання виписки зазначається один з таких критеріїв пошуку:
1) про юридичних осіб: повне найменування юридичної особи та ідентифікаційний код юридичної особи;
2) про відокремлений підрозділ юридичної особи:
найменування відокремленого підрозділу юридичної особи;
ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи;
3) про фізичну особу - підприємця: прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - підприємця та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта).
5. У запиті про надання витягу зазначається один з таких критеріїв пошуку:
повне найменування юридичної особи;
ідентифікаційний код юридичної особи;
дані про особу, яка обирається (призначається) до органу управління юридичної особи, уповноважену представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами: прізвище, ім'я, по батькові або реєстраційний номер облікової картки платника податків (серія та номер паспорта - для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);
дані про засновника (учасника) юридичної особи: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця; повне найменування юридичної особи та/або ідентифікаційний код юридичної особи;
2) про фізичну особу - підприємця:
прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - підприємця;
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта).
6. У запиті про надання витягу про відокремлений підрозділ юридичної особи зазначається один з таких критеріїв пошуку:
найменування відокремленого підрозділу юридичної особи;
ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи.
7. У запиті про надання довідки зазначається один з таких критеріїв пошуку:
1) про юридичних осіб: повне найменування юридичної особи та ідентифікаційний код юридичної особи;
2) про фізичних осіб - підприємців: прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - підприємця та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта).
8. До запиту про надання виписки, витягу та довідки в паперовій формі додаються:
ксерокопія документа, що підтверджує повноваження представника, - у разі подання запиту про надання виписки щодо фізичної особи - підприємця уповноваженою особою;
документ (копія квитанції, виданої банком, копія платіжного доручення з відміткою банку, квитанція з платіжного термінала, або квитанція (чек) з поштового відділення зв’язку), що підтверджує внесення плати за отримання виписки, витягу або довідки.
9. Державний реєстратор відмовляє у наданні виписки, витягу та довідки в паперовій формі, якщо:
запит про надання виписки щодо фізичної особи - підприємця подано особою, яка не підтвердила на це повноваження;
у запиті про надання виписки, витягу або довідки відсутні критерії пошуку відомостей у Єдиному державному реєстрі їх для формування;
запитувачем не подано документ, що підтверджує внесення плати за отримання виписки, витягу та довідки, або плата внесена не в повному обсязі.
10. Повідомлення про відмову у наданні відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (додаток 4) направляється державним реєстратором у строк, визначений частиною сьомою статті 20 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".
Разом з повідомленням про відмову в наданні відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у паперовій формі з підстав, наведених в абзацах другому та третьому пункту 9 цього розділу, або у разі внесення плати не в повному обсязі запитувачу повертається документ, що підтверджує внесення плати за отримання відомостей.
11. Державний реєстратор за відсутності підстав для відмови в наданні виписки, витягу та довідки в паперовій формі у строк, визначений частиною сьомою статті 20 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", видає запитувачу виписку, витяг, довідку в паперовій формі або надсилає їх поштовим відправленням у разі проставлення відповідної відмітки у запиті.
12. Виписка, витяг та довідка в паперовій формі виготовляються на білому папері формату А4 та засвідчуються підписом та печаткою державного реєстратора.
1) найменування юридичної особи або відокремленого підрозділу юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця;
2) ідентифікаційний код юридичної особи або відокремленого підрозділу юридичної особи чи реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта);
3) місцезнаходження юридичної особи або відокремленого підрозділу юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця;
4) прізвища, імена, по батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи або від імені фізичної особи - підприємця без довіреності, у тому числі підписувати договори, їх реєстраційні номери облікових карток платників податків;
5) наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи або фізичної особи - підприємця;
6) відомості, отримані в порядку взаємного обміну інформацією з відомчих реєстрів Державної служби статистики України та Державної фіскальної служби України:
дата та номер запису про взяття на облік та зняття з обліку, назви та ідентифікаційні коди органів статистики, органу державної фіскальної служби, у яких юридична особа або відокремлений підрозділ юридичної особи чи фізична особа - підприємець перебуває на обліку;
дані органів статистики про основний вид економічної діяльності юридичної особи, визначений на підставі даних державних статистичних спостережень відповідно до статистичної методології за підсумками діяльності за рік;
дані органу державної фіскальної служби про реєстраційний номер платника єдиного внеску, клас професійного ризику виробництва платника єдиного внеску за основним видом його економічної діяльності;
термін, до якого юридична особа або відокремлений підрозділ юридичної особи чи фізична особа - підприємець перебуває на обліку в органі державної фіскальної служби за місцем попередньої реєстрації, у разі зміни місцезнаходження юридичної особи або відокремленого підрозділу юридичної особи чи місця проживання фізичної особи - підприємця;
7) дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі:
дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця - у разі коли державна реєстрація юридичної особи або фізичної особи - підприємця була проведена після набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців";
дата державної реєстрації, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі про включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичну особу або фізичну особу - підприємця - у разі коли державна реєстрація юридичної особи або фізичної особи - підприємця була проведена до набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців";
дата державної реєстрації, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи, яка утворена в результаті перетворення;
дата та номер запису про включення до Єдиного державного реєстру відомостей про відокремлений підрозділ юридичної особи;
8) запис про перебування юридичної особи в процесі припинення або про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця - у разі коли юридична особа перебуває у процесі припинення або підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця припинено;
9) номер, дата та час формування виписки;
10) відомості про особу, яка сформувала виписку.
