Благовіщенська РДА

Безоплатна правова допомога

https://www.legalaid.gov.ua/novyny/vzayemodiya-tsentriv-bezoplatnoyi-vtorynnoyi-pravovoyi-dopomogy-kirovogradshhyny-z-organamy-mistsevogo-samovryaduvannya-napryamy-diyalnosti-ta-zahody/

Благовіщенське бюро правової допомоги інформує про право спадкування співмешканця

Відповідно до українського законодавства спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У разі залишення спадкодавцем заповіту на користь цивільної дружини або чоловіка означає, що він самостійно реалізував свою волю з приводу всього майна (як повністю, так і в частині), і права (а разом з ними і певні обов'язки) переходять у власність цивільної дружини або чоловіка. Заповіт - запорука того, що спадкоємець, дійсно, отримає певну частку, частину спадкового майна.

Законом встановлюється, що проживання жінки та чоловіка однією сім'єю без шлюбу не являє собою підставу для виникнення у цих суб'єктів прав, а також обов'язків подружжя. Це означає, що прирівнювати цивільного чоловіка або дружину до спадкоємців першої черги (це діти, а також батьки спадкодавця, чоловік законний) взагалі неможливо, тому вони можуть прийняти спадщину як спадкоємці 4-тої черги шляхом проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно Закону кожна наступна черга спадкоємців отримує за законом повне право на спадкування у тому випадку, якщо немає спадкоємців попередньої черги,усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.
Проте, якщо жінка та чоловік однією сім'єю проживають (шлюб не зареєстрований), то все майно, набуте за час такого проживання, переходить в розряд спільної власності, тому у разі звернення до суду з позовною заявою необхідно встановлювати факт проживання однією сім'єю зі спадкодавцем і визнання майна як спільної сумісної власності подружжя. Наявність факту проживання чоловіка і жінки однією сім'єю без шлюбу встановлена може бути в судовому порядку.

Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.
Отже, ознаками фактичної сім’ї, що складає фактичний шлюб між чоловіком та жінкою є:

· спільне проживання чоловіка і жінки;

· спільний побут;

· взаємні права і обов’язки.

Щодо ознак проживання однією сім'єю висловився Конституційний Суд України у своєму рішенні від 3 червня 1999 року у справі N 1-8/99 серед яких:

· наявність спільних витрат;

· спільний бюджет;

· спільне харчування;

· купівля майна для спільного користування;

· участі у витратах на утримання житла, його ремонт;

· надання взаємної допомоги;

· наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням;

· інші обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Тривалість спільного проживання чоловіка та жінки як ознака наявності сім’ї на законодавчому рівні не визначена. Водночас строк спільного проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу має бути достатнім для того, щоб стверджувати, що між чоловіком та жінкою склалися усталені відносини, які притаманні подружжю.

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Доказом проживання можуть бути такі документи:

· довідка з міської або сільської/селищної рад;

· наявність реєстраційного запису в паспорті (свідчить про те, що ця особа проживала в одній квартирі зі своїм померлим чоловіком);

· свідчення мінімум 2-х осіб, тощо.

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел. 2-26-41.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

Благовіщенське бюро правової допомоги інформує про порядок внесення змін до договору оренди землі

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про оренду землі”, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України “Про оренду землі”, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Укладення договору оренди землі здійснюється щодо:

- земель приватної власності - за згодою орендодавця та особи яка вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку;

- земель державної або комунальної власності - на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, або ж за результатами аукціону; на підставі цивільно-правового договору або в порядку спадкування.

Відповідно до Закону істотними умовами договору оренди землі є:

- об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

- дата укладення та строк дії договору оренди;

- орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

У разі якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об’єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.

Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності – земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування).

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, у письмовій формі, шляхом укладення додаткової угоди, якщо інше не встановлено договором або законом.

В іншому випадку спір підлягає вирішенню в суді.

Серед підстав для внесення змін до договору можуть бути, зокрема:

- волевиявлення сторін щодо уточнення певних умов договору;

- зміна строку дії оренди;

- зміна умови про розмір та розрахунок орендної плати.

Ініціювати внесення змін може будь-яка сторона в будь-який момент. Оскільки сторони вільні в праві додавати до договору умови, які, на їхню думку, є істотними, у договорі можна передбачити детальний порядок внесення змін.

