І сьогодні ми інформуємо про найпопулярніші та більш рідковживані імена, якими називали дітей протягом поточного року!

КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСТЬ:

Богдан, Владислав, Володимир, Єгор, Максим, Олександр, Олексій Ерік, Яніс

Анастасія, Анна, Софія, Поліна

Лоріна, Ліліт, Ніно, Марта-Луіза, Лантана

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСТЬ:

Артем, Володимир, Дмитро, Кирило, Максим, Матвій, Микита, Михайло, Олександр, Тимофій

Архіп, Бенджамін, Богуслав, Май, Марсель, Матфій, Мерт, Мілан, Тор, Флоріан

Аліса, Анастасія, Анна, Варвара, Вікторія, Злата, Марія, Мілана, Поліна,Софія

Амура, Габріела, Зола, Мілада, Настасья, Ніколіна, Тальвіна, Тімея, Ума, Фєодора

ЗАПОРІЗЬКА ОБЛАСТЬ:

Артем, Богдан, Данило, Іван, Кирило, Максим, Марк, Матвій, Михайло, Олександр

Добриня, Золотий, Лев, Ніколас, Савелій, Серафим, Тарас, Філіп, Ян, Янатолій

Анастасія, Анна, Арина, Вероніка, Вікторія, Єва, Катерина, Марія, Поліна, Софія

Аврора, Амелія, Анфіса, Асія, Весна, Глафіра, Мая, Міра, Пелагея,Русаліна

Право на ім’я є невід’ємним та невідчужуваним, належить до особистих немайнових прав, виступає засобом індивідуалізації людини в суспільстві.

Ім’я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить (стаття 28 Цивільного кодексу України).

З якого віку можливо змінити ім’я?

Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на власний розсуд змінити своє прізвище та (або) власне ім’я (стаття 295 Цивільного кодексу України).

Акцентуємо увагу на те, що фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років,також має право змінити своє прізвище та (або) власне ім’я за згодою батьків або одного з них у разі, якщо другий з батьків помер, визнаний безвісно відсутнім, оголошений померлим, визнаний обмежено дієздатним, недієздатним, позбавлений батьківських прав щодо цієї дитини, а також якщо відомості про батька (матір) дитини виключено з актового запису про її народження або якщо відомості про чоловіка як батька дитини внесені до актового запису про її народження за заявою матері (стаття 295 Цивільного кодексу України). У разі якщо над фізичною особою, яка досягла чотирнадцяти років, встановлено піклування, зміна прізвища та (або) власного імені такої особи здійснюється за згодою піклувальника.

Заява про зміну імені та куди звернутись?

Заяви про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) громадян України, які проживають на території України, приймає, розглядає, а також веде їх облік відділ державної реєстрації актів цивільного стану за місцем їх проживання; громадян України, які постійно проживають за кордоном; дипломатичне представництво або консульська установа України, в якій вони перебувають на постійному консульському обліку.

Заява про зміну імені подається у письмовій формі за умови пред'явлення паспорта громадянина України, а у разі, коли заявник постійно проживає за кордоном, - за умови пред'явлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Однак однієї заяви про зміну імені недостатньо, одночасно до неї додаються наступні документи: ¬

-свідоцтво про народження заявника; ¬

-свідоцтво про шлюб (у разі, коли заявник перебуває у шлюбі); ¬

-свідоцтво про розірвання шлюбу (рішення суду винесено після 01.07.2010 року) ¬

-свідоцтва про народження дітей (у разі, коли заявник має малолітніх або неповнолітніх дітей); ¬

-свідоцтва про зміну імені заявника, батька чи матері, якщо воно було раніше змінено; ¬

-фотокартка заявника; ¬

-квитанція про сплату державного мита (Декрет Кабінету Міністрів України «Про державне мито»).

З актуальною контактною інформацією відділів державної реєстрації актів цивільного стану можна ознайомитись на сайті Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) за посиланням: https://bit.ly/2BZjTEh

І наостанок хочеться додати: робіть свій крок по зміні імені добре подумавши. Адже наше ім’я та (або) прізвище - це своєрідний оберіг, супутник життя людини, за допомогою якого здійснюється індивідуалізація особи.

Плануєте зареєструвати громадську організацію? Інформуємо як самостійно подати документи на перевірку та правовий правовий аналіз для подальшої реєстрації громадської організаціями зі статусом юридичної особи за допомогою електронних сервісів на сайті Онлайн - будинку юстиції https://online.minjust.gov.ua/dokumenty/go

Однією з функцій органів державної реєстрації актів цивільного стану є видача свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, в тому числі повторна видача свідоцтв, оригінали яких були викрадені, загублені, пошкоджені чи знищені, а також вилучені у зв'язку із внесенням змін до актових записів цивільного стану.

Де повторно отримати свідоцтво?

Повторна видача свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану здійснюється районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України та відділами державної реєстрації актів цивільного стану управлінь державної реєстрації міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України, а також дипломатичними представництвами та консульськими установами України.

Хочемо звернути увагу, повторна видача свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану здійснюється незалежно від місця державної реєстрації акту цивільного стану та місця проживання заявника.

Хто може повторно отримати свідоцтво?

Повторна видача свідоцтва здійснюється за заявою особи, щодо якої складено запис, батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, представника закладу охорони здоров’я, навчального або іншого дитячого закладу, де постійно перебуває дитина, органу опіки та піклування.

Особам, які звернулися до відділу державної реєстрації актів цивільного стану особисто, свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану повторно видаються того самого дня.

Також, свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану можуть повторно видаватись представнику особи - у разі документального підтвердження його повноважень (за довіреністю).

Свідоцтво про державну реєстрацію акту цивільного стану видається представникам зазначених установ за довіреністю установи та при пред’явленні документів, що посвідчують їх особу.

Свідоцтва про народження дітей повторно видаються їх батькам і усиновителям незалежно від віку дитини. Якщо особа позбавлена батьківських прав, свідоцтва про народження дітей повторно не видаються.

Акцентуємо увагу, після припинення шлюбу внаслідок його розірвання, свідоцтва про шлюб повторно не видаються. У таких випадках на письмове прохання заявника відділ ДРАЦС видає витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища.

Свідоцтво про смерть повторно видається другому з подружжя та близьким родичам померлого, особі, яка є спадкоємцем за законом або заповітом та представникові органу опіки і піклування у разі виконання ним повноважень з опіки та піклування стосовно осіб, які мають право на отримання такого свідоцтва

Які документи, необхідно пред’явити для повторної видачі свідоцтва?

1. Паспорт громадянина України або паспортний документ, що посвідчує особу заявника;

2. Документи, що підтверджують родинні стосунки між заявником та особою, щодо якої складено актовий запис.

Також, для отримання документів, громадяни можуть звернутися до відділів державної реєстрації актів цивільного стану через Веб-портал «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану». Ввійти на веб-портал можливо за наступним посиланням: http://dracs.minjust.gov.ua/.

За допомогою електронного ресурсу можливо подати заяви на повторну видачу свідоцтв та отримати інші послуги у сфері державної реєстрації актів цивільного стану не виходячи з дому.

На сьогоднішній день, враховуючи карантинні заходи та з метою належного виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID- 19 спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2020 № 255), отримати повторно свідоцтво можливо за попереднім записом телефонним зв’язком відділу ДРАЦС.

Під час особистого звернення громадян до відділу державної реєстрації актів цивільного обов'язковою умовою є дотримання вимог вказаної постанови Уряду, а саме: наявність засобів особистого захисту (рукавички, маска).

На Кіровоградщині з початку року безвідповідальні батьки заплатили на користь своїх дітей понад 156 млн. грн аліментів, що на 76% більше, ніж у минулому році.

Про це під час прес-конференції повідомив керівник обласного управління юстиції Вадим Гуцул.

Як розповів журналістам посадовець, завдяки активній роботі державної виконавчої служби довгоочікувані кошти нарешті отримали 22 476 дітей.

«Результати, які маємо сьогодні, значно перевищують минулорічні показники. Це свідчить, що державні виконавці сумлінно виконують свої професійні обов’язки, у тому числі й в напрямі стягнення заборгованості зі сплати аліментів. Щоб примусити безвідповідальних батьків згадати про своїх дітей, доводиться застосовувати різноманітні важелі впливу. Один із них – обмеження злісних боржників у правах. Так, наразі 4 089 мешканців Кіровоградщини не мають можливості перетнути межі країни, ще 4 126 неплатників не мають права керувати транспортом, а 4 127 осіб – полювати та користуватися вогнепальною зброєю», – розповів Вадим Гуцул.

Варто відзначити, що ще одним дієвим впливом є притягнення злісних боржників із аліментів до виконання суспільно корисних робіт. Наразі відносно 2 392 неплатників складено протоколи про вчинення ними адміністративних правопорушень. 1900 з них уже направлено до суду.

А загалом із початку року на примусових роботах працювали 128 мешканців області. За результатами відпрацювання вдалося стягнути понад 310 тис. грн, які вже спрямували на часткове погашення боргів із аліментів.

Багатьом з нас знайома ситуація, коли літні люди, які не спроможні самі забезпечувати власні потреби, змушені звертатися за допомогою до сторонніх осіб. В більшості випадків на користь цих осіб укладаються договори, у результаті чого вони стають власниками нерухомого майна, а літні люди залишаються на вулиці. Юридична необізнаність громадян є головною причиною таких негативних наслідків. Таким чином виникає питання: як уберегти себе від шахраїв та відчути захищеність?

Що таке договір довічного утримання?

Договір довічного утримання (догляду) - домовленість двох сторін, за якою одна сторона (відчужувач) передає у власність другій стороні (набувачеві) житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Договір довічного утримання вважається укладеним з моменту передання майна.

Хто є сторонами у даному договорі?

Сторонами договору є відчужувач та набувач. Відчужувачем може бути фізична особа незалежно від віку та стану здоров’я. Набувачем може бути фізична (кілька фізичних осіб) або юридична особа.

Яка форма укладення договору довічного утримання?

Для договору довічного утримання (догляду) передбачена обов’язкова письмова форма та нотаріальне посвідчення. Недотримання цієї вимоги тягне за собою визнання договору недійсним.

У свою чергу, нотаріус, завіряючи договір, повинен перевірити документи, необхідні для відчуження майна. Якщо предметом договору є нерухомість, то такий договір підлягає обов’язковій державній реєстрації.

Які обов’язки покладаються на сторони за договором довічного утримання (догляду)?

Виконання договору полягає у надання всіх видів матеріального забезпечення у натурі відповідно до змісту договору. При укладанні договору довічного утримання сторони повинні визначити всі види матеріального забезпечення, обсяг, способи та форми догляду, їх періодичність, якість та зміст, наприклад:.

• вид і кількість харчування – скільки разів на добу, калорійність та окремі елементи;

• медичне обслуговування – вид послуги медичного обслуговування, які ліки необхідні, їх кількість і приблизна вартість;

• матеріальне забезпечення - чітко визначена грошова сума, черговість виплат грошових сум тощо.

У разі смерті відчужувача набувач зобов’язаний поховати його, навіть якщо це не було передбачено договором довічного утримання. Якщо частина майна відчужувача перейшла до його спадкоємців, витрати на його поховання мають бути справедливо розподілені між ними та набувачем.

За договором довічного утримання можливий перехід обов’язків набувача у разі його смерті до спадкоємців, яким надходить відчужуване за договором майно. Якщо спадкоємці відмовляються від майна, воно повертається відчужувачу, а договір вважається припиненим.

Якщо договір довічного утримання укладений щодо майна, що є у спільній сумісній власності?

Майно, що належить кільком фізичним особам чи подружжю (або одному з подружжя) на праві спільної сумісної власності, може бути відчужене на підставі договору довічного утримання.

Співвласники майна, а також подружжя за договором довічного утримання повинні передати набувачеві майно, останній, у свою чергу, повинен надати відчужувачам (кожному окремо) належне утримання.

У разі смерті одного із відчужувачів, оскільки виконання було призначене безпосередньо особисто для відчужувача, договір припиняється. Набувач у свою чергу продовжує утримувати іншого співвласника, який залишився.

Якщо відчужувачем є один із співвласників майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, договір довічного утримання (догляду) може бути укладений після визначення частки цього співвласника у спільному майні або визначення між співвласниками порядку користування цим майном.

Яким чином вносяться зміни до договору?

Сторони в договорі можуть передбачати заміну майна, яке було передане набувачеві. Тобто набувач та відчужувач за певних обставин, які виникли у процесі дії договору довічного утримання можуть домовитися про заміну речі на іншу. У цьому разі обсяг обов’язків набувача може бути за домовленістю сторін змінений або залишений незмінним.

Коли припиняється дія договору?

Смерть відчужувача майна є однією з умов припинення договору довічного утримання.

Договір довічного утримання може бути розірваний лише на підставі рішення суду:

• на вимогу відчужувача або третьої особи у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов’язків, незалежно від їх вини;

• на вимогу набувача.

Однак, варто пам’ятати:

• невиконання обов’язків або неналежне виконання обов’язків не завжди призводить до припинення договору. Відчужувач вправі пред’явити позов про відшкодування збитків. У винятковому випадку існує можливість подати позов не про припинення дії договору довічного утримання, а про обов’язок набувача виконати в натурі обов’язки, взяті на себе, або про стягнення грошової компенсації всіх видів матеріального забезпечення, вказаних у договорі;

• набувач вправі припинити договір тільки в тому випадку, коли через незалежні від нього обставини його майнове становище змінилося настільки, що він не в змозі надавати набувачеві належне матеріальне забезпечення, обумовлене в договорі. У разі розірвання договору у зв’язку з неможливістю його подальшого виконання набувачем з підстав, що мають істотне значення, суд може залишити за набувачем право власності на частину майна, з урахуванням тривалості часу, протягом якого він належно виконував свої обов’язки за договором.

Яка відмінність між договором довічного утримання, договором дарування та заповітом?

Документ	Суть	Право власності на майно після підписання	Внесення змін	Розірвання договору	Умова про надання підтримки
Договір довічного утримання	Відчужувач передає у власність набувачеві житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.	Право власності на майно переходить набувачу. Але набувач до смерті відчужувача не має право продавати, дарувати, міняти, передавати в заставу таке майно.	В процесі дії договору довічного утримання сторони можуть домовитися про заміну майна на інше і у зв’язку з цим на зміну обов’язків набувача майна.	Договір може бути розірваний за рішенням суду	Набувач майна зобов’язаний забезпечувати відчужувача довічним утриманням
Договір дарування	Дарувальник передає або зобов’язується передати в майбутньому обдарованому безоплатно майно (дарунок) у власність	Право власності на майно переходить обдарованому, який має право: вимагати передачі йому майна; проживати у подарованому будинку; вимагати від дарувальника висилитися із житла; заборонити дарувальнику користуватися майном	Внесення змін до договору законодавством не передбачено	Договір дарування може бути розірваний дарувальником: щодо нерухомих речей чи іншого цінного майна, якщо обдарований умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його родичів; якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвати договір; якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність; якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність, може бути знищена або істотно пошкоджена	За домовленістю сторін, але без права вимоги такої підтримки від іншої сторони
Заповіт	Особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті	Право власності на майно залишається у спадкодавця. Спадкоєцям таке право перейде лише після смерті спадкодавця.	Зміни можуть вноситися в будь-який час	В будь-який час заповіт може бути скасований, або складений новий заповіт, що автоматично скасовує попередній	За домовленістю сторін, але без права вимоги такої підтримки від іншої особи

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Що таке усиновлення?

Згідно з українським законодавством, усиновлення – це прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку усиновлення дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України (в цьому випадку усиновлення здійснюється в консульській установі або дипломатичному представництві України).

Хто підлягає усиновленню?

Усиновленню підлягають діти, які перебувають на обліку як:

• діти-сироти;

• діти, позбавлені батьківського піклування;

• діти, батьки яких дали згоду на усиновлення.

Хто може бути усиновлювачем?

Законодавством України визначено коло осіб, які можуть бути усиновлювачами:

• дієздатна особа віком не молодша 21 року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини;

• особа має бути старша за дитину не менш як на 15 років. У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж 18 років;

• подружжя;

• особи, які проживають однією сім'єю;

• якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв'язку з усиновленням втрачають правовий зв'язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка.

При цьому кількість дітей, яку може усиновити один усиновлювач, необмежена.

Чи є якісь переваги у праві на усиновлення?

Так, переважне право над іншими усиновити дитину має громадянин України, у сім'ї якого виховується дитина; який є родичем дитини; якщо усиновлювачем є чоловік матері або дружина батька дитини; якщо особа усиновлює одразу кількох дітей, які є братами та/або сестрами.

Крім того,переважне право на усиновлення дитини має подружжя.

Як стати на облік потенційним усиновлювачам?

Облік громадян України, які постійно проживають на території України і бажають усиновити дитину, здійснює служба у справах дітей.Щоб стати на облік потенційним усиновлювачам потрібно подати

• заяву про взяття на облік яккандидатів в усиновлювачі;

• копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу заявника;

• довідку про заробітну плату за останні 6 місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органами ДФС;

• копію свідоцтва про шлюб(якщо заявники перебувають у шлюбі);

• висновок про стан здоров'я кожного заявника;

• засвідчену нотаріальну письмову згода другого з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення дитини одним з подружжя);

• довідку про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана територіальним центром з надання сервісних послуг МВС;

• копію документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням.

Що робить служба у справах дітей?

Служба у справах дітей протягом 10 робочих днів після надходження заяви та всіх документів перевіряє їх на відповідність вимогам законодавства,проводить бесіду із заявниками, складає акт обстеження житлово-побутових умов заявників, розглядає питання про можливість заявників бути усиновлювачами та готує відповідний висновок. У разі надання позитивного висновку ставить заявників на облік кандидатів в усиновлювачі.

Після знайомства та встановлення контакту з дитиною кандидати в усиновлювачі звертаються до служби у справах дітей із заявою про бажання усиновити дитину. Служба у справах дітей готує висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини. Висновок подається в суд разом з іншими документами.

На що ще потрібно звернути увагу?

Усиновлення дитини здійснюється за письмовою згодою: батьків дитини, засвідченою нотаріально, піклувальників, опікунів або закладу охорони здоров’я чи навчального закладу, де перебуває дитина. Також усиновлення здійснюється і за згодою самої дитини, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити

У разі відсутності дозволу опікуна, піклувальника на усиновлення дитини, така згода може бути надана органом опіки та піклування.

Суд своїм рішенням може постановити проведення усиновлення без згоди опікуна, піклувальника або органу опіки і піклування, якщо буде встановлено, що усиновлення дитини відповідає її інтересам.

Якщо на обліку для можливого усиновлення перебувають рідні брати та сестри, вони не можуть бути роз'єднані при їх усиновленні.

За наявності обставин, що мають істотне значення, суд за згодою органу опіки та піклування може постановити рішення про усиновлення когось із них або усиновлення їх різними особами.

Як звернутися до суду?

Особа, яка бажає усиновити дитину, подає до суду заяву про усиновлення.Також до заяви додаються:

• копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя, засвідчена нотаріально (при усиновленні дитини одним із подружжя);

• медичний висновок про стан здоров’я заявника;

• довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи;

• документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням;

• інші документи, визначені законодавством.

Судові витрати, пов’язані з розглядом справи про усиновлення, сплачуютьсязаявником.

*Заява про усиновлення може бути відкликана до набрання чинності рішення суду про усиновлення.

Чи можна змінити прізвище та ім’я дитини після усиновлення?

За окремим клопотанням заявника, суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини. Однак, дата народження дитини може бути змінена не більш, як на 6 місяців.

Здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей

Нагляд за умовами проживання і виховання усиновлених дітей здійснюється службами у справах дітей за місцем проживання усиновлювачів до досягнення ними 18 років.

Крім того, щороку протягом перших 3-х років після усиновлення дитини перевіряютьсяумови її проживання та виховання. У подальшому така перевірка здійснюватиметься один раз на 3 роки до досягнення дитиною 18 років.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Керівник юстиції Кіровоградщини Вадим Гуцул спільно з засновником спортивного клубу «Борець» Євгеном Скирдою навчали дітей із піщанобрідської школи-інтернат протидіяти цькуванню.

Вихованці навчального закладу завітали в Кропивницький на святкування 265-ї річниці з моменту заснування міста. Їх приїзд був організований за ініціативи керівника обласного управління юстиції Кіровоградщини Вадима Гуцула, який разом із командою впродовж чотирьох років опікується інтернатом.

«Діти, позбавлені батьківської турботи, потребують уваги. Кажу це з власного досвіду, тому що вже кілька років поспіль ми тримаємо з ними контакт і допомагаємо. Як правило, організовуємо виїзди до них у Піщаний Брід, але час від часу запрошуємо вихованців закладу і в Кропивницький. Так це сталося і на День міста», – розповів Вадим Гуцул.

Одним із заходів, до якого долучились діти, був внутрішній чемпіонат клубу «Борець», засновником якого є Євген Скирда. На спортивній базі для дітей провели показові виступи з демонстрацією ключових технік джиу-джитсу, а також мотиваційну бесіду з протидії булінгу.

«Я знаю дуже багато сильних людей. Це і чемпіони Європи, і чемпіони світу. Однак, жоден із них ніколи не буде битися на вулиці, адже там показувати свою силу можуть лише слабкі. Людина, яка працює в залі до поту й крові, знає про свої можливості й навики, а тому ніколи не буде реалізуватись за рахунок інших», – відзначив Євген Скирда.

Зі свого боку Вадим Гуцул додав, що свою силу потрібно спрямовувати в спорт і саморозвиток, а не в бійки та приниження. Оскільки разом із Євгеном Скирдою спільно виступають проти булінгу, інформаційна кампанія має позитивні результати: діти мотивуються займатися бойовими мистецтвами, а не цькуванням.

Нагадаємо: на Кіровоградщині підійшов до завершення другий Всеукраїнський тиждень із протидії булінгу. У його рамках представники юстиції провели понад сотню правороз’яснювальних уроків у загальноосвітніх школах області. Теми тренінгів варіювалися. Молодшим учням радили, як протистояти цькуванню. Старшим розповідали про наслідки секстингу.

Статтею 124 Конституції України визначено, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних.

Хто такі присяжні?

Присяжний – це особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, і за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя.

Хто може бути присяжним?

Присяжними можуть бути:

• громадяни України;

• віком від 30 до 65 років;

• які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного окружного суду;

• володіють державною мовою.

Хто не може бути присяжним?

Присяжними не можуть бути:

• особи, визнані судом обмежено дієздатними чи недієздатними, або які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків присяжного;

• особи, які мають незняту чи непогашену судимість;

• особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;

• народні депутати України, члени, Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, військовослужбовці, працівники правоохоронних органів, апаратів судів, державні службовці, адвокати, нотаріуси, посадові особи органів місцевого самоврядування, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Вищої ради правосуддя.

Особа, включена до списку присяжних, зобов’язана повідомити суд про обставини, що унеможливлюють її участь у здійсненні правосуддя, у разі їх наявності.

Крім того, голова суду увільняє від виконання обов’язків присяжного:

• особу, яка перебуває у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, у відпустці по догляду за дитиною, а також особу, яка має дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку або утримує дітей-інвалідів або членів сім’ї похилого віку;

• керівника або заступника керівника органу місцевого самоврядування;

• особу, яка через свої релігійні переконання вважає для себе неможливою участь у здійсненні правосуддя;

• іншу особу, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вона посилається.

До розгляду яких справ залучаються присяжні?

У цивільних справах розглядають справи про:

• обмеження, поновлення цивільної дієздатності особи або визнання недієздатною;

• визнання особи безвісно відсутньою чи померлою;

• усиновлення;

• надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;

• примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.

У кримінальних справах розглядають справи про злочини, за які передбачено довічне позбавлення волі.

Які обов’язки присяжних?

При розгляді справ у суді присяжні зобов’язані:

• справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства;

• дотримуватися правил суддівської етики,

• виявляти повагу до учасників процесу;

• не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання;

• виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.

Які гарантії мають присяжні?

Гарантії присяжних на час виконання ними обов'язків у суді:

• зарахування часу виконання присяжними обов'язків у суді до трудового стажу*;

• збереження всіх гарантій та пільг за місцем роботи;

• заборона звільнення присяжних з роботи або переведення на іншу роботу без їх згоди;

• виплата винагороди за час проведений в суді;

• відшкодування витрат на проїзд, наймання житла, виплата добових;

• застосування до присяжних заходів безпеки у разі потреби.

*Роботодавець зобов'язаний увільнити присяжного від роботи на час виконання ними обов'язків в суді.

Які особливості оплати праці присяжних?

Присяжному за час виконання ним обов'язків у суді виплачується винагорода, розрахована виходячи з посадового окладу судді місцевого суду з урахуванням фактично відпрацьованого часу до якого належить:

• ознайомлення присяжного з матеріалами судової справи, в якій він бере участь як присяжний;

• участь присяжного в судовому засіданні;

• перебування присяжного в нарадчій кімнаті;

• час очікування присяжним початку судового засідання, який визначено в процесуальному документі, у разі зміщення графіку засідань у суді (з часу, визначеного у процесуальному документі, до фактичного початку судового засідання).

Виплата винагороди присяжному здійснюється на підставі письмової заяви присяжного.

Як стати присяжним?

• Особа, яка виявила бажання стати присяжним, має звернутися до місцевої ради із заявою про включення до списку присяжних.

• У разі відповідності такої особи встановленим у законі вимогам місцева рада своїм рішенням включає її до списку присяжних. Список присяжних направляється у відповідний суд.

• Автоматизована система документообігу суду відбирає присяжних для участі уконкретній справі.

• Присяжний зобов’язаний вчасно з’явитися на запрошення суду для участі в судовому засіданні.

• Неприбуття в судове засідання без поважних причин вважається неповагою до суду, за що передбачено адміністративну відповідальність.

• Суд залучає присяжних до здійснення правосуддя на строк не більше одного місяця на рік або на більший строк для закінченнярозгляду справи, розпочатої за їхньою участю.

Саме органи місцевого самоврядування формують і затверджують список громадян, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду, відповідають вимогам до присяжних та дали згоду бути присяжними.

Більше про інститут присяжних можна дізнатись насайтіпроєкту Міністерства юстиції України «Я МАЮ ПРАВО!» http://pravo.minjust.gov.ua та за «гарячою» телефонною лінією Державної судової адміністрації України 0 800 501 492.

Статус особи з інвалідністю внаслідок війни надається особам, які отримали поранення, контузії, каліцтва або захворювання під час безпосередньої участі в АТО та операції Об'єднаних сил, здійснюючи заходи з забезпечення національної безпеки і оборони, відсіч і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях.

Хто має право на звернення для отримання статусу?

• військовослужбовці (резервісти, військовозобов’язані) Збройних Сил, Національної гвардії,Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної транспортної служби, органів військової прокуратури;

• особи рядового і начальницького складу Національної поліції, Управління державної охорони, Державного спеціального зв’язку, Державної служби надзвичайних ситуацій, Державної кримінально-виконавчої служби;

• особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення АТО та операції Об’єднаних сил Державної фіскальної служби, інших утворених відповідно до законів України військових формувань;

• працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення АТО та операції Об’єднаних сил;

• особи, які брали участь в районі та у період проведення АТО та операції Об’єднаних сил у складі добровольчих формувань за умови подальшого включення до складу Збройних сил, Національної поліції, Національної гвардії, Міністерства внутрініх справ і інших утворених відповідно до закону військових формувань та правоохоронних органів;

• особи, які брали участь в районі та у період проведення АТО та операції Об’єднаних сил у складі добровольчих формувань, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних сил, Національної поліції, Національної гвардії, Міністерства внутрініх справ та інших утворених відповідно до закону військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання АТО та операції Об’єднаних сил у взаємодії з вище зазначеними органами;

• особи, які добровільно забезпечували проведення АТО та операції Об’єднаних сил, у тому числі провадили волонтерську діяльність.

Куди потрібно звернутися?

Для отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни необхідно звернутися до органу соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина із заявою та довідкою медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) про групу та причину інвалідності.

Особи з інвалідністю внаслідок війни видаються посвідчення з написом «Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни» та нагрудний знак «Ветеран війни - особа з інвалідністю».

Які ще документи необхідно надати?

Для працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення АТО та операції Об’єднаних сил:

• довідка МСЕК про групу та причину інвалідності;

• документи про залучення до виконання завдань АТО та операції Об’єднаних сил у районах її проведення або направлення (прибуття) у відрядження для участі в АТО та операції Об’єднаних сил в районах її проведення (витяги з наказів, розпоряджень, посвідчень про відрядження, книг нарядів, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень),

• документи, що були підставою для прийняття керівниками підприємств, установ, організацій рішення про направлення осіб у таке відрядження;

Для осіб, які брали участь в районі та у період проведення АТО та операції Об’єднаних сил у складі добровольчих формувань за умови подальшого включення до складу Збройних сил, Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до закону військових формувань та правоохоронних органів:

• довідка МСЕК про групу та причину інвалідності;

• документи про безпосередню участь особи в АТО та операції Об’єднаних сил в районах її проведення;

Для осіб, які брали участь в районі та у період проведення АТО та операції Об’єднаних сил у складі добровольчих формувань, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних сил, Міністерства внутрішінх справ, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до закону військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання АТО та операції Об’єднаних сил у взаємодії з вище зазначеними органами:

• довідка МСЕК про групу та причину інвалідності;

• клопотання про надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни керівника добровольчого формування, до складу якого входила така особа, або командира (начальника) військової частини, у взаємодії з якими особа виконувала завдання АТО та операції Об’єднаних сил.

До клопотання додаються:

- документи, що підтверджують участь особи в АТО та операції Об’єднаних сил, або письмові свідчення не менш як 2-х свідків з числа осіб, які разом з такою особою брали участь в АТО та операції Об’єднаних сил і отримали статус учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни або учасника війни;

- довідка керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, Генеральному штабі Збройних Сил про виконання добровольчими формуваннями завдань АТО та операції Об’єднаних сил у взаємодії зі Збройними силами, Міністерством внутрішінх справ, Національною гвардією та іншими утвореними відповідно до закону військовими формуваннями та правоохоронними органами, перебуваючи безпосередньо в районах АТО та операції Об’єднаних сил у період її проведення;

Що робить медико-соціальна експертна комісія?

Комісія МСЕК встановлює:

• І, ІІ,ІІІ групу інвалідності;

• визначає відсоток втрати непрацездатності;

• визначає потребу в протезуванні.

Після обстеження видається довідка про встановлення групи інвалідності із зазначенням причинного зв’язку інвалідності або вказує відсоток непрацездатності.

Довідка МСЕК є підставою для нарахування одноразової грошової допомоги та оформлення інших соціальних пільг.

Скільки це коштує?

Обстеження військовослужбовців, співробітників інших правоохоронних органів у державних лікувальних закладах, при яких діють військово-лікарська комісія та медико-соціальна експертна комісії здійснюється безкоштовно.

Який термін розгляду?

Рішення про надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни приймається органами соціального захисту населення за місцем проживання у місячний строк з дня подання документів.

Коли особа може бути позбавлена статусу особи з інвалідністю внаслідок війни?

Орган соціального захисту населення позбавляє особу статусу у разі:

• наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину під час участі в АТО та операції Об’єднаних сил;

• виявлення факту підроблення документів або надання недостовірних даних про особу;

• подання особистої заяви про позбавлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.

Рішення органу соціального захисту населення може бути оскаржене в судовому порядку.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. У центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

В рамках проекту «Я МАЮ ПРАВО!» на території всієї України, у тому числі й на Кіровоградщині, стартував тиждень протидії булінгу. Команда обласного управління юстиції розпочала цикл правопросвітницьких заходів у місцевих школах. Теми тренінгів варіюються. Молодшим учням радять, як протистояти цькуванню. Старшим розповідають про наслідки секстингу.

Як відзначила під час одного з уроків, проведених спільно з представниками Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги, спеціаліст обласного управління юстиції Вікторія Драбина, однією з найпоширеніших форм знущання є вербальне цькування, під час якого діти обзивають або глузують один над одним. Натомість фізичний булінг трапляється рідше. А все через те, що за бійку існує набагато більший ризик бути покараним з боку батьків чи адміністрації школи.

Зі свого боку головний Наталя Кобилат провела захід для старшокласників на тему секстингу – поширеної тенденції серед підлітків, яка характеризується надсиланням фото особистого характеру іншим особам.

«Булінг може бути не тільки психологічним чи фізичним, а ще й сексуальним. Сьогодні поняття секстингу суспільству майже не відоме, чого не скажеш про його прояви. Тенденція сформувалася на Заході, а через деякий час набула актуальності вже на пострадянському просторі», – зауважила Наталя Кобилат.

Щоб краще пояснити, які наслідки може мати секстинг, старшокласникам запропонували переглянути відео, основним месседжем якого було запитання – «Чи хочу я побачити своє інтимне фото на бігборді?».

Нагадаємо: тиждень протидії булінгу проводиться в Україні вже другий рік поспіль. У його рамках організовуються правопросвітницькі заходи, спрямовані на інформування школярів, їх батьків, учителів та інших учасників освітнього процесу про запровадження адміністративної відповідальності за вчинення булінгу та привернення уваги суспільства до проблеми цькування.

Конституція України гарантує кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування, вільний вибір місця проживання, вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Крім того, громадянин України ні за яких підстав не може бути обмежений у праві на в'їзд в Україну.

Які документи дають право громадянину України на виїзд з України і в’їзд в Україну?

Крім паспорту громадянина України для виїзду за кордон іншими документами, що дають право громадянину України на виїзд та в’їзд в Україну можуть бути:

● дипломатичний паспорт України;

● службовий паспорт України;

● посвідчення особи моряка;

● посвідчення члена екіпажу;

● посвідчення особи на повернення в Україну (дає право на в’їзд в Україну).

Зауважу, що з 2015 року запроваджено оформлення та видача біометричного паспорту громадянина України для виїзду за кордон. Якщо закордонний паспорт громадянина не містить безконтактного електронного носія, хвилюватись не потрібно. Паспорт громадянина України для виїзду за кордон оформлений та виданий до 20 грудня 2016 р., є чинним протягом строку, на який його було видано.

Також, майте на увазі, що паспорт для виїзду за кордон оформляється особам, які не досягли 16-річного віку, на 4 роки, а особам, які досягли 16-річного віку, - на 10 років.

Коли громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено?