1) відомості про дату та номер запиту, на підставі якого надано витяг; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, на запит якої надається витяг;
2) відомості про критерії, за якими здійснювався пошук відомостей у Єдиному державному реєстрі, дата та час, на які є актуальними відомості, зазначені у витягу з Єдиного державного реєстру;
3) відомості щодо юридичної особи:
повне найменування юридичної особи та скорочене у разі його наявності;
ідентифікаційний код юридичної особи;
місцезнаходження юридичної особи;
статус відомостей про юридичну особу (підтвердження даних про юридичну особу, відсутність підтвердження даних про юридичну особу, відсутність юридичної особи за місцезнаходженням);
повне та скорочене найменування юридичної особи англійською мовою у разі їх наявності;
центральний чи місцевий орган виконавчої влади, до сфери управління якого належить державне підприємство або частка держави у статутному капіталі юридичної особи, якщо ця частка становить не менше 25 відсотків;
перелік засновників (учасників) юридичної особи, у тому числі прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), країна громадянства, місце проживання, якщо засновник - фізична особа; найменування, країна резидентства, місцезнаходження та ідентифікаційний код юридичної особи, якщо засновник - юридична особа;
дані про розмір статутного капіталу (статутного або складеного капіталу), у тому числі частки кожного із засновників (учасників), та про дату закінчення його формування;
дані про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), країна громадянства, місце проживання;
дані про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) засновника юридичної особи, якщо засновник - юридична особа: повне найменування та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) кінцевого бенефіціарного власника (контролера), країна громадянства, місце проживання;
дані про власника істотної участі засновника юридичної особи, якщо засновник - юридична особа: повне найменування та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) власника істотної участі, країна громадянства, місце проживання;
відомості про органи управління юридичної особи;
прізвища, імена, по батькові, дати обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори;
дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи;
дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи - у разі коли державна реєстрація юридичної особи була проведена після набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців";
дата державної реєстрації, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі про включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичну особу - у разі коли державна реєстрація юридичної особи була проведена до набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців";
дата державної реєстрації, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи, яка утворена в результаті перетворення;
дані про наявність відмітки про те, що юридична особа створюється та діє на підставі модельного статуту;
дані про відокремлені підрозділи юридичної особи: найменування та місцезнаходження відокремленого підрозділу, його ідентифікаційний код;
дані про перебування юридичної особи у процесі провадження у справі про банкрутство, санації: відмітка про перебування юридичної особи у процесі провадження у справі про банкрутство, санації, прізвище, ім'я та по батькові розпорядника майна, санатора;
відомості про перебування юридичної особи у процесі припинення;
відомості про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог;
дата та номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, підстава для його внесення;
дата та номер запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи, підстава для його внесення;
дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа: повне найменування та місцезнаходження юридичних осіб, їх ідентифікаційні коди;
дані про юридичних осіб: повне найменування та місцезнаходження юридичних осіб - правонаступників, їх ідентифікаційні коди;
місцезнаходження реєстраційної справи;
відомості, отримані в порядку взаємного обміну інформацією з відомчих реєстрів Державної служби статистики України та Державної фіскальної служби України:
дата та номер запису про взяття на облік та зняття з обліку, назви та ідентифікаційні коди органів статистики, органу державної фіскальної служби, у яких юридична особа перебуває на обліку;
дата надходження від органу державної фіскальної служби, Пенсійного фонду України до державного реєстратора документів (повідомлень, інформації), передбачених Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", у зв'язку з припиненням юридичної особи із зазначенням прізвища, імені та по батькові посадової особи, яка підписала документ;
дані органів статистики про основний вид економічної діяльності юридичної особи, визначений на підставі даних державних статистичних спостережень відповідно до статистичної методології за підсумками діяльності за рік;
дані органу державної фіскальної служби про реєстраційний номер платника єдиного внеску, клас професійного ризику виробництва платника єдиного внеску за основним видом його економічної діяльності;
термін, до якого юридична особа перебуває на обліку в органі державної фіскальної служби за місцем попередньої реєстрації, у разі зміни місцезнаходження юридичної особи;
інформація про здійснення зв'язку з юридичною особою;
дані про хронологію реєстраційних дій: назва реєстраційної дії; дата та номер реєстраційної дії; прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, що внесла до Єдиного державного реєстру запис про реєстраційну дію; місце проведення реєстраційної дії; тип змін, унесених реєстраційною дією;
4) відомості щодо органів державної влади і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб:
повне найменування юридичної особи та скорочене у разі його наявності;
ідентифікаційний код юридичної особи;
місцезнаходження юридичної особи;
прізвище, ім'я та по батькові керівника органу державної влади;
дані про розпорядчий акт, на підставі якого створено юридичну особу;
дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи - у разі коли державна реєстрація юридичної особи була проведена після набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців";
дата державної реєстрації, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі про включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичну особу - у разі коли державна реєстрація юридичної особи або фізичної особи - підприємця була проведена до набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців";
дата державної реєстрації, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи, яка утворена в результаті перетворення;
дані про відокремлені підрозділи юридичної особи: повне найменування та місцезнаходження відокремленого підрозділу, його ідентифікаційний код;
відомості про перебування юридичної особи в процесі припинення;
дата та номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, підстава для його внесення;
відомості, отримані в порядку взаємного обміну інформацією з відомчих реєстрів Державної служби статистики України та Державної фіскальної служби України:
дата та номер запису про взяття на облік та зняття з обліку, назви та ідентифікаційні коди органів статистики, органу державної фіскальної служби, у яких юридична особа перебуває на обліку;
дата надходження від органів державної фіскальної служби, Пенсійного фонду України до державного реєстратора документів (повідомлень, інформації), передбачених Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", у зв'язку з припиненням юридичної особи із зазначенням прізвища, імені та по батькові посадової особи, яка підписала документ;
дані органів статистики про основний вид економічної діяльності юридичної особи, визначений на підставі даних державних статистичних спостережень відповідно до статистичної методології за підсумками діяльності за рік;
дані органу державної фіскальної служби про реєстраційний номер платника єдиного внеску, клас професійного ризику виробництва платника єдиного внеску за основним видом його економічної діяльності;
термін, до якого юридична особа перебуває на обліку в органі державної фіскальної служби за місцем попередньої реєстрації, у разі зміни місцезнаходження юридичної особи;
відомості про хронологію реєстраційних дій: назва реєстраційної дії; дата та номер реєстраційної дії; прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, що внесла до Єдиного державного реєстру запис про реєстраційну дію; місце проведення реєстраційної дії; тип змін, унесених реєстраційною дією;
5) відомості щодо фізичної особи - підприємця:
прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи;
дата державної реєстрації, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі про включення до Єдиного державного реєстру відомостей про фізичну особу - підприємця - у разі якщо державна реєстрація фізичної особи - підприємця була проведена до набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців";
дата та номер запису про проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця;
місцезнаходження реєстраційної справи;
відомості, отримані в порядку взаємного обміну інформацією з відомчих реєстрів Державної служби статистики України та Державної фіскальної служби України:
дата та номер запису про взяття на облік та зняття з обліку, назви та ідентифікаційні коди органів статистики, органів державної фіскальної служби, у яких фізична особа - підприємець перебуває на обліку;
дані органів державної статистики про основний вид економічної діяльності фізичної особи - підприємця, визначений на підставі даних державних статистичних спостережень відповідно до статистичної методології за підсумками діяльності за рік;
дані органу державної фіскальної служби про реєстраційний номер платника єдиного внеску, клас професійного ризику виробництва платника єдиного внеску за основним видом його економічної діяльності;
термін, до якого фізична особа - підприємець перебуває на обліку в органі державної фіскальної служби за місцем попередньої реєстрації, у разі зміни місця проживання фізичної особи - підприємця;
дані про перебування фізичної особи - підприємця в процесі банкрутства;
прізвище, ім'я, по батькові особи, яка призначена управителем майна фізичної особи - підприємця;
дата та номер запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем, підстава для його внесення;
дата відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем, підстава для її внесення;
інформація про здійснення зв'язку з фізичною особою - підприємцем;
відомості про хронологію реєстраційних дій: назва реєстраційної дії; дата та номер реєстраційної дії; прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, що внесла до Єдиного державного реєстру запис про реєстраційну дію; місце проведення реєстраційної дії; тип змін, унесених реєстраційною дією;
6) номер, дата та час формування витягу;
7) відомості про особу, яка сформувала витяг.