Зміни до договору оренди набирають чинності з моменту їх державної реєстрації у Державному реєстрі прав на нерухоме майно, а якщо договір змінюється у судовому порядку, то з дня набрання рішенням суду про зміну договору законної сили, якщо в цьому рішенні не встановлено іншого строку, з подальшою державною реєстрацією.

Благовіщенське бюро правової допомоги інформує про правила повернення ліків до аптеки

Між покупцем і аптекою укладається договір купівлі-продажу медикаментів, який регулюється нормами Цивільного кодексу України. Крім того, покупець як споживач захищений ще й Законом України «Про захист прав споживачів». Так, в Україні є передбачене право покупця на повернення товару не лише не придатного для використання, з неналежною якістю. Але й такого, який цілком відповідає всім вимогам, але при умові повернення товару протягом чотирнадцяти днів з дня покупки і обміну на інший, у разі - необхідності іншого розміру, кольору, форми, габариту, фасону і т.д. Крім того, з недавніх пір вступив в силу Закон згідно з якого суб'єкти господарювання, які продають ліки і вироби медичного призначення, повинні виконати вимоги покупця щодо повернення грошей за ці товари. Але чи можна повернути ліки в аптеку, якщо такий товар був належної якості? Згідно з Постановою КМУ від 19.03.1994 № 172, в переліку товарів належної якості, які не можуть бути повернуті, присутня і категорія лікарські препарати та засоби.

Оскільки ми вже визначили, що повернення товару належної якості неможливе, то необхідно зрозуміти процедуру по поверненню медикаментів в аптеку неналежної якості. Для того, щоб повернути неякісний товар, необхідно встановити невідповідність препарату лабораторно. Такі дослідження проводять безкоштовно в Державній службі України з лікарських засобів та контролю за наркотиками. Підставами для такої перевірки є:

обгрунтовані сумніви споживача в фальсифікації ліків;
не вказані побічні дії препарату;
невідповідність упаковки;
маркування;
інструкції і тд.

Подати заяву для проведення перевірки можна на сайті Служби. Дана перевірка може встановити справжність препарату, розраховують можливий негативний вплив сфальсифікованого, простроченого препарату на організм людини.

Експертиза проводиться абсолютно безкоштовно, а сама експертиза повинна тривати не довше 7 днів. Далі покупцеві повідомляється про результати перевірки та відображається це в офіційному документі. Саме з таким документом можливо звернутися в аптеку і зажадати компенсації у вигляді витрачених грошей і повернення лікарських препаратів в аптеку або заміни препарату на інший. Офіційний документ оформляється у вигляді Висновку щодо якості лікарських засобів, виданий підпорядкованою лабораторією територіального органу Держлікслужби і / або уповноваженою лабораторією (за результатами лабораторного аналізу, проведеного відповідно до методів контролю якості, що затверджені під час державної реєстрації). Жодних додаткових наказів про повернення лікарських засобів не потрібно.

Крім того, підтвердити неналежну якість товару можливо через Розпорядження Держлікслужби про заборону вжитку лікарських засобів. Щоб вберегти себе і не придбати неякісні ліки, МОЗ рекомендує перевіряти сайт Держлікслужби, щоб переконатися, що придбані препарати не заборонені. Міністерство охорони здоров’я також нагадує, що на вимогу покупця працівники аптеки повинні надати документи, які підтверджують належну якість продукції, зокрема сертифікат якості виробника.

Також, необхідно враховувати, що для повернення або обміну ліків в аптеці діють норми Закону про захист прав споживача. Тому відповідь на питання «чи можна повернути таблетки в аптеку з чеком?» - чек обов'язково потрібен. Оскільки цей документ підтверджує факт, що була проведена оплата і в якій сумі, а також час покупки і в який саме аптеці. Крім того, аптеки зобов'язані в законному порядку видати касовий або фіскальний чек.

Благовіщенське бюро правової допомоги інформує як підтвердити трудовий стаж без запису в трудовій книжці

Насамперед варто пояснити різницю між трудовим і страховим стажем. Так ось, трудовий стаж – це період роботи до 1 січня 2004 року, підтверджений записами у трудовій книжці або іншими документами.

Страховий стаж – це період роботи особи, протягом якого вона сплачувала або за неї сплачували єдиний соціальний внесок. За найманих працівників страхові внески сплачує роботодавець, самозайнята особа платить за себе сама. Сплата рахується помісячно. Навіть якщо в трудовій книжці є запис про те, що людина відпрацювала певний період на підприємстві, але страхові внески за неї не сплачено, страховий стаж їй не зараховується.