Законодавство передбачає випадки, коли громадянин України тимчасово обмежений у праві залишати територію України, зокрема:

● громадянин обізнаний з відомостями, які становлять державну таємницю. Громадянин, якому було надано допуск та доступ до державної таємниці і який реально був обізнаний з нею, може бути обмежений у праві виїзду на постійне місце проживання в іноземну державу до розсекречування відповідної інформації, але не більш як на 5 років з часу припинення діяльності, пов'язаної з державною таємницею;

● стосовно особи застосовано запобіжний захід, за умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон, - до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень;

● у випадку, коли громадянин засуджений за вчинення кримінального правопорушення - до відбуття покарання або звільнення від покарання;

● коли особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню –до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів;

● особа перебуває під адміністративним наглядом Національної поліції - до припинення нагляду.

● у разі накладення на громадянина адміністративного стягнення за умисне порушення встановленого законом обмеження щодо строку перебування дитини за межами України у разі самостійного вирішення питання про тимчасовий виїзд дитини за межі України тим із батьків, з яким рішенням суду визначено або висновком органу опіки та піклування підтверджено місце проживання цієї дитини. Такій особі тимчасово обмежується право на виїзд з України з дитиною строком на 1 рік з дня накладення адміністративного стягнення, крім випадку, коли є нотаріально посвідчена згода на виїзд дитини другого з батьків.

Нагадаю, вище згадані санкції були введені розробленими Мін’юстом законами #ЧужихДітейНеБуває. Крім заборони виїзду за кордон, до боржника, який має заборгованість зі сплати аліментів, застосовуються ряд інших обмежувальних заходів та фінансових санкцій. Так, якщо заборгованість зі сплаті аліментів більше ніж 4 місяці (та 3 місяці для батьків важкохворої дитини) застосується тимчасове обмеження щодо:

• керування транспортними засобами;

• користування зброєю;

• полювання.

Штраф сплачується у випадку заборгованості понад 1 рік – 20%; понад 2 роки – 30%; понад 3 роки – 50% від суми боргу.

Більше того, боржник, який має заборгованість зі сплати аліментів, не може впливати на рішення про тимчасовий виїзд дитини за межі України.

Але подекуди трапляються випадки, коли боржник з різних причин може не знати про свій борг, а дізнатися вже у пункті пропуску через державний кордон України. Тому, щоб уберегти себе від неприємних сюрпризів, рекомендую перевірити себе у Єдиному реєстрі боржників: www.erb.minjust.gov.ua.

Коли припиняється тимчасове обмеження на виїзд з України?

Тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України особи знімається у разі винесення виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження або постанови про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України - у разі погашення заборгованості зі сплати періодичних платежів у повному обсязі.

Чи можна оскаржити обмеження на виїзд за кордон?

Так, рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, посадових і службових осіб з питань виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України можуть бути оскаржені.

Ухвалу суду про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України можна оскаржити до апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення. Якщо ухвала суду не була вручена боржнику у день її проголошення або складення, строк оскарження складає 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Окрім того, суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника. Суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у 10 денний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов'язкової участі державного (приватного) виконавця.

За результатами розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи надання безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах з надання безоплатної вторинної правової допомоги та бюро правової допомоги по всій країні ви можете отримати консультацію та роз’яснення з вашого правового питання.

На Кіровоградщині з початку року 79 злісних неплатників із аліментів відпрацювали суспільно корисні роботи. Одна з них – мешканка Гайворона, яка завдяки сумлінному виконанню власних обов’язків у результаті офіційно працевлаштувалася на місцевому комунальному підприємстві.

Про це повідомив керівник юстиції Кіровоградщини Вадим Гуцул.

«Якщо в батьків немає коштів, щоб надавати фінансову підтримку власним дітям, державні виконавці змушені застосовувати в рамках закону різні методи, щоб змусити їх згадати про свої обов’язки. Зокрема йдеться і про примусові роботи.

До речі, маємо в цьому напрямі позитивні результати. Наприклад, у Гайвороні безвідповідальна матір не сплачувала своєму шестирічному сину аліменти впродовж чотирьох років. Сума боргу перевищила 12 тисяч гривень, тепер її повністю погашено», – розповів Вадим Гуцул.

Жінку було притягнуто до адміністративної відповідальності. Через це, згідно рішення суду, їй довелося в примусовому порядку почати роботу на підприємстві «Гайворонський комунальник».

«Призначені судом 240 годин суспільно корисних робіт жінка успішно відпрацювала. Що важливо: за бездоганне виконання своїх робочих обов’язків її офіційно працевлаштували», – відзначив Вадим Гуцул.

Нагадаємо: безвідповідальних батьків почали притягувати до виконання суспільно-корисних робіт у рамках реалізації ініціативи #ЧужихДітейНеБуває. Наразі безпосередньо на Кіровоградщині 79 боржників закінчили виконання суспільно корисних робіт, 49 боржників продовжують примусово працювати й до сьогодні, щоб розплатитися з боргами перед своїми дітьми.

Загалом із початку року державні виконавці стягнули вже понад 118 млн. грн аліментів на користь 19 688 дітей. У порівнянні з 2018 роком безвідповідальні батьки сплатили лише трохи більше 126 млн. грн.

Інтернет-магазин – це засіб для представлення або реалізації товару, роботи чи послуги шляхом вчинення електронного правочину.

Що має бути обов’язково зазначено на сайті Інтернет-магазину?

Законодавством передбачений перелік обов’язкової інформації, яка зазначається на сайті Інтернет-магазину, зокрема:

• повне найменування юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця;

• місцезнаходження юридичної особи або місце реєстрації та місце фактичного проживання фізичної особи - підприємця;

• адреса електронної пошти та/або адреса Інтернет-магазину;

• ідентифікаційний код для юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків для фізичної особи - підприємця, або серія та номер паспорта для фізичної особи - підприємця, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний орган державної податкової служби і має відмітку в паспорті;

• якщо діяльність передбачає отримання ліцензії – необхідно зазначити відомості про таку ліцензію, зокрема серія, номер, строк дії та дата видачі;

• порядок формування кінцевої вартості товару щодо включення (невключення) певних податків у вартість товару;

• інформація про вартість доставки.

Зазначу, інформація про найменування, адресу, контакті дані є вкрай необхідним, щоб споживачу було повністю зрозуміло хто є контрагентом, до кого можна звернутися із вимогами.

Як укладається договір в Інтернет-магазині?

Договір, який укладено в Інтернет-магазині, вважається електронним правочином. Для укладення електронного правочину обов’язково на сайті повинні зазначатися найменування товару, а також його вартість.

Після укладення договору в Інтернеті, покупець повинен отримати від продавця оперативне підтвердження отримання замовлення. Таким підтвердженням може розглядатися, наприклад, електронний лист із підтвердженням та зазначенням товару, що придбається, його характеристик, ціни, умов оплати та доставки, а також посилання на інші умови договору, що можуть бути розміщені на сайті Інтернет-магазину.

Крім підтвердження отримання замовлення, по факту виконання договірних зобов’язань (наприклад) продавець повинен обов’язково надати вже підтвердження вчинення правочину, якими можуть бути електронний документ, квитанція, товарний чи касовий чек, квиток, талон.

При чому, такий документ обов’язково повинен містити порядок обміну чи повернення товару, найменування продавця адреса та контакті дані, а також гарантійні зобов’язання.

Як можна замінити товар?

Закон України «Про захист прав споживачів» дозволяє продавцю використовувати у договорі стандартну умову про можливість заміни товару за його відсутності іншим. Про це покупця повинні повідомити перед укладенням договору. Продавець може замінити товар тільки тоді, коли одночасно виконуються три умови:

• інший товар відповідає меті використання замовленого;

• має таку ж або кращу якість;

• його ціна не перевищує ціни замовленого товару.

Як можна повернути товар?

Договір купівлі-продажу, укладений через Інтернет, покупець може розірвати протягом 14 днів із моменту підтвердження інформації про укладення договору від продавця або з моменту одержання товару.

Якщо згадане підтвердження не відповідає наведеним вище вимогам, покупець вправі розірвати договір протягом 90 днів від дати отримання інформації. Продавець може виправитися і надіслати нове, правильне підтвердження. За таких умов покупцю дозволено відмовитися від договору протягом 14 днів з моменту одержання уточненого повідомлення.

Якщо продавець відмовляється прийняти або обміняти товар?

У такому випадку, переконайтеся, що володієте інформацією про суб'єкта господарювання, який здійснив продаж та зверніться із заявою про порушення своїх прав до територіальних органів Держпродспоживслужби України чи до суду за місцем свого проживання.

Зверніть увагу, судовий збір за позовами про порушення прав споживачів не стягується!

Коли товар не можна повернути?

Повернути продукцію в магазин і отримати назад свої гроші можна далеко не за всі товари. Наприклад, поверненню не підлягають продовольчі товари, лікарські препарати та засоби,
предмети сангігієни. Крім того, повернути не можна:

• парфюмерно-косметичні вироби;

• пір'яно-пухові вироби;

• дитячі іграшки м'які та гумові надувні;

• зубні щітки;

• розчіски, гребенці та щітки масажні;

• рукавички;

• тканини, тюлегардинні і мереживні полотна;

• білизна натільна;

• білизна постільна;

• панчішно-шкарпеткові вироби;

• друковані видання;

• вироби з натурального та штучного волосся (перуки);

• товари для немовлят (пелюшки, соски, пляшечки для годування тощо);

• інструменти для манікюру, педикюру;

• ювелірні вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Більш детальний перелік наведений у постанові КМУ від 19 березня 1994 р. N 172 «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів»».

Як захистити себе при купівлі товарів через Інтернет?

Забезпечити свою покупку в Інтернеті можна за допомогою:

• Відправлення товару з післяплатою. Післяплата – спосіб розрахунку, коли гроші за товар сплачуються у поштовому відділенні та за додаткову плату надсилаються продавцеві. При післяплаті можна оглянути товар прямо у відділенні та відмовитися від купівлі, якщо він не підійшов.

• Повернення оплати через банк. Якщо Ви оплатили покупку в Інтернеті, а продавець не відправив куплений товар - зверніться до свого банку із заявою про повернення сплачених коштів. Банк пояснить, чи можливе повернення коштів, скоординує подальші дії та проведе розслідування.

Якщо через банк повернути гроші не вдалося - звертайтеся із позовом про відшкодування коштів до суду.

Куди скаржитися на шахраїв в Інтернеті?

Якщо Ви стали жертвою Інтернет-шахрайства – не соромтеся, а звертайтеся у правоохоронні органи. В Управлінні по боротьбі з кіберзлочинністю МВС України можна оформити електронну заяву про випадок правопорушення: www.cyberpolice.gov.ua

Якщо гроші були переведені шахраєві через платіжну онлайн систему, то варто звернутися в службу підтримки цієї платіжної системи. Є ймовірність, що після цього рахунок шахрая заблокують.

У випадку ж з Інтернет-магазинами потрібно написати скаргу на адресу продавця. Якщо претензія буде проігнорована, то потрібно буде подати заяву в правоохоронні органи або звернутися в прокуратуру.

Зауважте, що власники Інтернет-магазину не є недосяжними. Сайт знаходиться на хостингу, а це припускає наявність паспортних даних власника. Якщо на ресурсі вказано юридичну адресу, то ви можете відразу подати в суд і відстояти свої права споживача.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

З якого віку особи підлягають кримінальній відповідальності?

Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося 16 років. Однак, за вчинення окремих видів злочинів до кримінальної відповідальності притягуються неповнолітні особи у віці від 14 до 16 років.

Які види покарань застосовуються до неповнолітньої особи?

До неповнолітніх, визнаних винними у вчиненні злочину, судом можуть бути застосовані такі основні види покарань як штраф, громадські роботи, виправні роботи, арешт або позбавлення волі. Крім того, до неповнолітніх можуть бути застосовані додаткові покарання у вигляді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

У чому полягають особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх?

Для неповнолітніх передбачені особливі, менш суворі, більш гуманні умови кримінальної відповідальності та покарання, порівняно з дорослими злочинцями, а саме:

• за певних умов допускається можливість звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності із застосуванням до нього примусових заходів виховного характеру;
• скорочено види покарань та обмежено строки встановлених покарань; 
• передбачено більш м’які вимоги (умови) для звільнення від кримінального покарання;
• зменшено строки після спливу яких до неповнолітнього можливе застосування умовно-дострокового звільнення, а також строки погашення і зняття судимості.

Які особливості при призначенні покарання?

Суд, окрім того, що враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, також враховує умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.

Також неповнолітній вік особи, сам по собі, є обставиною, що пом’якшує покарання. Вона обов’язково має враховуватись при призначенні покарання незалежно від того, чи досяг підсудний на час розгляду справи повноліття.

Чи може бути неповнолітній звільнений від відбування кримінального покарання?

Так, українське законодавство передбачає таку можливість, але за певних умов. По-перше, неповнолітня особа може бути звільнена від покарання з випробуванням. Проте, таке звільнення є можливим якщо особу засудили до арешту чи позбавлення волі. Іспитовий строк встановлюється тривалістю від 1 до 2 років. По-друге, неповнолітнього може бути звільнено від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру. Якщо неповнолітній вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, його може бути звільнено. Проте, має бути визнано, що внаслідок щирого каяття та подальшої бездоганної поведінки він, на момент постановлення вироку, не потребує застосування покарання.

У цьому разі суд застосовує примусові заходи виховного характеру:

• застереження;
• обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього;
• передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання;
• покладення на неповнолітнього, який досяг 15-ти річного віку і має майно, кошти або заробіток, обов’язку відшкодувати заподіяні майнові збитки;
• направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує 3 років.

Але варто пам’ятати, у разі ухилення неповнолітнього, що вчинив злочин, від застосування до нього примусових заходів виховного характеру ці заходи скасовуються і він притягується до кримінальної відповідальності.

У яких випадках неповнолітню особу можуть засудити до позбавлення волі?

Позбавлення волі на певний строк є найсуворішим покаранням і може застосовуватися за:

• вчинений повторно злочин невеликої тяжкості ‒ на строк не більше 1 року 6 місяців;
• злочин середньої тяжкості ‒ на строк не більше 4 років;
• тяжкий злочин ‒ на строк не більше 7 років;
• особливо тяжкий злочин ‒ на строк не більше 10 років;
• особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбавленням життя людини, ‒ на строк до 15 років.

За яких умов неповнолітні можуть звільнятися від кримінальної відповідальності?

До неповнолітнього можуть бути застосовані загальні види звільнення від кримінальної відповідальності:

• у зв’язку з дійовим каяттям;
• у зв’язку примирення винного з потерпілим;
• у зв’язку з передачею винного на поруки;
• у зв’язку із зміною обстановки.

Також до неповнолітнього може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Проте, останній вид застосовується тільки до тих, кого було засуджено до позбавлення волі.

Окремо зазначу: Міністерство юстиції є координатором усіх напрямів роботи, пов’язаної з реформуванням сфери правосуддя для дітей в Україні. Так, в Україні впроваджена Національна стратегія реформування правосуддя для дітей на період до 2023 року в межах якої нами розроблено законопроект «Про правосуддя, дружнє до дитини» та стартував проект «Від мрії до дії», мета якого – профілактика правопорушень серед неповнолітніх.

Додатково Мін’юст спільно з Генпрокуратурою запустили пілотний проект «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину» на базі системи надання БПД у Донецькій, Одеській, Львівській, Луганській, Миколаївській та Харківській областях.

Ключові умови застосування Програми – додаткові заходи, які допоможуть неповнолітньому будувати соціальні зв’язки, знайти нове захоплення та змінити свою поведінку. Для цього залучаються спеціалізовані установи та психологи, які мають досвід ресоціалізації дітей. 

Далі, за результатами Програми відновлення, якщо неповнолітній відшкодує шкоду і примириться з потерпілим, кримінальне провадження закривається. При цьому неповнолітній пройде програми ресоціалізації.

І, насамкінець додам, за статистикою Генпрокуратури, у 70% випадках неповнолітній правопорушник, який потрапив за грати на строк більше одного року, потрапляє у в’язницю повторно. Тож, відновне правосуддя дає шанс повернутися до нормального життя.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

На Кіровоградщині з початку року державні виконавці стягнули вже понад 118 млн. грн аліментів.

«19 688 дітей на Кіровоградщини отримали свої законні аліменти. Це велике досягнення. Однак, далеко не у всіх випадках батьки готові добровільно надавати фінансову підтримку своїм дітям. У таких випадках доводиться нагадувати про їх батьківські обов’язки в примусовому порядку», – відзначив керівник юстиції Кіровоградщини Вадим Гуцул.

За його словами, зокрема нещодавно один із мешканців Кропивницького позбувся власної автівки, оскільки заборгував кошти на утримання власної доньки Анастасії.

«Згідно офіційних даних, сума боргу в чоловіка вже перевищила 48 тис. грн. Сплачувати кошти він не поспішав, тому довелося накласти арешт на його автомобіль. У результаті його колишня дружина погодилася забрати автівку собі в рахунок часткового погашення боргу», – розповів Вадим Гуцул.

Нагадаємо: на Кіровоградщині понад 20 тисяч мешканців повинні сплачувати аліменти. Щоб нагадати злісним боржникам про їх батьківські обов’язки, державні виконавці арештовують їх майно з метою подальшої реалізації на аукціоні, а також обмежують їх у праві виїздити за кордон, керувати автівками, користуватися зброєю і полювати.

З чого почати?

Перш за все, необхідно обрати код запланованої діяльності за Класифікатором видів економічної діяльності (КВЕД). Перелік КВЕДів можна знайти на сайті Державної служби статистики України http://kved.ukrstat.gov.ua.

Далі необхідно підготувати заяву та інші документи для реєстрації себе як фізичної-особи підприємця.

Одночасно заявник може обрати спрощену систему оподаткування або реєстраційну заяву про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість (ПДВ).

Куди звернутися?

Реєстрацію фізичних осіб - підприємців уповноважені здійснювати суб’єкти державної реєстрації:

• виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (у разі прийняття відповідною радою рішення про набуття таких повноваженнь), Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;
• нотаріуси;
• акредитовані суб'єкти (підприємства, які мають акредитацію Міністерства юстиції України).

Державна реєстрація проводиться незалежно від місця знаходження фізичної особи в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя.

Тобто, якщо особа, яка бажає зареєструватися як фізична особа-підприємець, мешкає на території Кіровоградської області, вона може звернутися до будь-якого суб’єкта державної реєстрації в межах Кіровоградської області.

Якщо документи для державної реєстрації подані в електронній формі, то державна реєстрація на підставі таких документів проводиться незалежно від того, де знаходиться фізична особа в межах України.

Як подати документи?

Існують дві форми подання документів для державної реєстрації:

1. Паперова форма. Документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням.
2. Електронна форма. Документи подаються заявником через портал електронних сервісів за посиланням: https://online.minjust.gov.ua.

Як проводиться державна реєстрація ФОП онлайн?

Зареєструвати ФОП онлайн можна дуже швидко і без зайвої бюрократії. Для цього потрібно зробити наступне:

• зареєструватися на сайті;
• увійти в персональний кабінет;
• сформувати заяву;
• підписати заяву шляхом накладення власного кваліфікованого електронного підпису (КЕП);
• відправити заяву;
• отримати документ.

До заяви додаються оригінали електронних документів для державної реєстрації., опис поданих заявником документів для державної реєстрації, сформований за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру (ЄДР).

Зауважу, що сформовані заяви з додатками за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру блокуються для можливості редагування. Моментом прийняття заяви та документів вважається дата і час реєстрації заяви у ЄДР.

Також звертаю увагу, що у разі, якщо відповідно до законодавства для проведення реєстрації ФОП необхідно подати документи, що підлягають нотаріальному посвідченню (наприклад нотаріально засвідчена письмова згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника чи органу опіки та піклування для фізичної особи, яка досягла шістнадцяти років і має бажання займатися підприємницькою діяльністю, або нотаріально посвідчений договір про створення сімейного фермерського господарства), реєстрація здійснюється на підставі документів, поданих в паперовій формі.

Це пояснюється тим, що державний реєстратор за заявою в електронній формі проводить державну реєстрацію виключно на підставі оригіналів електронних документів для державної реєстрації,

Який строк розгляду документів, поданих для державної реєстрації?

Розгляд документів здійснюється протягом 24 годин після їх надходження, крім вихідних та святкових днів.

Які вимоги до оформлення документів?

Документи, які подаються для державної реєстрації ФОП, повинні відповідати таким вимогам:

• документи мають бути викладені українською мовою та додатково, за бажанням заявника, - іншою мовою (крім заяви про державну реєстрацію). Документ, викладений іноземною мовою, повинен бути перекладений на українську мову із засвідченням вірності перекладу.
• текст документів має бути написаний розбірливо (машинодруком або від руки друкованими літерами);
• документи не повинні містити підчищення або дописки, закреслені слова та інші виправлення, не обумовлені в них, орфографічні та арифметичні помилки, заповнюватися олівцем, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст;
• документи в електронній формі мають бути оформлені згідно з вимогами, визначеними законодавством;
• заява про державну реєстрацію підписується заявником. У разі подання заяви про державну реєстрацію поштовим відправленням справжність підпису заявника повинна бути нотаріально засвідчена

Скільки це коштує?

Реєстрація фізичної особи - підприємця здійснюється безкоштовно.

Чи може бути відмовлено в державній реєстрації ФОП?

Так, існують підстави за якими може бути відмовлено у реєстрації ФОП, зокрема:

• документи подано особою, яка не має на це повноважень;
• у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони у проведенні реєстраційної дії;
• не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку;
• наявні обмеження на зайняття підприємницькою діяльністю, встановлені законом;
• наявність в Єдиному державному реєстрі запису, що фізична особа вже зареєстрована як ФОП;
• подані документи суперечать вимогам законів.

Повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації повинно містити посилання на конкретну норму законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів.

Відмова у державній реєстрації здійснюється протягом 24 годин після надходження документів, поданих для державної реєстрації, крім вихідних та святкових днів.

Після усунення причин, що були підставою для відмови у державній реєстрації, заявник може повторно подати документи для державної реєстрації.

Чи можна оскаржити рішення про відмову у проведенні державної реєстрації ФОП?

Так, до Міністерства юстиції України та до його територіальних органів можуть бути оскаржені рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги стосовно державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

Також, звичайно, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до суду.

Що потрібно робити далі після реєстрації?

Після того, як фізична особа зареєструвалася підприємцем їй потрібно звернутися до органів Державної фіскальної служби для подальшої реєстрації як платника податку.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з данного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

На Кіровоградщині зафіксовані одні з найвищих тарифів на тепло в Україні. Вартість теплової енергії складає 2129,08 грн/Гкал. Більше змушені платити лише у Смілі Черкаської області. Тамтешнім жителям обігрів житла за допомогою централізованого опалення обходиться в 2337.72 грн/Гкал.

Про це розповіла в рамках ініціативи Мін’юсту #ЧеснаПлатіжка. в.о. начальника юстиції Кіровоградщини Анна Калініна.

«Тариф на централізоване опалення встановлює НКРЕКП на підставі розрахунків виконавців послуг або ж органи місцевого самоврядування. Оскільки розрахунки у всіх різні – ціна теж була різна. Однак, це не допустимо. Згідно постанови Кабміну, відтепер встановлено єдиний граничний тариф на тепло для всієї України. Він складає 35,21 грн за 1 м² для тих громадян, у яких не встановлено лічильника, і 1400 грн за Гкал для тих, у кого він є», – відзначила Анна Калініна.

Щоб розрахувати вартість економії, можна скористатися спеціальним калькулятором тарифів.

«Кожний громадянин має право вимагати перерахувати вартість послуг на опалювальний сезон за 2019 рік. Якщо ж орган місцевого самоврядування досі не перерахував тарифи, потрібно звернутися на Урядову гарячу лінію за номером 1545 або направити офіційне звернення на адресу Уряду (вул. Михайла Грушевського 12/2, м. Київ, 01008). Органи місцевого самоврядування не повинні бездіяти. Постанова Кабміну є обов’язковою до виконання, тому потрібно вимагати перерахунок, а не сплачувати колосальні суми за комунальні послуги», – резюмувала Анна Калініна.

У 2002 році Україна приєдналася до Гаазької Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів. Ця Конвенція поширюється на офіційні документи, які були складені на території однієї з Договірних держав і мають бути представлені на території іншої Договірної держави. Станом на 2018 рік вже 118 країн приєдналися до Гаазької Конвенції, з переліком яких можна ознайомитися на офіційному вебсайті Міністерства закордонних справ:  https://mfa.gov.ua/ua.

Що таке апостиль?

«Apostille» – це спеціальний штамп на офіційних документах, які були складені на території України, яким відповідно засвідчуються справжність підпису, якість, в якій виступала особа, що підписала документ, і, у відповідному випадку, автентичність відбитка печатки або штампа, яким скріплений документ.

Хто може проставляти апостиль?

В Україні повноваженнями проставляння апостилю наділені:

• Міністерство юстиції України - на документах, що видаються органами юстиції та судами, а також на документах, що оформляються нотаріусами України;
• Міністерство освіти і науки України - на офіційних документах, виданих навчальними закладами, державними органами, підприємствами, установами і організаціями, що стосуються сфери освіти і науки;
• Міністерство закордонних справ України на всіх інших видах документів.

Хто може звернутися за проставленням апостилю?

Особа, яка підписала документ, або будь-який пред'явник документа.

Звернутися з проставлення апостилю на документах, що видаються органами юстиції та судами, а також на документах, що оформляються нотаріусами України можна двома шляхами:

• особисто з заявою до територіальних органів Мін'юсту;
• надіслати поштою до Мін’юсту або його територіальних органів (виключно з-за кордону та для проставлення апостилю на документах про державну реєстрацію актів цивільного стану).

Які документи підлягають апостилізації?

Апостиль може бути проставлений на офіційних документах, які були складені на території України, і які мають бути представлені на території іншої держави, а саме:

• на документах, які виходять від органів судової влади України;
• на документах, які виходять від органів прокуратури України, органів юстиції;
• на адміністративних документах;
• на документах про освіту та вчені звання;
• на документах, оформлених державними і приватними нотаріусами;
• на офіційних свідоцтвах, виконаних на документах, підписаних особами у їх приватній якості, таких як офіційні свідоцтва про реєстрацію документа або факту, який існував на певну дату, та офіційних і нотаріальних засвідченнях підписів.

Однак, ці Правила не поширюються:

• на документи, видані закордонними дипломатичними установами України;
• на адміністративні документи, що мають пряме відношення до комерційних або митних операцій.

Які документи необхідно подати?

Для проставляння апостилю подається:

• оригінал документа, на якому проставляється апостиль, або його копію, засвідчену в установленому порядку;
• документ про оплату послуги з проставлення апостиля (документ, що підтверджує право заявника на звільнення від сплати).

На яких документах апостиль не проставляється?

Апостиль не проставляється на:

• оригіналах паспортних документів, військових квитків, трудових книжок, дозволів на носіння зброї, свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів (технічних паспортів), посвідчень особи;
• оригіналах, копіях (фотокопіях) нормативно-правових актів, роз’яснень та правових висновків щодо їх застосування, документах, що мають характер листування.

Скільки це коштує?

Вартість послуг з проставлення апостилю на документах, що видаються органами юстиції та судами, а також на документах, що оформляються нотаріусами України становить:

• для громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства – 3 неоподатковувані мінімуми доходів громадян (51 грн);
• для юридичних осіб - 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 грн).

Який строк розгляду заяви?

Проставлення апостиля або відмова в його проставленні здійснюються Мін'юстом у строк до 2-х робочих днів. У разі необхідності отримання зразка підпису, відбитка печатки та/або штампа, а також здійснення перевірки документів про державну реєстрацію актів цивільного стану у випадках відсутності відомостей про них у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та/або виникнення сумніву щодо їх достовірності строк розгляду документів на проставлення апостиля може бути продовжено до 20 робочих днів.

Куди звертатися для проставлення апостиля?

Прийом та видачу документів, на яких повноваження з проставлення апостиля надано Мін’юсту, здійснюють усі відділи державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС).

Окремо зазначу - проставлення апостиля  значно спрощує процес легалізації документів для країн-учасниць Конвенції. Проте, якщо країна – не учасник Конвенції, проставляння апостилю неможливо. У цьому випадку для завірення документів застосовується процедура консульської легалізації. 

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з данного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Де можна зареєструвати народження малюка?   

Зараз документи для реєстрації дитини можна подати:

 у пологовому будинку (які взаємодіють з відділами ДРАЦС); 

 у відділі державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦСі); 

 у Центрі надання адміністративних послуг (за місцем фактичного народження дитини або за місцем проживання одного з батьків).

Як це зробити? 

Уряд Володимира Гройсмана зробив послуги з реєстрації народження дитини більш доступними і зручними. Для того, щоб зареєструвати новонароджену дитину, Ви можете оформити заяву в електронній формі на сайті Міністерства юстиції www.dracs.minjust.gov.ua.

У такому випадку до заяви необхідно додати електронні копії документів, які потрібно буде відсканувати і прикласти електронний підпис заявника.

Зробити це може один із батьків, щоправда, попередньо має завести власний електронний кабінет і підтвердити свою особу для системи через ЕЦП (електронний цифровий підпис) або  Bank ID. 

Під час державної реєстрації батьки мають визначитись з іменем дитини, прізвищем, яке буде носити дитини (у разі різних прізвищ батька та матері).

 Для визначення походження дитини від матері надається медичне свідоцтво про народження, від батька – свідоцтво про шлюб або спільна заява батьків про визнання батьківства (якщо вони не перебувають у шлюбі). 

Для зазначення в актовому записі «громадянства батьків» надаються їх паспорти або паспортні документи. 

В який термін потрібно реєструвати дитину?

Батьки повинні зареєструвати народження дитини не пізніше одного місяця від дня її народження. Державна реєстрація народження дитини, проводиться в день звернення. 

Зауважу, несвоєчасна, без поважної причини, реєстрація батьками народження дитини в державних органах тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 17 до 51 грн.

Які документи потрібно подати батькам для реєстрації в держорганах влади?

Разом із заявою про державну реєстрацію народження дитини батьки мають надати лікарське свідоцтво про народження, яке оформлюється безпосередньо в пологовому будинку під час виписки та  паспорти або документи, що засвідчують особи батьків (хоча б одного з них), свідоцтво про шлюб.

Однак, якщо документ, що засвідчує особу одного з батьків, з поважних причин не може бути пред’явлений (втрата паспорта, його переоформлення), то орган державної реєстрації не має права відмовити в реєстрації дитини. У цьому випадку вказуються  відомості на підставі свідоцтва про шлюб. 

Що ще може знадобитися для реєстрації?

У переліку паперів для держреєстрації малюка обов’язково мусить бути документ, на підставі якого вносяться дані про батька. Це може бути свідоцтво про шлюб, спільна заява матері та батька дитини, заява матері. За відсутності свідоцтва про шлюб підтвердженням зареєстрованого шлюбу може бути відмітка в паспорті заявника або паспортах матері та батька дитини.

Крім того, у разі наявності причин, з  яких батьки не можуть особисто зареєструвати народження дитини, реєстрація може бути проведена за заявою родичів, інших осіб, уповноваженого представника установи охорони здоров'я, де народилася чи перебуває дитина. Такий заявник надає паспорт або паспортний документ, що засвідчує його особу. 

Важливо пам’ятати, що зареєструвати народження дитини може один з батьків, якщо вони перебувають у шлюбі і мають спільне прізвище. У разі якщо прізвища батьків дитини різні або вони не перебувають у шлюбі, тоді для державної реєстрації народження обов’язкова присутність обох батьків.

Як подати заявку на «дитячі гроші»?

Призначення та виплата допомоги під час народження дитини здійснюється органом соціального захисту населення за адресою реєстрації (прописки) батьків або за місцем фактичного проживання батька чи матері дитини. Документи, необхідні для призначення виплат, подаються особисто або он лайн, але не пізніше 12 місяців з дня народження дитини.

У разі пропуску зазначеного періоду право на отримання допомоги втрачається.

Електронної послугою з оформлення дитячої допомоги можна скористатися на офіційному сайті Міністерства соціальної політики  України www.msp.gov.ua або на Єдиному державному порталі адміністративних послуг www.my.gov.ua. Якщо зробити це з використанням ЕЦП, то за новими правилами допомога призначається не пізніше наступного робочого дня.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з даного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Вагітність і народження дитини – це завжди радісна подія для кожної сім’ї. З перших хвилин перебування в пологовому будинку, перш за все, майбутні мами мають право на високу культуру медичного обслуговування.

Які права має вагітна жінка?

Кожна вагітна жінка має право:

• самостійно обирати пологовий будинок, лікаря або вимагати його заміни. Адже пацієнт має право бути прийнятим у будь-якому закладі охорони здоров’я на свій вибір, якщо цей заклад охорони здоров’я має можливість забезпечити відповідне лікування; 

• отримати психологічну підготовку до пологів;

• бути поінформованою медичними працівниками про свій стан здоров’я та майбутньої дитини, результатів аналізів тощо;

• отримати психологічну підтримку, яка може полягати в залученні родичів або близьких людей під час проведення оглядів тощо.

Які права має жінка під час пологів?

Право на сімейні (партнерські) пологи.  Подружня пара має завчасно звернутися до адміністрації пологового будинку (головного лікаря, завідуючого відділення) і повідомити про своє бажання партнерських пологів.

Присутніми під час пологів можуть бути не більше 2 осіб. 

Пологи мають відбуватися лише в індивідуальному пологовому залі. Величезні пологові зали з двома ліжками сьогодні є порушенням прав людини і заборонені законодавством.

Право на демедикалізацію пологів. Медпрацівники пологових будинків повинні прагнути провести пологи так, щоб жінка мала можливість народити дитину в максимально природних умовах. Будь-які втручання можуть відбуватися лише за суворими медичними показаннями.

Право на свободу дій у пологах.  Кожна породілля може народжувати в такій позі, яка для неї є зручною. Можна народити на звичайному ліжку, на стільчику, на м’ячі.

Право на грудне вигодовування. Не можна годувати лише за наявності відкритої форми туберкульозу або ВІЛ/СНІДу в матері або за інших вагомих протипоказаннях. Породіллі мають надати повну інформацію про грудне вигодовування, показати, як годувати дитину і доглядати за грудьми. 

Право побачити свою мертвонароджену дитину. Обов’язково дитину після народження мають показати матері. Якщо мати непритомна, дитину відразу показують родичам.

Право на індивідуальне перебування. У палаті має перебувати лише мати з дитиною.