15. У витязі про відокремлений підрозділ юридичної особи зазначаються:
1) відомості про дату та номер запиту, на підставі якого надано витяг; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, на запит якої надається витяг;
2) відомості про критерії, за якими здійснювався пошук відомостей у Єдиному державному реєстрі, дату та час, на які є актуальними відомості, зазначені у витягу з Єдиного державного реєстру;
3) відомості щодо юридичної особи:
повне найменування юридичної особи;
ідентифікаційний код юридичної особи.
4) відомості про відокремлений підрозділ:
прізвище, ім'я та по батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи на підставі довіреності, у тому числі підписувати договори;
дата та номер запису про створення відокремленого підрозділу;
місцезнаходження реєстраційної справи юридичної особи;
відомості, отримані в порядку взаємного обміну інформацією з відомчих реєстрів Державної служби статистики України та Державної фіскальної служби України:
дата та номер запису про взяття на облік та зняття з обліку, назви та ідентифікаційні коди органів статистики, органів державної фіскальної служби, у яких відокремлений підрозділ юридичної особи перебуває на обліку;
дані про основний вид діяльності;
дані органу державної фіскальної служби про реєстраційний номер платника єдиного внеску, клас професійного ризику виробництва платника єдиного внеску за основним видом його економічної діяльності;
термін, до якого відокремлений підрозділ юридичної особи перебуває на обліку в органі державної фіскальної служби за місцем попередньої реєстрації, у разі зміни місцезнаходження відокремленого підрозділу юридичної особи;
відомості про закриття відокремленого підрозділу;
5) номер, дата та час формування витягу;
6) відомості про особу, яка сформувала витяг.
1) відомості про дату та номер запиту, на підставі якого надано довідку; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, на запит якої надається довідка;
2) відомості про критерії, за якими здійснювався пошук відомостей у Єдиному державному реєстрі;
3) запис про наявність (із зазначенням повного найменування та ідентифікаційного коду юридичної особи або прізвища, ім'я, по батькові фізичної особи) або відсутність відомостей у Єдиному державному реєстрі;
4) запис про перебування юридичної особи у процесі припинення, про перебування юридичної особи у процесі провадження у справі про банкрутство, санації або фізичної особи - підприємця у процесі провадження у справі про банкрутство, а також про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця - у разі коли юридична особа перебуває у процесі припинення; юридична особа перебуває у процесі провадження у справі про банкрутство, санації або фізична особа - підприємець перебуває у процесі провадження у справі про банкрутство; юридичну особу або підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця припинено;
-
Державна реєстрація друкованих засобів масової інформації
Друковані засоби масової інформації (преса) в Україні – це періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію. Друковані засоби масової інформації в Україні видаються державною мовою, а також іншими мовами.
Особа, яка заснувала друкований засіб масової інформації, є його засновником. Особи, які об’єдналися з метою спільного заснування видання, вважаються його співзасновниками.
Державній реєстрації згідно з частиною другою ст. 11 Закону підлягають усі друковані засоби масової інформації, що видаються на території України, незалежно від сфери розповсюдження, тиражу і способу їх виготовлення.
Установчі документи, складені іноземною мовою, подаються для державної реєстрації друкованих засобів масової інформації разом з їх перекладом на українську мову, засвідчені в установленому порядку.
Законодавчі акти, що регулюють порядок державної реєстрації друкованих засобів масової інформації
Порядок державної реєстрації друкованих засобів масової інформації регулюється:
- Законом України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" - 02.06.2011,
- Постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97 № 1287 "Про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, інформаційних агентств та розміри реєстраційних зборів",
- Положенням про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації в Україні, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 21 лютого 2006 року № 12/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції від 13.01.2009 № 22/5).
Право на заснування друкованого ЗМІ
Право на заснування друкованого засобу масової інформації належить:
- громадянам України, громадянам інших держав та особам без громадянства, не обмеженим у цивільній правоздатності та цивільній дієздатності;
- юридичним особам України та інших держав;
- трудовим колективам підприємств, установ і організацій на підставі відповідного рішення загальних зборів (конференції).
Порядок державної реєстрації друкованих засобів масової інформації
Державна реєстрація друкованих засобів масової інформації залежно від сфери розповсюдження здійснюється:
- загальнодержавної, регіональної (дві та більше областей) та/або зарубіжної сфери розповсюдження – Державною реєстраційною службою України;
- місцевої сфери розповсюдження - структурні підрозділи головних управлінь юстиції Мін'юсту в Автономній Республіці Крим, в областях, мм. Києві та Севастополі, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру..
Заява про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації (зразок)
Згідно із Законом "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" прошу (симо) зареєструвати (перереєструвати у зв’язку із зміною засновника, назви, мови, сфери розповсюдження видання) періодичне (або таке, що продовжується) друковане видання).