Під час виходу на пенсію достатня чи недостатня кількість страхового стажу визначає, чи має людина право на пенсію. Якщо страхового стажу недостатньо, пенсію не призначають і особа може претендувати лише на соціальну допомогу.

Поняття «страховий стаж» введено з 1 січня 2004 року – після набуття чинності Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Наголошуємо, трудовий стаж до 2004 року за умови його документального підтвердження автоматично прирівнюється до страхового і зараховується під час призначення пенсії.

Якщо до 2004 року людина працювала, але відповідного запису в трудовій книжці нема, трудовий стаж можна підтвердити іншими документами: довідками з посиланням на відповідні накази про прийняття на роботу і звільнення з неї, копіями з особових рахунків про виплату помісячно заробітної плати тощо. Тут слід звернути увагу, що ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» виокремлено окремий порядок зарахування до трудового стажу періоду трудової діяльності в колгоспах. А саме: при зарахуванні до трудового стажу враховується, чи перебувала особа членом колгоспу та чи виконувала встановлений мінімум трудової участі в громадському господарстві.

Щоб отримати документи, які б підтверджували таку інформацію, необхідно звернутись або на підприємство (правонаступника), де особа працювала, або в архів у тій місцевості, де людина працювала, якщо підприємство припинило діяльність.

Довідку, видану на підприємстві або в архіві, необхідно пред’явити в орган Пенсійного фонду України, і періоди стажу, підтверджені копіями наказів або зазначені в архівній довідці, особі мають зарахувати.

Загалом порядок зарахування трудового стажу врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», у якій зазначено, якими саме документами можна підтвердити трудовий стаж. Це: довідки підприємства; виписки з наказів; особові рахунки та відомості на видачу зарплати; посвідчення і характеристики з місця роботи; трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання; інші документи, що містять відомості про періоди роботи.

Варто знати, що накази з кадрових питань (про прийняття на роботу, звільнення, переведення на іншу роботу, оплату праці, сумісництво) зберігаються 75 років.

Благовіщенське бюро правової допомоги інформує як протидіяти домашньому насильству

Насильство в сім'ї - це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї по відношенню до іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю. Виділяють чотири форми насильства, а саме:

Фізичне насильство в сім'ї - умисне нанесення одним членом сім'ї іншому члену сім'ї побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести або призвело до смерті постраждалого, порушення фізичного чи психічного здоров'я, нанесення шкоди його честі і гідності;
Сексуальне насильство в сім'ї - протиправне посягання одного члена сім'ї на статеву недоторканість іншого члена сім'ї, а також дії сексуального характеру по відношенню до дитини, яка є членом цієї сім'ї;
Психологічне насильство в сім'ї - насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може наноситися або завдається шкода психічному здоров'ю;
Економічне насильство в сім'ї - умисне позбавлення одним членом сім'ї іншого члена сім'ї житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалий має передбачене законом право, що може призвести до його смерті, викликати порушення фізичного чи психічного здоров'я.

На законодавчому рівні передбачено, що жертва може звернутися в органи поліції, оскільки до їх повноважень належить - виявлення фактів домашнього насильства та своєчасне реагування на них, прийом і розгляд заяв про домашнє насильство, в тому числі і тих, що надійшли в кол-центр , винесення термінових заборонних прописів, взяття на профілактичний облік. Крім того, медичні установи повинні повідомляти органи Національної поліції про виявлення тілесних ушкоджень, які ймовірно могли з'явитися з причини домашнього насильства, а в разі визначення таких пошкоджень в дітей, - то також і в службу у справах дітей. У таких випадках заклади охорони здоров'я зобов'язані надати медичну допомогу постраждалим особам з урахуванням індивідуальних потреб. Також жертвам насильства передбачено право на звернення до центру надання безоплатної вторинної правової допомоги, в компетенцію якого входить складання позовів до суду, заяв в поліцію про вчинення кримінального злочину і т.д. В Україні діють Центри допомоги жертвам домашнього насильства, які уповноважені: здійснювати прийом і розгляд заяв від потерпілих або їх представників про отримання допомоги, в тому числі соціальних послуг для осіб, які перебувають в складних життєвих обставинах; надання відповідно до компетенції безкоштовно постраждалим особам соціальних послуг, медичної, соціальної, психологічної допомоги, сприяння наданню правової допомоги, а також забезпечення тимчасового притулку для таких осіб і їх дітей в порядку, передбаченому законодавством. До загальних служб підтримки постраждалих належать центри соцслужб для сім'ї, дітей та молоді, а до спеціалізованих - центри медико-соціальної реабілітації, мобільні бригади соціально-психологічної допомоги постраждалим особам та особам, які постраждали від насильства за ознакою статі.