Які документи мають надати при виписці з пологового будинку?

У день виписування мама одержує від лікаря кілька документів:

• витяг з історії розвитку пологів, а також висновок про стан здоров’я матері;

• довідку про народження дитини і витяг, що містить дані про параметри і стан здоров’я малюка в день народження і на момент виписування з пологового будинку.

Також нагадаю, на сьогоднішній день у 467 закладах охорони здоров’я по всій Україні працює сервіс Мін’юсту, скориставшись яким можна отримати свідоцтво про народження малюка безпосередньо у пологовому будинку.

Більш того, Міністерство юстиції долучилось до розробки пакету законодавчих ініціатив під умовною назвою #єМалятко, який встановлює можливість отримати 9 послуг за 1 заявою:

1. державна реєстрація народження дитини та визначення її походження;

2. реєстрація місця проживання новонародженої дитини;

3. призначення допомоги при народженні дитини;

4. призначення допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях;

5. реєстрація новонародженої дитини в електронній системі охорони здоров’я;

6. реєстрація новонародженої дитини у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків;

7. отримання посвідчень батьків багатодітної сім’ї та дитини з багатодітної сім’ї;

8. визначення належності новонародженої дитини до громадянства України;

9. присвоєння новонародженій дитині унікального номеру запису в Єдиному державному Демографічному реєстрі.

Яку державну допомогу може отримати жінка, яка народила дитину?

Українське законодавство передбачає, що кожна жінка, незалежно від віку, має право на такі види допомоги:

• Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами надається всім жінкам (у тому числі неповнолітнім), які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, у розмірі 100% середньомісячного доходу жінки, але не менше 25% від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи із розрахунку на місяць.

• Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу). У разі, якщо застраховані особи, які протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку, згідно даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, мають страховий стаж менше шести місяців, вони мають право на допомогу по вагітності та пологах, виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

• Допомога при народженні дитини призначається у розмірі 41 280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10 320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами.

• Допомога на дітей одиноким матерям надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Забезпечення основних життєвих потреб, у тому числі медичного обслуговування для внутрішньо переміщених осіб (ВПО), і досі залишається актуальним для нашої держави.

У Конституції України встановлено, що держава створює умови для ефективного й доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно.

Нагадаю, кожний пацієнт, який досяг 14 років і який звернувся за наданням йому медичної допомоги, має право на вільний вибір лікаря, якщо останній може запропонувати свої послуги, та вибір методів лікування, відповідно до його рекомендацій.

Яким чином внутрішньо переміщені особи можуть отримати доступ до безкоштовних медичних послуг?

Фізична особа, що офіційно проживала на території, яка на даний час є непідконтрольною територією Україні, після отримання довідки про взяття на облік ВПО має право отримати необхідну медичну допомогу за новим місцем проживання (у державному або комунальному закладі охорони здоров’я).

Який порядок надання медичних послуг?

Внутрішньо переміщена особа, яка проживає на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, має право звернутися до закладу охорони здоров'я на власний вибір із заявою з проханням поставити на облік за місцем фактичного проживання. Документом, що засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи, є довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. 

Внутрішньо переміщена особа, яка потребує вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги (онкологічної, кардіологічної, терапевтичної, психологічної, педіатричної тощо), повинна звернутися до територіального закладу охорони здоров'я та отримати направлення до закладу охорони здоров’я відповідного профілю.

Як відбувається забезпечення лікарськими засобами?

Відпуск лікарських засобів безоплатно і на пільгових умовах (у разі амбулаторного лікування осіб) провадиться аптеками за рецептами, виписаними лікарями закладів охорони здоров’я, за місцем проживання цих осіб.

Однак, звертаю увагу, що безоплатно і на пільгових умовах лікарські засоби відпускаються  лише визначеним групам населення та за категоріями захворювань, які передбачені у Постанові КМУ від 17 серпня 1998р. № 1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань»: https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1303-98-%D0%BF

Чи несе відповідальність лікар, який відмовився надати медичну допомогу?

Дії медичного працівника, який зобов’язаний надати медичну допомогу але не надав її підлягають кримінальній відповідальності передбаченою Кримінальним кодексом України, а саме:

Ненадання без поважних причин допомоги хворому медичним працівником, який зобов'язаний, згідно з установленими правилами, надати таку допомогу, якщо йому завідомо відомо, що це може мати тяжкі наслідки для хворого	- карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн) з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років; - або громадськими роботами на строк до 200 годин, або виправними роботами на строк до 2-х років.
Якщо ці самі дії призвели до смерті хворого або інших тяжких наслідків	карається обмеженням волі на строк до 4-х років; або позбавленням волі на строк до 3-х років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років або без такого.
Невиконання чи неналежне виконання медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого	карається позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5-ти років; або виправними роботами на строк до 2-х років; або обмеженням волі на строк до 2-х років; або позбавленням волі на той самий строк.
Якщо ці дії спричинили тяжкі наслідки для неповнолітнього	карається обмеженням волі на строк до 5-ти років; або позбавленням волі на строк до 3-х років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років.
Але варто зазначити, що лікар має право відмовитися від подальшого ведення пацієнта, якщо останній не виконує медичних приписів або правил внутрішнього розпорядку закладу охорони здоров'я, за умови, що це не загрожуватиме життю хворого і здоров'ю населення. Також, лікар не несе відповідальності за здоров'я хворого в разі відмови останнього від медичних приписів або порушення пацієнтом встановленого для нього режиму.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

У Малій Висці урочисто відкрили сервісний центр «Open Space», ключовим завданням якого є надання громадянам швидких і доступних послуг у сфері державної реєстрації. Символічну червону стрічку мали честь перерізати начальник Управління державної реєстрації актів цивільного стану Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України Ірина Дубиківська і керівник юстиції Кіровоградщини Вадим Гуцул.

«Звернувшись до центру з надання послуг «Open Space», громадяни зможуть швидко й без зайвої витрати часу отримати низку послуг, які стосуються сфери державної реєстрації. Робота в офісі побудована за європейським зразком, а тому подача заяв або видача документів триватиме максимум півгодини», – розповів про переваги сервісу керівник юстиції Кіровоградщини Вадим Гуцул.

Зі свого боку Ірина Дубиківська відзначила, що в офісі «Open Space» за пришвидшеною процедурою можна буде отримати низку послуг. Зокрема йдеться про подачу заяв на зміну імені або державну реєстрацію шлюбу, отримання повторних свідоцтв і витягів із державного реєстру, а також проставлення апостилю на документах, що видаються органами юстиції та судами.

«Сервісний центр «Open Space» діє у приміщенні щойно відремонтованого Маловисківського районного відділу ДРАЦС, що знаходиться за адресою вулиця Містечкова, 40. Упродовж року плануємо відкрити ще два офіси - в Олександрії та Олександрівці», – окреслив плани на найближче майбутнє Вадим Гуцул.

Нагадаємо: наприкінці червня 2018 року у Кропивницькому відкрили перший офіс «Open Space». На той момент Кіровоградщина стала четвертим регіоном в Україні, де громадяни змогли зокрема зареєструвати народження дитини, подати заяву на шлюб або розлучення за спрощеною процедурою.

Що таке  самовільне зайняття земельної ділянки?

Це дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Що таке подвійна державна реєстрація права оренди земельних ділянок ?

Нагадаю, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки підлягають обов’язковій державній реєстрацій.

Подвійна державна реєстрація права оренди земельних ділянок – це наявність двох зареєстрованих прав оренди за різними орендарями.

Як запобігти подвійній реєстрації ?

Перед укладанням договору оренди земельної ділянки та державною реєстрацію цього права рекомендую попередньо отримати витяг з Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку задля того, щоб володіти повною інформацію.

Як захистити своє право?         

Законодавство передбачає два шляхи  захисту – у досудовому та судовому порядку.

Досудовий порядок передбачає звернення до:

• правоохоронних органів;

• Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України;

• регіональних оперативних штабів, які працюють у режимі оперативного реагування на спроби рейдерських захоплень земель або вирощеного врожаю. Контакти штабів шукайте  на сайті Головного територіально управління юстиції у Вашій області;

• мобільних точок доступу до системи безоплатної правової допомоги з метою повідомлення про факт рейдерської атаки та консультування щодо подальших дій;

Крім того, реальний власник земельної ділянки може звернутися  до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса із заявою про заборону вчинення реєстраційних дій, яка невідкладно реєструється  в базі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Які скарги розглядає Комісія?

Мін’юст розглядає скарги:

• на рішення державних реєстраторів про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;

• на рішення, дії або бездіяльність Головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України (з питань розгляду скарг, які належать до їх компетенції).

Проте, до компетенції Міністерства юстиції України не відноситься розгляд скарг:

• на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, коли таке право набуто на підставі рішення суду;

• коли наявний судовий спір;

• розгляд скарг на реєстраційні дії, проведені на підставі рішення суду.

Який порядок і форма подачі скарги до Комісії Мін’юсту?

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено. Скарга подається за формою, встановленою законом. Вимоги до оформлення скарги розміщені на сайті Міністерства: https://minjust.gov.ua/m/4626

Звертаю увагу, скарга, подана без урахування зазначених вимог, Комісією по суті не розглядається!

Які строки звернення до Комісії?  

• 60 календарних днів  на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації;

• 15 календарних днів на рішення дії або бездіяльність територіальних органів Мін’юсту.

Відлік часу починається від дня прийняття рішення або з дня коли особа могла дізнатися про порушення її прав.

Які строки розгляду?

Загальний строк розгляду та вирішення скарги – до 45 календарних днів з моменту надходження скарги.  

Комісія готує висновок протягом 2-3 тижнів, на підставі якого Мін’юст приймає рішення у формі наказу.

Рішення надсилається скаржнику протягом 3-х робочих днів з дня його прийняття. Особа, яка звернулась зі скаргою, не згодна з рішенням Міністерства юстиції України, вона може звернутись до суду.

Коли може бути відмовлено у розгляді скарги?  

Існує низка випадків, коли Мін’юст може відмовити у розгляді скарги, та випадки, коли закон зобов’язує відмовити у задоволенні скарги. Найчастіше підставою  є недотримання встановлених законом вимог до оформлення скарги.

Куди можна звернутись за консультацією з питань діяльності Комісії Мін’юсту?

Необхідну інформацію та контакти можна знайти на офіційному веб-сайті Міністерства за посиланням: https://minjust.gov.ua/pages/commission_civil_register.

Як захистити своє право через суд?

Особа, чиї права порушено, може звернутися до суду з позовом про скасування рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та з  позовом про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

До якого суду звертатись?  

• До господарського суду, якщо сторонами спору є юридичні особи та\або громадяни – суб’єкти  підприємницької діяльності.

• До адміністративного суду, якщо оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, компетентних у сфері земельних правовідносин.

• всі інші  випадки до судів загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.

Відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки?

Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність за самовільне зайняття земельних ділянок.

Самовільне зайняття земельної ділянки тягне за собою накладення штрафу	на громадян від 170 до 850 грн
	на посадових осіб від 340 до 1700 грн
Самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику, карається:	штрафом від 3400 до 5100 грн або арештом  на строк до 6 місяців
Самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене особою, раніше судимою за самовільне зайняття земельної ділянки або самочинне будівництво або групою осіб, або щодо земельних ділянок особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель, карається:	обмеженням волі на строк від 2 до 4 років або позбавленням волі на строк до 2 років
Самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці,яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику карається:	штрафом від 5100 до 8500 грн або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 3 років
Самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель, або вчинене особою, раніше судимою за такий саме злочин або за самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці карається:	позбавленням волі на строк від 1 до 3 років

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Офіційне працевлаштування працівника – гарантоване Конституцією України право на працю, реалізоване шляхом укладання трудового договору.

При укладенні трудового договору існують певні вимоги до його форми: трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим, зокрема у випадках, коли на цьому наполягає працівник.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.

Саме дотримання письмової форми трудового договору при працевлаштуванні дає працівнику можливість здійснювати захист своїх трудових прав в разі невиплати або затримки у виплаті заробітної плати, а також інших порушеннях трудового законодавства з боку роботодавця.

Що розуміється під нелегальним працевлаштуванням?

Нелегальним працевлаштуванням слід вважати наймання працівника на роботу без офіційного працевлаштування, тобто без укладання трудового договору.

Яка наступає відповідальність за використання найманої праці без укладення трудового договору?

Юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у разі:

• фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту);
• оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час;
• виплати заробітної плати без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків.

У такому випадку на роботодавця накладається штраф у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, а це на сьогодні складає 125 190 грн, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Також за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) встановлено адміністративну відповідальність, що тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, за грубе порушення законодавства про працювстановлено також кримінальну відповідальність, зокрема, за:

• незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв'язку з повідомленням ним про порушення вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" іншою особою; 
• інше грубе порушення законодавства про працю.

Такі дії караються:

• штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 34 тис до 51 тис грн;
• або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років;
• або виправними роботами на строк до 2-х років.

Які особливості відповідальності роботодавця відносно окремих категорій найманих працівників?

У випадку, коли роботодавець порушує норми законодавства в частині працевлаштуваннящодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, карається:

• штрафом від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 тис до 85 тис грн);
• або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5-ти років;
• або виправними роботами на строк до 2-х років;
• або арештом на строк до 6-ти місяців.

Куди можна звернутись за захистом своїх прав?

У разі якщо роботодавець використовує найману працю особи, допускає її до робочого місця, однак відмовляється укласти трудовий договір, з цим питанням необхідно звернутись

до:

• Територіального органу Державної служби України з питань праці
• Суду

Для встановлення факту трудових відносин в судовому порядку, рекомендовано мати докази, які підтверджують факт того, що працівник дійсно працював на користь роботодавця - це можуть бути будь-які письмові, фото -, відео -, аудіо докази, покази свідків. В разі задоволення позову, роботодавець буде зобов’язаний оформити трудові відносини та зробити записи до трудової книжки.

Хочу застерегти найманих працівників, які свідомо йдуть на роботу без офіційного працевлаштування. Пам’ятайте, неофіційне працевлаштування та отримання заробітної плати у «конверті» позбавляють Вас гарантованого права на захист з боку держави у тому числі, права на отриманняжитловихсубсидій, державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, права на пенсійне забезпечення та матеріальне забезпечення у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності у разі відсутності страхового стажу.

У свою чергу, Мін’юст долучився до заходів щодо детінізації ринку праці. Завдяки співпраці з Державною службою України з питань праці зі свого боку ми посилюємо контроль за офіційним оформленням трудових відносин, насамперед, особами, які мають майнові зобов’язання за рішенням суду, у тому числі заборгованість зі сплати аліментів.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

З початку року на Кіровоградщині на відкриті торги було виставлено 34 земельні ділянки, з них 14 успішно реалізували. Колишні власники позбулися права на них у зв’язку з багатотисячними боргами. Оскільки не змогли погасити їх самостійно, довелось попрощатися з майном.

Про це повідомив керівник юстиції Кіровоградщини Вадим Гуцул.

«Упродовж кількох місяців левова частка земельних ділянок була реалізована через борги з аліментів. Зокрема в західній частині Кіровоградщини після примусової реалізації майна понад 78 тисяч гривень від свого недобросовісного тата отримала 10-річна донька Ганна з Голованівського району. Чоловік не надавав своїй колишній родині фінансової підтримки впродовж 12-ти років. Аналогічна ситуація склалася і в Гайворонському районі. Там місцевий мешканець також позбувся землі, яку успішно купили на торгах. Завдяки цьому його донька Анастасія отримала більше 54 тисяч гривень аліментів», – розповів посадовець.

Згідно офіційних даних, реалізація відбувалася також і в зв’язку з банківськими боргами. Загалом із початку року шляхом проведення відкритих торгів земельних ділянок виручили майже 690 тисяч гривень.

«У травні також відбудуться торги з реалізації земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, а також будівництва чи обслуговування житлового будинку. Розташовуються вони в Кіровоградському, Олександрійському та Маловисківському районах», – резюмував Вадим Гуцул.

21 квітня відбудуться вибори Президента України. У першому турі бажаючих зайняти місце гаранта було настільки багато, що довжина бюлетеня складала рекордних 80 см. У другому, логічно, що претендентів лише двоє, тому й параметри його будуть значно меншими. Однак, розмір тут не має абсолютно ніякого значення, адже в будь-якому випадку фото з бюлетенем вважається порушенням на виборчій дільниці й тягне за собою кримінальну відповідальність.

Тим, хто ризикне, все ж таки сфотографувати або застрімити факт свого волевиявлення, загрожує кілька альтернативних варіантів покарань:

1. Штраф від 1700 до 5100 грн.
2. Виправні роботи до 2 років.
3. Обмеження волі до 3 років.

Аналогічна відповідальність передбачена й за інші порушення. Йдеться про випадки, коли:

1. Бюлетень отримує особа, яка не продемонструвала членам виборчої комісії документ, що підтверджує громадянство України.
2. У кабіні для таємного голосування одночасно знаходиться кілька осіб.
3. Бюлетень намагаються винести за межі дільниці.
4. До виборчої скриньки вкидають кілька бюлетенів.
5. Бюлетень виборці отримують із рук сторонніх осіб.

Це не вичерпний список порушень. Покарання у вигляді штрафу від 1700 до 5100 грн, виправні роботи до 2 років і обмеження волі до 2 років чекатиме на тих, хто передає або ж отримує кошти чи подарунки за голосування. Аналогічно доведеться відповідати й тим, хто спробує віддати бюлетень сторонній особі.

Більш суворе покарання понесуть українці, які ризикнуть пошкодити виборчі скриньки. За подібні дії їм «світить» позбавлення волі від 5 до 7 років з обмеженням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю від 1 до 3 років.

Важливим є той момент, що факт порушення обов’язково потрібно зафіксувати. Якщо стали свідками, не потрібно мовчати. Одразу звертайтесь до голови виборчої комісії, офіційних спостерігачів і поліцейських. Тільки так можна розраховувати на те, що винні дійсно заплатять за свої вчинки. До того ж враховуйте, що кожний голос – має свою вагу, а тому від нього залежить майбутнє всієї країни.

І, наостанок, якщо помилково поставили «галочку» напроти не того кандидата або в останній момент змінили своє рішення щодо того, кого саме ви хочете бачити Президентом України, ви маєте право отримати інший бюлетень. Якщо вам відмовляють, можете сміливо заявляти про ще один факт порушення. Тож будьте свідомими й обов’язково знайдіть час піти на вибори, адже коли, якщо не зараз?

Вадим Гуцул,
керівник Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області

Перш за все, хочу нагадати, що повторне голосування відбудеться 21 квітня. Вважаю, що кожний свідомий громадянин має прийти на виборчу дільницю та зробити свій вільний вибір.

Для того, щоб не допустити будь-яких незаконних маніпуляцій у день голосування на виборчих дільницях, розповім вам про види правопорушень та відповідальність за їх вчинення.

Шановні українці, будьте уважні: якщо ви стали свідком нижчезазначених правопорушень, негайно звертайтеся до голови відповідної виборчої комісії,  офіційних спостерігачів та поліції!

Порушення	Відповідальність (вид покарання)
видача  виборчого бюлетеня для голосування особі без документа, який підтверджує громадянство України; демонстрація заповненого виборчого бюлетеня стороннім особам; винесення виборчого бюлетеня за межі виборчої дільниці; фото-, відео зйомка заповнених  виборчих бюлетенів; голосування більш ніж один раз; отримання виборчого бюлетеня  від іншої особи, крім уповноваженого члена комісії, який видає виборчий бюлетень.	штраф від 1700 до 5100 грн; виправні роботи строком до 2 років або обмеження волі до 3 років.
прийняття пропозиції, обіцянки або одержання виборцем коштів, іншого майна, переваг, пільг, нематеріальних активів за вчинення чи невчинення будь-яких дій, пов’язаних з безпосередньою реалізацією свого виборчого права або права голосу; передача виборчого бюлетеня сторонній особі; пропозиція,обіцянка, надання виборцю коштів, іншого майна, переваг, пільг, нематеріальних активів за вчинення або невчинення будь-яких дій пов’язаних безпосередньою реалізацією права голосу.	штраф від 1700 до 5100 грн; виправні роботи строком до 2 років або обмеження волі до 2 років. обмеження волі до 3 років або позбавлення волі до 3 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю від 1 до 3 років;
пошкодження виборчих скриньок.	позбавлення волі від 5 до 7 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю від 1 до 3 років.

Додаткову корисну інформацію Ви можете знайти за посиланнями:

Інформація про вибори Президента України: www.cvk. gov.ua/vp_2019/

Державний реєстр виборців: www.drv.gov.ua

Веб-сайт проекту Міністерства юстиції «Я МАЮ ПРАВО!»: www.pravo.minjust.gov.ua

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Перш за все, хочу нагадати, що 21 квітня відбудеться повторне голосування на чергових виборах Президента України, тому поінформую вас про деякі особливості, що стосуються голосування не за місцем реєстрації.  

Як змінити місце голосування  під час повторного голосування?

Для того, щоб повторно проголосувати на чергових виборах Президента України  не за місцем реєстрації, необхідно пройти попередню процедуру зміни місця голосування.

Через органи ведення Державного реєстру  виборців до 15 квітня (включно) ви можете:

1. Подати заяву про зміну місця голосування, якщо бажаєте голосувати не за місцем реєстрації або належите до внутрішньо переміщених осіб.

2. Внести  або змінити інформацію щодо себе  у списку виборців.

Що робити, якщо пропущені строки?

У випадку, коли особа, яка бажає голосувати не внесла зміни щодо себе через  органи ведення Державного реєстру виборців, вона має право до 18 квітня (включно) звернутись з адміністративним позовом про уточнення списку виборців. Звертатись необхідно до місцевого суду загальної юрисдикції за місцезнаходженням виборчої дільниці, на якій збираєтесь голосувати. У таких випадках судовий збір не сплачується.

Рішення суду про внесення змін до списку виборців не пізніше як за 5 днів до дня голосування подається виборцем до відповідного органу ведення Державного реєстру виборців або до відповідної дільничної виборчої комісії для негайного направлення до такого органу, а пізніше цього строку – до дільничної виборчої комісії.

Які документи потрібні для зміни місця голосування?

• Паспорт громадянина України (у вигляді книжечки або картки) чи тимчасове посвідчення громадянина України;

• Посвідчення військовослужбовця/військовий квиток (для військовослужбовців строкової служби);

• документи, які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця голосування:

- довідка з місця навчання;

- посвідчення про відрядження;

- проїзні документи;

- договір оренди житла тощо.

Наголошую! Виборцям, адреса реєстрації яких знаходиться на території тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях і Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, не потрібно подавати документи, які підтверджують необхідність зміни місця голосування!

Що потрібно зробити у день повторного голосування  на виборах 21 квітня?

1. Взяти один із документів:

Документи, які можуть бути використані на звичайних та спеціальних виборчих дільницях:

- паспорт громадянина України;

- військовий квиток (виключно для військовослужбовців строкової служби);

- тимчасове посвідчення громадянина України.

Документ, який може бути використаний на закордонних виборчих дільницях, а також на спеціальних виборчих дільницях, утворених на суднах, що перебувають у плаванні під Державним Прапором України, та на полярній станції України:

- паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

- дипломатичний паспорт;

- службовий паспорт.

У разі зміни місця голосування – посвідчення, що підтверджує тимчасову зміну місця голосування виборця.

2. Отримати виборчий бюлетень та поставити  свій підпис про його отримання:

- у списку виборців;

- на визначеному місці на контрольному талоні виборчого бюлетеня.

3. Заповнити виборчий бюлетень особисто в кабіні (кімнаті) для таємного голосування.

4. Опустити виборчий  бюлетень у виборчу скриньку у спосіб, який забезпечує таємницю голосування.

Що вважається порушенням  під час проведення голосування?

• видача  виборчого бюлетеня для голосування особі без документа, який підтверджує громадянство України;

• демонстрація заповненого виборчого бюлетеня стороннім особам;

• наявність сторонніх осіб у кабіні для таємного голосування;

• винесення виборчого бюлетеня за межі виборчої дільниці;

• фото-, відеозйомка заповнених  виборчих бюлетенів;

• голосування більш ніж один раз;

• отримання виборчого бюлетеня  від іншої особи, крім уповноваженого члена комісії, який видає виборчий бюлетень.

Яка передбачена відповідальність за порушення на виборах?

Відповідно до Закону України «Про вибори Президента України» особи, винні в порушенні законодавства про вибори Президента України, притягаються до кримінальної, адміністративної або іншої відповідальності в порядку, встановленому законом.

Шановні українці, якщо ви стали свідком порушення під час проведення голосування, обов’язково звертайтеся до голови відповідної виборчої комісії,  офіційних спостерігачів та поліції!

Додаткову корисну інформацію Ви можете знайти за посиланнями:

• Інформація про вибори Президента України: www.cvk. gov.ua/vp_2019/

• Державний реєстр виборців: www.drv.gov.ua

• Веб-сайт проекту «Я МАЮ ПРАВО!»: pravo.minjust.gov.ua.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Жодна пара в Олександрії, яка зареєструвала свої стосунки за пришвидшеною процедурою, не розлучилась.

Про це повідомив керівник юстиції Кіровоградщини Вадим Гуцул.

«Як свідчать статистичні дані, серед учасників проекту «Шлюб за добу» в Україні спостерігається мінімальний відсоток розлучень. Натомість в Олександрії взагалі жодна пара не розірвала свої стосунки. І це ще раз підтверджує, що швидко – це не означає погано, а час, які наречені витратили на підготовку до весілля абсолютно не впливає на міцність їх подружнього життя», – прокоментував посадовець.

Загалом із початку запуску сервісу в Олександрії за пришвидшеною процедурою одружилися 203 пари.

«Учасниками проекту стають як українці, так і іноземці. Зокрема в Олександрії сервісом скористалися громадяни Польщі, Мексики, Китаю, Великобританії, США. Нареченим достатньо лише визначитися зі зручним для них часом, а вже організацією весільної церемонії займуться представники місцевого Палацу урочистих подій», – розповіла начальнику Олександрійського міськрайонного відділу ДРАЦС Вікторія Славська.

Нагадаємо: на учасників проекту «Шлюб за добу» на Кіровоградщині тепер чекатиме сюрприз. Під час весільної церемонії разом зі свідоцтвами про одруження молодята отримуватимуть і подарункові сертифікати зі знижкою на подорожі від туристичного агентства «Join Up. Кропивницький».

Упродовж першого кварталу 2019 року завдяки реалізації ініціативи #ЧужихДітейНеБуває фінансову підтримку від своїх батьків отримали 12 287 дітей із Кіровоградщини. Про це повідомив заступник керівника обласного управління юстиції з питань державної виконавчої служби Віктор Журавко.

«З початку року державні виконавці стягнули більше 46 млн грн із безвідповідальних батьків. І це на 19 млн грн більше, ніж за аналогічний період минулого року. Як це вдалося? Ми застосували найрізноманітніші заходи примусового впливу. Зокрема понад 77 тис грн отримала дівчинка Іринка зі Світловодська після того, як її батька обмежили в праві виїзду за кордон і користування автівкою», – розповів посадовець.

За словами Віктора Журавка, вищезазначений випадок є черговим підтвердженням того, що одним зі значних стимулів виплатити борги на користь власних дітей стало обмеження боржників у праві залишати територію України, керувати транспортними засобами, користуватися зброєю та полювати.

«Такі заборони отримали  більше 4 тисяч мешканців області. Окрім цього, було складено понад 2 тисячі адміністративних протоколів про вчинення боржниками адміністративних правопорушень», – додав Віктор Журавко.

Не менш ефективними є штрафи, які були запроваджені у рамках другого пакету законодавчих ініціатив #ЧужихДітейНеБуває.

«Санкції у розмірі від 20% до 50% від суми боргу були запроваджені влітку минулого року. Із того часу тепер їм доводиться думати не тільки про те, де брати гроші на оплату самого боргу, а й де дістати кошти, щоб розрахуватися за штрафи. І на Кіровоградщині з боржників вже стягнули в інтересах дітей понад 830 тис грн», – резюмував посадовець.

Конституція України гарантує кожному право на працю та можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Що є основою для виникнення трудових правовідносин?

Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою, отже трудовий договір є основною, базовою формою виникнення трудових правовідносин. Особливою формою трудового договору є контракт.

Що таке трудовий договір?

Трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи,передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Як укладається трудовий договір?

Трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим у випадках:

при організованому наборі працівників;

при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я;

при укладенні контракту;

у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;

при укладенні трудового договору з неповнолітнім; при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України.

Які документи необхідно подати?

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати:

•паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

•трудову книжку;

•документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи (у випадках, передбачених законодавством).

При укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження, реєстрацію місця проживання чи перебування та документи, подання яких не передбачено законодавством.

Які умови випробування при прийнятті на роботу?

При укладенні трудового договору випробування може бути обумовлене угодою сторін, метою якого є перевірка відповідності працівника роботі, яка йому доручається. В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю. Наведу декілька прикладів, коли випробування не встановлюється при прийнятті на роботу:

осіб, які не досягли 18-ти років;

молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів;

молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів;

осіб з інвалідністю, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи;

осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби;

вагітних жінок;

одиноких матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

внутрішньо переміщених осіб;

Що таке контракт і в чому його особливість?

Контракт – це особлива форма трудового договору, в якому строк дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

Чим відрізняється контракт від звичайного трудового договору?

Контракт – це обов'язкова письмова форма. Трудовий договір укладається, як правило в письмовій формі.

Контракт укладається лише у випадках, прямо передбачених законами України. Трудовий договір не має таких обмежень.

Контракт може бути укладений тільки на певний строк, який встановлюється угодою сторін. Трудовий же договір може укладатись на певний строк, безстроково, на час виконання певної роботи.

В контракті передбачено можливість прав, обов'язків і відповідальності сторін (в тому числі матеріальної), умов матеріального забезпечення і організації праці працівника, умов розірвання договору.

Який порядок, зміст та умови контракту?

Контракт укладається у письмовій формі, у 2-х примірниках, для кожної з сторін. У контракті зазначається:

•обсяги пропонованої роботи та вимоги до якості і строків її виконання;

•строк дії контракту;

•права, обов'язки та взаємна відповідальність сторін;

•умови матеріального забезпеченняй організації праці;

•підстави припинення та умови розірвання контракту;

•соціально-побутові та інші умови, необхідні для виконання роботи.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Міністерством юстиції України для зручності громадян та уникнення черг у відділах державної реєстрації актів цивільного стану запроваджено пілотний проект Веб-портал «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану».

До проекту залучено всі відділи державної реєстрації актів цивільного стану Вінницької області та України.

Проект надає можливість громадянам через мережу Інтернет:

подати до відділу державної реєстрації актів цивільного стану заяви про державну реєстрацію актів цивільного стану, про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, про повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану та витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян;

надіслати до відділів ДРАЦС сканкопії документів, необхідних для державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, у форматі, придатному для роздрукування або зчитування цих документів в електронному вигляді;

здійснити попередній запис на відвідування ДРАЦС із зазначенням зручних дати і часу;

оплатити з використанням платіжних систем послуги відділів ДРАЦС;

отримати консультації працівників відділу ДРАЦС.

Для реалізації даних послуг заявник повинен зареєструватися на веб-порталі «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану». Реєстрація користувача здійснюється шляхом заповнення реєстраційної форми, у якій обов’язково вказуються такі дані: прізвище, ім’я, по батькові, логін, адреса електронної пошти.

Якщо подана заява оформлена належним чином, вона реєструється працівником відділу ДРАЦС.

За результатами розгляду звернення щодо запису на попередній прийом користувачу надсилається повідомлення, у якому зазначаються прізвище, ім’я, по батькові, посада та контактний телефон особи, яка буде здійснювати прийом, а також дата і час прийому.

Даний пілотний проект є популярним серед населення, адже працює цілодобово 7 днів на тиждень.

Подання до відділів ДРАЦС звернень щодо заяв у сфері державної реєстрації актів цивільного стану через мережу Інтернет не звільняє від необхідності особистого звернення користувача до відділу та подання ним документів, передбачених законодавством. За достовірність даних відповідає користувач.

При цьому прийом відвідувачів, які звертатимуться без попереднього запису, здійснюється у звичайному режимі згідно графіку роботи відділу.

І. Загальні положення

1. Цей Порядок, розроблений відповідно до Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги», «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», визначає механізм подання фізичними особами до відділів державної реєстрації актів цивільного стану заяв у сфері державної реєстрації актів цивільного стану з накладенням кваліфікованих електронних підписів (далі - заява) або звернень щодо формування таких заяв (далі - звернення) через мережу Інтернет з використанням веб-порталу «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану».

{Пункт 1 розділу І із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1827/5 від 12.06.2018}

2. У цьому Порядку терміни вживаються у таких значеннях:

веб-портал «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану» (далі - Веб-портал) - електронний ресурс з унікальною адресою у глобальній мережі передачі даних Інтернет, на якому розміщуються організаційно-методичні матеріали, здійснюються реєстрація користувачів, подача, обробка, зберігання та передача інформації (даних) з питань у сфері державної реєстрації актів цивільного стану. Веб-портал є офіційним сервісом щодо подачі заяв або звернень, працює цілодобово у режимі он-лайн та є доступним усім користувачам мережі Інтернет;

електронна послуга - передача до відділів державної реєстрації актів цивільного стану наданих користувачами заяв у сфері державної реєстрації актів цивільного стану з накладенням кваліфікованого електронного підпису користувача або звернень з інформацією, необхідною для формування таких заяв, що підписуються під час особистого звернення фізичної особи до відділу, отримання повідомлень про результати їх розгляду;

{Абзац третій пункту 2 розділу І із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1827/5 від 12.06.2018}

користувач Веб-порталу (далі - користувач) - будь-яка фізична особа, яка бажає подати до відділу державної реєстрації актів цивільного стану заяву або звернення, зареєструвалась на Веб-порталі та звертається з питань у сфері державної реєстрації актів цивільного стану та/або за інформаційно-консультаційною підтримкою;

особистий кабінет - розділ Веб-порталу, доступ до якого має тільки зареєстрований користувач, що авторизується за допомогою особистих ідентифікаторів доступу до особистого кабінету (далі - логін та пароль), у якому розміщуються інформаційні повідомлення, електронні заяви або звернення, подані до відділу державної реєстрації актів цивільного стану, результати їх розгляду та інша інформація;

технічний адміністратор Веб-порталу - державне підприємство «Національні інформаційні системи», яке здійснює заходи з технічного та технологічного створення та супроводження програмного забезпечення Веб-порталу, забезпечує захист інформації, що міститься на Веб-порталі, від несанкціонованого доступу відповідно до встановлених вимог до захисту оброблюваної в інформаційних системах інформації, забезпечує програмними засобами Державного реєстру актів цивільного стану громадян можливість щоденного формування відділами державної реєстрації актів цивільного стану відомостей щодо проведених за попередній день платежів за заявами (зверненнями) фізичних осіб з використанням платіжних систем (прізвище, ім’я, по батькові платника, сума платежу, дата проведення платежу, призначення платежу, найменування кредитно-фінансової установи, якою проведено платіж, відомості про отримувача коштів); здійснює інші заходи, спрямовані на забезпечення його функціонування.