Повідомляємо необхідні дані:
1.Засновник (співзасновник) видання: (засновник - юридична особа наводить повне найменування згідно з документами, що підтверджують його цивільну дієздатність, громадянин України або іншої держави наводить паспорті дані, дані про громадянство, що підтверджується копією відповідних сторінок паспорту).
1-1. пов’язана особа (особи) - юридична або фізична особа, яка здійснює контроль за засновником (співзасновниками), власником (співвласниками) друкованого засобу масової інформації, а також юридична особа, за якою засновник, власник (співвласник) здійснює відповідний контроль. У разі якщо одним із співзасновників (співвласників) друкованого засобу масової інформації є фізична особа, пов’язаними з нею особами вважаються також члени її сім’ї (чоловік, дружина, діти та батьки, мачуха та вітчим, рідні брати, сестри та їхні діти, чоловіки (дружини), спільно з якими вона здійснює контроль за друкованим засобом масової інформації;
якщо пов’язаною особою є юридична особа, засновник наводить її повне найменування, ідентифікаційний код юридичної особи;
якщо пов’язаною особою є фізична особа, засновник наводить прізвище, ім’я, по батькові цієї особи, її реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності). Для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, зазначаються серія та номер паспорта;
2.Вид видання: (газета, журнал, збірник, бюлетень, альманах, календар, дайджест)
3.Статус видання: (вітчизняне, спільне)
4.Назва (назви) видання:
5.Мова (и) видання: (змішаними мовами, паралельними випусками (із зазначенням мов)
6.Сфера розповсюдження: (регіональна (із зазначення областей на які буде поширюватися видання), загальнодержавна, зарубіжна)
7.Категорії читачів:
8.Програмні цілі (основні принципи): (стисла характеристика програмних цілей або тематична спрямованість видання)
9.Передбачувані періодичність випуску, обсяг (в умовних друкарських аркушах) і формат видання:
10.Юридична адреса засновника: (кожного із співзасновників) та його (їх) банківські реквізити, номери засобів зв’язку : (юридична адреса, що наводиться у заяві, повинна співпадати з адресою юридичної особи, визначено у відповідних документах – статуті (положенні), виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців тощо)
11.Місцезнаходження редакції:
12.Вид видання за цільовим призначенням: (загальнополітичне, з питань економіки і бізнесу, виробничо-практичне, наукове, науково-виробниче, науково-популярне, навчальне, довідкове, літературно-художнє, з питань мистецтва, спортивне, юридичне, еротичне, для дозвілля, медичне, релігійне, уфологічне, екологічне, туристичне, рекламне /понад 40 відсотків обсягу одного номера – реклама/, інформаційне, для дітей тощо).
У разі зміни юридичної адреси, банківських реквізитів, адреси редакції, виду, програмних цілей або тематичної спрямованості, періодичності випуску, обсягу та формату видання, статусу видання, виду видання за цільовим призначенням, вказаних у заяві, зобов’язуюсь (ємося) протягом місяця, з дня, коли такі зміни відбулись, повідомити реєструючий орган, в т. ч. Внести зміни до правоустановчих документів.
Заява подається державною мовою у друкованому вигляді на аркуші формату А4 за підписом засновників (співзасновників) або уповноважених ними осіб (для засновників – юридичних осіб підписи уповноважених осіб засвідчуються печаткою).
Перелік документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію (або перереєстрацію) друкованого засобу масової інформації
Для юридичної особи такими документами є:
- 1) засвідчені печаткою юридичної особи та підписом її керівника копії статуту (положення), чинні на момент подачі;
- 2) протокол або витяг з протоколу рішення загальних зборів (конференції) у разі заснування друкованого ЗМІ трудовим колективом згідно з вимогами статті 8 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»;
- 3) установчий договір між співзасновниками друкованого ЗМІ (засвідчений нотаріально, якщо одна із сторін - фізична особа);
- 4) довіреність, доручення (якщо заяву та/чи установчий договір, угоду між засновником і правонаступником підписує особа, якій таке право не надано правовстановлювальними документами).
Для фізичної особи таким документом є копія паспорта (сторінок, що містять інформацію про громадянство та реєстрацію місця проживання фізичної особи).
Установчі документи, складені іноземною мовою, подаються для державної реєстрації друкованих засобів масової інформації разом з їх перекладом на українську мову, засвідчені в установленому порядку.
При перереєстрації до зазначених документів додаються також:
- 1) угода між засновником і правонаступником (у зв'язку зі зміною засновника (співзасновників)
- 2) копія попереднього свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ.
Строки розгляду заяви
Заява розглядається у місячний строк з дня її одержання. За результатами розгляду заяви приймається одне з таких рішень:
- про державну реєстрацію;
- про відмову в державній реєстрації;
- про зупинення строку розгляду заяви про державну реєстрацію;
- про визнання недійсним свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ.
У разі виявлення відсутності (неточного або неправильного зазначення) в заяві відомостей, які передбачені Законом та Положенням, реєструвальний орган у десятиденний строк письмово повідомляє про це засновника (співзасновників).
Зупинення строку розгляду заяви про державну реєстрацію допускається реєструвальним органом не більше ніж на три місяці, якщо:
- засновник (співзасновники) не подав(ли) до органу реєстрації всі документи, якими підтверджуються його (їх) цивільна правоздатність та цивільна дієздатність;
- між співзасновниками не укладено установчого договору, передбаченого статтею 9 Закону;
- виникли обставини, за яких з незалежних від реєструвального органу причин своєчасне проведення державної реєстрації неможливе (невідповідність поданих документів законодавству України, наявність ухвали суду про заборону розгляду заяви конкретних засновників або конкретного друкованого ЗМІ, якщо внаслідок ухвалення реєструвального органом рішення будуть порушені права і свободи фізичних чи юридичних осіб тощо).
Зупинений строк розгляду заяви про державну реєстрацію друкованого ЗМІ поновлюється з дня, коли заявник письмово повідомить реєструвальний орган про усунення причин, що перешкоджали державній реєстрації видання.