Згідно з законодавством України, передбачені, такі спеціальні засоби: терміновий заборонний припис щодо кривдника; обмежувальний припис щодо кривдника; постановка на профілактичний облік кривдника і проведення з ним профілактичної роботи; направлення кривдника на проходження програми для кривдників. Давайте розберемося з кожним окремим способом з протидії.

Терміновий заборонний припис виноситься кривдникові уповноваженими підрозділами Національної поліції в разі загрози життю і здоров'ю потерпілої людини з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження або повторного вчинення. Терміновий заборонний припис включає в себе:

Зобов'язання покинути місце проживання (перебування) особи, яка постраждала;
Заборона на вхід і перебування в місці проживання (перебування) особи, яка постраждала;
Заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Важливо відмітити, що при винесенні термінового заборонного припису пріоритет завжди віддається безпеці життя і здоров'я потерпілої особи. Зазначена вимога навіть поширюється на місце спільного проживання постраждалої особи та кривдника, незважаючи на їх майнові права на житло.

Представники органів Нацполіціі, враховуючи ситуацію, що склалася, можуть застосувати примусові заходи з виселення кривдника, якщо він в добровільному порядку не виконує приписи заборони.

Що стосується обмежувального припису щодо кривдника, то таке розпорядження виноситься за рішенням суду за заявою особи, яка постраждала або ж його законного представника. Обмежувальним приписом визначаються такі види обмежень прав або положення обов'язків на кривдника, а саме:

Заборона на перебування в місці спільного проживання з жертвою;
Обмеження спілкування з потерпілою дитиною;
Заборона наближатися до місця роботи, навчання, проживання і тд. жертви;
Заборона особисто і через третіх осіб розшукувати потерпілого, переслідувати його;
Заборона вести переписку, телефонні переговори, будь-яким чином контактувати з жертвою.

Закон про насильство в сім'ї передбачає матеріальну відповідальність для кривдника, а саме в ст. 30 зазначено, що особа, яка постраждала, має право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, які були отримані від домашнього насильства. У кримінальному кодексі, передбачено в альтернативі кілька видів покарання, від громадських робіт до позбавлення волі на строк до 2-х років.

Правила добросусідства

Досить поширеними є ситуації, коли власники або користувачі суміжних земельних ділянок не можуть дійти згоди щодо спільної межі. Це нерідко стає причиною сусідських конфліктів, психологічної напруги, а також ускладнень під час використання земельних ділянок. Звернення клієнтів до Благовіщенського бюро правової допомоги з такими питаннями є непоодинокі.

Для того, щоб уникнути подібних ситуацій, необхідно кожному із нас знати про встановлені законодавством обмеження та одразу вимагати їх дотримання.

Державними будівельними нормами – ДБН 79-92 «Житлові будинки для індивідуальних забудовників України» – були встановлені такі відстані для зелених насаджень:

· від стін будинків і споруд до осі дерев – 5 м, для кущів – 1,5 м;

· від межі сусідньої ділянки до осі дерев – 3 м, для кущів – 1 м.

Однак, варто пам’ятати, що гілки дерев та кущів не повинні перетинати меж сусідніх ділянок.

У разі проникнення коренів і гілок дерев з однієї земельної ділянки на іншу власники земельних ділянок, на які виступають гілки та корені мають право самостійно відрізати корені дерев і кущів, які проникають із сусідньої земельної ділянки, якщо це є перепоною у використанні земельної ділянки.

Також, відповідно до ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», якщо з іншого боку межі нема забудови, то відстань до бічної межі ділянки від найбільш виступної конструкції стіни повинна становити не менше 1 м.

При цьому має бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних земельних ділянок.

Згідно із санітарними нормами туалети потрібно розташовувати не ближче 15 м від житлового будинку і літньої кухні, а від питного колодязя – за 20 м.