{Абзац шостий пункту 2 розділу І із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства юстиції № 3446/5 від 02.12.2016, № 3007/5 від 25.09.2017}

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

3. Працівники, відповідальні за приймання і обробку заяв або звернень, поданих через Веб-портал, виконання інших завдань, передбачених цим Порядком та Порядком розгляду відділами державної реєстрації актів цивільного стану - учасниками пілотного проекту заяв у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, поданих через мережу Інтернет, визначаються керівниками відділів державної реєстрації актів цивільного стану.

II. Реєстрація користувачів Веб-порталу

1. Реєстрація користувачів Веб-порталу здійснюється шляхом заповнення реєстраційної форми, у якій обов'язково вказуються такі дані:

прізвище, ім’я та по батькові;

логін;

адреса електронної пошти.

2. Після заповнення користувачем реєстраційної форми на електронну поштову скриньку, вказану при реєстрації, надсилається тимчасовий пароль, який користувач Веб-порталу самостійно змінює на постійний. Вхід до особистого кабінету користувача здійснюється із зазначенням відомого лише користувачу логіна та пароля.

Доступ до електронних послуг Веб-порталу здійснюється за допомогою особистого кабінету користувача.

ІІІ. Електронні послуги Веб-порталу

1. З використанням функціональних можливостей Веб-порталу користувач може:

1) заповнити заяву, передбачену Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24 грудня 2010 року № 3307/5), Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793, Інструкцією з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року № 1269/5, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за № 691/15382, звернення для їх подальшого надсилання безпосередньо засобами Веб-порталу до відділів державної реєстрації актів цивільного стану;

2) надіслати до відділів державної реєстрації актів цивільного стану скан-копії документів, необхідних для державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, у форматі, придатному для роздрукування або зчитування цих документів в електронному вигляді;

3) здійснити попередній запис на відвідування відділу державної реєстрації актів цивільного стану із зазначенням зручних дати і часу;

4) оплатити з використанням платіжних систем послуги відділів державної реєстрації актів цивільного стану;

5) отримати консультації працівників відділу державної реєстрації актів цивільного стану щодо надісланих через Веб-портал заяв або звернень.

2. Заяві, зверненню користувача, надісланим через Веб-портал, автоматично присвоюється унікальний реєстраційний номер.

Повідомлення про результати розгляду заяви або звернення надсилається користувачу відповідальним працівником відділу державної реєстрації актів цивільного стану в день їх отримання або не пізніше наступного робочого дня у разі надходження заяви або звернення поза робочим часом відділу та відображається в особистому кабінеті.

У разі направлення заяви або звернення щодо державної реєстрації шлюбу користувачу необхідно не пізніше трьох робочих днів після отримання повідомлення про результати її/його розгляду звернутись особисто до відділу державної реєстрації актів цивільного стану для підписання заяви, сформованої на підставі звернення.

Подання до відділів державної реєстрації актів цивільного стану звернень щодо заяв у сфері державної реєстрації актів цивільного стану через мережу Інтернет не звільняє від необхідності особистого звернення користувача до відділу та подання ним документів, передбачених законодавством.

За достовірність даних, поданих до відділів державної реєстрації актів цивільного стану через Веб-портал, відповідає користувач.

За результатами розгляду звернення щодо запису на попередній прийом через Веб-портал до особистого кабінету користувача надсилається повідомлення, у якому зазначаються прізвище, ім'я, по батькові, посада та контактний телефон особи, яка буде здійснювати прийом, а також дата і час прийому.

Пошук заяв або звернень на Веб-порталі здійснюється за реєстраційним номером.

Засобами Веб-порталу надається інформація про перелік необхідних документів та/або відомостей, а також інформація про необхідність особистого звернення заявника до відповідного відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

3. В особистому кабінеті користувача відображається інформація про стан розгляду заяв або звернень, поданих через Веб-портал.

4. Оплата вартості послуг зв'язку (послуг операторів телефонного зв'язку, Інтернет-провайдерів тощо) та інших послуг, пов'язаних із забезпеченням їхніх технічних можливостей для користування Веб-порталом, здійснюється користувачами на загальних підставах.

{Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1827/5 від 12.06.2018}

І. Загальні положення

1. Цей Порядок регламентує дії працівників відділів державної реєстрації актів цивільного стану - учасників пілотного проекту (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) при розгляді заяв фізичних осіб у сфері державної реєстрації актів цивільного стану з накладенням кваліфікованих електронних підписів (далі - заява) або звернень щодо формування таких заяв, поданих через мережу Інтернет з використанням веб-порталу «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану» (далі - Веб-портал).

{Пункт 1 розділу І із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1827/5 від 12.06.2018}

2. Відділи державної реєстрації актів цивільного стану розглядають заяви фізичних осіб про державну реєстрацію шлюбу, про державну реєстрацію розірвання шлюбу на підставі рішення суду, про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей, про розірвання шлюбу відповідно достатті 107 Сімейного кодексу України, про зміну імені, про повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану, про надання витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян за зразками, наведеними у додатках до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24 грудня 2010 року № 3307/5) (далі - Правила реєстрації), Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року № 1269/5, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за № 691/15382 (далі - Інструкція з ведення Реєстру), з накладенням кваліфікованих електронних підписів або звернення щодо формування таких заяв.

{Пункт 2 розділу І із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1827/5 від 12.06.2018}

3. Відділи державної реєстрації актів цивільного стану розглядають заяви фізичних осіб про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання за зразками, наведеними в додатках до Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/1879 (далі - Правила внесення змін), з накладенням кваліфікованих електронних підписів або звернення щодо формування таких заяв.

{Пункт 3 розділу І із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1827/5 від 12.06.2018}

4. Заяви, передбачені у пунктах 2, 3 цього розділу, повинні містити кваліфікований електронний підпис фізичної особи або бути підписаними під час її особистого звернення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

Строк державної реєстрації актів цивільного стану, розгляду заяв про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання відраховується від дати надходження заяви фізичної особи з накладенням кваліфікованого електронного підпису або дати її підписання особою у відділі державної реєстрації актів цивільного стану.

{Пункт 4 розділу І із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1827/5 від 12.06.2018}

5. Фізичні особи, які направили заяви з накладенням кваліфікованих електронних підписів або звернення щодо їх формування, відповідають за достовірність зазначених відомостей, а також доданих до них відсканованих копій документів.

{Пункт 5 розділу І із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1827/5 від 12.06.2018}

6. Проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, повторна видача свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану і видача витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян (далі - Реєстр) за заявами, передбаченими у пунктах 2, 3 цього розділу, здійснюються з дотриманням вимог Сімейного та Цивільного кодексів України, Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Порядку розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 915, Правил реєстрації, Правил внесення змін, Інструкції з ведення Реєстру.

7. Працівник відділу державної реєстрації актів цивільного стану, до якого подано відповідну заяву з накладенням кваліфікованого електронного підпису або звернення щодо її формування, у день їх надходження або не пізніше наступного робочого дня у разі отримання поза робочим часом відділу перевіряє отримані документи.

{Абзац перший пункту 7 розділу І із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1827/5 від 12.06.2018}

Працівник відділу державної реєстрації актів цивільного стану інформує фізичну особу (з дотриманням Порядку роботи Веб-порталу) про результати розгляду заяви та відсканованих копій документів (необхідність надання додаткової інформації або документів із зазначенням їх переліку; необхідність особистого звернення для підписання заяви, пред’явлення оригіналів документів; отримання свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану або витягів з Реєстру тощо).

Заяви, оформлені з дотриманням вимог, визначених у пункті 4 цього розділу, реєструються працівником відділу державної реєстрації актів цивільного стану за умови долучення до них відповідних документів.

8. У день здійснення з використанням Веб-порталу попереднього запису фізичної особи на прийом з питань державної реєстрації народження, смерті, повторної видачі свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану, а також видачі витягів з Реєстру працівник відділу державної реєстрації актів цивільного стану перевіряє отримані відскановані копії документів, наявність актового запису цивільного стану, на підставі якого необхідно видати відповідне свідоцтво або витяг з Реєстру, відомості актового запису про шлюб батьків, необхідні для державної реєстрації народження.

Для повторної видачі свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, а також для видачі витягу з Реєстру працівник відділу державної реєстрації актів цивільного стану у цей самий день звертається з електронним запитом до відділу державної реєстрації актів цивільного стану України за місцем складання відповідного актового запису цивільного стану для отримання підтвердження про відповідність відомостей у Реєстрі даним паперового носія актового запису.

ІІ. Розгляд заяв про державну реєстрацію шлюбу

1. Жінка та чоловік (далі - заявники) можуть подати до обраного ними відділу державної реєстрації актів цивільного стану заяву про державну реєстрацію шлюбу в електронній формі.

Заявники додають до зазначеної заяви відскановані копії паспорта громадянина України, паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, документів, що підтверджують припинення попереднього шлюбу (у разі державної реєстрації повторного шлюбу), а також документа (квитанції) про сплату державного мита, оплату платних послуг (при бажанні їх отримати) при здійсненні платежу без використання платіжних систем через Веб-портал.

За наявності бажання зареєструвати шлюб до спливу місячного строку заявники додають відскановані документи, що підтверджують поважні причини для цього.

При направленні іноземцем, особою без громадянства заяви про державну реєстрацію шлюбу до неї додається відсканована копія документа, що підтверджує законність його (її) перебування на території України.

Оригінали зазначених документів пред’являються при особистому зверненні заявників до відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

Не потребує направлення відсканованих копій документів, що підтверджують припинення попереднього шлюбу, та пред’явлення їх оригіналів, якщо відповідні актові записи цивільного стану, про які повідомлено у заяві про державну реєстрацію шлюбу, складені органами державної реєстрації актів цивільного стану України або їх відомості містяться у Реєстрі.

2. У разі отримання заяви про державну реєстрацію повторного шлюбу працівник відділу державної реєстрації актів цивільного стану перевіряє у Реєстрі відомості актових записів про смерть, розірвання шлюбу, інформацію про рішення суду про розірвання шлюбу, постановлене після набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», про анулювання попереднього шлюбу, про які повідомлено заявниками.

Працівник відділу державної реєстрації актів цивільного стану у строки, визначені в абзаці першому пункту 7 розділу І цього Порядку, звертається з електронним запитом до відділу державної реєстрації актів цивільного стану України за місцем складання відповідних актових записів цивільного стану для отримання підтвердження про відповідність відомостей у Реєстрі даним паперового носія актового запису.

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану за місцем складання актових записів цивільного стану в день отримання запиту вносить відомості відповідного актового запису цивільного стану до Реєстру (у разі їх відсутності) та направляє відділу державної реєстрації актів цивільного стану, який звернувся із запитом, електронне підтвердження про відповідність відомостей у Реєстрі даним паперового носія актового запису.

3. Працівник відділу державної реєстрації актів цивільного стану призначає дату державної реєстрації шлюбу в день надходження відповідної заяви з накладенням кваліфікованого електронного підпису або в день її підписання заявниками у відділі за умови отримання відповідних документів.

{Абзац перший пункту 3 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1827/5 від 12.06.2018}

Одночасно інформація щодо часу реєстрації шлюбу вноситься до відповідних графіків, розміщених у приміщенні відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

ІІІ. Розгляд заяв про державну реєстрацію розірвання шлюбу

1. Подружжя можуть подати до відділу державної реєстрації актів цивільного стану заяву про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей, в електронній формі.

Подружжя додає до зазначеної заяви відскановані копії паспорта громадянина України, паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, документа про шлюб, у разі якщо шлюб зареєстровано компетентним органом іноземної держави, а також документа (квитанції) про сплату державного мита при здійсненні платежу без використання платіжних систем через Веб-портал.

При направленні іноземцем, особою без громадянства заяви про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей, до неї додається відсканована копія документа, що підтверджує законність його (її) перебування на території України.

Оригінали зазначених документів пред’являються при особистому зверненні подружжя до відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

2. Якщо шлюб, що розривається, зареєстровано органом державної реєстрації актів цивільного стану України, працівник відділу державної реєстрації актів цивільного стану перевіряє у Реєстрі відомості актового запису про шлюб, про який повідомлено подружжям у заяві.

Працівник відділу державної реєстрації актів цивільного стану у строки, визначені в абзаці першому пункту 7 розділу І цього Порядку, звертається з електронним запитом до відділу державної реєстрації актів цивільного стану України за місцем складання відповідного актового запису про шлюб для отримання підтвердження про відповідність відомостей у Реєстрі даним паперового носія актового запису.

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану за місцем складання актового запису про шлюб у день отримання запиту вносить відомості відповідного актового запису до Реєстру (у разі їх відсутності) та направляє відділу державної реєстрації актів цивільного стану, який звернувся із запитом, електронне підтвердження про відповідність відомостей у Реєстрі даним паперового носія актового запису.

3. Працівник відділу державної реєстрації актів цивільного стану призначає дату державної реєстрації розірвання шлюбу в день надходження заяви про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей, з накладенням кваліфікованого електронного підпису кожного з подружжя або в день її підписання у відділі за умови отримання відповідних документів.

{Пункт 3 розділу ІІІ із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1827/5 від 12.06.2018}

4. У день державної реєстрації розірвання шлюбу подружжя подає свідоцтво про шлюб для проставлення відповідної відмітки. У разі якщо свідоцтво про шлюб не збереглося, про це на заяві проставляється відмітка.

5. У разі направлення в електронній формі заяви про державну реєстрацію розірвання шлюбу на підставі рішення суду заявником додаються відскановані копії паспорта громадянина України, паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, копії рішення суду (витягу з рішення суду), а також документа (квитанції) про сплату державного мита при здійсненні платежу без використання платіжних систем через Веб-портал.

Оригінали зазначених документів пред’являються при особистому зверненні заявників до відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

6. Працівник відділу державної реєстрації актів цивільного стану, до якого надійшла заява, перевіряє наявність в актовому записі про шлюб відомостей про розірвання шлюбу.

Якщо відомості актового запису про шлюб, що розривається, відсутні у Реєстрі, працівник відділу державної реєстрації актів цивільного стану у строки, визначені в абзаці першому пункту 7 розділу І цього Порядку, звертається з електронним запитом до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем складання актового запису про шлюб.

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану за місцем складання актового запису про шлюб у день отримання запиту направляє електронне повідомлення про наявність відомостей про розірвання шлюбу (номер актового запису цивільного стану та дата його складання; назва суду, дата постановлення судового рішення, номер справи).

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану інформує заявника про результати перевірки та необхідність подання оригіналів документів, підписання заяви.

7. До заяви про розірвання шлюбу відповідно до статті 107 Сімейного кодексу України, поданої в електронній формі, додаються відскановані копії паспорта громадянина України, паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, копії рішення суду (витягу з рішення) про визнання другого з подружжя безвісно відсутнім чи недієздатним, документа про шлюб, у разі якщо шлюб зареєстровано компетентним органом іноземної держави, а також документа (квитанції) про сплату державного мита при здійсненні платежу без використання платіжних систем через Веб-портал.

Якщо шлюб, що розривається, зареєстровано іншим відділом державної реєстрації актів цивільного стану, працівник здійснює дії, передбачені пунктом 6 цього розділу.

У день державної реєстрації розірвання шлюбу заявник подає оригінали документів, відскановані копії яких направлялися ним одночасно із заявою про розірвання шлюбу відповідно достатті 107 Сімейного кодексу України.

Також заявник подає свідоцтво про шлюб, видане органом державної реєстрації актів цивільного стану України, для проставлення відповідної відмітки. У разі якщо свідоцтво про шлюб не збереглося, про це на заяві проставляється відмітка.

ІV. Розгляд заяв про зміну імені

1. Заявник може подати до відділу державної реєстрації актів цивільного стану заяву про зміну імені в електронній формі, до якої додає відскановані копії паспорта громадянина України, свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану, перелік яких встановлено Порядком розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 915, а також документа (квитанції) про сплату державного мита при здійсненні платежу без використання платіжних систем через Веб-портал.

Заявник може повідомити лише інформацію про місце та дату державної реєстрації актів цивільного стану, проведеної органами державної реєстрації актів цивільного стану України, без направлення копій відповідних свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану.

Оригінали паспорта громадянина України, свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану, виданих компетентними органами іноземних держав, та документ (квитанція) про сплату державного мита при здійсненні платежу без використання платіжних систем через Веб-портал пред’являються при особистому зверненні заявника до відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

2. Працівник відділу державної реєстрації актів цивільного стану у строки, визначені в абзаці першому пункту 7 розділу І цього Порядку, звертається з електронним запитом до відділу державної реєстрації актів цивільного стану України за місцем складання відповідних актових записів цивільного стану для отримання підтвердження про відповідність відомостей у Реєстрі даним паперового носія актового запису.

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану за місцем складання актових записів цивільного стану в день отримання запиту вносить відомості відповідного актового запису цивільного стану до Реєстру (у разі їх відсутності) та направляє електронне підтвердження про відповідність відомостей у Реєстрі даним паперового носія актового запису.

Працівник відділу державної реєстрації актів цивільного стану формує повні витяги з Реєстру в день надходження заяви з накладенням кваліфікованого електронного підпису заявника або не пізніше наступного робочого дня після підписання ним заяви у відділі.

{Абзац третій пункту 2 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1827/5 від 12.06.2018}

3. Не пізніше наступного робочого дня після складання висновку про дозвіл на зміну імені або про відмову в цьому працівник відділу державної реєстрації актів цивільного стану інформує заявника з використанням Веб-порталу про направлення висновку поштовим зв’язком.

V. Розгляд заяв про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання

1. Заявник може подати до відділу державної реєстрації актів цивільного стану заяву про внесення змін до актового запису цивільного стану, заяву про поновлення актового запису цивільного стану, заяву про анулювання актового запису цивільного стану в електронній формі, до якої додає відскановані копії паспорта громадянина України, паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану чи рішення суду, що підтверджують наявність підстав для внесення змін до актового запису, а також відомостей до поновленого актового запису або його анулювання, а також документа (квитанції) про сплату державного мита при здійсненні платежу без використання платіжних систем через Веб-портал.

Заявник може повідомити лише інформацію про місце та дату державної реєстрації актів цивільного стану, проведеної органами державної реєстрації актів цивільного стану України, без направлення копій відповідних свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану.

При направленні іноземцем або особою без громадянства заяви про внесення змін до актового запису цивільного стану, про поновлення актового запису цивільного стану, про анулювання актового запису цивільного стану до неї додається відсканована копія документа, що підтверджує законність його (її) перебування на території України.

Оригінали паспорта громадянина України, паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, рішення суду, свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану, виданих компетентними органами іноземних держав, документ (квитанція) про сплату державного мита при здійсненні платежу без використання платіжних систем через Веб-портал пред’являються при особистому зверненні заявника до відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

2. Працівник відділу державної реєстрації актів цивільного стану у строки, визначені в абзаці першому пункту 7 розділу І цього Порядку, звертається з електронним запитом до відділу державної реєстрації актів цивільного стану України за місцем складання відповідних актових записів цивільного стану для отримання підтвердження про відповідність відомостей у Реєстрі даним паперового носія актового запису.

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану за місцем складання актових записів цивільного стану в день отримання запиту вносить відомості відповідного актового запису цивільного стану до Реєстру (у разі їх відсутності) та направляє відділу державної реєстрації актів цивільного стану, який звернувся із запитом, електронне підтвердження про відповідність відомостей у Реєстрі даним паперового носія актового запису.

Працівник відділу державної реєстрації актів цивільного стану формує повні витяги з Реєстру в день надходження заяви з накладенням кваліфікованого електронного підпису заявника або не пізніше наступного робочого дня після підписання ним заяви у відділі.

{Абзац третій пункту 2 розділу V із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1827/5 від 12.06.2018}

3. Не пізніше наступного робочого дня після складання відповідного висновку працівник відділу державної реєстрації актів цивільного стану інформує про це заявника з використанням Веб-порталу.

1. Державна реєстрація актів цивільного стану може проводитися за заявою заявника шляхом звернення до центру надання адміністративних послуг.

У разі подання заяви та документів, необхідних для державної реєстрації актів цивільного стану, до центру надання адміністративних послуг адміністратор такого центру вчиняє усі дії щодо роз’яснення умов та порядку проведення державної реєстрації актів цивільного стану, прийняття відповідних документів, які передбачені цими Правилами та здійснення яких покладається на працівника органу державної реєстрації актів цивільного стану.

2. Адміністратор центру надання адміністративних послуг за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян формує та реєструє заяву, на якій заявник за умови відсутності зауважень до відомостей, зазначених у ній, проставляє власний підпис.

3. Під час формування та реєстрації заяви адміністратор центру надання адміністративних послуг встановлює особу заявника на підставі документів, визначених абзацом першим пункту 3 глави 1 цього розділу.

Якщо документи, що подаються для державної реєстрації актів цивільного стану, складені іноземною мовою, до заяви обов’язково додаються переклад їх тексту українською мовою, а також копії паспортного документа іноземця, посвідки на постійне чи тимчасове проживання або іншого документа, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України, засвідчені в установленому порядку.

У разі подання заяви про державну реєстрацію смерті до неї за наявності додаються паспорт громадянина України, паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства померлого, а також військово-облікові та пільгові документи.

4. У разі подання заяви та документів, необхідних для державної реєстрації шлюбу, до центру надання адміністративних послуг адміністратор такого центру з додержанням вимог, передбаченихстаттею 32 Сімейного кодексу України, призначає з використанням програмних засобів ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян та з урахуванням побажань наречених день та час державної реєстрації шлюбу.

5. Центр надання адміністративних послуг забезпечує передачу заяви та документів, необхідних для державної реєстрації актів цивільного стану, до відділу державної реєстрації актів цивільного стану в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці на розгляд та зберігання.

Заява про державну реєстрацію народження або смерті та документи, необхідні для такої державної реєстрації, передаються до відповідного відділу державної реєстрації актів цивільного стану в день звернення заявника або не пізніше наступного робочого дня у разі їх отримання поза робочим часом відділу.

6. Відділ державної реєстрації актів цивільного стану невідкладно в день отримання заяви від центру надання адміністративних послуг обліковує її у відповідному журналі прийому заяв, де здійснює відмітку про подання такої заяви через центр надання адміністративних послуг.

7. Перебіг строку у разі подання заяви про державну реєстрацію актів цивільного стану через центр надання адміністративних послуг починається з дня реєстрації такої заяви адміністратором відповідного центру в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян.

8. Державна реєстрація актів цивільного стану, видача відповідного свідоцтва та у випадках, передбачених цими Правилами, витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану відповідно до законодавства.

У разі подання документів через центр надання адміністративних послуг отримання свідоцтва про народження, смерть, письмової відмови в проведенні державної реєстрації акту цивільного стану, висновку про надання дозволу на зміну імені чи про відмову у зміні імені здійснюється в центрі надання адміністративних послуг, через який подано відповідну заяву.

Центр надання адміністративних послуг забезпечує отримання відповідних документів не пізніше наступного робочого дня з дня державної реєстрації акту цивільного стану чи прийняття відділом державної реєстрації актів цивільного стану рішення про відмову в проведенні такої реєстрації або складання висновку про надання дозволу на зміну імені чи про відмову у зміні імені.

У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, відділ державної реєстрації актів цивільного стану на підставі акта приймання-передавання передає оформлене ним свідоцтво чи письмову відмову в проведенні державної реєстрації акту цивільного стану або висновок про надання дозволу на зміну імені чи про відмову у зміні імені уповноваженій особі центру надання адміністративних послуг для подальшого вручення заявнику. Разом із свідоцтвом про народження, смерть також передається витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання.

Працівник відділу державної реєстрації актів цивільного стану у графі «Для відміток» актового запису про народження, смерть проставляє відмітку про проведення такої реєстрації без присутності заявника та отримання свідоцтва, витягу через центр надання адміністративних послуг.

У разі неотримання заявником свідоцтва, витягу чи письмової відмови в проведенні державної реєстрації акту цивільного стану або висновку про надання дозволу на зміну імені чи про відмову у зміні імені протягом одного місяця з дня їх надходження до центру надання адміністративних послуг вони повертаються на підставі акта приймання-передавання до відповідного відділу державної реєстрації актів цивільного стану для зберігання та подальшої видачі заявнику відділом державної реєстрації актів цивільного стану.

Письмову відмову в проведенні державної реєстрації акту цивільного стану або висновок про надання дозволу на зміну імені чи про відмову у зміні імені відділ державної реєстрації актів цивільного стану надсилає заявнику не пізніше наступного робочого дня після її (його) повернення центром надання адміністративних послуг.

Станом на сьогоднішній день успішно функціонує пілотний проект щодо подачі заяв та звернень у сфері державної реєстрації актів цивільного стану за допомогою Веб-порталу «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану»*, який був запроваджений Міністерством юстиції України у 2015 році.

За допомогою Веб-порталу будь-яка фізична особа може подати до відділу державної реєстрації актів цивільного стану (учасника пілотного проекту) заяву або звернення через мережу Інтернет.

ДП «НАІС» постійно проводяться роботи з удосконалення Єдиних та Державних реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України.

Наразі, з метою оптимізації процесу обслуговування громадян, ДП «НАІС» проведено чергове оновлення програмного забезпечення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, в якому співробітникам відділів ДРАЦС (учасникам пілотного проекту) надано можливість отримувати інформацію про послуги оплачені через Веб-портал в режимі онлайн, шляхом формування відповідних відомостей безпосередньо засобами Реєстру.

До впровадження такої можливості, працівникам ДРАЦСів доводилось очікувати офіційного підтвердження оплат, що сповільнювало процес обробки звернень громадян.

Перш за все, хочу наголосити, що невід'ємним правом громадянина України є право вільно обирати владу. Проголосувати на виборах Президента, звичайно, зможуть і внутрішньо переміщені особи.

Далі проінформую вас щодо того, як перевірити себе у списках виборців та порядку голосування.

Як перевірити себе у списках виборців?

Це можна зробити в особистому кабінеті виборця на веб-сайті Державного реєстру виборців: drv.gov.ua або на виборчій дільниці з 23 березня 2019 року.

Як змінити місце голосування?

Для цього потрібно зробити 2 простих кроки:

1. До 25 березня включно необхідно звернутися до органу ведення Державного реєстру виборців за місцем перебування на день виборів або за місцезнаходженням виборчої дільниці, де буде зручно голосувати, або за місцем реєстрації проживання.

2. Подати заяву про тимчасову зміну місця голосування.

Які документи потрібні для зміни місця голосування?

Паспорт громадянина України (у вигляді книжечки або картки) чи тимчасове посвідчення громадянина України;

посвідчення військовослужбовця/військовий квиток (для військовослужбовців строкової служби);

документи, які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця голосування:

довідка з місця навчання;

посвідчення про відрядження;

проїзні документи;

договір оренди житла тощо.

Наголошую! Виборцям, адреса реєстрації яких знаходиться на території тимчасово окупованих територій ОРДЛО та АР Крим, не потрібно подавати документи, які підтверджують необхідність зміни місця голосування!

Як дізнатись про зміну місця голосування?

Після задоволення заяви про зміну місця голосування виборцю видається відповідне посвідчення. Далі необхідно перевірити себе у списку на виборчій дільниці, яку визначено місцем голосування упосвідченні або в особистому кабінеті виборця на веб-сайті Державного реєстру виборців: drv.gov.ua.

Що потрібно зробити у день виборів?

1. Взяти один із документів:

- Паспорт громадянина України у вигляді книжечки або картки;

- тимчасове посвідчення громадянина України;

- посвідчення військовослужбовця/військовий квиток (для військовослужбовців строкової служби).

2. Отримати виборчий бюлетень та поставити свій підпис про його отримання:

- у списку виборців;

- на визначеному місці на контрольному талоні виборчого бюлетеня.

3. Заповнити виборчий бюлетень особисто в кабіні (кімнаті) для таємного голосування.

4. Опустити виборчий бюлетень у виборчу скриньку у спосіб, який забезпечує таємницю голосування.

Що вважається порушенням під час проведення голосування?

•

Видача виборчого бюлетеня для голосування особі без документа, який підтверджує громадянство України; •

демонстрація заповненого виборчого бюлетеня стороннім особам; •

наявність сторонніх осіб у кабіні для таємного голосування; •

винесення виборчого бюлетеня за межі виборчої дільниці; •

фото -, відео зйомка заповненихвиборчих бюлетенів; •

голосування більш ніж один раз; •

отримання виборчого бюлетенявід іншої особи, крім уповноваженого члена комісії, який видає виборчий бюлетень.

Яка передбачена відповідальність за порушення на виборах?

Відповідальність за скоєння злочину проти виборчих прав громадян встановлюється Кримінальним кодексом України. Залежно від ступеня тяжкості злочину передбачається: штраф від 1700 до 5100 грн, виправні роботи строком до 2 років або обмеження волі до 3 років. Пошкодження виборчих скриньок карається позбавленням волі від 5 до 7 років зпозбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю від 1 до 3 років.

Шановні українці, якщо ви стали свідком порушення під час проведення голосування, обов’язково звертайтеся доголови відповідної виборчої комісії, офіційних спостерігачів та поліції!

Додаткову корисну інформацію Ви можете знайти за посиланнями:

Інформація про вибори Президента України: www.cvk. gov.ua/vp_2019/

Державний реєстр виборців: www.drv.gov.ua

Веб-сайт проекту «Я МАЮ ПРАВО!»: pravo.minjust.gov.ua.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

31 березня в Україні стартують вибори Президента. За кого саме віддати свій голос – справа кожного. Однак, не менш важливим є те, як зробити це правильно й не дозволити зманіпулювати своєю необізнаністю.

Обізнаний – значить, захищений

Щоб пояснити українцям основні нюанси реалізації виборчого права, Мін’юст стартував із інформаційною кампанією «Я МАЮ ПРАВО ГОЛОСУ!» на території всієї України. Це дозволить уникнути проблем і в разі необхідності захистити свої права.

Перш за все, потрібно знати, як має проходити процес голосування на виборчих дільницях. З собою обов'язково слід мати документ, який підтверджує особу. Є кілька варіантів:

паспорт;

військовий квиток (якщо йдеться про військовослужбовців);

тимчасове посвідчення громадянина України.

Далі потрібно отримати бюлетень і поставити свій підпис на контрольному талоні у визначеному місці та в списку виборців. Лише після цього ви зможете заповнити його в кабіні для таємного голосування й упустити у виборчу скриньку.

Процедура ніби проста. Однак, чи можете ви стовідсотково бути впевненими в тому, що вибори пройдуть без порушень? Звичайно, хотілося б, щоб все було ідеально, прозоро й чесно. А якщо ж ні? Саме тому варто слідкувати, щоб на виборчій дільниці не траплялися ексцеси. Зокрема йдеться про такі моменти:

Бюлетень видається особі без попередньої перевірки документа, що підтверджує українське громадянство.

У кабіні для таємного голосування перебувають кілька осіб.

Бюлетені виносяться за межі виборчої дільниці.

У виборчу скриньку кидають не один, а кілька бюлетенів.

Бюлетені видають не члени виборчої комісії, а сторонні особи.

За ці порушення передбачена кримінальна відповідальність. Йдеться про покарання у вигляді штрафу від 1700 грн до 5100 грн, виконання виправних робіт терміном до 2 років, а також обмеження волі терміном до 3 років. А ось більш суворі наслідки чекатимуть на тих, хто вирішить пошкодити виборчі скриньки. Таким сміливцям загрожує позбавленням волі терміном від 5 до 7 років, а також позбавлення права обіймати певні посади.

Однак, щоб винні понесли відповідальність, факт порушення потрібно зафіксувати, а тому про це обов'язково слід повідомити голову виборчої дільниці, офіційних спостерігачів, а також поліцейських.

Як віддати свій голос під час відрядження чи навчання в іншому місті?

Відзначу, що не слід ігнорувати реалізацію свого виборчого права й тим українцям, які проживають не за місцем реєстрації. Потрібно знати, що місце голосування можна змінити. Для цього слід звернутися до органу ведення реєстру виборців за місцем перебування на день виборів і подати заяву про тимчасову зміну місця голосування. Важливо: зробити це можна лише до 25 березня. При цьому потрібно зібрати пакет документів, який включає:

Паспорт або посвідчення військовослужбовця.

Документи, які підтверджують необхідність зміни місця голосування. Це може бути довідка з місця навчання або роботи, посвідчення про відрядження, проїзний документ або ж договір про оренду житла.

Заява про зміну місця голосування має розглядатися невідкладно. У разі її задоволення, виборець має отримати відповідне посвідчення.

За яких умов можна голосувати вдома?

До речі, проблем з голосуванням не має бути в тих, хто самостійно пересуватися не може. Щоб отримати можливість віддати свій голос вдома, до дільничої виборчої комісії потрібно звернутися з заявою, де вказано бажане місце голосування. До неї обов'язково слід додати медичну довідку про стан здоров'я. Зробити це можна особисто або попрохати про допомогу в родичів. Якщо ви плануєте голосувати вдома, слідкуйте за тим, щоб виборча скринька обов'язково була опломбована.

Насамкінець, відзначу, ставитися до вибору гаранта, звичайно, можна по-різному. Однак, як свого часу сказав американський критик Джордж Нейтан: «Погану владу обирають хороші громадяни, які не голосують». Саме тому будьте свідомими, не ігноруйте своє виборче право й слідкуйте за процесом голосування, адже саме від цього залежить прозорість виборів і, як наслідок, майбутнє всієї країни.

Вадим Гуцул, керівник Головного територіального управління юстиції в Кіровоградській області

На Кіровоградщині учасникам проекту «Шлюб за добу» вручатимуть сертифікати на туристичні мандрівки.

Про це повідомив керівник обласного управління юстиції Вадим Гуцул.