Відмова в державній реєстрації друкованого ЗМІ
Відмова в державній реєстрації друкованого ЗМІ можлива виключно з підстав, установлених статтею 15 Закону, а саме:
- якщо назва друкованого ЗМІ, його програмні цілі (основні принципи) або тематична спрямованість суперечать статтям 3, 4 Закону;
- якщо реєструвальним органом уже раніше видане свідоцтво друкованому ЗМІ з тією самою назвою, за винятком видань, що виходять різними мовами;
- якщо заяву подано до закінчення року з дня набрання законної сили рішенням про припинення діяльності друкованого ЗМІ.
- якщо засновником (співзасновниками) порушено вимоги статті 10 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні».
У разі неподання засновником (співзасновниками) протягом трьох місяців письмового повідомлення про усунення причин, що перешкоджали державній реєстрації видання, реєструвальний орган залишає заяву без розгляду та письмово повідомляє про це засновника (співзасновників).
У разі, якщо є установлені Законом підстави для відмови в державній реєстрації друкованого ЗМІ, реєструвальний орган готує правовий висновок про відмову в державній реєстрації друкованого ЗМІ з викладенням підстав відмови – конкретних положень законодавства України. У преамбулі наказу вказуються норми Закону, які стали підставою для відмови в державній реєстрації, у пунктах наказу викладається рішення реєструвального органу та роз’яснюється порядок оскарження рішення до суду.
Копія наказу про відмову в державній реєстрації друкованого ЗМІ надсилається заявникові супровідним листом за підписом керівника Департаменту, територіального органу юстиції на адресу одного із засновників, зазначену в заяві в установлений законом строк.
Рішення про відмову в державній реєстрації друкованого ЗМІ або порушення встановленого статтею 13 Закону порядку розгляду заяви про державну реєстрацію друкованого ЗМІ може бути оскаржене засновником (співзасновниками) у суді.
Реєстраційний збір за державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації
У разі прийняття рішення про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації орган реєстрації письмово повідомляє про це засновнику (співзасновникам) та вказує йому (їм) про необхідність сплатити реєстраційний збір за видачу свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації.
Згідно зі статтею 16 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» та постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року № 1287 «Про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, інформаційних агентств та розміри реєстраційних зборів» свідоцтво видається після сплати співзасновниками реєстраційного збору.
Для зарахування коштів за кодом класифікації доходів бюджету 22012500 відкрито рахунок в ГУДКСУ у місті Києві:
«Банк отримувача: ГУДКСУ у м. Києві;
Код банку отримувача: 820019;
Одержувач коштів: ГУК у м. Києві;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;
Рахунок отримувача: 33214879700001;
Призначення платежу: за проведення державної реєстрації друкованих засобів масової інформації (інформаційних агентств)… (назва)Засновник (співзасновники) сплачує реєстраційний збір протягом одного місяця з дня одержання письмового повідомлення органу реєстрації про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації (повідомлення надсилається на юридичну адресу засновника (співзасновників) або адресу, на яку вони безпосередньо вкажуть у заяві).
Реєстраційний збір справляється у розмірах, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 р. N 1287.
За державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації установлений збір у таких розмірах:
а) свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації із загальнодержавною, регіональною та/або зарубіжною сферою розповсюдження - 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
б) свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації з місцевою сферою розповсюдження в межах Автономної Республіки Крим, однієї області, обласного центру або двох і більше сільських районів - 24 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
в) свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації з місцевою сферою розповсюдження в межах одного міста, району, окремих населених пунктів, а також підприємств, установ, організацій - 14 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
г) свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації, що спеціалізується на матеріалах еротичного характеру, - 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
д) свідоцтва про державну реєстрацію дайджесту - 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
е) свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації, заснованого за участю громадян та/або юридичних осіб інших держав, а також юридичних осіб України, у статутному фонді яких іноземний капітал – 120 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
При цьому: розмір реєстраційного збору за видачу свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації для дітей та інвалідів зменшується на 50 відсотків; звільняються від сплати реєстраційного збору друковані засоби масової інформації, засновані з благодійною метою і призначені для безплатного розповсюдження.
Збір за перереєстрацію друкованого засобу масової інформації чи видачу дубліката свідоцтва
У разі перереєстрації друкованого засобу масової інформації за видачу свідоцтва справляється збір у розмірі 50 відсотків установленого реєстраційного збору.
Видача свідоцтва про реєстрацію друкованого ЗМІ
Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації видається засновнику (співзасновникам) після сплати реєстраційного збору та надання відповідного платіжного документа, який залишається органу реєстрації.
Друкований засіб масової інформації вважається зареєстрованим з дня видачі свідоцтва про реєстрацію.
У разі неподання засновником (співзасновниками) протягом трьох місяців з дня підписання наказу платіжного документа про сплату реєстраційного збору приймається рішення про вилучення з Державного реєстру друкованих ЗМІ відомостей про це друковане ЗМІ та визнається свідоцтво про державну реєстрацію цього друкованого ЗМІ таким, що не підлягає видачі.
25.08.2015
-
Реєстраційна служба Ульяновського РУЮ повідомляє про статистичні дані проведеної державної реєстрації станом на 25.08.2015 року, а саме: всього зареєстровано реєстраційних справ по - 2247 обєктам з них : задоволено – 2225, відмовлено – 67; зареєстровано прав оренди земель сільськогосподарського призначення – 1082. Також, додатково повідомляємо, що Реєстраційною службою Ульяновського РУЮ проводиться державна реєстрація прав оренди земель сільськогосподарського призначення не лише Ульяновського, але і інших (Новомиргородського, Голованівського, Новоархангельського) районів, станом на 25.08.2015 року по екстериторіальності зареєстровано- 700 реєстраційних справ.
-
Державна реєстрація народження дитини відповідно до частини четвертої статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»
Відповідно до частини четвертої статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (далі - Закон) підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я документи, що підтверджують факт народження.
У разі народження дитини поза закладом охорони здоров'я документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров'я, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоров'я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку ,визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок утворення медичної консультаційної комісії та положення про неї затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я.
Медична консультаційна комісія видає документ про народження у разі встановлення факту народження жінкою дитини.
За відсутності документа закладу охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
20.08.2015 року.