Вимоги щодо огорожі (висоти, конструкції, матеріалу) встановлюються місцевими правилами забудови. Огорожа має проходити по межі і не повинна створювати перешкод для використання за призначенням сусідської земельної ділянки, затінювати її та ін.

Також, власники і землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей: затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення інше.

Тому у разі, коли сусід порушує правила добросусідства, не зволікаючи звертайтесь до сільської (селищної) ради за місцезнаходженням земельної ділянки, аби комісія, склавши акт огляду, зафіксувала даний випадок. Далі необхідно буде звернутись до суду з позовною заявою про припинення порушення правил добросусідства.

Благовіщенське бюро правової допомоги інформує про взаємну обізнаність наречених про стан здоров’я

Статус наречених набувають особи, які підписали та подали заяву про реєстрацію шлюбу, встановленого зразка (Стаття 28 Сімейного кодексу України). Особи, які ще не підписали заяву про реєстрацію шлюбу, також повинні ознайомити один одного зі станом свого здоров'я до підписання заяви про реєстрацію шлюбу, оскільки, підписуючи заяву та набуваючи статус наречених, особи підтверджують факт ознайомлення зі станом здоров'я один одного. Держава гарантує нареченим право проходження медичного огляду, шляхом створення безперешкодного та своєчасного доступу до медичного обстеження в мережі закладів охорони здоров'я.

У ч.1. Статті 30 Сімейного кодексу України, чітко закріплено обов'язок осіб, які вже набули статусу наречених, повідомити один одного про стан здоров'я. Однак слід звернути увагу на те, що статус наречених набувають лише особи, які підписали та подали заяву про реєстрацію шлюбу, встановленого зразка (додаток 14 до Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні). У бланку заяви про реєстрацію шлюбу присутній пункт про взаємну обізнаність зі станом здоров'я, а отже, обов'язок повідомити про стан здоров'я поширюється і на осіб, які ще не набули статусу наречених.

Відповідно до п. 3 ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» орган РАЦСу, що прийняв заяву про реєстрацію шлюбу, зобов’язаний тільки ознайомити наречених з обов’язком повідомити один одному про стан свого здоров’я, і, окрім цього, попередити наречених про відповідальність за приховування відомостей про наявність перешкод для державної реєстрації шлюбу.

Перший етап відбувається до набуття особами статусу наречених і зводиться до простого обміну ними інформацією про стан здоров'я. Другий етап починається після набуття особами статусу наречених і пов'язаний з правом проходження медичного обстеження та повідомлення один одному результатів його проходження.

Законодавець встановлює відповідальність за неповідомлення або приховання одним з наречених відомостей про стан здоров'я, якщо внаслідок цього було спричинено шкоду здоров'ю іншому з подружжя або їх нащадкам. Відповідальність полягає у можливості суду застосувати санкцію у вигляді визнання шлюбу недійсним (Ч.5. ст. 30 Сімейного кодексу України). Слід зазначити, що настання такої відповідальності буде можливе лише у разі винної поведінки одного із наречених, а саме, якщо один з наречених знав або міг знати про особливості стану свого здоров'я, які можуть завдати шкоди іншому з наречених або їх нащадкам та не повідомив про це іншого.

У статті 391 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» зазначено, що пацієнт має право на таємницю про стан свого здоров'я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при його медичному обстеженні. У статті 40 цього ж Закону вказано, що медичні працівники та інші особи, яким у зв'язку з виконанням професійних або службових обов'язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків. Лікар, або працівник медичної установи, який проводив медичне обстеження або на якого покладено обов'язок повідомити результати обстеження нареченим, повинен діяти не порушуючи лікарської таємниці, і тому результати медичного обстеження будуть повідомлені кожному з наречених окремо, а вже від волі наречених залежить чи повідомлять вони один одного про стан здоров'я чи будуть зберігати результати або окремі показники, особливості в таємниці.

Благовіщенське бюро правової допомоги інформує про усунення спадкоємця від права на спадкування

Спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). В Україні підставою виникнення спадкового правонаступництва є заповіт або закон. Заповідач має право призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин, також він може позбавити права на спадкування будь-кого із спадкоємців без зазначення на це причин. Однак це не стосується осіб, які користуються правом на обов’язкову частку в спадщині, яке гарантується їм законом і не залежить від волі заповідача.