«Реєстрація стосунків за пришвидшеною процедурою щоразу набирає все більшої популярності. Більш того, згідно статистичних даних, третина одружень на Кіровоградщині відбувається саме в рамках проекту «Шлюб за добу». Радий, що ця тенденція не проходить осторонь громадськості, яка вносить в реалізацію сервісу свої ініціативи», – відзначив посадовець.

За словами Вадима Гуцула, ідея дарувати подарункові сертифікати на подорожі молодятам виникла в керівника мережі туристичних агентств «Join Up. Кропивницький» Катерини Стерпул. Управління пропозицію підтримало.

«Запропонувала Вадиму Гуцулу попрацювати в колаборації над розвитком проекту «Шлюб за добу». Тепер наречені, які зважаться реєструвати стосунки за пришвидшеною процедурою, у якості подарунка під час церемонії отримуватимуть сертифікат зі знижкою на туристичну мандрівку. Відзначу, що використати його пара зможе впродовж року», – розповіла Катерина Стерпул.

Варто відзначити, що ініціативі вже дали старт. Так, цими вихідними перший сертифікат отримали відомі в Кропивницькому та поза його межами громадські активісти Вікторія Талашкевич і Андрій Флоренко, які стали ювілейною 888-ю парою в рамках проекту «Шлюб за добу».

Нагадаємо: одружитися за пришвидшеною процедурою можна в двох містах Кіровоградщини. Так, весільні церемонії в Кропивницькому можуть бути організовані або в обласному художньому музеї, або обласній філармонії. Натомість у Олександрії нареченими пропонують стати на весільний рушник у стінах місцевого Палацу урочистих подій.

Щоб дізнатися детальнішу інформацію, слід звернутися до відділів державної реєстрації актів цивільного стану:

1. Кропивницький міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану.

Адреса: пров. Декабристів, 10, м. Кропивницький.

Телефон: (0522) 22-48-26; (0522) 22-59-46.

2. Олександрійський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану.

Адреса: вул. 6-го грудня, 138, м. Олександрія.

Телефон: (0235) 7-69-03.

Що таке виконавче провадження?

Виконавче провадження – це завершальна стадія судового провадження. В Україні рішення суду може виконуватись як у добровільному, так і у примусовому порядку.

Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ.

Який порядок виконання рішення суду у добровільному порядку?

Боржник за власним волевиявленням може виконати рішення суду добровільно. У разі добровільного порядку виконання рішень про стягнення періодичних платежів, виконавчий документ разом із заявою може бути надісланий стягувачем підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Який алгоритм дій у випадку примусового стягнення заборгованості з боржника?

У разі задоволення судом вимог про сплату заборгованості, якщо боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має право пред’явити виконавчий документ для примусового виконання. Для цього потрібно:

• звернутися до суду, який розглядав справу, із заявою про видачу судового наказу або виконавчого листа;
• написати заяву до державної виконавчої служби або приватного виконавця із проханням примусового стягнення заборгованості із боржника;
• сплатити авансовий внесок до органу ДВС, куди буде подано виконавчий лист або до приватного виконавця;
• подати заяву з копією квитанції про сплату авансового внеску до ДВС або приватного виконавця.

Які строки пред’явлення виконавчих документів?

Виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання:
●протягом 3-х років, з наступного дня після набрання рішенням законної сили, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
●протягом 3-х місяців, якщо мова йде про посвідчення комісій по трудових спорах та виконавчі документи, за якими стягувачем є держава або державний орган.
●протягом усього періоду, у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо.

Якщо стягувач пропустив строк пред’явлення виконавчого документа до виконання, він має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу.

Що потрібно сплатити за примусове виконання рішення?

Боржник: Виконавчий збір – це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби у розмірі 10 % суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

У разі виконання рішення приватним виконавцем стягується основна винагорода, розмір якої становить 10 % стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Стягувач: Авансовий внесок – це кошти, за рахунок яких фінансуються витрати на організацію та проведення виконавчих дій органом державної виконавчої служби (приватним виконавцем). Розмір авансового внеску становить:

• 2 % від суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати (до 41 730 грн );
• 1 мінімальний розмір заробітної плати (4 173 грн) за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову з боржника - фізичної особи та 2 мінімальні розміри заробітної плати (8 346 грн) з боржника - юридичної особи.

Хто звільняється від сплати авансового внеску?

Від сплати авансового внеску звільняються у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби:

• інваліди війни, інваліди I та II груп;
• законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп;
• громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Крім того, у Законі передбачені рішення суду, за виконання яких авансовий внесок не сплачується, наприклад:

• стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та інші вимоги, що випливають із трудових правовідносин;
• обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання пенсійних та соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;
• відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи;
• стягнення аліментів, заборгованості зі сплати аліментів, додаткових витрат на дитину, неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, суми індексації аліментів, встановлення побачення з дитиною або усунення перешкод у побаченні з дитиною;
• відшкодування майнової та/або моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення;
• виконання рішення Європейського суду з прав людини.

Як отримати присуджені кошти?

Грошові суми, стягнуті з боржника (у томі числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу ДВС чи рахунок приватного виконавця. За письмовою заявою фізичної особи стягнуті грошові суми перераховуються виконавцем на зазначений стягувачем рахунок у банку або іншій фінансовій установі чи надсилаються на адресу стягувача поштовим переказом, що здійснюється за його рахунок, крім переказу аліментних сум.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Окремо хочу зазначити, що Мін’юст запровадив низку суттєвих новацій, серед яких створення Єдиного реєстру боржників, який ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов’язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна. Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.

Крім того, у 2018 році в зазначеному реєстрі відкрито публічні реєстри неплатників аліментів та боржників, які перешкоджають побаченням з дитиною, а також боржників, які мають заборгованість по заробітній платі.

Щоб отримати детальнішу інформацію звертайтеся до відділів державної виконавчої служби за місцем проживання.

Хто має право отримати таку допомогу?

Отримати допомогу «Пакунок малюка» мають право як громадяни України,так й іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України і народили живонароджену дитину. Безпосередніми отримувачами допомоги є мати, батько, родичі або патронатний вихователь новонародженої дитини.

Патронатний вихователь отримує «Пакунок малюка» у випадку, коли батьки чи родичі відмовились від новонародженої дитини в пологовому будинку або якщо у матері новонародженої дитини виникли ускладнення при пологах чи хвороба, що унеможливлює здійснення нею догляду за новонародженою дитиною .

Що входить до набору?

До набору входить все, що необхідно для новонародженої дитини: підгузки, вологі серветки, пелюшки, бодіки, шапочки, штани-повзунки, чоловічки, шкарпетки, термометри для води та для тіла, ножиці, ковдра, підковдра, матрац, розвиваючі іграшки, рушник, мило-шампунь, крем і коробка-колиска.

Деталізований перелік та кількість дитячих товарів визначено наказом Міністерства соціальної політики України від 17 липня 2018 року № 1025 «Деякі питання надання одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» при народженні дитини».

Коли надається допомога?

Видача допомоги «Пакунок малюка» здійснюється безпосередньо у пологовому будинку під час народження/виписки новонародженої дитини або за місцем проживання/перебування новонародженої дитини не пізніше ніж через 30 календарних днів з дня її народження.

Патронатному вихователю може бути видано «Пакунок малюка», якщо він забрав новонароджену дитину з пологового будинку протягом місяця з дня народження.

Якщо на день виписки з пологового будинку «Пакунок малюка» був відсутнім, отримувачу необхідно подати заяву до місцевого структурного підрозділу з питань соціального захисту населення про забезпечення такою допомогою.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

На диво багато українців не знають, що у 1992 році Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін і доповнень до Кодексу про шлюб і сім'ю України», де вперше було зафіксовано таке поняття, як шлюбний договір. Однак цей вид договорів поки що не набув достатньої популярності серед українських родин. Минулого року такий договір підписали всього 2 544 подружжя, а це трохи більше 1% від кількості укладених у 2018 році шлюбів.

Як укладати шлюбний договір?

Шлюбний договір укладається у письмовій формі в 3 примірниках і нотаріально посвідчується державним або приватним нотаріусом. Хочу зауважити, що перед оформленням документів нотаріус повинен роз’яснити сторонам їхні права і обов’язки.

При цьому, договір може бути укладено як особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, і тоді він вступає в силу в день реєстрації шлюбу, так і вже одруженою парою. У такому випадку документ почне діяти з моменту нотаріального посвідчення.

Що може бути внесено у договір?

Загалом шлюбним договором регулюються майнові відносини між подружжям та визначаються їхні майнові права й обов'язки. Дружина та чоловік мають право внести в договір будь-які умови, які не суперечать чинному законодавству, наприклад:

• визначення майна, що є спільною сумісною власністю, тобто набуте подружжям в період перебування в зареєстрованому шлюбі;
• визначення майна, яке передається чоловіком чи дружиною на спільні потреби сім’ї та встановлення правового режиму майна, подарованого подружжю у зв’язку з реєстрацією шлюбу;
• встановлення порядку поділу майна у разі розірвання шлюбу;
• встановлення порядку користування майном та житлом;
• право на утримання одному з подружжю, строк і розмір виплати аліментів;
• інші умови, що врегульовують майнові відносини між подружжям (порядок користування грошовими коштами, порядок виконання кредитних чи інших майнових зобов’язань, зобов’язання одного з подружжя щодо здійснення оплати за лікування чи навчання іншого або дитини тощо).

У договорі, як правило, не прописуються конкретні суми, а все обчислюється в процентному співвідношенні. Водночас, українським законодавством заборонено регулювання шлюбною угодою особистих відносин між подружжям, а також особистих відносин між батьками і дітьми.

Скільки діє шлюбний договір?

У шлюбному договорі може бути встановлено загальний строк його дії та за бажанням сторін, можуть передбачатися строки тривалості окремих прав та обов'язків. Крім того, сторони можуть зазначити чинність окремих умов договору навіть після припинення шлюбу.

Чи можна змінити умови договору ?

Звісно можна, але хочу попередити, що одностороння зміна умов шлюбного договору не допускається. Внести зміни до шлюбного договору можна двома шляхами:

1. якщо обидва з подружжя бажають змінити умови шлюбного договору, вони звертаються до нотаріуса із відповідною заявою
2. на вимогу одного з подружжя шлюбний договір може бути змінений за рішенням суду, якщо цього вимагають його інтереси, інтереси дітей, а також непрацездатних повнолітніх дочки, сина, що мають істотне значення.

За яких умов шлюбний договір може бути розірваний або визнаний недійсним?

Процедура така сама, як і для внесення змін до договору, тобто припинення дії шлюбного договору відбувається за таких підстав:

1. відмова подружжя від договору шляхом подання заяви до нотаріуса;
2. розірвання шлюбного договору на вимого одного з подружжя за рішенням суду.

Одностороння відмова від шлюбного договору також не допускається.

Той з подружжя, хто подав позов про розірвання шлюбного договору повинен довести суду обставини, які спонукали до прийняття такого рішення . Крім того, шлюбний договір може бути визнаним повністю або частково недійсним. Якщо шлюбний договір визнано недійсним частково, в решті частин він збереже свою дію.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Зі свого боку додам: особисто я радив би подружнім парам і тим, хто лише планує одружитися, не нехтувати таким інструментом, як шлюбний договір. Адже яким би не було сильним кохання в день весілля, ніхто не застрахований від життєвих змін. Підписання контракту дає чітке розуміння, з чим залишиться кожен з членів подружжя після розлучення. А у багатьох випадках саме договір стає реальним механізмом зберегти власність у разі виникнення претензій, котрі стосуються боргів одного з подружжя.

Так само на випадок розлучення договір може містити умови утримання дітей, терміни і розмір виплат. А аліменти в такому випадку стягуватимуться на підставі виконавчого напису нотаріуса без необхідності довгої судової тяганини.

Мін’юст зробив усе можливе, щоб зробити одруження простим і комфортним. Однак слід пам’ятати, що шлюб - це не забавки, а серйозний крок, тож ставитися до нього треба відповідально.

Що таке усиновлення?

Згідно з українським законодавством, усиновлення – це прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку усиновлення дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України (в цьому випадку усиновлення здійснюється в консульській установі або дипломатичному представництві України).

Хто підлягає усиновленню?

Усиновленню підлягають діти, які перебувають на обліку як:

• діти-сироти;
• діти, позбавлені батьківського піклування;
• діти, батьки яких дали згоду на усиновлення.

Хто може бути усиновлювачем?

Законодавством України визначено коло осіб, які можуть бути усиновлювачами:

• дієздатна особа віком не молодша 21 року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини;
• особа має бути старша за дитину  не менш як на 15 років. У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж 18 років;
• подружжя;
• особи, які проживають однією сім'єю;
• якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв'язку з усиновленням втрачають правовий зв'язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка.

При цьому кількість дітей, яку може усиновити один усиновлювач, необмежена.

Чи є якісь переваги у праві на усиновлення?

Так, переважне право над іншими усиновити дитину має громадянин України, у сім'ї якого виховується дитина; який є родичем дитини; якщо усиновлювачем є чоловік матері або дружина батька дитини; якщо особа усиновлює одразу кількох дітей, які є братами та/або сестрами.

Крім того, переважне право на усиновлення дитини має подружжя.

Як стати на облік потенційним усиновлювачам? 

Облік громадян України, які постійно проживають на території України і бажають усиновити дитину, здійснює служба у справах дітей. Щоб стати на облік потенційним усиновлювачам

потрібно подати:

• заяву про взяття на облік як кандидатів в усиновлювачі;
• копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу заявника;
• довідку про заробітну плату за останні 6 місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органами ДФС;
• копію свідоцтва про шлюб (якщо заявники перебувають у шлюбі);
• висновок про стан здоров'я кожного заявника;
• засвідчену нотаріальну письмову згода другого з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення дитини одним з подружжя);
• довідку про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана територіальним центром з надання сервісних послуг МВС;
• копію документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням.

Що робить служба у справах дітей?

Служба у справах дітей протягом 10 робочих днів після надходження заяви та всіх документів перевіряє їх на відповідність вимогам законодавства, проводить бесіду із заявниками, складає акт обстеження житлово-побутових умов заявників, розглядає питання про можливість заявників бути усиновлювачами та готує відповідний висновок. У разі надання позитивного висновку ставить заявників на облік кандидатів в усиновлювачі.

Після знайомства та встановлення контакту з дитиною кандидати в усиновлювачі звертаються до служби у справах дітей із заявою про бажання усиновити дитину. Служба у справах дітей готує висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини. Висновок подається в суд разом з іншими документами.

На що ще потрібно звернути увагу?

Усиновлення дитини здійснюється за письмовою згодою батьків дитини, засвідченою нотаріально; піклувальників, опікунів або закладу охорони здоров’я чи навчального закладу, де перебуває дитина. Також усиновлення здійснюється і за згодою самої дитини, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити

У разі відсутності дозволу опікуна, піклувальника на усиновлення дитини, така згода може бути надана органом опіки та піклування.

Суд своїм рішенням може постановити проведення усиновлення без дозволу органу опіки і піклування, якщо буде встановлено, що усиновлення дитини відповідає її інтересам.

Роз'єднання братів і сестер при усиновлені, не допускається.

Як звернутися до суду?

Особа, яка бажає усиновити дитину, подає до суду заяву про усиновлення. Також до заяви додаються:

• копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя, засвідчена нотаріально, - при усиновленні дитини одним із подружжя;
• медичний висновок про стан здоров’я заявника;
• довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи;
• документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням;
• інші документи, визначені законодавством.

Судові витрати, пов’язані з розглядом справи про усиновлення, сплачуються заявником.

*Заява про усиновлення може бути відкликана до набрання чинності рішення суду про усиновлення.

Чи можна змінити прізвище та ім’я дитини після усиновлення?

За окремим клопотанням заявника, суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини. Однак, дата народження дитини може бути змінена не більш, як на 6 місяців.

Здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей

Нагляд за умовами проживання і виховання усиновлених дітей здійснюється службами у справах дітей за місцем проживання усиновлювачів до досягнення ними 18 років.

Крім того, щороку протягом перших 3-х років після усиновлення дитини перевіряються умови її проживання та виховання. В подальшому така перевірка здійснюватиметься один раз на 3 роки до досягнення дитиною 18 років.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

На Кіровоградщині вісім водіїв залишились без прав через багатотисячні борги з аліментів.

Про це повідомив керівник обласної юстиції Вадим Гуцул.

«Державні виконавці спільно з поліцейськими активно застосовують заходи примусового впливу на злісних неплатників аліментів, які мають значні борги перед своїми дітьми. Відтак тільки з початку року вісім чоловіків уже позбулися посвідчень, семеро з них – мешканці Кропивницького», – розповів про ситуацію посадовець.

Згідно офіційних виконавчої служби, відтепер боржники не зможуть керувати автівками терміном від трьох до шести місяців.

«Проілюструю факт вилучення прав на конкретних прикладах. Один із мешканців Кропивницького заборгував своїй доньці Аміні понад 115 тис грн. Окрім цього, він ще й має сплатити більше 57 тис грн штрафу. Інший житель обласного центру накопичив борг на користь сина Максима в розмірі 75 тис грн. Ще один кропивничанин завинив своїй дитині 56 тис грн. А ось житель Новомиргорода не сплачував аліменти своїм двом дітям впродовж кількох років. За цей час його заборгованість перевищила 145 тис грн», – розповів Вадим Гуцул.

Варто відзначити, що на Кіровоградщині вилучення прав у безвідповідальних батьків відбулося вже не вперше. Так, у минулому році поліція відібрала посвідчення у двох чоловіків. Перший неплатник заборгував майже 60 тис грн на користь сина Нікіти. Другий натомість відмовлявся надавати фінансову підтримку своєму повнолітньому сину Кирилу, який здобував вищу освіту.

Історія реєстрації актів цивільного стану на переважній частині території України сягає у глибину віків, у 1722 рік. Реєстрація цивільного стану громадян у царській Росії - це заслуга царя Петра 1, який у 1721 році встановив обов'язкову реєстрацію народження у православного населення. Саме тоді була введена система метричних книг. Вони були основним документом реєстрації актів народження, хрещення, одруження і смерті, і заповнювалися ці книги священиком, який і виконував всі пов'язані з цим обряди. Кожна з книг складалася з трьох частин, розділених на наступні відомості: 1. Про народження - дата народження і хрещення, ім'я і прізвище, місце проживання і віросповідання батьків і хресних батьків, законність і незаконність народження; 2. Про шлюб - ім'я, прізвище, місце проживання, національність, віросповідання нареченого  і нареченої, в якому віці одружуються, дата вінчання, прізвища і імена свідків; 3. Про смерть - ім'я, прізвище, місце проживання, вік померлого, дата і причина смерті, місце поховання.

Історія сучасних відділів державної реєстрації актів цивільного стану України починається з 20 лютого 1919 року, коли Рада народних комісарів УРСР прийняла одразу 3 декрети:  „Про організацію відділу записів актів цивільного стану”; „Про цивільний шлюб і про ведення книг актів цивільного стану”;  „Про розлучення”.

Ці нормативно-правові акти проголошували, що УРСР визнає виключно обов’язковими лише цивільні шлюби. Церковний шлюб, поряд з обов’язковим цивільним, оголошувався приватною справою, єдиною допустимою формою укладення цивільного шлюбу стає реєстрація в органах ЗАГС.

Актові записи про народження, смерть, шлюб, розлучення, занесені в колишні метричні книги після 20 грудня 1919 року є дійсними за умови, що органи запису актів цивільного стану в даній місцевості не діяли і пізніше цими органами в указаних книгах проведена відповідна позначка.

З цього часу починаються утворення відділів ЗАГС. Церква перестала виконувати обов’язки по запису відомостей. Церковні архіви метричних книг передані на зберігання  до відділів записів актів громадянського стану.

30 травня 1926 року був прийнятий Кодекс законів про сім’ю, опіку, шлюб і акти громадянського стану УРСР, який повністю урівняв позашлюбних дітей із шлюбними, досить детально регламентуючи порядок встановлення батьківства щодо позашлюбних дітей. 

У липні 1934 року органи ЗАГС як відомство, що зберігає найважливішу інформацію щодо поточного обліку населення, було включено до структури Народного комісаріату внутрішніх справ, відділи називаються бюро. Всі співробітники мають міліцейські чини, начальники відділів стають лейтенантами. Указ Президії Верховної Ради СРСР від 08 липня 1944 зобов’язував зареєструвати шлюб у органах загс всі подружні пари, що перебували у фактичних шлюбних стосунках.В 1946 році НКВС перейменовано у МВС.

25 жовтня 1956 року органи ЗАГС виведені із підпорядкування Міністерства внутрішніх справ та передані в підпорядкування органів місцевого самоврядування.

У післявоєнні роки була значно посилена процедура розлучення. Шлюб припиняли лише за постановою суду. З прийняттям 1 січня 1970 року Кодексу про шлюб та сім’ю Української РСР за згодою сторін і відсутності суперечок розлучення дозволялося здійснювати в органах ЗАГСу. У ньому також вказувалося на те, що спільне проживання без реєстрації шлюбу не тягне за собою правових наслідків.

З 1998року по теперішній час відділи ДРАЦС є структурними підрозділами управлінь юстиції.

Державна реєстрація актів цивільного стану є правовим інститутом у державі, спрямованим на забезпечення реалізації прав і свобод громадян, а актові записи є безспірними доказами засвідчених в них юридичних фактів.

З 1935 по 1992 роки у відділах ЗАГС реєструвались акти цивільного стану про усиновлення.

З 1968 по 2003 роки був такий вид державної реєстрації як встановлення батьківства.

На сучасному етапі реєстрація актів цивільного стану проводиться в електронному та паперовому вигляді (з 2008р.).  На підтвердження державної реєстрації актів цивільного стану громадянам видаються свідоцтва встановленого зразка та/або витяги з державного реєстру актів цивільного стану. На сьогоднішній день є 5 видів державної реєстрації : про народження, про смерть, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну імені( з 1949 року).

Найважливішими нормативно-правовими актами, якими керуються відділи при державній реєстрації актів цивільного стану сьогодні, є Сімейний кодекс України ( набрав чинності у 2004 році) та Закон України „Про державну реєстрацію актів цивільного стану” ( 27.07.2010 року).

Велика робота проводиться у відділах ДРАЦС для підтримання у належному стані приміщень, де проводяться обряди державної реєстрації шлюбу, удосконалюються обрядові послуги. Працівники проводять правороз’яснювальну роботу, виступаючи в засобах масової інформації, в установах, організаціях, оприлюднюючи інформацію на веб – сайтах, у соціальній мережі Фейсбук щодо роз’яснення сімейного законодавства, запровадження пілотних проектів Міністерства юстиції України, зокрема: щодо попереднього електронного запису на прийом через веб-портал «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану», прийняття документів, необхідних для проведення державної реєстрації народження дитини та видача свідоцтв про народження безпосередньо у медичному закладі, прийняття документів, необхідних для реєстрації місця проживання новонароджених дітей. З метою популяризації правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!» здійснюються зустрічі, наради, круглі столи з працівниками установ, підприємств, організацій, проводяться вуличні інформування , флеш-моби серед населення на правову тематику .

Значна робота проводиться також щодо забезпечення прав в українському суспільстві усіх громадян, у тому числі  ромської національної меншини, необхідності їх документування та отримання ними свідоцтв про народження, виявлення дітей, стосовно яких не проведено державну реєстрацію народження.

Оскільки послуги, що надаються у відділах ДРАЦС є надзвичайно важливими для громадян, часто проводяться у найважливіші хвилини життя людей, багато зусиль  йде на удосконалення організації прийому. Щоб оперативно та якісно обслуговувати громадян, збільшено час прийому, встановлено день надання безкоштовних консультацій з питань сімейного права.

     

Бойченко Любов Василівна начальник Благовіщенського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області .

 

Що треба зробити для виплати аліментів?

Є два способи: мирним шляхом та в примусовому порядку.

Так, сторони між собою домовляються щодо розміру та періодичності сплати аліментів на дитину в добровільному порядку. Ця домовленість може бути лише усною, але для додаткових гарантій виконання домовленостей батьки дитини можуть укласти між собою нотаріально посвідчений договір про утримання дитини.

Також один із батьків  може подати за місцем своєї роботи заяву про відрахування аліментів на дитину у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві.

У разі відсутності домовленостей  один із батьків може звернутися до суду із заявою про стягнення аліментів.

В подальшому стягувач аліментів може самостійно подати заяву з виконавчим листом про відрахування аліментів за місцем виплати платникові аліментів заробітної плати, пенсії, стипендії або іншого доходу.

Чи потрібно підписувати якісь папери?

Обов’язку підписання таких паперів немає. Однак, батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначаються розмір та строки виплати. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. 

Укладення договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо, від обов'язку брати участь у додаткових витратах на дитину.

У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором, аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Як стягнути аліменти у судовому порядку?

Той з батьків, з ким мешкає дитина, має право звернутися до суду з відповідним позовом. У такому випадку аліменти на дитину присуджуються або як частка від заробітку, або у вигляді конкретно визначеної суми.

Справи розглядаються  місцевими судами за місцем проживання чи реєстрації відповідача.

Також позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,   індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

У разі видачі судом виконавчого документу, стягувач може самостійно надіслати виконавчий документ за місцем роботи боржника або отримання ним інших доходів із заявою про здійснення відрахування аліментів, або направити/подати заяву разом із оригіналом  виконавчого документу для примусового виконання до органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця.

Яким може бути розмір аліментів?

Мінімальний гарантований  розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку платника аліментів.

У 2019 році прожитковий мінімум на дітей становить:

віком до 6 років:

• з 1 січня– 1626 грн;
• з 1 липня – 1699 грн;
• з 1 грудня – 1779 грн

віком від 6 до 18 років:

• з 1 січня – 2027 грн;  
• з 1 липня – 2118 грн;
• з 1 грудня – 2218 грн

Однак є виключення. Якщо платник аліментів має нерегулярний дохід, суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, яка підлягає щорічній індексації.

Той із батьків, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Коли  призначається державна допомога?

Тимчасова допомога призначається у разі, якщо:

• рішення суду  про стягнення аліментів не виконується  у зв'язку з ухиленням від сплати аліментів або відсутністю  у боржника коштів та іншого майна, на які за законом може бути звернено стягнення;
• стосовно одного з батьків здійснюється кримінальне провадження або він перебуває у місцях позбавлення волі, якого визнано недієздатним, або він перебуває на строковій військовій службі;
• місце проживання (перебування) одного з  батьків не встановлено.

Для призначення тимчасової допомоги одержувач подає органу соцзахисту населення за місцем проживання (перебування):

• заяву;
• копію свідоцтва про народження дитини;
• інші документи.

Розмір  тимчасової допомоги розраховується як різниця між 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та  середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців.

Чи можливо стягнути аліменти за минулий час?  

Так, законодавством передбачені випадки, коли аліменти можна стягнути за минулий час, але не більше ніж як за 10 років та окремі підстави, коли аліменти стягуються за весь час.

Як виконується рішення суду?

Після набрання рішення суду законної сили,  стягувач подає до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю заяву та виконавчий лист. На підставі цих документів виконавець відкриває виконавче провадження.

До пред’явлення на примусове виконання виконавчий документ про стягнення аліментів може бути самостійно надісланий стягувачем за місцем роботи боржника.    

Під час виконання у примусовому порядку виконавець вживає заходи примусового виконання. Якщо боржник працює або отримує пенсію державний виконавець виносить постанову, яку направляє за місцем роботи боржника або за місцем отримання пенсії для утримання аліментів.

Якщо є заборгованість виконавець робить відповідний розрахунок та зобов’язаний повідомити про нього стягувача і боржника. У разі якщо розмір заборгованості зі сплати аліментів перевищує 3 місяці:

• відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників;
• майно боржника арештовується виконавцем, вилучається та реалізується.

Якщо боржник ухиляється від виконання рішення та має заборгованість, виконавець застосовує до нього санкції та обмеження встановлені законом. У разі відсутності відомостей про місце перебування боржника, за поданням виконавця судом виноситься ухвала про розшук боржника.

Яка відповідальність боржника за несплату аліментів?

Завдяки дії розроблених Мін’юстом законів #ЧужихДітейНеБуває, до неплатників аліментів  застосовуються ряд обмежувальних заходів.

Якщо розмір заборгованості по сплаті аліментів перевищує 4 місяці (та 3 місяці для батьків важкохворої дитини) встановлена можливість накладення обмежень на неплатників аліментів щодо:

• виїзду за межі України;
• керування транспортними засобами;
• користування зброєю;
• полювання.

Крім того, передбачені обмеження щодо перебування на державній службі. Також  боржник з аліментів  не може впливати на рішення про тимчасовий виїзд дитини за межі України.

Не менш дієвим є запровадження фінансових санкцій, передбачено штраф за несплату аліментів залежно від суми заборгованості:

• понад 1 рік – 20%;
• понад 2 роки – 30%;
• понад 3 роки – 50%

Також, в законах ми передбачили відповідальність для неплатників аліментів у вигляді суспільно корисних робіт, адміністративного арешту та позбавлення волі.

Від себе можу додати: пакет законів #ЧужихДітейНеБуває дійсно працює, про що свідчать результати за 2018 рік, коли боржники сплатили 4,6 млрд грн аліментів на користь 555 тис дітей та майже 50 тис документів було відкликано через відсутність претензій до боржника.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Упродовж січня 2019 року завдяки реалізації ініціативи #ЧужихДітейНеБуває фінансову підтримку від своїх батьків отримали 6 533 дітей із Кіровоградщини. Про це повідомив очільник обласного управління юстиції Вадим Гуцул.

«З початку року державні виконавці стягнули більше 14 млн грн із безвідповідальних батьків. Як це вдалося? Ми застосували найрізноманітніші заходи примусового впливу. Зокрема понад 93 тис грн отримав хлопчик Артем із Кіровоградщини після того, як у його батька арештували автівку й успішно реалізували її на аукціоні», – розповів посадовець.

За словами Вадима Гуцула, ще одним значним стимулом виплатити борги на користь власних дітей стало обмеження боржників у праві залишати територію України, керувати транспортними засобами, користуватися зброєю та полювати.

«Такі заборони отримали  більше 4 тисяч мешканців області. Окрім цього, було складено 1 814 адміністративних протоколів про вчинення боржниками адміністративних правопорушень. І наразі 414 неплатник отримав покарання у вигляді виконання суспільно корисних робіт, оплату за які спрямують на  погашення заборгованості перед дітьми», – додав Вадим Гуцул.

Не менш ефективними є штрафи, які були запроваджені у рамках другого пакету законодавчих ініціатив #ЧужихДітейНеБуває.

«Хоча санкції у розмірі від 20% до 50% від суми боргу були запроваджені лише в серпні минулого року, це суттєво вплинуло на свідомість боржників, адже тепер їм доводиться думати не тільки про те, де брати гроші на оплату самого боргу, а й де дістати кошти, щоб розрахуватися за штрафи. І на Кіровоградщині з боржників вже стягнули в інтересах дітей понад 100 тис грн», – резюмував очільник обласної юстиції.

Що потрібно зробити після народження дитини?

Батьки зобов’язані не пізніше 1 місяця від дня народження малюка зареєструвати його в органі ДРАЦС за місцем проживання одного з батьків або за місцем народження дитини.

Які документи потрібні для реєстрації народження?

Одночасно із заявою про державну реєстрацію народження дитини (усною або письмовою) подається:

• паспорт заявника, якщо заявниками є не батьки;
• документ, який підтверджує факт народження (медичний документ, виданий закладом охорони здоров'я);
• паспорти батьків або одного з них;
• документ, що підтверджує походження дитини від батька (свідоцтво про шлюб або спільна заява матері та батька дитини, або заява матері);
• за відсутності документа закладу охорони здоров’я або медичної консультативної комісії, підставою для реєстрації народження є рішення суду про встановлення факту народження.

Де працює послуга з прийому документів для реєстрації у пологових?

Мін’юст створив умови для максимального спрощення доступу громадян до адміністративних послуг. Найпопулярнішою послугою була і залишається видача свідоцтва про народження безпосередньо у пологових будинках. У 2018 році батьки понад 162 тисяч немовлят скористалися цією послугою.

Інформація про заклади охорони здоров’я, в яких можна отримати свідоцтво про народження дитини, розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції https://minjust.gov.ua.

Як зареєструвати місце проживання новонародженої дитини?

Батьки зобов’язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом 3 місяців з дня державної реєстрації її народження. Дитина віком до 10 років може бути зареєстрована за адресою лише одного з батьків. При цьому, згода власника або інших осіб, які проживають на цій житлової площі, не потрібна.

Де здійснюється реєстрація місця проживання?

Реєстрація місця проживання здійснюється органами місцевого самоврядування або у «Центрі надання адміністративних послуг».

За бажанням батьків документи можуть бути подані органам ДРАЦС під час проведення державної реєстрації народження дитини.

Реєстрація місця проживання новонародженої дитини також може здійснюватися на підставі направлених органами соціального захисту населення даних, що зазначив законний представник, з яким постійно проживає дитина, у заяві про призначення допомоги при народженні дитини.

У разі звернення осіб, місце проживання яких не зареєстровано, осіб, які вимушені були залишити місця проживання з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції і не мають можливості зареєструвати новонароджену дитину, рішення про призначення допомоги при народженні дитини приймає орган соціального захисту населення на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов, складеного за місцем фактичного проживання сім’ї.

Які документи потрібні?

• письмова заява встановленої форми;
• свідоцтво про народження дитини (оригінал і копія);
• паспорт того з батьків, за яким визначено місце реєстрації дитини (оригінал і копія);
• квитанція про сплату адміністративного збору.

Де отримати документи?

Якщо документи для реєстрації місця проживання новонародженої дитини подавалися до органу ДРАЦС або до органів соціального захисту населення, оформлена органом реєстрації довідка про реєстрацію місця проживання дитини повертається до відповідного органу ДРАЦС або за бажанням того з батьків (представників), хто подавав заяву, може бути видана у відповідному органі реєстрації, центрі надання адміністративних послуг, надіслана поштою, про що робиться відповідна відмітка в даних про новонароджену дитину.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Наразі 38 пар на Кіровоградщині подали заяви про реєстрацію шлюбу 14 лютого.

Про це повідомив керівник обласної юстиції Вадим Гуцул.

«Згідно офіційних даних, на День закоханих три пари планують урочисто заручитись, одна пара має намір зіграти ювілейне весілля, а ще 38 пар готові офіційно зареєструвати свої стосунки. Однак, це не остаточна цифра. Потрібно враховувати, що наречені можуть одружитися за пришвидшеною процедурою. Саме тому очікуємо інформації про те, скільки ж пар у результаті візьме участь у проекті «Шлюб за добу»», – прокоментував посадовець.