-
ПРО ЗАБОРОНУ ВИКОРИСТАННЯ ПРИМУСОВОЇ ПРАЦІ В УКРАЇНІ
У відповідності зі статтею 43 Конституції України: «Використання примусової праці забороняється».
Конституція, як і інші нормативні акти України, не містить визначення поняття примусової праці. Вищевказаної стаття Конституції перераховує лише три винятки, при яких праця не може вважатися примусовим. Таким чином, дотримуючись Головного Закону, примусовою працею не вважається військова або альтернативна (невійськова) служба, робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан.
Згідно Конвенції Міжнародної організації праці (далі – Конвенція МОП) № 29 (1930 р.) «примусова праця» визначається як «праця або послуги, що вимагаються від особи під загрозою покарання і які ця особа не збиралося виконувати добровільно», та Конвенції МОП №105, згідно з якою: «кожна держава – член МОП зобов’язується скасувати або не використовувати примусову чи обов’язкову працю як засобу політичного впливу чи виховання або як засобу покарання за політичні погляди чи переконання; як спосіб (метод) мобілізації і використання робочої сили для потреб економічного розвитку; як спосіб підтримання трудової дисципліни; як спосіб покарання за участь у страйках; як запобіжний дискримінації за ознаками расової, соціальної і національної приналежності чи віросповідання».
Україна, яка є учасницею зазначених міжнародних договорів, принцип заборони примусової праці реалізований у багатьох нормативних приписах. Так, відповідно до статті 31 Кодексу Законів про працю України власник або уповноважений ним орган не вправі вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором. Згідно частини 1 статті 32 Кодексу, переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, навіть разом з підприємством, установою, організацією, допускається лише за згодою працівника.
Пленум Верховного Суду України у постанові № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 1 листопада 1996 року надав роз’яснення щодо змісту норми статті 43 Конституції про заборону примусової праці. Було висловлено думку, що не можуть застосовуватися як такі, що суперечать Конституції, правила статей 32, 33, 34 КзПП, відомчих положень або статутів про дисципліну тощо, які передбачають можливість тимчасового переведення працівника без його згоди на іншу роботу в порядку дисциплінарного стягнення, у разі виробничої необхідності або простою, а також можливість виконання ним роботи, не передбаченої трудовим договором.
Статтею 173 Кримінального кодексу України встановлено відповідальність за грубе порушення угоди про працю службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, а також окремим громадянином або уповноваженою ними особою шляхом обману чи зловживання довірою або примусом до виконання роботи, не обумовленої угодою, - у вигляді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років.
Ті самі дії, вчинені стосовно громадянина, з яким укладена угода щодо його роботи за межами України, - караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.
25.08.2015
-
ПРО НАЦІОНАЛЬНЕ АНТИКОРУПЦІЙНЕ БЮРО УКРАЇНИ
Національне антикорупційне бюро України (далі - Національне бюро) є державним правоохоронним органом, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, віднесених до його підслідності, а також запобігання вчиненню нових.
Завданням Національного бюро є протидія кримінальним корупційним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та становлять загрозу національній безпеці.
Національне бюро утворюється Президентом України відповідно до Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» та інших законів України.
Національне бюро складається з центрального і територіальних управлінь.
Національне бюро є юридичною особою публічного права. Для забезпечення виконання завдань Національного бюро його Директор утворює своїм рішенням не більше семи територіальних управлінь Національного бюро, юрисдикція яких охоплює визначені в рішенні області України, Автономну Республіку Крим, міста Київ та Севастополь.
Директор Національного бюро, у випадку обґрунтованої необхідності, може утворювати своїм рішенням додаткові територіальні управління Національного бюро у межах області чи Автономної Республіки Крим.
До структури управлінь Національного бюро можуть входити підрозділи детективів, що здійснюють оперативно-розшукові та слідчі дії, інформаційно-аналітичні, оперативно-технічні підрозділи, підрозділи, що здійснюють виявлення майна, яке може бути предметом конфіскації або спеціальної конфіскації, підрозділи швидкого реагування, забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства та забезпечення безпеки працівників, представництва інтересів в іноземних юрисдикційних органах, експертні, фінансові, кадрові та інші підрозділи.
Гранична чисельність центрального та територіальних управлінь Національного бюро становить 700 осіб, у тому числі не більше 200 осіб начальницького складу.
25.08.2015
-
Прийняття рішення за заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
1. Рішення за заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, у тому числі стосовно перебуваючих з ним на території України неповнолітніх дітей (членів сім'ї заявника або таких, які знаходяться під його опікою чи піклуванням), внесених до анкети заявника, на визнання яких біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, є письмова згода заявника, висловлена в анкеті чи заяві, приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, протягом місяця з дня отримання особової справи заявника та письмового висновку. Строк прийняття рішення може бути продовжено керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, але не більш як до трьох місяців.
2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, може вимагати подання додаткової інформації від уповноважених посадових осіб цього центрального органу виконавчої влади, які здійснювали розгляд заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
3. У разі виникнення сумнівів щодо достовірності інформації, необхідності у встановленні справжності і дійсності документів центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, має право звертатися з відповідними запитами до Міністерства закордонних справ України, Служби безпеки України, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян, які можуть сприяти встановленню справжніх фактів стосовно особи, особова справа якої розглядається.
З метою забезпечення конфіденційності інформації про заявників та захисту членів їхніх сімей, які можуть залишатися в країні їх походження, органи державної влади під час проведення зазначених заходів повинні уникати надсилання запитів з персональними даними заявників до спеціальних правоохоронних органів (служб) країни походження заявників.
4. Документи, отримані або підготовлені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, під час прийняття рішення за заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, долучаються до особової справи заявника.
5. За результатами всебічного вивчення і оцінки всіх документів та матеріалів, що можуть бути доказом наявності умов для визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, приймає рішення про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, чи про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
6. Іноземець або особа без громадянства визнаються біженцем в Україні або особою, яка потребує додаткового захисту, та вважаються такими, які постійно проживають в Україні з моменту прийняття рішення про визнання їх біженцями або які безстроково на законних підставах перебувають на території України.
7. Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, надсилається протягом трьох робочих днів з дня його прийняття разом з особовою справою заявника уповноваженим посадовим особам цього центрального органу виконавчої влади, які розглядали заяву.
8. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, протягом семи робочих днів з дня отримання рішення про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, видає кожній особі, яка досягла шістнадцятирічного віку, посвідчення біженця чи посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту. У разі якщо видача посвідчення необхідна для реалізації неповнолітньою особою, зазначеною у частині дванадцятій цієї статті, своїх прав на освіту, лікування тощо, за клопотанням батьків чи законних представників, погодженим з навчальним чи лікувальним закладом тощо, такій особі може бути, як виняток, видано відповідне посвідчення після досягнення нею чотирнадцятирічного віку.
Дитині, розлученій із сім'єю, яку визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, посвідчення біженця чи посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, видається до досягнення шістнадцятирічного віку. Під час видачі посвідчення біженця чи посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, довідка про звернення за захистом в Україні вилучається.
10. Відомості про членів сім'ї біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, які не досягли шістнадцятирічного віку, зазначаються у посвідченні біженця чи посвідченні особи, яка потребує додаткового захисту, одного з батьків, а в разі відсутності батьків - діда чи баби, повнолітніх брата чи сестри, опікунів чи піклувальників або іншої особи, яка до прибуття в Україну добровільно чи в силу звичаю країни походження біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, взяла на себе відповідальність за виховання та утримання дітей.
11. Посвідчення біженця чи посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, видається строком на п'ять років.
Під час перереєстрації біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, строк дії посвідчення біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, продовжується.
12. Особа, яку визнано біженцем, та особа, яка потребує додаткового захисту, які досягли шістнадцятирічного віку, мають право отримати проїзний документ для виїзду за кордон у порядку, встановленому законодавством України. Дитина, яка розлучена із сім'єю і яку визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, має право за клопотанням її законних представників на отримання проїзного документа для виїзду за кордон до досягнення шістнадцятирічного віку.
13. У разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, прийняв рішення про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, уповноважена посадова особа цього центрального органу виконавчої влади протягом семи робочих днів з дня його отримання надсилає або видає особі, стосовно якої прийнято зазначене рішення, письмове повідомлення з викладенням причин відмови і роз'ясненням порядку оскарження такого рішення. Довідка про звернення за захистом в Україні продовжується, якщо особа оскаржує таке рішення.
14. У разі використання особою права на оскарження центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, до прийняття рішення за скаргою залишає на зберігання національний паспорт та інші документи (якщо такі є в особовій справі заявника).
15. У разі невикористання особою права на оскарження протягом п'яти робочих днів з дня її письмового повідомлення про прийняття рішення про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, вилучає у такої особи довідку про звернення за захистом в Україні та повертає особі національний паспорт та інші документи (якщо такі є в особовій справі заявника), що перебувають на зберіганні.
16. Особа, яка отримала повідомлення про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, і не використала право на його оскарження, повинна залишити територію України в установлений строк, якщо немає інших законних підстав для перебування в Україні, встановлених Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".
11.08.2015
-
Термін розгляду звернень громадян
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.
Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
10.08.2015
-
Удосконалено правове регулювання оренди землі та державної реєстрації прав на нерухоме майно
5 квітня 2015 року набрали чинності Закон України №191-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)" (далі – "Закон") та Постанова Кабінету Міністрів України №137 "Деякі питання спрощення порядку надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі – "Постанова").
Закон, зокрема, удосконалює регулювання відносин оренди земельних ділянок та встановлює нові розміри плати за реєстрацію речових прав на нерухоме майно. Постанова спрощує процедуру подачі та отримання документів, пов’язаних з державною реєстрацією прав на нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі – "Реєстр").
Істотні умови договору оренди земельної ділянки
Закон суттєво зменшує кількість істотних умов договору оренди землі. Відтепер, щоб договір оренди землі вважався укладеним, він повинен містити лише наступні обов’язкові умови:
- об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);
- строк дії договору оренди;
- орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Закон скасовує обов’язковість додатків до договору оренди земельної ділянки (плану або схеми земельної ділянки, кадастрового плану земельної ділянки та ін.).
Варто зазначити, що чинна редакція Типового договору оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №220 від 3 березня 2004 року (далі – "Типовий договір") містить розширений перелік умов договору оренди земельної ділянки. Для уникнення ризику оспорювання договору оренди землі до внесення відповідних змін у підзаконні нормативно-правові акти рекомендовано, щоб договір оренди землі також відповідав і положенням Типового договору.
-
Що слід розуміти під конфіденційною інформацією про особу
Відповідно до оприлюдненого рішення Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012, інформація про особисте та сімейне життя особи (персональні дані про неї) - це будь-які відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована, а саме: національність, освіта, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, матеріальний стан, адреса, дата і місце народження, місце проживання та перебування тощо, дані про особисті майнові та немайнові відносини цієї особи з іншими особами, зокрема членами сім’ї, а також відомості про події та явища, що відбувалися або відбуваються у побутовому, інтимному, товариському, професійному, діловому та інших сферах життя особи, за винятком даних стосовно виконання повноважень особою, яка займає посаду, пов’язану зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування.
Така інформація про фізичну особу та членів її сім’ї є конфіденційною і може бути поширена тільки за їх згодою, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
За порядком доступу інформація поділяється на відкриту та з обмеженим доступом (частина перша статті 20 Закону України „Про інформацію“ від 2 жовтня 1992 року № 2657-ХІІ зі змінами (далі - Закон № 2657)).
Відкритою є будь-яка інформація, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом (частина друга статті 20 Закону № 2657). Зокрема, відкритою є публічна інформація, крім випадків, встановлених законом, яка відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених законом (частина перша статті 1 Закону України „Про доступ до публічної інформації“ від 13 січня 2011 року № 2939-VI (далі - Закон № 2939)).
Інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень.
Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом (частини перша, друга статті 21 Закону № 2657).
До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, а також адреса, дата і місце народження, відомості про її майновий стан та інші персональні дані.
Таким чином, Конституційний Суд України вважає, що перелік даних про особу, які визнаються як конфіденційна інформація, не є вичерпним.
Вирішуючи питання щодо конфіденційності інформації про особу, яка займає посаду, пов’язану зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування, та членів її сім’ї, Конституційний Суд України виходить з такого, що належність інформації про фізичну особу до конфіденційної визначається в кожному конкретному випадку.