Правило про обов’язкову частку в спадщині, закріплене в ст. 1241 ЦК, право на обов’язкову частку у спадщині мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка). Розмір обов’язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення. До обов’язкової частки у спадщині зараховується вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу, встановленого на користь особи, яка має право на обов’язкову частку, а також вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до неї як до спадкоємця.

Будь-які обмеження та обтяження, встановлені у заповіті для спадкоємця, який має право на обов’язкову частку у спадщині, дійсні лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його обов’язкову частку. У цій ситуації свобода заповіту обмежується. Але у випадку наявності певних підстав спадкоємці або інша зацікавлена особа можуть скористатися правом на усунення особи від права на спадкування. Статтею 1224 ЦК визначено, що не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом. За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Безпорадним слід розуміти такий стан особи, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування. Цей стан може бути зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом.

На сьогодні сформувалася досить однозначна судова практика, оскільки дуже важко довести обставини, які мали місце у минулому і стосувалися особи, яка померла. Суди у своїх рішенням наголошують на недоведеність безпорадного стану спадкодавця, потреби допомоги саме відповідачів у справі та недоведеність можливості відповідачів надати цю допомогу спадкодавцю. У практиці Верховного Суду зроблено висновок, що ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов’язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов’язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов’язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.

У випадку наявності трьох умов та доказів на їх обґрунтування, таких як: ухилення спадкоємця від надання допомоги спадкоємцеві при наявності можливості її надання; перебування спадкодавця у безпорадному стані; потреба в допомозі саме спадкоємця, дає можливість усунути осіб, які не заслуговують своїми діями, вчинками або бездіяльністю на отримання майна від спадкодавця.

Як заповнювати виборчий бюлетень

Благовіщенське бюро правової допомоги інформує як оформити декретну відпустку по догляду за дитиною для ФОП

Для оформлення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами жінці, яка офіційно працевлаштована, необхідно отримати медичний висновок у лікаря. Цей висновок буде підтверджувати тимчасову втрату працездатності і є підставою для отримання такого виду відпустки. Наявність медичного висновку вимагають положення статті 17 Закону України "Про відпустки" (далі - Закон № 504/96) і 179 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП). У такому документі має бути зазначено місце роботи жінки, яка народжувала і кількість днів тимчасової непрацездатності. З таким висновком потрібно звернутися до свого роботодавця (тобто, начальника підприємства (фірми, організації)).

Звертаємо Вашу увагу на те, що тривалість такого виду відпустки становить 70 календарних днів до народження дитини і 56 днів після. У разі ускладнень при пологах (наприклад кесарів розтин або інші ускладнення, підтверджені висновками лікаря) або народження двох і більше дітей, передбачено відпустку після пологів на 14 днів довше. І обчислюється вона з дня пологів. Сумарна кількість календарних днів такої відпустки становить 126 - за звичайних обставин або ж 140 - при наявність вище зазначених підстав. Оскільки для виношування дитини потрібно 280 днів (сорок тижнів), то можна і підрахувати на якому тижні йдуть в декрет: це тридцятий тиждень вагітності.

Право на отримання грошової виплати у зв'язку з вагітністю та пологами згідно з українським законодавством, в 2020 році має кожна вагітна жінка (в тому числі неповнолітня), але розмір допомоги, порядок і отримання безпосередньо залежить від статусу одержувача. Йдеться про те - чи працює жінка, вчиться, є приватним підприємцем, військовослужбовцем або безробітною.

Для отримання допомоги жінка повинна звернутися до директора фірми / організації, в якій вона офіційно працевлаштована з медичними висновками та заявою. Якщо жінка одночасно працює на 2 роботах, то вона має право оформити допомогу як за місцем сумісництва, так і за основним місцем роботи (частина друга статті 30 Закону України "Про ЗДСС"). В такому випадку, жінка робить нотаріально завірену копію медичної довідки та відносить її на місце роботи за сумісництвом. Далі, вже справа за підприємством (установою або організацією). Так, для цього:

воно повинно відкрити спеціальний рахунок, на який буде зарахована сума лікарняних з Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (ФСС ТВП);

бухгалтерія нараховує лікарняні, виходячи з середньої заробітної плати в день (враховуються нарахування за півроку), ця сума множиться на кількість лікарняних днів;

бухгалтерія заповнює спеціально визначений законодавством бланк, де вказує реквізити спеціального рахунку, розрахунок суми лікарняних і відомості про жінку, якій ці лікарняні нараховані;

ФСС ТВП в десятиденний термін після одержання цієї заяви перераховує кошти за цим лікарняним;

перераховані грошові кошти видаються жінці або в касі бухгалтерії установи згідно видаткового касового ордеру, або ж вони зараховуються на карту.