Варто відзначити, що 14 лютого на Кіровоградщині відділи державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому, Знам’янці, Світловодську та Олександрії працюватимуть рівно до півночі. У всіх інших районах – до 20:00.

Нагадаємо, у минулому році на День закоханих одружилися 59 пар, 12 із них побралися за пришвидшеною процедурою.

У Кропивницькому патрульні поліцейські затримали безвідповідального батька, який має багаторічну заборгованість зі сплати аліментів.

Про це повідомив керівник обласної юстиції Вадим Гуцул.

«Поліція прибула на виклик співмешканки боржника, яка стверджувала, що стала жертвою домашнього насильства. За її словами, чоловік у стані алкогольного сп’яніння виганяв її з дому і нецензурно лаявся. Під час перевірки особи поліцейські виявили, що затриманий перебуває в розшуку за несплату аліментів», – розповів Вадим Гуцул.

Згідно даних державної виконавчої служби, боржник не працює і не має у власності майна.

«Чоловік заборгував на користь своєї доньки Поліни вже понад 75 тис грн. Окрім цієї суми, він має сплатити ще й штраф за тривале ухилення від своїх батьківських обов’язків у розмірі майже 34 тис грн», – додав посадовець.

Наразі державні виконавці вживають заходів щодо притягнення боржника до адмінвідповідальності, яка передбачає виконання суспільно корисних робіт.

Нагадаємо, у 2018 році в розшук на Кіровоградщині було оголошено 604 безвідповідальних батьків. Що стосується примусових робіт, їх відпрацювали 44 неплатника. Завдяки цьому вдалося стягнути більше 94 тис грн боргів із аліментів.

Що таке податкова соціальна пільга (ПСП)?

Відповідно до ст. 169 Податкового кодексу України, це право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отриманого від одного роботодавця у вигляді заробітної плати.

Хто має право отримати ПСП?

Працівники, які отримують зарплату до 2690 грн, мають право на зменшення оподаткованого доходу на 960,50 грн. Право на збільшену податкову соціальну пільгу мають:

• батьки, які утримують двох і більше дітей віком до 18 років (розмір пільги складає 960,50 грн на кожну дитину);
• одинока мати (батько), вдова (вдівець) чи опікун, піклувальник, які мають дитину (дітей) до 18 років;
• особи, які утримують дитину-інваліда (дітей-інвалідів) віком до 18 років (для двох останніх категорій розмір пільги складає 1440,75 грн на кожну дитину).

Для зазначених категорій громадян граничний дохід для отримання пільги також збільшується пропорційно кількості дітей: на 2 дитини – 5380 грн, на 3 дитини – 8070 грн і т.д.

Як розраховується ПСП?

Загальна податкова соціальна пільга застосовується для будь-якого працівника в розмірі, що дорівнює 50 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи.

*З 1 січня 2019 року сума прожиткового мінімуму для працездатної особи становить 1921 грн.

1921 грн х 50% = 960,50 грн.

Крім того, ПСП застосовується до зарплати, якщо її розмір не перевищує суму, яка дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи, помноженого на 1,4.

1921 грн х 1,4 = 2690 грн.

Які документи потрібно надати роботодавцю, щоб отримати ПСП?

Працівник подає роботодавцю заяву за встановленою формою про застосування пільги.

Додатково до заяви на отримання збільшеної податкової соціальної пільги подають:

• одинока матір, батько, вдова, вдівець або опікун, піклувальник, які мають дитину (дітей) віком до 18 років:
• копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ із зазначенням відомостей про батька дитини в Книзі реєстрації актів цивільного стану;
• копію рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник);
• копію свідоцтва про шлюб та свідоцтва про смерть (якщо із заявою звертається вдова або вдівець);
• копію паспорта.
• Особи, які утримують дитину-інваліда віком до 18 років:
• копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує встановлення батьківства;
• копію рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник);
• пенсійне посвідчення дитини або довідку медико-соціальної експертизи для заявника, який утримує дитину-інваліда віком від 16 до 18 років;
• медичний висновок, виданий закладами МОЗ в установленому порядку.
• Особи, які мають двоє чи більше дітей віком до 18 років:
• копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує встановлення батьківства;
• копію рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник).

До кого ПСП не застосовується?

Податкова соціальна пільга не може бути застосована до:

• доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;
• заробітної плати, яку працівник отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад'юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;
• доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Чи можна втратити право на отримання ПСП?

Так, якщо працівник подав заяви про застосування пільги до кількох роботодавців, тоді він втрачає право на отримання пільги за всіма місцями отримання доходу.

Чи можна відновити право на ПСП?

Платник податку може відновити право на застосування податкової соціальної пільги, якщо він подасть заяву про відмову від такої пільги всім роботодавцям із зазначенням місяця, коли відбулося таке порушення. В свою чергу, роботодавець нараховує і утримує відповідну суму недоплати податку та штраф у розмірі 100 % від суми цієї недоплати.

Право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому сума такої недоплати та штраф повністю погашаються.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Мешканець Знам’янки, який самостійно виховує шістьох дітей, отримав частину боргу від колишньої дружини.

Про це повідомив керівник обласної юстиції Вадим Гуцул.

«Чоловік власноруч утримує чотирьох доньок і двох синів. Його колишня дружина після розлучення про дітей забула. Не цікавилась ні їх вихованням, ні їх матеріальним становищем. За кілька років не спромоглась допомогти родині фінансово, а тому накопичила борг, який наразі перевищив 164 тис грн», – розповів про ситуацію посадовець.

Державні виконавці, щоб притягнути боржницю до відповідальності, обмежили жінку в правах. Тепер безвідповідальна матір не зможе ні виїжджати за кордон, ні користуватися автівками.

«Заборони були винесені. Однак, жінка на них не зреагувала. Втім, державні виконавці на цьому не зупинилися. Вони з’ясували, що горе-матір володіє земельною ділянкою сільськогосподарського призначення. У результаті майно арештували й виставили на торги. Під час проведення аукціону знайшлись покупці, які й придбали його. Завдяки цьому свої законні аліменти в розмірі 43 тис грн отримали сестри Віка, Надя, Оля, Настя з братами Павлом і Андрієм. А загалом випадків, коли жінки мають борги перед своїми родинами, не так і багато. Зокрема на Кіровоградщині 22 596 боржників – це чоловіки. Натомість жінок значно менше: йдеться про 864 боржниці, які мають надавати фінансову підтримку дітям», – прокоментував Вадим Гуцул.

Нагадаємо: у минулому році на Кіровоградщині злісну боржницю зі сплати аліментів із Компаніївки притягнули до адміністративної відповідальності й призначили покарання у вигляді виконання суспільно корисних робіт на 120 годин. Відповідну постанову виніс суддя районного суду на підставі складеного державним виконавцем протоколу. Жінка ухилялася від утримання власного сина впродовж чотирьох років. За цей час сума боргу сягнула 11 860 гривень.

Щоб зберегти сімейні цінності, команда юстиції пропонує подружжям взяти участь у обряді ювілейного весілля.

Про це повідомив керівник обласної юстиції Вадим Гуцул, сьогодні, 23 січня, під час звітної прес-конференції.

«Послугу може замовити будь-хто: і безпосередньо сама пара, і їх родичі або друзі. Особисто зробив такий подарунок на річницю сімейного життя своїм батькам. Повірте, враження залишаються неймовірні. Таким чином, ми хочемо нагадати парам ті емоції, які вони відчували під час одруження, і зберегти їх почуття. А ті, хто ще тільки збирається брати шлюб, мають можливість публічно освідчитися в коханні під час урочистих обрядів заручин», – розповів посадовець.

Також Вадим Гуцул повідомив про кількість пар, які одружилися в минулому році на Кіровоградщині: «Чудово, коли закохані мають альтернативу. Ті, хто не поспішають, можуть одружитися після сплину 30 днів із моменту подання заяви. Натомість ті, хто чекати не звикли, можуть взяти участь у проекті «Шлюб за добу». Так, згідно офіційних даних, у минулому році офіційно зареєстрували свої стосунки 7 145 пар, 806 із них одружилися за пришвидшеною процедурою».

У 2018 році на Кіровоградщині оголосили в розшук 604 безвідповідальних батьків.

Про це повідомив керівник обласної юстиції Вадим Гуцул, сьогодні, 23 січня, під час звітної прес-конференції.

За його словами, до суду подаються подання про оголошення злісних неплатників у розшук у тих випадках, коли боржники тривалий час не надають фінансової підтримки своїм дітям, не мають офіційної зарплати, не володіють жодним майном і переховуються від державних виконавців.

«Труднощі під час стягнення боргів із аліментів виникають тоді, коли неплатники перебувають в місцях позбавлення волі або ж ведуть аморальний спосіб життя. Останніх, до речі, налічуємо на Кіровоградщині понад п’ять тисяч. Однак, і їх намагаємося притягнути до відповідальності. Йдеться про складання протоколів про вчинення боржниками адмінправопорушень. Так, завдяки цьому суспільно корисні роботи вже відпрацювали 44 особи. Серед них були й чоловіки, й жінки. Зароблені кошти в сумі 94 700 грн перерахували на користь їх дітей», – пояснив Вадим Гуцул.

Нагадаємо: Кіровоградщина стала лідером серед регіонів зі стягнення аліментів за всіма критеріями. Про це заявила заступниця Міністра юстиції з питань державної виконавчої служби Світлана Глущенко під час робочого візиту в Кропивницький наприкінці грудня.

Так, у 2018 році державні виконавці стягнули понад 126 млн грн аліментів, що вдвічі більше, ніж у 2017 році. Завдяки цьому кошти отримали 15 884 дітей з області. Частково це вдалося зробити завдяки новаціям пакетів законів #ЧужихДітейНеБуває. Зокрема з моменту їх прийняття 4 424 боржники втратили право перетинати кордон України з будь-якою метою.

Ще 4 462 не мають законних підстав керувати автівками, а 4 460 осіб втратили можливість полювати й користуватися зброєю. Крім того, нещодавно злісні боржники стали змушені ще й сплачувати штрафи за ухилення від своїх батьківських обов’язків. Так, буквально за кілька місяців неплатники спустошили свої гаманці на загальну суму в розмірі 700 тис грн. Ці кошти також були спрямовані на фінансове утримання їх дітей.

В Конституції України зазначено, що кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Стягнення боргів із заробітної плати на користь працівників є одним із ключових завдань Міністерства юстиції України.

Чи має роботодавець при звільненні виплатити всю суму одразу?

Законодавством встановлений обов’язок роботодавця провести повний розрахунок з працівником в день його звільнення. Якщо працівник в цей день не працював – кошти мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Що робити, якщо не дійшли згоди?

У разі наявності спору між роботодавцем та працівником про розмір сум, належних працівникові при звільненні, роботодавець повинен виплатити не оспорювану суму.   

Працівник може стягнути нараховану, але не виплачену заробітну плату в позасудовому та у судовому порядку.

Як вирішити спір у позасудовому порядку?

Якщо працівник  самостійно не врегулював розбіжності у переговорах з роботодавцем,  трудовий спір підлягає розгляду комісією по трудових спорах (у разі її створення). Строк звернення працівника із заявою до комісії  не обмежений. Комісія розглядає спір у 10-денний строк з дня подання заяви.

Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників роботодавця. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати  третя особа, в тому числі адвокат.

Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню у  3-денний строк.

Який  порядок виконання рішення комісії по трудових спорах?

У разі невиконання роботодавцем рішення комісії по трудових спорах працівникові цією ж комісією видається посвідчення, що має силу виконавчого листа. Однак, посвідчення не видається, якщо працівник чи роботодавець звернувся із заявою до суду.

На підставі посвідчення, пред’явленого не пізніше  3 місячного строку до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, виконавець виконує рішення комісії у примусовому порядку.

Як  звернутися до суду, якщо у позасудовому порядку владнати питання не вдалось?

Для стягнення заборгованості по заробітній  платі працівник може звернутися до суду в порядку:

• наказного провадження (вимога працівника про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати є безспірною);
• позовного провадження (наявний спір щодо розміру заборгованості з виплати заробітної плати та/або права на її отримання).

Термін звернення до суду з позовом про стягнення заробітної плати не обмежений.

Яка процедура в рамках наказного провадження?

Судовий наказ може бути видано у разі якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівнику суми заробітної плати.

Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за місцем розташування підприємства або за місцем реєстрації позивача.

Які документи необхідно подати і скільки це коштує?

Заява подається у письмовій формі та має містити докази:

• перебування заявника у трудових відносинах із боржником (наприклад: засвідчені копії наказу про прийняття на роботу, копія трудової книжки, копія трудового договору між роботодавцем і працівником, довідка з місця роботи тощо);
• підтвердження суми, яка стягується (будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо).

При зверненні до суду в порядку наказного провадження з вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої зарплати судовий збір не сплачується.

Як довго чекати рішення?

Суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження та у разі її задоволення видає судовий наказ.

У разі ненадходження до суду заяви від боржника про скасування судового наказу протягом п'яти днів після закінчення строку на її подання (п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу)  судовий наказ набирає законної сили.

Як виконується рішення про стягнення заробітної плати?

Після набрання судовим наказом законної сили стягувачу необхідно подати його до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця для здійснення примусового виконання.

Що зробив Мін’юст для вирішення питання невиплати заборгованої ЗП?

Активізував роботу системи виконання судових рішень. У 2018 році ми розпочали масштабну інформаційну кампанію по стягнення заборгованості з виплати заробітної плати.

В рамках кампанії було створено публічний електронний реєстр підприємств-боржників із виплати заробітної плати: https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors, де кожен охочий зможе перевірити чи сплачує конкретне підприємство зарплату своїм працівникам.  

Крім того, Мін'юст запустив в усіх регіонах штаби з контролю виконання рішень про стягнення заборгованості. У найбільш проблемних областях розпочали роботу окремі мобільні групи. У кожному регіоні створено #ДошкуГаньби злісних неплатників заробітної плати.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213-103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Що потрібно зробити у разі втрати паспорту за кордоном?

Перш за все необхідно знайти найближче відділення поліції та написати заяву про втрату паспорту.

Якщо ви не розумієте місцевої мови та не володієте англійською, зателефонуйте до українського посольства чи консульства, щоб вони пояснили поліції ситуацію.

У поліції вам мають видати документ, який підтверджуватиме, що ви дійсно звертались із такою заявою.

Далі, зробіть дві фотографії портретного типу

Наступний крок – це звернення до закордонної дипломатичної установи, тобто до українського посольства чи консульства.

Що робить посольство чи консульство?

У посольстві або консульстві видають посвідчення особи на повернення в Україну. Для цього заявнику необхідно подати наступні документи:

• заява;
• документ, виданий компетентними органами держави перебування, що підтверджує факт звернення особи з приводу втрати документа;
• інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу заявника, встановити його місце проживання в Україні та підтвердити належність до громадянства України;
• дві фотокартки;
• квитанція про сплату консульського збору.

Якщо разом із паспортом викрали всі гроші, що буде засвідчено документом з поліції, збір може не стягуватись.

Також хочу зазначити, що посвідчення особи на повернення в Україну може бути видано особам без громадянства, які мають право на постійне проживання в Україні, іноземцям та особам без громадянства, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, у разі втрати ними під час перебування за кордоном виданих в Україні документів, що посвідчують особу та дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Який строк виготовлення посвідчення?

Посвідчення особи на повернення в Україну видається протягом одного робочого дня з дня одержання закордонною дипломатичною установою України підтверджуваної інформації з бази даних про особу та її громадянство за місцем проживання в Україні. Отримавши цей документ, ви можете безперешкодно повернутись додому.

Однак, якщо особа, яка заявила про втрату документа, знайде його, вона зобов’язана протягом доби здати знайдений документ для знищення найближчому українському посольстві чи консульстві.

Насамкінець, хочу дати кілька порад тим, хто планує подорож за кордон:

• Занотуйте собі контакти українського посольства або консульства в країні перебування. Контакти всіх консульств можна знайти на офіційному сайті Міністерства закордонних справ України http://mfa.gov.ua/ua/about-mfa/abroad/embassies.
• Зробіть ксерокопію своїх документів і зберігайте їх окремо від оригіналів.
• Ніколи не залишайте свої документи під заставу та не передавайте їх третім особам.
• Вивчіть місцевою мовою декілька фраз, які допоможуть зрозуміти місцевим жителям, що ви потребуєте допомоги.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями вже в Україні?

Якщо у вас залишились питання, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213-103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Хто має право вступати в шлюб?

Українське законодавство майже не ставить обмежень для тих, хто бажає поєднати своє життя у шлюбі. Фактично кожна особа, яка досягла 18 років та на момент подачі документів офіційно не є одруженою, може створити сім’ю.

А у окремих випадках, якщо є відповідне рішення суду про надання права на шлюб, створити сім’ю можуть навіть шістнадцятирічні.

Хто проводить цю процедуру?

Одруження або, як правильніше казати з правової точки зору, державна реєстрація шлюбу здійснюється органами державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС).

Яка процедура подачі документів?

Для того, щоб провести державну реєстрацію шлюбу, потрібно звернутись до будь-якого органу ДРАЦС. При цьому немає жодного значення, де зареєстровані закохані, тобто документи можна подати до будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану в будь-якому населеному пункті.

Крім того, заяву про державну реєстрацію шлюбу можна подати в сучасних офісах європейського зразка  «Open Space», які надають послуги у сфері ДРАЦС. За ініціативи Мін’юсту такі офіси працюють по всій Україні. Безпосередньо в Кропивницькому центр діє в приміщенні Фортечного районного відділу ДРАЦС за адресою вул. Космонавта Попова, 26.

Які документи потрібні?

Заява за встановленою формою.

Якщо ви раніше не були одружені, то достатньо мати з собою лише паспорти. У разі, коли один або обидва закоханих є громадянами іншої країни, то, окрім паспортного документа іноземця, необхідно подати його переклад українською, засвідчений належним чином, та документи, які підтверджують легальність перебування в Україні.

Якщо заявники або один з них раніше перебували в шлюбі, необхідно також надати документи, які підтверджують припинення попереднього шлюбу або визнання його недійсним. Це може бути свідоцтво про розірвання шлюбу; рішення суду про розірвання шлюбу чи про визнання шлюбу недійсним, яке набрало законної сили; свідоцтво про смерть одного з подружжя; висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану про анулювання актового запису про шлюб тощо.

Іноземці так само мають надати документи, які підтверджують припинення шлюбу в країні проживання або громадянства. Відповідно до діючих міжнародних норм ці документи  мають бути належним чином засвідчені. Це може бути консульська легалізація або апостиль.

Які ще формальності мають бути дотриманими?

За загальним правилом після подачі заяви про реєстрацію шлюбу майбутньому подружжю надається місячний строк на те, щоб подумати над своїм бажанням стати єдиною сім’єю.

Єдиною можливістю уникнути нікому непотрібного очікування може бути рішення керівника ДРАЦС скоротити цей строк за умови наявності документів, які дають право на термінове одруження: вагітність, наявність спільних дітей або хвороба, яка становить загрозу для життя.

У випадку, якщо є відомості про наявність перешкод до реєстрації шлюбу, керівник органу ДРАЦС може відкласти реєстрацію шлюбу, але не більш як на три місяці. Рішення про таке відкладення може бути оскаржене в судовому порядку.

Чи обов’язково одружуватись у приміщенні ДРАЦСу?  

За загальним правилом шлюб реєструється у приміщенні органу ДРАЦС, проте, за заявою наречених реєстрація шлюбу може відбутися за місцем їхнього проживання, надання стаціонарної медичної допомоги або в іншому місці, якщо вони не можуть з поважних причин прибути до органу ДРАЦС.

Ми вирішили  відійти від старих радянських норм та спростити життя українців. Ще у 2016 році Мін’юст запустив пілотний проект «Шлюб за добу». Нині усі бажаючі можуть одружитися навіть у той самий день, коли були подані документи.

Крім того, перевагами   цього проекту є:

• реєстрація шлюбу в місці, обраному жінкою та чоловіком;
• відсутність необхідності звернення в ДРАЦС;
• залучення до організації реєстрації шлюбу  інших суб'єктів господарювання.

З моменту запуску в рамках пілотного проекту станом на кінець грудня 2018 року було проведено 52 445 реєстрацій шлюбів.

Як скористатися цією послугою?

Щоб зареєструвати шлюб за спрощеною процедурою в рамках проекту Мін’юсту «Шлюб за добу», необхідно звернутися до одного з організаторів. Їх ви можете знайти за такими адресами:

1. Кіровоградський обласний художній музей (вул. Велика Перспективна, 60, м. Кропивницький);
2. Кіровоградська обласна філармонія (вул. Кавалерійська, 8, м. Кропивницький);
3. Комунальний заклад «Палац урочистих подій» (пр. Соборний, 50, м. Олександрія).

Після цього закоханим залишиться зробити лише кілька простих кроків:

1. Обрати організатора;
2. Обрати бажану дату та час;
3. Пред’явити паспорти та за необхідності інші документи;
4. Підписати відповідний договір;
5. З’явитися у обраний час та місце і одружитись.

Де можна скористатися послугою «Шлюб за добу»?

Одружитися за добу можна за адресами, зазначеними на сайті Міністерства юстиції України.

Безпосередньо на Кіровоградщині зареєструвати стосунки за пришвидшеною процедурою можна в Кропивницькому та Олександрії. Адреси організаторів зазначені вище.

Щоб дізнатися детальнішу інформацію, можна звернутися до відділів державної реєстрації актів цивільного стану:

1.  Кропивницький міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану.

Адреса: пров. Декабристів, 10, м. Кропивницький.

Телефон: (0522) 22-48-26; (0522) 22-59-46.

2.  Олександрійський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану.

Адреса: вул. 6-го грудня, 138, м. Олександрія.

Телефон: (0235) 7-69-03.

 

Кохайтеся, а про документи подбає Мін’юст!

У Кіровоградській області впродовж минулого року офіційно зареєстрували свої стосунки 4 403 закоханих пари, з них 536 надали перевагу одруженню за пришвидшеною процедурою в рамках проекту «Шлюб за добу».

Про це повідомив керівник обласної юстиції Вадим Гуцул.

За словами посадовця, із кожним місяцем сервіс реєстрації стосунків за скороченим варіантом набирає серед наречених все більшої популярності.

«Безпосередньо на Кіровоградщині проект почав діяти ще наприкінці березня 2017 року. За цей час у ньому встигли взяти участь 806 пар. І, до речі, тільки шість із них розірвали свої стосунки. Ще раз відзначу, що одружитися в будь-який зручний момент можуть усі бажаючі. Для цього необхідно обрати організатора (у Кропивницькому організацією весільних церемоній займається обласний художній музей або обласна філармонія, а в Олександрії – місцевий палац урочистих подій), пред’явити паспорти та за необхідності інші документи, заключити договір і завітати на власне весілля», – розповів Вадим Гуцул.

Факт підвищення попиту на шлюби за скороченою процедурою підтверджує і науковий співробітник відділу науково-просвітницької роботи обласного художнього музею Леся Нестройна, яка особисто проводить церемонії для закоханих: «Популярність сервісу зростає, а це свідчить про те, що все більше людей хоче якомога скоріше отримати документи про реєстрацію стосунків і не витрачати час на даремне 30-денне очікування. Одружуються різні за віком пари. Трапляються і зовсім юні наречені, і люди похилого віку. Останніх, до речі, часто до подібного кроку підштовхують онуки».

Нагадаємо: наразі одружитися за пришвидшеною процедурою на Кіровоградщині можна лише в Кропивницькому та Олександрії. Щоб дізнатися детальнішу інформацію, слід звернутися до відділів державної реєстрації актів цивільного стану:

1. Кропивницький міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану.

Адреса: пров. Декабристів, 10, м. Кропивницький.

Телефон: (0522) 22-48-26; (0522) 22-59-46.

2.  Олександрійський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану.

Адреса: вул. 6-го грудня, 138, м. Олександрія.

Телефон: (0235) 7-69-03.

Завдяки другому пакету законів #ЧужихДітейНеБуває діти мають можливість безперешкодно виїхати за кордон для подорожей, лікування, спортивних змагань та навчання.

Як регулюється тимчасовий виїзд дитини за кордон при наявності боргу зі сплати аліментів?

Безперешкодно тимчасово поїхати з дитиною в іншу країну тому з батьків, який проживає з дитиною, можна, якщо інший з батьків має заборгованість з аліментів 4 місяці. А для дітей з інвалідністю та тяжко хворих дітей цей строк скорочено до 3 місяців.

Для цього потрібно звернутися до органів державної виконавчої служби Мін’юсту або приватного виконавця, щоб отримати довідку про наявність в іншого з батьків заборгованості зі сплати аліментів.

При перетині державного кордону України необхідно пред’явити довідку про наявність заборгованості у другого з батьків зі сплати аліментів. Якщо мова йде про борг для утримання тяжкохворої дитини, то необхідно подати також документ, що підтверджує хворобу дитини або її інвалідність.

Окремо хочу зазначити, що ці норми стосуються усіх поїздок, навіть тих, тривалість яких перевищує 1 місяць.

Чи можна тимчасово виїхати з дитиною без дозволу другого з батьків, коли немає боргу зі сплати аліментів?

Вивезти дитину за кордон для подорожі або навчання може лише матір чи батько, яка не перешкоджає другому з батьків бачитися з малюком і брати участь у вихованні свого сина чи доньки. За виконання цієї умови достатньо поінформувати рекомендованим листом другого з батьків про тимчасовий виїзд дитини, якщо його місце проживання відомо. У листі має бути зазначена мета поїздки, куди їде дитина, а також на який термін покидає територію України.

При перетині кордону України прикордоннику необхідно пред’явити рішення суду або органу опіки про визначення місця проживання дитини та документи, які підтверджують мету виїзду та строк перебування за кордоном.

Важливо вчасно повернутися до України з дитиною строком до 1 місяця з дати виїзду.

Як поїхати з дитиною за кордон тому з батьків, хто проживає окремо від дитини?

Для того, щоб скористатися правом поїздки з малюком за кордон той з батьків, який проживає окремо від дитини, повинен належно виконувати батьківські обов'язки і, що найголовніше, не мати заборгованості зі сплати аліментів.

Для цього потрібно звернутися з рекомендованим листом із повідомленням про вручення до того з батьків, з яким проживає дитина, за наданням нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за межі України.

У разі ненадання тим з батьків, який проживає з дитиною, у 10-денний строк з моменту повідомлення про вручення рекомендованого листа нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за кордон, потрібно звернутися до суду із заявою про надання дозволу на виїзд дитини за кордон БЕЗ згоди другого з батьків.

При перетині державного кордону України пред’явити нотаріально посвідчену згоду другого з батьків або рішення суду про дозвіл на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків.

Важливо вчасно повернутися до України з дитиною у строк, передбачений згодою або рішенням суду.

Яке покарання за порушення строку вивезення дитини?

Аби збалансувати права й обов’язки батьків, ми встановили реальну відповідальність для порушників.

За умисне порушення місячного строку встановлена адміністративна відповідальність - штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Окрім цього такі батько чи матір втратять на рік право виїзду за кордон з дитиною, крім випадку, коли є нотаріально посвідчена згода на виїзд дитини другого з батьків.

Ще раз хочу подякувати всім, хто підтримував нашу команду на цьому шляху!

Окремо звертаю вашу увагу на те, що ці новели стосуються лише тих дітей, які проживають у неповних сім’ях. Для всіх інших наявність нотаріально засвідченого дозволу є обов’язковою.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з данного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Вихованці піщанобрідської школи-інтернат провели для працівників юстиції Кіровоградщини майстер-клас з вишивання бісером карти «Я МАЮ ПРАВО!».

Захід відбувся за ініціативи команди обласного управління, які ініціювали приїзд дітей із інтернату в Кропивницький напередодні новорічних свят.

«Ми невипадково вирішили розпочати роботу над створенням символічної карти «Я МАЮ ПРАВО!» разом із підлітками, які навчаються в інтернаті. Під час крайнього візиту до них діти активно демонстрували нам свої таланти з шиття та в’язання. Нам настільки сподобались їх роботи, що ми вирішили запропонувати їм попрацювати над виготовленням картини з зображенням логотипу магістрального правопросвітницького проекту Мін’юсту. Окрім цього, в нас виникла ідея організувати разом із ними спільну благодійну акцію «Зігрій своїм теплом» для пенсіонерів, які перебувають на утриманні в місцевому психоневрологічному інтернаті з геріатричним відділенням», – прокоментував Вадим Гуцул.

Ініціативу зробити подарунки для людей похилого віку підтримали також представниками нотаріальної спільноти Кіровоградщини та підприємець Андрій Федорченко.

За словами Вадима Гуцула, команда юстиціх активно проводить не тільки правопросвітницьку, а ще й благодійну діяльність, адже всі знають, наскільки важливо відчувати підтримку один одного.

«Під час одного з візитів в піщанобрідську школу-інтернат виникла ідея запропонувати дітям підготувати для людей похилого віку, які з тих чи інших причин змушені доживати віку в медичному закладі, подарунки. Приємно, що вихованці інтернату з ентузіазмом сприйняли цю ініціативу й власноруч зв’язали для пенсіонерів шкарпетки, килимки та шалі», – додав посадовець.

Наприкінці зустрічі вихованці навчального закладу отримали солодощі й подарунки, а керівник юстиції привітав їх з прийдешнім Новим роком.

Кому надається допомога по безробіттю?

Громадянам у разі втрати заробітної плати (грошового забезпечення) або інших доходів внаслідок втрати роботи через незалежні від них обставини. На допомогу по безробіттю може претендувати застрахована (офіційно працевлаштована) особа.

Реєстрація безробітних проводиться центром зайнятості за особистою заявою особи і призначається з восьмого дня після реєстрації.

Перелік документів, потрібних для реєстрації, можна переглянути на офіційному сайті Державної служби зайнятості: https://www.dcz.gov.ua

Як визначається розмір допомоги по безробіттю?

Розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до середньої заробітної плати (доходу) і залежно від страхового стажу:

• до 2 років - 50 %;
• від 2 до 6 років - 55 %;
• від 6 до 10 років - 60 %;
• понад 10 років - 70 %.
• з 1 грудня мінімальний розмір допомоги по безробіттю становить 1630 грн.

Залежно від тривалості безробіття, визначена допомога по безробіттю становить:

• перші 90 календарних днів - 100 %;
• протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків;
• у подальшому - 70 відсотків.

Допомога по безробіттю не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Який порядок виплати допомоги по безробіттю?

Допомога по безробіттю виплачується не рідше ніж два рази на місяць, а за згодою безробітного - один раз на місяць. Період, за який здійснюється поточне нарахування допомоги по безробіттю, обмежується датою, що передує дню останнього відвідування безробітним центру зайнятості, де він зареєстрований. Остаточний розрахунок виплат допомоги по безробіттю здійснюється з урахуванням рішення про припинення виплат і включає нарахування за останній день відвідування центру зайнятості, що входить до визначеного періоду виплати.

Який строк надання допомоги по безробіттю?

Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.

А для молоді, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах чи звільнилася із строкової військової служби, - 180 календарних днів.

Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) -  не може перевищувати 720 календарних днів.

Чи можуть відмовити у допомозі по безробіттю? Чи можна оскаржити відмову?

Підставами для відмови у наданні статусу безробітного є:

1) відсутність на дату звернення до центру зайнятості необхідних документів;
2) встановлення факту зайнятості особи;
3) письмова відмова особи від пропозиції підходящої роботи;
4) неповернення особою коштів, отриманих за період попередньої реєстрації, що припинена на підставі, зокрема: встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, що мав місце протягом періоду реєстрації; встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг); припинення професійного навчання за направленням центру зайнятості без поважних причин.

У разі прийняття центром зайнятості рішення про відмову у наданні статусу безробітного, особа може оскаржити та повторно подати заяву про надання зазначеного статусу не раніше, ніж через сім календарних днів.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800)213-103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

На Кіровоградщині державні виконавці змусили «горе»-батьків сплатити майже 116 млн грн аліментів.

Про це повідомив під час прес-конференції керівник обласної юстиції Вадим Гуцул.

«Щодня державні виконавці працюють в тому напрямі, щоб забезпечити гідне дитинство дітям, про яких забули їх власні батьки. Для цього застосовують різноманітні заходи впливу. Йдеться і про обмеження боржників у правах, і про арешти майна чи банківських рахунків. Натомість ті злісні неплатники, які ведуть аморальний спосіб життя або принципово не хочуть офіційно працевлаштовуватись, притягуються до адміністративної відповідальності», – відзначив посадовець.

Варто відзначити, що з початку року в рамках ініціативи #ЧужихДітейНеБуває 4 480 боржників обмежили в можливості виїзду за межі України, а ще 4 516 осіб втратили право користуватися автівками.

«Маємо інформацію, що нещодавно одного кропивничанина позбавили водійського посвідчення за борги перед власною дитиною. Після зустрічі з патрульними поліцейськими чоловік сплатив близько 30 тис грн боргу, а все через те, щоб залишити за собою право керувати транспортом», – додав Вадим Гуцул.

Також одним із останніх нововведень у законодавстві стало введення штрафних санкцій для безвідповідальних батьків, які впродовж тривалого часу ухилялися від утримання власних дітей.

«Після арешту майна недобросовісний батько з Кропивницького знайшов майже 47 тис грн на сплату боргу з аліментів і штрафу, а це означає, що закон реально працює», – прокоментував керівник обласної юстиції наприкінці заходу.

Усі люди є рівними у своїх правах. А це означає, що жодна людина не може стати жертвою будь-яких обмежень.

Держава гарантує усім без винятку людям, і особам з інвалідністю в тому числі, всі соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи, закріплені у Конституції, законах чи міжнародних договорах, які ратифіковані Верховною Радою.

Коли роботодавець може звільнити працівника?

Роботодавець має право звільнити працівника лише у разі його невідповідності займаній посаді чи виконуваній роботі. Факт встановлення інвалідності не може бути підставою для звільнення.

Що передбачено законодавством?

Чинне законодавство гарантує громадянам з інвалідністю право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Які обов’язки мають працедавці?

Компанії, організації чи будь-які інші працедавці, які використовують найманих працівників, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця.

Так, законодавством встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік. Якщо в компанії чи на підприємстві працює від 8 до 25 осіб – у кількості одного робочого місця.

Що робити, якщо особа з інвалідністю не має змоги працювати на підприємстві?