Перебування особи на посаді, пов’язаній зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування, передбачає не тільки гарантії захисту прав цієї особи, а й додаткові правові обтяження. Публічний характер як самих органів - суб’єктів владних повноважень, так і їх посадових осіб вимагає оприлюднення певної інформації для формування громадської думки про довіру до влади та підтримку її авторитету у суспільстві.
Аналізуючи питання щодо поширення інформації про сімейне життя особи, яка займає посаду, пов’язану зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування, Конституційний Суд України враховує, що така інформація зазвичай стосується не лише цієї особи, а й інших осіб, зокрема членів її сім’ї, яким Конституція України теж гарантує право на невтручання в їх особисте і сімейне життя, крім випадків, визначених законом. Тому поширення даних про таких фізичних осіб - членів сім’ї, що можуть стати відомими в результаті поширення інформації про саму посадову особу, крім випадків, визначених законом, може призвести до порушення їх конституційних прав, зашкодити гідності, честі, діловій репутації тощо.
Положення частини другої статті 32 Основного Закону України передбачають вичерпні підстави можливого правомірного втручання в особисте та сімейне життя особи (в тому числі й тієї, яка займає посаду, пов’язану з функціями держави або органів місцевого самоврядування, та членів її сім’ї). Такими підставами є: згода особи на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації стосовно неї, а також, у разі відсутності такої згоди, випадки, визначені законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
20.07.2015
-
Особливості застосування положень Закону України від 05 березня 2015 року № 247-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення повноважень нотаріусів та особливостей реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення»
25 березня 2015 року набрав чинності Закон України від 05 березня 2015 року № 247-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення повноважень нотаріусів та особливостей реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення» (далі – Закон № 247-VIII).
Так, Законом № 247-VIII уповноважено нотаріусів здійснювати функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у порядку та випадках, встановлених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон).
Водночас нотаріусу надано можливість проводити державну реєстрацію:
речових прав, похідних від права власності, на земельні ділянки сільськогосподарського призначення незалежно від нотаріального посвідчення договору, на підставі якого виникає таке право;
права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яке виникло та оформлено в установленому порядку до 01 січня 2013 року, одночасно з державною реєстрацією похідного від нього речового права на таку земельну ділянку.
Крім того, Закон доповнено статтею 4², яка визначає особливості державної реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, право власності на які виникло та оформлено в установленому порядку до 01 січня 2013 року.
Частиною першою статті 4² Закону встановлено норму щодо одночасності державної реєстрації похідного речового права та права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яке виникло та оформлено в установленому порядку до 01 січня 2013 року (крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), на підставі заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, поданої власником чи набувачем відповідного похідного права або уповноваженою ними особою, з урахуванням положень статті 16 Закону.
Так, з метою державної реєстрації похідного від права власності речового права на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, особа, визначена у частині першій статті 4² Закону, подає одну заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права).
При цьому державним реєстратором або нотаріусом за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав) формуються 2 заяви: про державну реєстрацію права власності та про державну реєстрацію іншого речового права.
Звертаємо увагу, що у зв’язку з поданням однієї заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права) заявник сплачує лише за послуги з державної реєстрації іншого речового права.
Частиною другою статті 4² Закону передбачено проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення у разі подання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень набувачем похідного речового права на таку земельну ділянку (орендарем чи іншим користувачем) без подання заявником документа, на підставі якого виникло право власності, в порядку, встановленому пунктом 8¹ частини другої статті 9 Закону, за умови наявності інформації про зареєстровану земельну ділянку у Державному земельному кадастрі та до моменту автоматизованого перенесення до Державного реєстру прав записів (відомостей) про речові права та обтяження на земельні ділянки з Державного реєстру земель.
Тобто державний реєстратор або нотаріус відповідно до підпункту 8¹ частини другої статті 9 Закону, одержує від територіальних органів земельних ресурсів інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для проведення державної реєстрації права власності на відповідну земельну ділянку, шляхом направлення запиту до Державного земельного кадастру за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру прав та використовує отриману інформацію для державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.
У разі коли заявником разом з документами, необхідними для проведення державної реєстрації похідного речового права на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, подається документ, що підтверджує виникнення права власності на відповідну земельну ділянку та/або витяг з Державного земельного кадастру, в якому міститься вся інформація, необхідна для проведення державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, державний реєстратор або нотаріус проводить державну реєстрацію права власності на підставі цих документів.
За результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) за відсутності підстав для відмови у такій реєстрації чи зупинення державної реєстрації державний реєстратор або нотаріус приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з відкриттям розділу.
Після цього приймається рішення щодо державної реєстрації іншого речового права відповідно до поданої заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права) на загальних засадах, передбачених Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 (далі – Порядок)
За результатами проведення такої державної реєстрації прав на земельні ділянки формується витяг, передбачений абзацом третім пункту 48 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141.
Під час проведення державної реєстрації права власності та похідного від нього речового права на земельну ділянку державний реєстратор або нотаріус згідно з пунктом 25 Порядку оформляє примірник витягу для кожної із заінтересованих осіб, за якими проведено державну реєстрацію прав.
Відповідно до пункту 27 Порядку один примірник витягу долучається до реєстраційної справи, відкритої на об’єкт нерухомого майна.
У разі якщо протягом передбаченого частиною п’ятою статті 15 Закону строку, у який має проводитись державна реєстрації права власності на земельну ділянку, державним реєстратором або нотаріусом не отримано відповідь на запит, сформований на підставі підпункту 8¹ частини другої статті 9 Закону, державна реєстрація відповідного похідного права проводиться з урахуванням положень абзацу другого пункту 43 Порядку, тобто у спеціальному розділі Державного реєстру прав.
У вищезазначеному випадку за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) рішення приймається на загальних підставах, передбачених Законом та Порядком.
Звертаємо увагу на те, що положення статті 4² Закону не стосуються порядку державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на земельні ділянки, які сформовані із земель державної чи комунальної власності, з одночасною державною реєстрацією похідного від права власності речового права на таку земельну ділянку, оскільки особливості її проведення у цьому випадку врегульовані статтею 4¹ Закону.
Графік роботи реєстраційної служби Ульяновського районного управління юстиції з 01.01.2013