Як вже зазначалося вище, право на допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами мають всі жінки, в тому числі і ті, які здійснюють підприємницьку діяльність. Крім того, ФОП, як правило відносяться до тієї категорії осіб, що зареєстровані в системі ЗДСС, оскільки вони платять ЄСВ (єдиний страховий внесок). Але все ж є деякі особливості щодо процедури оформлення відпустки та допомоги при вагітності та пологах. Так, для такого оформлення, підприємцю потрібно:

отримати лікарняний листок для підтвердження факту непрацездатності у зв'язку з виходом в декрет;

замовити в податковій за місцем реєстрації довідку про те, що ЄСВ за розрахунковий період Ви платили і заборгованості не маєте. Видають її безкоштовно;

в будь-якому банку відкрити спеціальний рахунок для виплат, на які будуть перераховуватися декретні. Якщо банк відмовить у відкритті спецрахунку, зв'яжіться зі своїм управлінням ФСС;

надати до Фонду соцстрахування з тимчасової непрацездатності пакет документів: заяву-розрахунок (одна копія залишається у Вас). У заяві розраховується сума допомоги, яку Ви будете отримувати; медичне заключення; довідку з податкової про відсутність заборгованості по ЄСВ.

Протягом 10 днів ФСС повинен виплатити допомогу.

Благовіщенське бюро правової допомоги інформує як оформити дикретну відпустку по догляду за дитиною для ФОП

Допомога по вагітності та пологах. Згідно з українським законодавством, право на отримання грошової виплати у зв'язку з вагітністю та пологами в 2019, 2020 році має кожна вагітна жінка (в тому числі неповнолітня), але розмір допомоги, порядок і отримання безпосередньо залежить від статусу одержувача. Йдеться про те - чи працює жінка, вчиться, є приватним підприємцем, військовослужбовцем або безробітною.

ФСС ТВП в десятиденний термін після одержання цієї заяви перераховує кошти за цим лікарняним;

отримати лікарняний листок для підтвердження факту непрацездатності у зв'язку з виходом в декрет;

Протягом 10 днів ФСС повинен виплатити допомогу.

Благовіщенське бюро правової допомоги інформує про порядок повернення або обміну непродовольчого товару

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про захист прав споживачів, «Споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням. Споживач має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошений продавцем. Обмін товару належної якості провадиться, якщо він не використовувався і якщо збережено його гарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром».

Отже, обміну або поверненню підлягає тільки новий товар, який не має слідів використання: потертостей, забруднень, тощо. Товар повинен бути повернутий у повному комплекті, з ярликом, в своїй оригінальній упаковці, з заводським маркуванням, і супроводжуючими документами.

Для обміну або повернення товару неналежної якості покупцеві необхідно надати:

1. Товар.

2. Товарний чек (накладну).

3. Упаковку, в якій доставлявся товар.

4. Виробничу етикетку/паспорт товару.

За умовами повернення грошових коштів за товар належної якості, покупцеві необхідно виконати декілька дій: 1) звернутися до продавця і написати заяву на повернення коштів. Як правило, в магазині є стандартний бланк повернення, в якому необхідно вказати персональні дані ; 2) повернути придбаний товар в цілій упаковці і з повною комплектацією, зазначеною в технічній документації (техпаспорті); 3) надати квитанцію про покупку, товарний або касовий чек.

Відповідно до закону, при поверненні товару належної якості розрахунки із споживачем проводяться виходячи з вартості товару на момент купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються покупцеві в день повернення покупки (розірвання договору). Якщо у продавця (магазину) немає можливості повернути гроші відразу — виплати проводяться не пізніше, ніж через 7 днів з моменту отримання товару та письмової заяви на повернення.

Отже, повернути товар належної якості у магазин (або обміняти його на інший аналогічний) можна, якщо дотримані наступні умови повернення товару: 1. його немає у переліку тих товарів, що не підлягають обміну та поверненню; 2. він не використовувався, і зберігся у тому вигляді, якому його придбавали; 3. пройшло менше двох тижнів з моменту придбання товару; 4. є касовий або товарний чек. Всі ці умови вичерпні. Тобто, якщо вони дотримані, можна сміливо йти в магазин.