Особам з інвалідністю, які не мають змоги працювати, Державна служба зайнятості сприяє у працевлаштуванні з умовою про виконання роботи вдома.

В окремих випадках на власника підприємства, установи чи організації покладається обов’язок організувати професійне навчання, перекваліфікацію і працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідно до медичних рекомендацій.

Особи з інвалідністю мають право на встановлення неповного робочого дня або неповного робочого тижня та на створення належних умов праці.

Що забороняється?

Перш за все, забороняється відмова від укладання трудового договору або просування по службі, звільнення за ініціативи адміністрації, переведення на іншу роботу без згоди працівника з мотивів інвалідності.

Винятком тут може бути лише наявність висновку Медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) про те, що стан здоров’я особи перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує її здоров’ю та безпеці інших осіб.

Також забороняється залучення осіб з інвалідністю до надурочних робіт і будь-яка дискримінація за ознакою інвалідності.

Яку відповідальність несе роботодавець у випадку незаконного звільнення особи з інвалідністю?

Щонайменше – накладення штрафу за порушення законодавства про працю. Також порушення трудових прав громадян, у тому числі через дискримінацію за ознакою інвалідності, може бути підставою для відкриття кримінального провадження.

Як захистити себе?

Захист прав свобод і законних інтересів осіб з інвалідністю відбувається в судовому порядку. Якщо судом буде встановлено факт незаконного звільнення з роботи, всі кошти, які особа недоотримала, будуть сплачені роботодавцем на користь працівника за той період часу коли він був незаконно звільнений, заробітна плата буде нарахована у повному обсязі та стягнена за вимушений прогул.

Громадянин також має право в судовому порядку оскаржувати висновок МСЕК про визнання чи не визнання його особою з інвалідністю.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213-103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

На Кіровоградщині державні виконавці змусили «горе»-батьків сплатити майже 116 млн грн аліментів.

Про це повідомив під час прес-конференції керівник обласної юстиції Вадим Гуцул.

«Щодня державні виконавці працюють в тому напрямі, щоб забезпечити гідне дитинство дітям, про яких забули їх власні батьки. Для цього застосовують різноманітні заходи впливу. Йдеться і про обмеження боржників у правах, і про арешти майна чи банківських рахунків. Натомість ті злісні неплатники, які ведуть аморальний спосіб життя або принципово не хочуть офіційно працевлаштовуватись, притягуються до адміністративної відповідальності», – відзначив посадовець.

Варто відзначити, що з початку року в рамках ініціативи #ЧужихДітейНеБуває 4 480 боржників обмежили в можливості виїзду за межі України, а ще 4 516 осіб втратили право користуватися автівками.

«Маємо інформацію, що нещодавно одного кропивничанина позбавили водійського посвідчення за борги перед власною дитиною. Після зустрічі з патрульними поліцейськими чоловік сплатив близько 30 тис грн боргу, а все через те, щоб залишити за собою право керувати транспортом», – додав Вадим Гуцул.

Також одним із останніх нововведень у законодавстві стало введення штрафних санкцій для безвідповідальних батьків, які впродовж тривалого часу ухилялися від утримання власних дітей.

«Після арешту майна недобросовісний батько з Кропивницького знайшов майже 47 тис грн на сплату боргу з аліментів і штрафу, а це означає, що закон реально працює», – прокоментував керівник обласної юстиції наприкінці заходу.

Перш за все, хочу порадити всім громадянам, які зазнають насильства, в жодному разі не мовчати. Агресор не одумається і не втихомириться. Чим довше ви мовчите про проблему, тим більше насильник переконується у своїй безкарності й тим більше у нього розв’язуються руки.

Історично склалося, що цю проблему в нас намагалися замовчувати, адже не хотіли «виносити сміття з хати». За даними Міністерства внутрішніх справ, упродовж 2017 року до поліції надійшло понад 110 тисяч заяв та повідомлень про домашнє насильство. І це при тому, що за статистикою усього лише 10-15% постраждалих від домашнього насильства звертаються за допомогою. Тому можна лише уявити, скільки реально жінок страждають від побоїв. Більше того, за експертними оцінками, щороку понад 600 жінок в Україні гинуть через такого роду знущання.

Що зробило Міністерство юстиції для посилення відповідальності агресора?

Ми не могли залишати цю проблему в тому стані, в якому вона перебувала роками. Тому разом з народними депутатами було розроблено й прийнято Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Він деталізує види насильства, визначаючи фізичне, сексуальне, психологічне та економічне. Окрім цього, було внесено зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, які запровадили кримінальну відповідальність за домашнє насильство в будь-яких його проявах.

Якого покарання слід очікувати тим, хто вчиняє домашнє насильство?

Стосовно кривдника може бути винесено терміновий заборонний припис, який зобов’язує залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи терміном до 10 днів.

Інші можливі механізми захисту від домашнього насильства – обмежувальний припис, взяття на профілактичний облік та проведення профілактичної роботи, а також направлення для проходження програми для кривдників. Ці заходи забороняють кривдникові мешкати з постраждалою особою в одному приміщенні та будь-яким чином взаємодіяти з нею на термін до 6 місяців.

Якщо дії правопорушника будуть кваліфіковані як адміністративне правопорушення, то йому на перший раз загрожує штраф від 170-340 грн, громадські роботи від 30 до 40 годин або ж адміністративний арешт на строк до 7 діб. У разі вчинення тих самих дій протягом року штраф може сягнути 680 грн, тривалість громадських робіт збільшення 60 годин, а адміністративний арешт становитиме вже 15 діб.

Також за домашнє насильство передбачена кримінальна відповідальність. У цьому випадку санкції значно суворіші, з тюремним ув’язненням. Зокрема, особі може бути присуджено громадські роботи на строк від 150 до 240 годин, арешт на строк до 6 місяців, обмеження волі на строк до 5 років або позбавлення волі на строк до 2 років. Але дані норми почнуть діяти з 11 січня 2019 року.

Куди звертатися громадянам, які постраждали від домашнього насильства?

Постраждалі від домашнього насильства можуть звернутися до:
• уповноважених підрозділів органів поліції,
• загальних та спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб,
• служби у справах дітей за місцем свого проживання,
• скористатися послугами адвокатів нашої системи безоплатної правової допомоги.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас виникнуть питання з цього приводу - телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 800 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах всієї України. Там ви зможете отримати консультацію і правовий захист.

У Кропивницькому для жінок і дівчат відбувся практикум протидії насильству.

«Основна проблема поширення домашнього насильства в українських родинах полягає в тому, що жертви свідомо обирають таку позицію і не мають бажання брати відповідальність за своє життя. У результаті постійних сімейних скандалів страждають і діти, які приймають таку модель поведінки як норму», – відзначив керівник обласної юстиції Вадим Гуцул.

Після цього посадовець пояснив присутнім останні зміни в законодавстві, які стосуються протидії домашньому насильству. За його словами, відтепер агресори нестимуть адміністративну або ж кримінальну відповідальність за насильницькі дії. Йдеться про виконання виправних робіт і обмеження волі.

Після пояснення юридичних аспектів боротьби з насиллям учасницям запропонували долучитися до майстер-класу й навчитися основним прийомам самозахисту.

«Жінки мають або навчитися себе оберігати від нападників, або не ходити темними вулицями. У стресовій ситуації головне – не розгубитися й чітко усвідомлювати свої дії. До речі, нейтралізувати кривдника можна навіть за допомогою звичайного мобільного телефону або помади. Загалом можна використовувати все, що знайдеться у жіночій сумочці», – відзначив тренер із айкідо Беглі Сариєв.

Зі свого боку психолог Наталя Потапенко пояснила, як «пережити» проблему й боротися з психологічними утисками.

«Звичайно, кожна ситуація є індивідуальною. Але в більшості випадків жінки, які стають жертвами, сприймають агресивну поведінку чоловіка як норму й вважають побої проявом любові. Щоб вийти з цієї ролі, жінка має переусвідомити свій життєвий сценарій, а це можливо тільки після проходження свідомої психологічної роботи над собою», – прокоментувала Наталя Потапенко.

Загалом захід був організований за ініціативи обласного управління юстиції та сприяння громадських активістів із Асоціації жінок України «Дія. Кропивницький» і Ветерано-волонтерського об’єднання «СМАЙЛ», а також засновника комунікативної платформи Samurai Martial Art Club Society Беглі Сариєва.

На початку липня ми домоглися прийняття другого пакету законів у рамках проекту Уряду та Мін’юсту #ЧужихДітейНеБуває. Новації цих законів покликані захистити економічні права найменших українців та убезпечити їх від можливого економічного насильства з боку дорослих.

Серед іншого ми прописали й норму, яка стосується підвищення мінімального розміру аліментів на одну дитину. Ця норма, як й інші положення пакету законів, почала діяти 28 серпня.

Який розмір аліментів запроваджується цим Законом?

Відповідно до прийнятих змін, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Однак, ця сума може бути присуджена лише в тому випадку, коли у батька чи матері, які проживають окремо, не вистачає коштів для того, щоб платити більші аліменти.

Натомість мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину прирівнюється до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З 28 серпня це стало:
1. 1559 грн для дитини до 6 років,
2. 1944 грн для дітей від 6 до 18 років.

З 1 грудня планується підняття відповідних сум до:
1. 1626 грн для дітей менше 6 років,
2. 2027 грн для дітей 6 років і старших.

Яким чином здійснюватиметься контроль за цільовим витрачанням аліментів?

Одне з важливих питань, які нам задавали як представники громадськості, так і депутати перед прийняттям другого пакету законів, стосувалося посилення контролю за використанням коштів. Адже багато хто побоювався, що сплачені аліменти можуть використовуватися не на потреби дитини.

Хочу наголосити, що орган опіки та піклування проводитиме регулярні інспекції батьків, з якими живуть діти і які, відповідно, отримують аліменти. Порядок та періодичність таких інспекцій визначатиметься Мінсоцполітики.

Окрім того, за заявою платника аліментів, який не має заборгованості зі сплати аліментів, інспекції можуть проводитися позапланово, але не більше за один раз на три місяці.

Також у законі ми передбачили санкції до того з батьків, котрий витрачає отримані кошти не на потреби дитини, зокрема, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Де можна отримати детальнішу консультацію по кожному конкретному випадку?

Для того, щоб отримати більш детальні консультації чи роз’яснення, слід звернутися до одного з наших центрів чи бюро безоплатної правової допомоги. Дізнатися, де розташовано найближчий з них можна на сайті http://legalaid.gov.ua/ua/ або за телефоном гарячої лінії: 0(800)213-103. Окрім цього, мешканці Кіровоградщини можуть звернутися за місцем проживання до відділів державної виконавчої служби, адреси яких можна знайти за посиланням http://www.krjust.gov.ua/cat/rayonni-viddily-dvs.html.

Мешканець Кіровоградщини позбувся вантажівки, власником якої був, за багатотисячний борг з аліментів.

Про це повідомив керівник обласної юстиції Вадим Гуцул.

«Як з’ясувалося, чоловік не надавав фінансової підтримки сину Артему та доньці Софії з 2014 року. За цей час у нього накопичився борг у розмірі 85 тисяч гривень. Паралельно, згідно другого пакету законів #ЧужихДітейНеБуває, безвідповідальному батьку нарахували близько 43 тисяч гривень штрафу. Незважаючи на це, совість у боржника так і не прокинулась. Щоб діти отримали свої законні кошти, державний виконавець вилучила в злісного неплатника дві вантажні автівки, одну з яких успішно реалізували на електронних торгах. Виручених коштів вистачило, щоб повністю погасити борг з аліментів і частково – штраф. Наразі до продажу на аукціоні готується ще й другий транспортний засіб. Завдяки цьому вдасться ліквідувати залишок суми фінансової санкції», – розповів посадовець.

Варто відзначити, що з початку року на Кіровоградщині стягнули понад 109 мільйонів гривень аліментів на користь 15 511 дітей.

На які наділи мають право захисники вітчизни?

Учасники бойових дій та особи, прирівняні до них, мають право на першочергове відведення у власність або користування земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва (для городництва у користування). У межах норм безплатної приватизації (передачі) земельні ділянки передаються у власність у таких розмірах:
1) для ведення садівництва — не більше 0,12 га;
2) для ведення особистого селянського господарства — не більше 2,0 га;
3) для будівництва і обслуговування жилого будинку в селах — не більше 0,25 га, в селищах — не більше 0,15 га, в містах — не більше 0,10 га;

Куди звертатися для отримання земельної ділянки?

Учасникам АТО необхідно звернутися з клопотанням до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки у власність або користування:
• сільської, селищної, міської ради (якщо питання стосуються земель комунальної власності відповідних територіальних громад);
• обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб;
• районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб (за межами населених пунктів земельні ділянки для городництва, ведення садівництва, ОСГ та будівництва індивідуального житлового будинку вони не передають);
• обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб;
• Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в області (якщо питання стосується земельних ділянок для ведення садівництва або особистого селянського господарства державної власності).

Кабінет Міністрів України приймає рішення щодо передачі (надання) земель державної власності, зокрема ріллі, багаторічних насаджень для несільськогосподарських потреб, лісів для нелісогосподарських потреб, а також земельних ділянок природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та особливо цінних земель.

Як виглядає клопотання?

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри (в межах норм). До клопотання додаються:
1) графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (наприклад, викопіювання з кадастрової карти);
2) копія паспорта та копія ідентифікаційного номера;
3) документ, що посвідчує участь в АТО (посвідчення, довідка).

Чиновникам забороняється вимагати додаткові матеріали та документи.

Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою або про мотивовану відмову має бути прийнято в місячний строк.

Що може бути підставою для відмови?

Лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою, техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у визначеному порядку.

Як проходить відведення земельної ділянки?

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки потрібно замовити в землевпорядній організації виготовлення такого проекту.

Виконавцем робіт може бути тільки особа з сертифікатом інженера-землевпорядника. Проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі укладеного із замовником договору. Термін виконання робіт – не може перевищувати 6 місяців.

Проект підлягає погодженню з територіальним органом Держгеокадастру. У випадку розташування земельної ділянки у межах населеного пункту, або якщо на ділянці планується розташування об'єкта будівництва, потрібно отримати погодження з управлінням з питань містобудування та архітектури місцевої державної адміністрації або місцевої ради.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки залежно від її призначення, цінності та місця розташування може підлягати також погодженню з: структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, відповідним структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Строк розгляду: протягом 10 робочих днів з дня одержання проекту ( двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом -- після отримання позитивного висновку такої експертизи).

Підстава для відмови – лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Як зареєструвати земельну ділянку в Державному земельному кадастрі?

Необхідно звернутися до територіального органу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки та надати наступні документи:
1) заяву про внесення відомостей до Державного земельного кадастру;
2) оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (погоджений проект землеустрою, за потреби, позитивний висновок експертизи);
3) документацію із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки, у формі електронного документа.

Строк розгляду такої заяви – 14 днів. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється безоплатно.

Як провести затвердження проекту землеустрою?

Рішенням про надання земельної ділянки за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюється затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Чи потрібно реєструвати право на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Мін’юсту?

Так, потрібно. Для цього слід звернутися до суб’єкта, уповноваженого на проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме до виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради або до місцевої державної адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг. Державну реєстрацію речових прав на землю здійснюють також юридичні особи, акредитовані Мінюстом, та нотаріуси.

Які документи потрібні:

1) заява встановленої форми, яку формує державний реєстратор;
2) документ, що посвідчує особу;
3) засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки у власність або надання у користування;
4) витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку (подається у разі, коли в документі, що подається для державної реєстрації, відсутні відомості про її кадастровий номер, а також у разі, коли в результаті доступу до Державного земельного кадастру державним реєстратором встановлено відсутність відомостей про відповідну земельну ділянку);
5) документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

Для детальнішої консультації звертайтеся до Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області за адресою м. Кропивницький, вул. Дворцова, 6/7.

Державні виконавці Кіровоградщини з початку року стягнули понад 100 млн грн аліментів із безвідповідальних батьків, що на 35 млн грн більше, ніж було стягнуто за весь 2017 рік.

Про це повідомив керівник обласної юстиції Вадим Гуцул.

«Упродовж року державні виконавці активно працюють у напрямі ліквідації заборгованості зі сплати аліментів. А це означає, що закон реально працює і допомагає захищати порушені економічні права дітей. На жаль, практика показала, що без застосовування примусових заходів горе-батьки не здатні самостійно згадати про своїх синів і доньок. Зате після обмежень в праві полювання, виїзду за кордон, користування автівками та зброєю злісні неплатники, які роками не надавали фінансової підтримки власним дітям, не тільки задумуються про свої батьківські обов’язки, а й знаходять багатотисячні суми для ліквідації боргів. Ось так, наприклад, один мешканець Кропивницького сплатив понад 56 тис грн аліментів на користь трьох синів і однієї доньки», – відзначив Вадим Гуцул.

Після вступу в силу другого пакету законів #ЧужихДітейНеБуває державні виконавці, окрім обмежень боржників у правах і накладення арешту на їх майно чи банківські рахунки, почали застосовувати стосовно боржників і фінансові санкції. Так, мешканці області вже сплатили на користь своїх дітей понад 250 тис грн штрафів.

Патрульні поліцейські позбавили водійських посвідчень двох кропивничан, які ухилялися від сплати аліментів.

Про це повідомив керівник обласної юстиції Вадим Гуцул.

«Перший чоловік заборгував майже 60 тис грн на користь сина Нікіти. Другий натомість відмовлявся надавати фінансову підтримку своєму повнолітньому сину Кирилу, який здобував вищу освіту. За час ухилення його борг сягнув близько 30 тис грн», – повідомив посадовець.

Згідно даних патрульної поліції Кропивницького, водіїв зупинили через порушення правил дорожнього руху. Один із них порушив правила обгону, інший користувався телефоном під час керування автомобілем. Під час встановлення даних водіїв інспектори з’ясували, що ті є злісними боржниками зі сплати аліментів. На підставі винесених державною виконавчою службою постанов про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортним засобом патрульні вилучили в чоловіків водійські права. Тепер вони не зможуть водити автівки терміном від трьох до шести місяців.

«Державні виконавці застосовують найрізноманітніші заходи примусового впливу стосовно злісних неплатників аліментів. Йдеться про арешти банківських рахунків і майна, а також обмеження, які стосуються полювання, користування зброєю, автомобілями та виїзду за кордон. І завдяки цьому з початку року боржники сплатили понад 100 млн грн боргів на утримання власних синів і доньок. Завдяки цьому кошти отримали 15 458 діток із Кіровоградщини», – відзначив Вадим Гуцул.

Що потрібно зробити після народження дитини?

Батьки зобов’язані не пізніше 1 місяця від дня пологів зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання одного з батьків або за місцем народження дитини.

Заявниками можуть бути як батьки дитини, так й інші особи. Присутність обох батьків є обов’язковою, якщо батьки мають різні прізвища.

Державна реєстрація проводиться з одночасним визначенням походження дитини та присвоєнням їй імені, прізвища та по батькові.

Як визначається походження дитини?

Походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини.

Походження дитини від батька визначається на підставі свідоцтва про шлюб, якщо на час народження дитини мати перебувала з ним у шлюбі.

Якщо батьки не перебувають у шлюбі, походження дитини від батька визначається за письмовою заявою матері та батька дитини про визнання батьківства або за рішенням суду.

При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків або відповідного рішення суду, запис про батька провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Які документи потрібні для реєстрації народження?

Одночасно із заявою про державну реєстрацію народження (усною або письмовою) для проведення державної реєстрації народження дитини подається:

• паспорт заявника, якщо заявниками є не батьки;
• документ, який підтверджує факт народження – медичний документ, виданий закладом охорони здоров'я;
• паспорти батьків або одного з них;
• документ, що підтверджує походження дитини від батька (свідоцтво про шлюб або спільна заява матері та батька дитини, або заява матері);
• за відсутності документа закладу охорони здоров’я або медичної консультативної комісії, підставою для реєстрації народження є рішення суду про встановлення факту народження.

Як визначитися з ім’ям, прізвищем та по батькові дитини?

При державній реєстрації народження дитині присвоюється прізвище, ім’я та по батькові, які індивідуалізують особу, виділяють її з-поміж інших.

Прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати й батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Батьки, які мають різні прізвища, можуть присвоїти дитині подвійне прізвище. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки або судом.

Ім’я дитини визначається за згодою батьків. Ім’я дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, визначається матір’ю дитини. Дитині може бути дано не більше двох імен, якщо інше не випливає зі звичаю національної меншини, до якої належать мати або батько. Спір між батьками щодо імені дитини може вирішуватися органом опіки або судом.

По батькові присвоюється за власним іменем батька. Якщо батько має подвійне ім’я, то по батькові дитині присвоюється за одним із них. На прохання батьків по батькові може також утворюватися згідно з національними традиціями або не присвоюватися взагалі.

Якщо батьківство дитини не визнано, по батькові визначається за іменем особи, яку мати дитини назвала її батьком.

Де працює послуга з прийому документів для реєстрації у пологових?

З метою створення сприятливих умов, спрямованих на спрощення доступу громадян до адміністративних послуг, в усіх регіонах України надається послуга щодо прийому документів для державної реєстрації народження та видачі відповідного свідоцтва безпосередньо в пологових будинках. Загалом у 477 медичних установах. За 2016-2017 роки цією послугою скористалися 238 166 громадян.

Інформація про пологові будинки, в яких можна отримати свідоцтво про народження дитини, розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції (https://minjust.gov.ua).

Чи є покарання для батьків, які несвоєчасно зареєстрували дитину?

Несвоєчасна без поважної причини державна реєстрація батьками народження дитини в державних органах державної реєстрації актів цивільного стану тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 51 грн).

Чи може колишнє подружжя самостійно розділити майно?

Звичайно, може. Для цього слід укласти відповідний договір, який треба нотаріально посвідчити. Більше того, практика свідчить: досягнення домовленості між дружиною і чоловіком щодо користування майном є найкращим варіантом, який економить час та зберігає нерви колишніх членів подружжя.

Що робити, якщо члени подружжя не знайшли спільної мови?

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, у такому разі спір може бути вирішений судом.

За загальним правилом, частки майна дружини та чоловіка у разі поділу є рівними. Однак, це правило не є аксіомою. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, які мають істотне значення.

Наприклад, якщо один з подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, ухилявся від участі в утриманні дітей, приховував заробітки й статки, знищив чи пошкодив спільне майно, суд може збільшити розмір частки на користь другого члена подружжя.

Чи впливає на поділ майна те, з ким житимуть діти?

Судова практика свідчить про те, що частка майна дружини або чоловіка може бути збільшена, якщо з ними проживають діти до досягнення повноліття й навіть дорослі, якщо вони є непрацездатними.

Однак, у цьому випадку розмір аліментів, які одержує той з батьків, з ким проживають діти, має бути визнаним недостатнім для забезпечення фізичного чи духовного розвитку дитини, або її лікування.

Також варто враховувати новації законодавства, внесені в рамках ініціативи #ЧужихДітейНеБуває, відповідно до яких діти мають право на майно, що є у спільній сумісній власності батьків і дітей.

Де можна отримати більш детальну інформацію?

Щоб отримати більше детальну інформацію, консультацію щодо вашого конкретного випадку чи пораду щодо оформлення необхідних документів звертайтеся до нашої системи безоплатної правової допомоги.

Дізнатись, де розташований найближчий до вас центр або бюро надання безоплатної правової допомоги, можна за телефоном контакт-центру системи БПД 0 (800) 213-103 цілодобово та безкоштовно в межах України.

Дійсно, Міністерство юстиції виступило з ініціативою щодо роботи у віддалених селах та містечках, де немає нотаріусів, Уповноважених осіб. Фактично, це наші співробітники, які б надавали українцям окремі найбільш затребувані нотаріальні послуги, такі як оформлення спадщини і дарування.

Розповім детальніше про цю ініціативу та розроблений Законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення передумов для захисту економічних та спадкових прав громадян в сільській місцевості» (№9140).

Чому ця ініціатива важлива?

Всі ми добре знаємо, як нині виглядає українське село.

Так, звичайно, є невеликі населені пункти, де живе чимало молоді, влітку чи не кожні вихідні весілля, на велосипедах по вулицях гасають діти, а у школі важко знайти вільне місце.

Та чи багато таких? На жаль, ні. У переважній більшості сіл основа населення – люди старшого віку.

З 11,7 мільйонів пенсіонерів близько 5 млн проживають саме у селах.

Це люди, які все життя тяжко працювали на землі. Це люди, які пережили війну й віддали всі свої сили на відновлення нашої країни.

Нині ж вони не можуть отримати найпростіших державних послуг: переоформити землю чи будинок на онуків, скласти заповіт, отримати необхідну довідку чи копію документів.

Чому, спитаєте ви? Тому, що в більшості сіл надати їм цю послугу немає кому. А здоров’я, щоб поїхати навіть до найближчого райцентру, в цих людей вже немає.

Який масштаб проблеми?

З 1160 посад державних нотаріусів, до яких здебільшого і звертаються сільські жителі, адже не мають коштів на недешеві послуги приватного нотаріуса, вільними є понад 300.

У 122 районах відсутні державні нотаріуси, а в 55 районах немає жодного нотаріуса взагалі. Фактично, доступу до нотаріальних послуг, які гарантовані державою, не мають жителі чверті України.

Ось кілька прикладів з життя.

У місті Маневичі на Волині державний нотаріус відсутній. Більшість жителів району мають статус постраждалих від чорнобильської катастрофи і відповідні пільги. Вони мають 200-300 кілометрів їхати, щоб знайти державного нотаріуса і оформити законні права.

Мешканці села Бережівка у Чернігівській області їздили до Ічні, де працював нотаріус. Однак він пішов з посади на початку року. Найближчий державний нотаріус у місті Борзна – за 100 кілометрів від села. Але прямого автобуса до цього міста немає. Тому жителям доводиться їздити близько 200 кілометрів до Чернігова.

У районному центрі Семенівка на Полтавщині відсутній будь-який нотаріус. Люди займають чергу, щоб мати можливість потрапити до нотаріуса з питанням оформлення спадщини і черга вже розтягнулася на 8 місяців.

Що треба змінювати?

Хоча Міністерство юстиції й відповідальне за роботу нотаріату, нотаріуси є незалежними самозайнятими особами.

Ми не можемо примусити того чи іншого нотаріуса йти працювати в державну нотаріальну контору. Тим більше ми не можемо примусити приватних нотаріусів їхати в села й надавати свої послуги там.

Однак і залишати ситуацію в нинішньому стані ми не маємо права. Адже не нормально, коли в країні, яка бачить себе частиною Європейського Союзу, громадяни не можуть отримати найпростіші сервіси, гарантовані державою.

Що ми пропонуємо?

Передбачити законом створення нової категорії працівників юстиції для здійснення обмежених нотаріальних дій, які працюватимуть у віддалених селах та забезпечать потребу громадян у послугах.

Фактично – це діючі працівники головних управлінь юстиції, консультанти державних нотаріальних контор, які пройдуть відповідне навчання і лише після того отримають повноваження для надання таких послуг:

• Оформлення права спадщини.
• Оформлення договорів довічного утримання, заповітів
• Видача свідоцтв про народження і смерть.
• Засвідчення вірності копій документів.
• Посвідчення довіреностей, видача дублікатів нотаріальних документів.

Що це дасть?

У тих селах та селищах, де немає жодного нотаріуса, наші спеціалісти можуть стати справжнім рятівним кругом для місцевого населення. Вони надаватимуть лише найпопулярніші соціальні послуги, якими користуються громадяни.

Це дасть можливість не їздити українцям по кількасот кілометрів, не чекати місяцями в чергах.

Якість їхньої роботи, як і якість роботи нотаріусів та реєстраторів, контролюватиме Мін’юст. До них будуть такі самі вимоги, як і до інших співробітників відповідної сфери.

Чому зараз маніпулюють інформацією?

Однак, є й ті, хто не бажає піти на зустріч українському селянину. Є ті, хто хоче мати зиск навіть з соціальних проектів. Є ті, хто боїться конкуренції. Саме тому й розповсюджуються всі ті міфи, які з’явилися навколо законопроекту №9140. Які я хочу прокоментувати окремо.

Законопроект не може відкривати можливості для рейдерських захоплень, оскільки рейдерство не відбувається при оформленні спадщини селян в сільській місцевості. А оформлення договорів купівлі-продажу та корпоративних прав НЕ ВКЛЮЧЕНО до їхнього функціоналу.

Він не руйнує основи децентралізації в Україні, адже надає селянам можливість оформити дарування у власному селі. І щойно там за ініціативи місцевої влади запрацюють сільські нотаріуси, чи приїдуть працювати приватні, діяльність наших уповноважених осіб одразу припиниться.

Немає чого боятися й щодо корупційних ризиків та зловживань. Рівень корупційних ризиків з боку державних службовців точно не буде більшим, ніж ризики зловживань з боку державних реєстраторів, державних або приватних нотаріусів. Повідомлення про правопорушення у сфері державної реєстрації та нотаріату до Мін`юсту надходять постійно, на що відомство реагує в рамках Закону.

Уповноважені особи працюватимуть у ВИЗНАЧЕНІЙ МІСЦЕВОСТІ, категорія – НЕ ВИЩЕ села або району.

Ми ні в якому разі не ставимо під сумнів безспірність вчинення нотаріальних дій та знижувати їх якість

Мін’юст здійснює державне регулювання нотаріальної діяльності, контроль за організацією нотаріату та нотаріальної діяльності Уповноважених осіб. Нотаріальні дії будуть вчиняти особи:

• Із вищою юридичною освітою.
• Необхідним досвідом роботи від 3 років.
• З відповідно обладнаним робочим місцем.

Впевнений, що наша спільна з народними депутатами ініціатива допоможе тисячам людей, які проживають у віддалених селах та населених пунктах країни, отримувати якісні державні послуги у сфері реєстрації прав спадщини та дарування.

У Кіровоградській області найближчим часом можуть з’явитися уповноважені особи Мін’юсту, які після проходження спеціального навчання будуть надавати мешканцям сіл і невеликих містечок нотаріальні послуги. Йдеться про оформлення спадщини, заповітів, посвідчення договорів дарування, довічного утримання, довіреностей та засвідчення вірності копій, документів і виписок з них.

Про можливі зміни в законодавстві, ініційовані Мін’юстом, повідомив керівник обласної юстиції Вадим Гуцул.

На Кіровоградщині мешканці 60 сіл у Вільшанському та Устинівському районах взагалі не мають вільного доступу до послуг у сфері нотаріату. Ще в п’яти районах – Добровеличківському, Долинському, Петрівському, Олександрівському та Благовіщенському – в державних нотаріальних конторах відсутні завідувачі та державні нотаріуси.

«Для мешканців сіл і віддалених населених пунктів отримати послуги нотаріуса не так легко, як це може здатися на перший погляд. Для реалізації свого права на спадкування, їм доводиться витрачати власні час і кошти, щоб дістатися в район до державного нотаріуса. При тому, чи варто говорити, що більшості селян послуг приватних нотаріусів взагалі не по кишені. Навіть під час спілкування з керівниками органів місцевої влади та місцевого самоврядування, у тому числі й сьогодні в телефонному режимі голова Гайворонської райдержадміністрації Олександр Костенко повідомив, що люди скаржаться на те, що жителі сіл роками, наприклад, не можуть оформити спадщину, тому що приватні нотаріуси просто відмовляються надавати їм ці послуги. Введення інституту уповноважених осіб Мін’юсту є реальним виходом із ситуації. Однак, приватні нотаріуси наразі дискредитують важливість змін через власні меркантильні міркування і відсутність бажання вийти з зони комфорту й розвивати український нотаріат, а не йти звичним протореним шляхом, який не приносить абсолютно ніякої користі простим українцям», – відзначив Вадим Гуцул.

Нагадаємо, наразі на розгляді у депутатів Верховної Ради знаходиться законопроект #9140 щодо створення передумов для захисту економічних та спадкових прав громадян в сільській місцевості. Уповноважені особи Мін’юсту будуть відібрані серед державних службовців органів юстиції, які вже працюють в системі відповідно до чинного законодавства і, так само як і інші, нестимуть відповідальність за свою роботу. Мін’юст, який регулює та контролює якість роботи нотаріусів, так само здійснюватиме ефективний контроль за якістю добору та подальшої роботи уповноважених осіб. Вимоги до кандидатів – вища юридична освіта та досвід роботи від 3-х років.

Від фрази «Чи готові ви бути разом і в горі, і в радості...» до «Встати, суд іде…» може пройти не так уже й багато часу. Романтичні почуття й обіцянки кохати до скону просто враз розчиняються у повітрі. А ось образи й взаємні претензії залишаються. При цьому розлучення інколи супроводжується не просто негативними емоціями, а й цілком реальними матеріальними втратами, що ще більше ускладнює ситуацію.

У Америці чи Європі шлюбним договором уже абсолютно нікого не здивуєш. Зате нам навіть важко уявити собі, як це можна однією рукою, наприклад, протягувати майбутній дружині коробочку з обручкою, про яку вона так давно мріяла, а іншою – договір про розподіл майна після розлучення…

Українці поки що важко йдуть на подібні кроки. Хоча є наречені, які заздалегідь думають про своє майбутнє і притримуються думки, що кохання – це добре, але водночас і хотілося б зберегти власне майно після можливого розриву стосунків.

У 2017 році в нашій країні одружилося понад дві тисячі молодят, які уклали між собою шлюбні контракти. Найбільше таких пар проживає у містах-мільйонниках – Києві, Одесі та Дніпрі. Натомість у провінції більше думають про почуття, ніж про власний добробут. Наприклад, на Кіровоградщині в минулому році нотаріуси посвідчили всього лише 14 шлюбних договорів, на Сумщині – 12, а на Луганщині – три.

Перед посвідченням договору нотаріус має обов’язково перевірити паспорти пари, яка виявила бажання укласти контракт; наявність поданої до органу державної реєстрації актів цивільного стану заяви про державну реєстрацію шлюбу або ж свідоцтво про шлюб; документи, що посвідчують право власності на майно.

У шлюбному договорі чоловік і дружина можуть врегулювати не тільки майнові відносини, а ще й особливості користування житлом і правом на утримання, що передбачено Сімейним кодексом України. Однак, разом із тим у контракті не можна визначити особисті стосунки між подружжям або ж парою та їхніми дітьми, а також поставити одного з партнерів у надзвичайно невигідне матеріальне становище.

