Туризм

На території району працює три туристичні маршрути «Кам’яногірський», «Лісовий», «Лозувато-Сабатинівський». Відділом культури і туризму створено маршрут вихідного дня. В районі створена та працює зелена садиба «Землянка» приватним підприємцем Дячком В.Г. в селі Синицівка. Вона постійно розбудовується і в недалекому майбутньому може стати прекрасним туристичним центром з необхідною інфраструктурою. В районі продовжується облаштування та створення відпочивально – рибацького комплексу біля річки Синиця. В мережі інтернет створено електронну сторінку присвячену туристичній галузі району http://ulyantur.umi.ru/.

Географічне розташування.

Ульяновський район розташований у південно - західній частині Придніпровської височини, лісостеповій зоні. Територія району історично є частиною брацлавського Поділля. Ульяновський район знаходиться на крайньому заході Кіровоградської області. Він межує на сході з Голованівським , на заході – з Гайворонським районами Кіровоградської області, на півдні – з Кривоозерським районом Миколаївської області та Савранським районом Одеської області, на півночі – з Уманським районом Черкаської області. Районний центр Ульяновка знаходиться майже на однаковій відстані від обласних центрів м. Кіровограда, Черкаси, Вінниці , Одеси, Миколаїв та міста Київ.

З історії краю.

Територія Ульяновського району була заселена здавна про , що свідчать археологічні знахідки, які датуються верхнім (нізнім) палеолітом (40-10 тисяч років тому) . Біля сіл Данилова Балка, Луполово, Кам’яний Брід, Синьки та Сабатинівка знайдені трипільські населення, однією з найяскравіших археологічних культур доби енеоліту (ІУ- середина Ш тисячоліття до н.е.) село Сабатинівка дало назву археологічній культурі пізнього періоду бронзового віку. Сабатинівська культура існувала ХІУ – ХП ст.. до н.е., мала кам’яну архітектуру й розвинуті для того часу металургію та хліборобське – скотарське господарство. В 1936 році у річці Південний Буг поблизу села було знайдено дерев’яний човен цієї ж доби, який в даний час зберігається у Військово – морському музеї м.Санкт – Петербурга . У різні часи на цій землі панували скіфи, сармати, кімерійці, готи, гуни, обри, хазари, угри, печеніги. Унаслідок запеклої боротьби слов’ян з печенігами вона була приєднана до Київської Русі (середина Х ст..) . У другій половинні ХІ ст.. сюди дійшла експансія половецьких ханів. Половці постійно нападали на Русь, яка в процесі нескінчених зовнішніх та внутрішніх воєн у першій половині ХП роздрібняється на ряд князівств. У ті часи територія сучасного Ульяновського району відійшла до Половецького ханства, яке у другій половині ХП ст.. хан Кончак перетворив у могутню державу.

У першій половині ХШ ст.. монголо – татарські завойовники розбили розрізнені війська руських князівств і розгромили Половецьке ханство. Внаслідок битви на Синіх Водах (1363 р.) русько – литовським військом , очолюваним великим князем Ольгердом, ординці потерпіли поразку , в наслідок чого Подільська земля, куди і входила територія сучасного Ульяновського району відійшла до Великого князівства Литовського.

За Люблінською унією 1 липня 1569 року Литва і Польща об’єдналися в єдину державу під назвою Річ Посполита. Звенигородський повіт, якому належали землі сучасного Ульяновського району, увійшов до складу Брацлавського воєводства Королівства Польського.

Унаслідок поділу Речі Посполитої (2 квітня 1793 ) ульяновські землі відійшли до Єленецький повіту Вознесенського намісництва.

У 1861 році було скасовано кріпосне право. Через деякий час виникає поселення на місці сучасної Ульяновки . У 1870 році Марія Строганова з родини Потоцьких на своїй землі розпочала будівництво цукрового заводу, водяного млина, винокурню. Фактично з початком будівництва цукрового заводу і бере початок Ульяновський район.

Географічне розташування його природні умови, роблять район привабливим для розвитку туристичної галузі. Завдяки автобану Київ – Одеса через територію району проходять десятки автобусних маршрутів, які з’єднують більшість обласних центрів Правобережжя України.

Туристів гостинно зустрічає "Батьківська хата " - ресторан , який входить до "ММП", Мережі Михайла Михайловича Поплавського до якої входять готельно - ресторанні комплекси " Сало", "Застава," "Вареники," "Кропива", "Хата Карася," " СССР столовки ","Ятрань,". Туристів чекають номери люкс, на півлюкс, одномісні, сауни, мінімаркети , АЗС.

Гості району мають можливість познайомитися із гідрологічною пам’яткою природи, "Кам’яна Криниця" та пам’яткою архітектури початку ХІХ ст.. (1804 року) Церква Святого Духа в селі Кам’яна Криниця та церквою Чудо Архістратига Михайла в селі Данилова Балка , початок ХІХ ст.. побудовано з бутового каменю з місцевого гранітного кар’єру. Одним з пам’яток архітектури, який розташований в мальовничому місці р. Південний Буг є водяний млин, який побудований в 1901 році. Місцевість біля водяного млина має рекреаційне значення - 3 острови в руслі ріки - кам’яні пород

На любителів – рибалок 135 ставків, і нарешті драйвери можуть помірятися силами на стрімких водах Південного Бугу .