Варто відзначити, що шлюбний контракт обов’язково укладається у письмовій формі й посвідчується нотаріально. Також за взаємною згодою пара в будь-який момент може змінити договір або ж взагалі припинити його дію. У судовому порядку вносити корективи в контракт один із подружжя має можливість тільки в тому випадку, якщо цього вимагають інтереси дітей, навіть якщо вони є повнолітніми, але непрацездатними.

Потрібно зважати на те, що деякі умови, зазначені в документі, залишаться у силі навіть після розлучення пари. Наприклад, йдеться про нюанси додаткового утримання дітей чи сплати аліментів.

До речі, на цьому варто зупинитися дещо детальніше: якщо в шлюбному договорі визначені умови, розмір і строки виплати коштів на дитину, то аліменти можуть стягуватися з безвідповідальних батька чи матері на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Також шлюбним договором можна встановити можливість припинення права на утримання одного з подружжя після розлучення у зв’язку з виплатою майнової або ж грошової компенсації.

Чи можна вважати меркантильністю укладання шлюбних договорів? Ні. Навпаки, це виважене рішення і юридично грамотний підхід до захисту своїх прав. До речі, потурбуватися про себе можуть не тільки наречені, а й ті пари, які вже знаходяться у статусі подружжя. І, погодьтеся: краще заздалегідь застрахувати себе від можливих проблем, ніж кусати лікті й звинувачувати себе в надмірній безпечності після того, коли любовна ейфорія раптово зникне.

Вадим Гуцул,
начальник Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області

Захист прав найменших українців є пріоритетом як Міністерства юстиції, так і всього Уряду. Умовами повноцінного виховання дитини є постійний контакт з батьками та контакт з іншими родичами.

Тому під час підготовки другого пакету законів #ЧужихДітейНеБуває ми пішли на безпрецедентний для нашої держави крок. Ми урівняли можливості для виховання й спілкування з дитиною як того з батьків, з ким вона проживає, так і того з батьків, хто мешкає окремо від дитини.

Зокрема, було гарантоване право того з батьків, хто живе окремо, бачитися з малюком.

Чи впливає на можливість спілкування з дитиною те, з ким вона проживає?

Мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками та проживання їх окремо від дитини жодним чином не впливає на обсяг їхніх прав. Так само, як і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Це саме той баланс, якого ми намагалися досягти в новаціях у рамках ініціативи Мін’юсту #ЧужихДітейНеБуває.

Чи є порушником той з батьків, хто обмежує можливість для спілкування з дитиною другого з батьків?

Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Чи є випадки, коли право на спілкування може бути обмежене?

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом та здійснюється всупереч інтересам дитини.

Куди звернутися, якщо вам не дають спілкуватися з дитиною?

Якщо все ж таки склалася така ситуація, коли один із батьків забороняє іншому бачитися з дитиною, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування.

За відповідною заявою орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Таке рішення є обов'язковим до виконання.

У свою чергу, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, й надалі чинить перешкоди та ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає періодичність чи систематичність побачень з дитиною, можливість спільного відпочинку, можливість дитини залишатися у другого з батьків на певний строк, місце та час їхнього спілкування.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Що буде у разі невиконання судового рішення?

У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним.

Особа, яка ухиляється від виконання рішення суду, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Куди звернутися за допомогою в підготовці відповідних звернень чи позовів?

Підготувати усі документи вам залюбки допоможуть у наших центрах та бюро безоплатної правової допомоги.

Дізнатись, де розташований найближчий Центр можна на сайті http://legalaid.gov.ua або за телефоном гарячої лінії 0 (800) 213-103.

На Кіровоградщині державні виконавці почали стягувати з недобросовісних батьків, які халатно ставляться до утримання власних дітей, штрафні санкції, передбачені другим пакетом законів #ЧужихДітейНеБуває.

Про це повідомив керівник обласної юстиції Вадим Гуцул під час прес-конференції.

«Усього лише за останній місяць команда юстиції стягнула понад 86 тис грн штрафів зі злісних неплатників. Зокрема державний виконавець Подільського відділу державної виконавчої служби Дмитро Хитровський стягнув майже 200 тис грн з безвідповідального батька на користь його доньки Каті. В цю суму входить понад 123 тис грн боргу з аліментів, більше 61 тис грн штрафу за халатне ставлення до утримання власної дитини та близько 12 тис грн виконавчого збору, який надійде до державного бюджету», – відзначив Вадим Гуцул.

За словами посадовця, усього з початку року державні виконавці ліквідували 88,5 млн грн боргів із аліментів, із них більше 14,6 млн грн стягнули за останній місяць.

Заступник Міністра юстиції Іванна Смачило дізналася, як проходить перебіг децентралізації у Кіровоградській області й надала правову допомогу місцевим жителям.

Зустрічі з громадянами та активістами відбулися під час її робочого візиту до Соколівської, Маловисківської та Добровеличківської об’єднаних територіальних громад.

«Мешканці віддалених населених пунктів мають чимало проблем із доступом до юридичних послуг. Наприклад, не кожний може собі дозволити звернутися до приватного нотаріуса, щоб реалізувати своє право на спадщину, або ж витратити час на поїздку в район до державного нотаріуса. Ми разом із командою Мін’юсту вирішуємо це питання і вже маємо певні напрацювання. Зокрема найближчим часом до роботи місцевих центрів із надання адміністративних послуг будуть залучені представники юстиції, які пройдуть спеціальне навчання і зможуть реалізувати права громадян на отримання спадщини, а також реєструвати народження та смерть», – відзначила Іванна Смачило.

Під час візиту на Кіровоградщину встигли обговорити не тільки шляхи покращення життя мешканців територіальних громад, а ще й провести правороз’яснювальну роботу зі школярами. Відтак учні маловисківської школи #3 більше дізналися про те, як боротися з булінгом.

«Важливо пам’ятати, що про проблему цькування потрібно відкрито говорити. Замовчування не допоможе вирішити ситуацію, а, навпаки, погіршить її. І ще один актуальний момент: психологічної підтримки потребують не тільки жертви булінгу, а й діти-агресори. Це потрібно розуміти й аналізувати кожний окремий випадок. Скептики можуть сказати, що цькування серед підлітків не вдасться ніколи викорінити повністю. Однак, основне завдання команди юстиції полягає саме в тому, щоб донести до дітей, що свої права потрібно захищати, до того ж в законний спосіб», – прокоментував Вадим Гуцул.

Окрім цього, під час поїздки Іванна Смачило разом із командою обласної юстиції особисто надала населенню правову допомогу. Зокрема громадяни отримали можливість віч-на-віч поспілкуватися з фахівцями й дізнатися відповіді на такі актуальні питання, як стягнення аліментів і особливості передачі землі в оренду.

Варто відзначити, що всі пропозиції громадян стосовно вдосконалення законодавства заступник Міністра прийняла до відома, щоб у результаті опрацювати разом із командою Мін’юсту.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22 березня 2017 року  №192-р, Кропивницький увійшов до переліку міст, що беруть участь у пілотному проекті «Шлюб за добу». Відтепер закохані жителі Кіровоградщини зможуть офіційно зареєструвати свої стосунки за бажанням у будь-який день.

Першочергово проект почав функціонувати в туристичних містах, а також містах, які межують з тимчасово окупованими територіями, з метою отримання в найкоротші терміни офіційного свідоцтва про одруження. Сьогодні цією можливістю можуть скористатися і жителі Кіровоградської області.

«Серед закоханих Кіровоградщини популярністю користується урочистий обряд заручин, завдяки якому у всіх бажаючих є можливість зробити романтичну пропозицію руки й серця своїм половинкам. Усі дівчата з самого дитинства мріють почути щире зізнання в коханні, а після цього стати найщасливішими нареченими в світі. Сьогодні здійснити всі бажання своєї обраниці ви можете у максимально короткі терміни, адже завдяки пілотному проекту «Шлюб за добу» можна швидко офіційно визнати свої стосунки, не витрачаючи при цьому час на тривалі бюрократичні процедури, притаманні радянському часу», – відзначив начальник Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Вадим Гуцул.

Наречені тепер мають змогу офіційно зареєструвати стосунки за добу в Кіровоградському обласному художньому музеї та Кіровоградській обласній філармонії. Вартість послуги буде залежати від суми, витраченої вищезазначеними суб’єктами господарювання на організацію святкової атмосфери. Окрім цього, закоханим доведеться сплатити за урочистий обряд державної реєстрації шлюбу. Незважаючи на витрати, наречені можуть бути впевненими в тому, що один із найромантичніших днів у їх житті пройде на найвищому рівні навіть у тому випадку, якщо у них виникне непереборне бажання зареєструвати шлюб спонтанно і в максимально короткі терміни.

Для зручності громадян та уникнення черг у відділах державної реєстрації актів цивільного стану  у 2015 році  Міністерством юстиції України запроваджено пілотний проект  Веб-портал «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану».

Завдяки даному електронному сервісу подати документи до будь-якого відділу державної реєстрації актів цивільного стану можна через мережу Інтернет, не виходячи із дому.

Скористатися нововведенням досить просто, адже для цього необхідні лише комп’ютер та доступ до мережі Інтернет. Вхід на Веб-портал «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану» за посиланням: http://dracs.minjust.gov.ua.

Зареєструвавшись на Веб-порталі, Користувач може:

- подати заяви щодо державної реєстрації  актів цивільного cтану, заяви про повторну видачу свідоцтв та витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, заяви про внесення змін, доповнень, про анулювання, про поновлення актового запису цивільного стану;

- здійснити попередній запис на відвідування відділу ДРАЦС із зазначенням зручних дати і часу;

- отримати консультацію працівників відділу ДРАЦС щодо надісланих через Веб-портал заяв або звернень;

- здійснити необхідну оплату державного мита чи платних послуг;

- відслідковувати стан заяв або звернення в Особистому кабінеті.

Учасниками даного проекту є всі районні, районні у місті та міські відділи державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області.

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Благовіщенського районного управління юстиції у Кіровоградській області роз’яснює, що з 20 листопада 2015 року Міністерством юстиції України запроваджено електронний сервіс з проставлення апостилю на офіційних документах, що видаються органами юстиції та судами, а також на документах, що оформляються нотаріусами України.

Що ж це таке „апостиль”? Апостиль - це спеціальна форма засвідчення документів, призначених для пред'явлення в іноземні посольства, консульства, різні державні структури чи освітні установи.

Офіційні документи, такі як свідоцтво про народження або шлюб, юридичні документи, нотаріальні доручення, атестати та дипломи досить часто необхідно надавати за кордоном. Однак перед цим документ в обов'язковому порядку повинен бути переведений і легалізований. Традиційним методом підтвердження офіційних документів, які використовуються в інших країнах, є легалізація, яка вимагає ряд послідовних дій. Цей процес включає завірення документа в офіційних державних органах країни, а також іноземним посольством або консульством держави, в яку документ буде пред'являтися.

Велика кількість держав у всьому світі уклали договір, який значно спростив процедуру визнання автентичності офіційних документів за кордоном. Ця угода - Гаазька конвенція від 5 жовтня 1961 року, вона скасовує вимоги обов'язкової легалізації офіційних документів за кордоном і проголошує введення Апостиля. Проставлення апостиля значно спрощує процес легалізації документів для країн-учасниць Конвенції. З тих пір, процедура проставлення апостиля використовується дуже часто по всьому світу.

Апостиль застосовується тільки в країнах, що є учасницями Конвенції. Україна - учасник Конвенції. Якщо країна - не учасник Конвенції, проставляння апостилю неможливо. У цьому випадку для завірення документів, потрібно звертатися в консульство цієї країни.

Апостиль необхідний у двох випадках: якщо іноземні документи необхідно надати в Україні та якщо українські документи потрібно представити за кордон.

Наприклад, такі документи як свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження, нотаріальна заява - Апостиль проставляється органами Міністерства юстиції України. Довідки про відсутність судимості, довідки про реєстрацію та інше апостилюються Міністерством закордонних справ. На документи про освіту апостиль проставляє Міністерство освіти України.

Проставлення апостилю здійснюється за заявою будь-якої особи, яка подає відповідний документ, за умови пред’явлення документа, що посвідчує особу.

До заяви про проставлення апостиля додається:
- оригінал документа, на якому необхідно проставити апостиль, або його копія, засвідчена в установленом порядку;
- документ про оплату послуги з проставлення апостиля або документ, що підтверджує право на звільнення від оплати, чи його засвідчена в установленому порядку копія. Наказом Міністерства юстиції від 18 грудня 2003 року №161/5 “Про розмір та порядок оплати послуг з проставлення апостиля”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.12.2015 за №1197/8518, встановлено плату за надання послуг з проставлення апостиля на офіційних документах, що видаються органами юстиції та судами, а також на документах, що оформляються нотаріусами України і призначених для використання на території інших держав:
- для громадян України, іноземців та осіб без громадянства – 3 неоподатковувані мінімуми доходів громадян (на даний час 51 грн.);
- для юридичних осіб – 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на даний час 85 грн.).

Вказана плата справляється до проставлення апостилю, шляхом перерахування до загального фонду державного бюджету.

Від унесення плати звільняються інваліди 1-ої і 2-ої груп, інваліди Великої Вітчизняної війни, громадяни, які належать до першої категорії потерпілих унаслідок Чорнобильської катастрофи, та діти-сироти у разі проставляння апостиля на документах, що стосуються безпосередньо цих громадян.

Проставлення апостиля, відмова в його проставленні здійснюються у строк до 2 робочих днів. У разі необхідності отримання зразка підпису, відбитка печатки та/або штампа, здійснення перевірки документів та/або виникнення сумніву щодо їх достовірності строк розгляду цих документів може бути продовжено до 20 робочих днів.

З метою ознайомлення школярів та студентів з професією державного (приватного) виконавця Міністерство юстиції України оголошує Всеукраїнський конкурс творчих робіт «Портрет виконавця очима сучасної молоді».

До участі запрошуємо:

- школярів (формат роботи: вірш, малюнок, ессе);

- студентів (формат роботи: вірш, брошура, буклет, презентація, відеоролик).

Проведення Конкурсу відбудеться за таким графіком:

01.10.2018 - початок конкурсу на обласному рівні.

01.11.2018 - визначення переможця на рівні областей

01.12.2018 - визначення переможця Міністерством юстиції серед переможців конкурсу обласного етапу конкурсу обласного етапу

17.12.2018 - урочисте нагородження переможців конкурсу першими особами Міністерства юстиції України з нагоди святкування Дня державної виконавчої служби.

Автори найкращих робіт будуть опубліковані в журналі «Бюлетень. Міністерства юстиції України», на офіційному сайті Міністерства юстиції України та сайтах Головних територіальних управлінь юстиції, а також нагороджені дипломами за кращі творчі роботи на урочистій церемонії в Міністерстві юстиції України.

Чи має роботодавець при звільненні виплатити всю суму одразу?

При звільненні працівника виплата всіх сум проводиться в день звільнення. Якщо працівник в цей день не працював – кошти мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

Що робити, якщо не дійшли згоди?

Працівник може стягнути нараховану, але не виплачену заробітну плату:

• в позасудовому порядку;
• в судовому порядку.

Як вирішити спір у позасудовому порядку?

Звернутися із заявою до комісії по трудових спорах (у разі її створення) без обмежень будь-яким строком.

Трудовий спір підлягає розгляду, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом.

Комісія зобов’язана розглянути спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати представник профспілкового органу або за вибором працівника інша особа, в тому числі адвокат.

Чи можна оскаржити рішення комісії?

У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах можна оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах.

Чи довго чекати виконання рішення комісії?

Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню у триденний строк після закінченні 10 днів, передбачених на його оскарження.

У разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення комісії по трудових спорах у встановлений строк працівникові комісією по трудових спорах підприємства, установи, організації видається посвідчення, що має силу виконавчого листа.

На підставі посвідчення, пред'явленого не пізніше тримісячного строку до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, державний виконавець чи приватний виконавець виконує рішення комісії по трудових спорах у примусовому порядку.

Що необхідно знати, щоб звернутися до суду?

Для стягнення заборгованості працівник може звернутися до суду в порядку:

• наказного провадження (вимога працівника про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати є безспірною);
• позовного провадження (наявний спір щодо розміру заборгованості з виплати заробітної плати та/або права на її отримання).

Яка процедура в рамках наказного провадження?

Судовий наказ може бути видано у разі якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівнику суми заробітної плати.

Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за місцем розташування підприємства або за місцем реєстрації позивача.

Працівник має право звернутися до суду без обмеження строку.

Які документи необхідно подати і скільки це коштує?

Заява подається у письмовій формі та має містити докази:

перебування заявника у трудових відносинах із боржником (наприклад: засвідчені копії наказу про прийняття на роботу, копія трудової книжки, копія трудового договору між роботодавцем і працівником, довідка з місця роботи тощо);

підтвердження суми, яка стягується (будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо).

При зверненні до суду в порядку наказного провадження з вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої зарплати судовий збір не сплачується.

Як довго чекати рішення?

У разі прийняття судом ухвали про відкриття провадження, суд у триденний строк видає судовий наказ по суті заявлених вимог.

Судовий наказ набирає законної сили протягом 3 днів після закінчення десятиденного строку, які виділяються позивачу на подання заяви про відміну ухвали.

На підставі судового наказу стягувач повинен звернутися до державної виконавчої служби з метою його примусового виконання.

Яка процедура звернення у рамках позовного провадження?

У разі наявності спору щодо розміру заборгованості працівник може звернутися з позовною заявою до суду за місцем розташування підприємства чи місцем проживання/перебування позивача без обмеження строків.

Позивачі звільняються від сплати судового збору.

Чи передбачене відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні?

Суд стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку. Якщо розрахунок не проведений до розгляду справи – по день постановлення рішення.

Відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

У разі спору про розмір виплат вимоги про відповідальність за затримку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача.

При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Як довго чекати рішення щодо стягнення заробітної плати?

Судове рішення про виплату заробітної плати підлягає негайному виконанню, якщо сума заборгованості не перевищує 1 місяць.

Суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне виконання судового рішення в разі стягнення всієї суми заборгованості із заробітної плати.

Куди звернутися, щоб отримати детальну консультацію?

За детальнішою консультацією звертайтеся до Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області за адресою вулиця Дворцова 6/7, м. Кропивницький.

Термін «аліменти» майже стовідсотково означає для кожного виплати на дітей одного з батьків, який не живе в родині після розлучення. Однак мало хто знає – батьки мають законне право на утримання їх за потреби власними дітьми в старості.

За інформацією начальника головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Вадима Гуцула, на сьогоднішній день на виконанні в державної виконавчої служби у Кіровоградській області є 14 проваджень, які були винесені на користь батьків з утримання їх дітьми, протягом останніх трьох років.

– Одне з проваджень – досить цікаве, – розповідає Гуцул, – воно має характер одноразової виплати аліментів на користь батьків. Там іде мова про те, що жінка, яка захворіла й понесла витрати на лікування, отримала від одного із синів 25 тисяч гривень на лікування, а інший син допомагати матері у лікуванні відмовився. У зв’язку з цим мати вчинила принципово і звернулася до суду для стягнення з нього цієї суми.

В результаті з другого сина стягнули 17 тисяч 698 гривень.

Інші виконавчі провадження є у Знам’янському, Долинському, Голованівському, Новоукраїнському, Олександрійському, Світловодському відділах виконавчих служб. Є приклади виплат по 100, 50 чи 80 гривень на місяць, а є випадки, де стягується чверть чи восьма частина від доходів дітей. Два провадження закрили у зв’язку зі смертю стягувача.

– Досить цікавий випадок у Знам’янському районі, – продовжує керівник юстиції, – де два сини сплачують по 100 гривень щомісяця на користь свого батька. Тобто, стягнення навіть не до однієї дитини, а до двох.

Це – право батьків, яке передбачене законом, в тому числі Сімейним кодексом, щодо утримання дітьми своїх батьків в разі такої необхідності.

– Зазвичай, діти, які нормально і правильно виховані в дусі моралі, самі утримують своїх батьків і без нагадування з боку держави, – наголошує Гуцул, – але бувають випадки, коли діти забувають про цей обов’язок. Так само, як і деякі батьки забувають про своїх дітей та не сплачують аліментів. Тому батьки поновлюють свої права через суд. Трапляються різні види виплат – від 50 гривень до чверті доходу щомісяця. У всіх цих випадках провадження знаходяться в нас на виконанні. Кошти стягуються із бухгалтерій, утримуються з зарплат чи навіть пенсій боржників – є й такі діти, які вже самі на пенсії та сплачують аліменти батькам. Тому наголошуємо на тому, що права є не лише в дітей, а й у батьків.

Ця законодавча норма існує ще з радянських часів. Раніше, зазначають в управлінні юстиції, просто не проводилася робота з правової освіти та культури населення. Люди знали тільки про свої обов’язки, а про права, зазвичай, – ні. Тому сьогодні юстиція в рамках проекту «Я маю право» інформує населення.

На сьогодні статистика з утримання батьків дітьми не ведеться, бо вона не є масовою по Україні.

Заступник начальника управління державної виконавчої служби – начальник відділу організації та контролю за виконанням рішень ГУ юстиції в області Юлія Секмедін працює в державній виконавчій системі з 1999 року. Пам’ятає цікавий випадок щодо провадження, за яким стягнення проводилось на користь батька з двох синів:

– Стягнення проводилось з 1999 року – я пам’ятаю, тому що воно тривало, поки стягувач не помер в 2014 році. Ми стягували аліменти з його синів 15 років. Коли діти були маленькі сім’я розпалася і він, працюючи на заводі, платив їм аліменти. І коли досяг того віку та права – звернувся за аліментами в зворотному напрямку. Вийшла сплата аліментів двома поколіннями одне одному.

У зв’язку з другим пакетом змін до законодавства, який уже діє, передбачається норма, що батьки, які не сплачують аліменти, втрачають право на своє утримання від дітей у разі потреби в майбутньому. До цього такої норми не існувало, тепер же її прописали.

– Ми не звикли ментально до того, що батьки примусово стягують кошти на своє утримання з дітей, – підсумовує Вадим Гуцул. – Люди не вважають це морально правильним. Їм соромно за те, що вони не виховали своїх дітей належним чином. Але обирати – користуватися правом аліментів чи ні – справа кожного, тому це явище не є масовим. Для Європи це є більш поширеним. Там за законодавством, якщо людина похилого віку знаходиться в будинку для утримання таких людей, їхні діти в обов’язковому порядку сплачують певні внески на утримання батьків. В різних країнах по-різному, але в основному там про свої права знають вже давно.

За даними Юлії Секмедін, управління юстиції зверталося до будинків пристарілих з метою інформування людей щодо їхнього права на утримання дітьми. Однак не всі заклади зацікавлені в додаткових діях інтересах своїх підопічних.

– У нас є приватний будинок такого типу – благодійна організація «Оберіг», – зазначає Секмедін. – Їм не цікаво, щоб їхні підопічні отримували аліменти. Є ще психоневрологічний інтернат. У закладах – утримання за рахунок пенсій стариків, 75 відсотків утримують, 25 – залишають. Це дуже маленькі кошти. Ми розуміємо, що є байдужість закладу до отримання коштів. Ми будемо звертатися з тим, щоб нам надали можливість провести там правороз’яснювальну роботу. Дитячі будинки та школи-інтернати піклуються про своїх дітей і як опікуни подають позови до суду щодо стягнення аліментів на користь дітей. Тут така ж аналогія – заклад мав би піклуватися про таких людей і звертатися як опікуни до суду, виступати в інтересах своїх підопічних.

Інститут позбавлення батьківських прав залишається виключним, крайнім заходом впливу на батьків, які недобросовісно виконують свої обов’язки щодо виховання та утримання своїх дітей.

Що може стати причиною позбавлення батьківських прав?

Сімейний кодекс містить виключний перелік підстав позбавлення батьківських прав, якщо батьки:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я і протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Що потрібно для позбавлення батьківських прав?

Для позбавлення батьківських прав необхідно:

• встановити, що особа свідомо порушує батьківські обов’язки, злісно не виконує вимоги та рекомендації органів опіки і піклування, служб у справах неповнолітніх, навмисно ухиляється від лікування;
• звернутись до органу опіки та піклування з тим, щоб отримати висновок щодо умов життя і виховання дитини, поведінку батьків, їх взаємини з дітьми та відношення до виконання своїх батьківських обов'язків;
• звернутись до суду з заявою про позбавлення батьківських прав.

Хто може звернутися до суду?

Суд розглядає справи про позбавлення батьківських прав розглядаються за заявою:

1. одного із батьків, опікуна, піклувальника, особи в сім’ї якої проживає дитина;
2. закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, в якому вона перебуває;
3. органу опіки та піклування;
4. прокурора;
5. самої дитини, яка досягла чотирнадцяти років.

Справи про позбавлення батьківських прав розглядає суд за місцем реєстрації того з батьків, якого хочуть позбавити прав.

При розгляді судом таких питань є обов’язковою участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо обставин справи.

Які права втрачають батьки, позбавлені батьківських прав?

1) особисті немайнові права щодо дитини (наприклад, право вирішувати питання виховання дитини та навіть вільно спілкуватися з нею, право давати дозвіл на зміну дитиною свого і’мя прізвища чи імені, право визначати місце проживання дитини та дозволяти чи забороняти її виїзд закордон тощо);
2) перестають бути законним представником дитини (не можуть представляти без окремої довіреності її інтереси в судах чи інших органах);
3) втрачають права на будь-які пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;
4) не можуть бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником (тобто не зможуть усиновити іншу дитину);
5) не можуть одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вони могли б мати у разі своєї непрацездатності; 
6) втрачають інші права, засновані на спорідненості з дитиною (наприклад, їх дитина може бути усиновлена без їх згоди, як батьків);
7) втрачають право на спадкування після дитини (крім випадків, коли це передбачене заповітом дитини).

Слід зауважити, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку утримувати дитину. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Якими будуть наслідки позбавлення батьківських прав?

Позбавлення батьківських прав одного з батьків. Дитина залишається жити з другим з батьків. Суд може прийняти рішення про виселення того з батьків, хто позбавлений батьківських прав, з житла, в якому він проживає з дитиною, якщо у нього є інше житло, або примусово поділити житло чи зобов'язати здійснити його примусовий обмін.

Позбавлення батьківських прав обох батьків. Дитина передається під опіку органам опіки та піклування. Ці органи вирішують, яким особам або установам слід передати дитину на виховання. Вони призначають опікуна (піклувальника) (наприклад, дитина може бути передана на виховання бабусі та дідусю, повнолітнім брату та сестри, іншим родичам дитини, мачусі, вітчиму, які виявили таке бажання та звернулися з відповідною заявою) або, враховуючи вік та стан її здоров'я, обирають інші форми влаштування дітей, зокрема: усиновлення, передача дитини до прийомної сім’ї, до дитячого будинку сімейного типу, патронатному вихователю, інших спеціальних закладів для дітей, позбавлених батьківського піклування.

Хто має право на приватизацію?

Громадяни України, які постійно проживають в квартирах (будинках) або перебували на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

Право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитку з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які на законних підставах проживають у них.

Кожен громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

Які об'єкти не підлягають приватизації?

1. квартири-музеї;
2. квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв;
3. квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, які перебувають в аварійному стані; квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного відселення.

Як можна приватизувати житло?

Варіант 1. Безоплатна передача громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю.

Варіант 2. Продаж надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, які мешкають в них або перебувають в черзі на поліпшення житлових умов.

Куди звернутися для приватизації?

Приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває державний житловий фонд.

Які потрібно зібрати документи?

1. оформлена заява на приватизацію;
2. копія документа, що посвідчує особу;
3. технічний паспорт на квартиру (будинок), жиле приміщення у гуртожитку;
4. довідка про склад сім'ї та займані приміщення;
5. копія ордера про надання житлової площі (копія договору найму у гуртожитку);
6. документ, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду (довідка з попередніх місць проживання (після 1992 року) щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду);
7. копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації;
8. заява – згода тимчасово відсутніх членів сім'ї наймача на приватизацію.

Кому може бути відмовлено у приватизації?

Громадянам, які:

• проживають у гуртожитках менше ніж 5 років, без правових підстав;
• проживають у гуртожитках, призначених для тимчасового проживання, у зв'язку з навчанням, перенавчанням чи підвищенням кваліфікації у навчальних закладах та у зв'язку з роботою (службою) за контрактом;
• мешкають у спеціальних гуртожитках, призначених для тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі і потребують поліпшення житлових умов або жила площа яких тимчасово заселена, або яким немає можливості повернути колишнє жиле приміщення;
• потребують медичної допомоги у зв'язку із захворюванням на туберкульоз;
• проживають у гуртожитках, що мають статус соціальних на день набрання Законом України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків".

Чи можна оскаржити відмову?

Спори щодо приватизації квартири (будинку), житлового приміщення в гуртожитку вирішуються в порядку цивільного судочинства.

Чи можна продати або подарувати приватизоване житло?

Власник приватизованого житла має право розпорядитися майном на свій розсуд. Він може продати, подарувати, заповісти, здати в оренду, обміняти, закласти, укласти будь-які інші угоди, які не заборонені законом.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

Мешканці Кропивницького можуть звертатись до відділу приватизації та обліку комунального майна управління комунальної власності Міської ради міста Кропивницького, а жителі області – до відповідних органів місцевого самоврядування.

Наскільки проблема домашнього насильства актуальна для України?

Історично склалося, що цю проблему в нас намагалися замовчувати, адже не хотіли «виносити сміття з хати». Це підтверджувала й народна мудрість, яка казала «б’є – значить любить». Через це багатьом поколінням, передусім жінок і дітей, доводилося регулярно терпіти побої й знущання тиранів, будучи фактично жертвами фізичного насильства.

За даними Міністерства внутрішніх справ, упродовж 2017 року до поліції надійшло понад 110 тисяч заяв та повідомлень про домашнє насильство. І це при тому, що за статистикою усього лише 10-15% постраждалих від домашнього насильства звертаються за допомогою. Тому можна лише уявити, скільки реально жінок страждають від побоїв. Більше того, за експертними оцінками, щороку понад 600 жінок в Україні гинуть через такого роду знущання.

Що зробило Міністерство юстиції для посилення відповідальності агресора?

Ми не могли залишати цю проблему в тому стані, в якому вона перебувала роками. Тому було розроблено й прийнято Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Він деталізує види насильства, визначаючи фізичне, сексуальне, психологічне та економічне. Окрім цього, було внесено зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, які запровадили кримінальну відповідальність за домашнє насильство в будь-яких його проявах.

Якого покарання слід очікувати тим, хто вчиняє домашнє насильство?

Якщо дії правопорушника будуть кваліфіковані як адміністративне правопорушення, то йому на перший раз загрожує штраф від 170-340 грн, громадські роботи від 30 до 40 годин або ж адміністративний арешт на строк до 7 діб. У разі вчинення тих самих дій протягом року штраф може сягнути і 680 грн, тривалість громадських робіт збільшення 60 годин, а адміністративний арешт становитиме вже 15 діб.

Також за домашнє насильство передбачена кримінальна відповідальність. У цьому випадку санкції значно суворіші, з тюремним ув’язненням. Зокрема, особі може бути присуджено громадські роботи на строк від 150 до 240 годин, арешт на строк до 6 місяців, обмеження волі на строк до 5 років або позбавлення волі на строк до 2 років.

Куди звертатися громадянам, які постраждали від домашнього насильства?

Постраждалі від домашнього насильства можуть звернутися до:

– уповноважених підрозділів органів поліції,

– загальних та спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб,

– служби у справах дітей за місцем свого проживання,

– скористатися послугами адвокатів нашої системи безоплатної правової допомоги.

Стосовно кривдника вже на цьому етапі може бути застосовано обмежувальний припис, взяття на профілактичний облік та проведення профілактичної роботи, а також направлення для проходження програми для кривдників.

Ці заходи забороняють кривдникові мешкати з постраждалою особою в одному приміщенні та будь-яким чином взаємодіяти з нею на термін до 6 місяців.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання - телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0(800) 213-103. Там ви зможете отримати поради і правовий захист.

Хочу поінформувати шановну читачку, що на початку липня ми домоглися прийняття другого пакету законів у рамках проекту Уряду та Мін’юсту #ЧужихДітейНеБуває. Новації цих законів покликані захистити економічні права найменших українців та убезпечити їх від можливого економічного насильства з боку дорослих.

Серед іншого ми прописали й норму, яка стосується підвищення мінімального розміру аліментів на одну дитину. Ця норма, як й інші положення пакету законів, почала діяти 28 серпня.

Який розмір аліментів запроваджується цим Законом?

Відповідно до прийнятих змін, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Однак, ця сума може бути присуджена лише в тому випадку, коли у батька чи матері, які проживають окремо, не вистачає коштів для того, щоб платити більші аліменти.

Натомість мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину прирівнюється до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З 28 серпня це буде:

1. 1559 грн для дитини до 6 років,

2. 1944 грн для дітей від 6 до 18 років.

З 1 грудня планується підняття відповідних сум до:

1. 1626 грн для дітей менше 6 років,

2. 2027 грн для дітей 6 років і старших.

и готові органи юстиції до запровадження цих положень?

З упевненістю можу сказати, що всі органи юстиції загалом і органи виконання судових рішень Мін’юсту зокрема на 100% готові до роботи з громадянами в рамках нового Закону.

Для їхньої підготовки ми провели величезну кількість тренінгів та семінарів, підготували чіткі покрокові інструкції щодо того, як саме реалізовувати законодавчі новації.

Яким чином здійснюватиметься контроль за цільовим витрачанням аліментів?

Одне з важливих питань, які нам задавали як представники громадськості, так і депутати перед прийняттям другого пакету законів, стосувалося посилення контролю за використанням коштів. Адже багато хто побоювався, що сплачені аліменти можуть використовуватися не на потреби дитини.

Хочу наголосити, що орган опіки та піклування проводитиме регулярні інспекції батьків, з якими живуть діти і які, відповідно, отримують аліменти. Порядок та періодичність таких інспекцій визначатиметься Мінсоцполітики.

Окрім того, за заявою платника аліментів, який не має заборгованості зі сплати аліментів, інспекції можуть проводитися позапланово, але не більше за один раз на три місяці.

Також у законі ми передбачили санкції до того з батьків, котрий витрачає отримані кошти не на потреби дитини, зокрема, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Де можна отримати детальнішу консультацію по кожному конкретному випадку?

Для того, щоб отримати більш детальні консультації чи роз’яснення, слід звернутися до одного з наших центрів чи бюро безоплатної правової допомоги. Дізнатися, де розташовано найближчий з них можна на сайті http://legalaid.gov.ua/ua/ або за телефоном гарячої лінії: 0(800)213-103.