Особи, яким не вистачає стажу на пенсію, мають право на соціальну допомогу

До Благовіщенського бюро правової допомоги звернулася жителька Благовіщенського району з проханням роз’яснити їй порядок оформлення соціальної допомоги для осіб, яким не вистачає стажу на пенсію. Про порядок оформлення тимчасової державної соціальної допомоги для непрацюючих осіб, які досягли загального пенсійного віку, але не набули права на пенсійну виплату, інформують фахівці Благовіщенського бюро правової допомоги.

Процедура призначення грошової допомоги регламентована Постановою КМУ № 1098 від 27.12.2017 «Про Порядок призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату». При цьому отримати допомогу замість пенсії можуть тільки ті, хто на момент оформлення соціальних виплат має не менше 15 років страхового стажу. Гроші будуть виплачуватися до досягнення такими особами віку, з якого вони набувають право на пенсійну виплату.

Для призначення тимчасової фінансової допомоги, особам без необхідного пенсійного стажу, необхідно звернутися в органи соціального захисту населення за місцем прописки або за адресою фактичного проживання. До заяви на оформлення допомоги потрібно додати такі документи:

документ, що засвідчує особу пенсіонера і його місце проживання + ІПН

довідку про наявний страховий стаж (видається в Пенсійному фонді на запит пенсіонера — протягом 5 робочих днів)

декларацію про доходи і майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за останні півроку, що передують місяцю звернення за призначенням допомоги

Якщо тимчасова грошова допомога (соціальна пенсія) оформляється не за адресою прописки, а за місцем фактичного проживання пенсіонера, до перерахованого вище списку документів повинна додаватися довідка про неотримання такої допомоги в УПтаСЗН за зареєстрованим місцем проживання.

Тимчасова фіндопомога призначається з дня, що настає після дати досягнення пенсійного віку, встановленого ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за умови, що звернення за оформленням грошових виплат відбулося не пізніше ніж через 3 місяці після досягнення такого віку.

Якщо терміни не були дотримані і пенсіонер звернувся в органи соцзахисту через тримісячний період, грошова допомога призначається з дня звернення за нею, тобто з дати подання всіх необхідних документів та довідок.

Відповідно до законодавства України не всі пенсіонери, яким не вистачає трудового стажу для оформлення пенсії, мають право на отримання тимчасової фінансової допомоги від держави. Так, відповідно до п. 12 Постанови Кабміну № 1098 «Про Порядок призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату» від 27 грудня 2017 року, соцдопомога пенсіонерам не призначається в разі, якщо:

особа отримує пенсію (в т.ч. соціальну), працює або веде іншу діяльність, пов’язану з отриманням доходу;

хто-небудь з членів сім’ї протягом року перед зверненням за тимчасовою допомогою здійснив покупку (оплату послуг) на суму понад 50 тис. гривень;

середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні півроку перевищує 100% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб;

в результаті вибіркової перевірки виявлені додаткові джерела для існування, не зазначені в декларації про доходи та майно (здавання в оренду житлового приміщення (будинку), заробіток членів сім’ї, які офіційно не працевлаштовані тощо);

у власності особи або членів її сім’ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 кв. м на 1 члена сім’ї та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю, чи більше одного автомобіля (іншого транспортного засобу, механізму).

Однак, як і з оформленням субсидії, тимчасова фінансова допомога пенсіонерам, які не мають достатнього пенсійного стажу, може призначатися всупереч деяким вищевказаним обмеженням за висновком комісії, якщо в складі сім’ї є людина з інвалідністю. Рішення приймається після обстеження матеріально-побутових умов особи, яка звернулася за призначенням такої допомоги. Оскаржити рішення соцзахисту можна в органі виконавчої влади вищого рівня або у суді.

Згідно із законодавством соцдопомога від держави виплачується в грошовій формі щомісяця на поточні рахунки в банках або через національного оператора поштового зв’язку. Вибір способу отримання виплат залишається на розсуд отримувача допомоги.

Благовіщенське бюро правової допомоги інформує про відновне правосуддя для неповнолітніх

Неповнолітні нерідко вдаються до правопорушень під негативним впливом найближчого оточення – сім’ї, однокласників, приятелів. Подекуди це мікросередовище вимагає від дитини довести свою приналежність до нього, вчинивши якийсь негарний вчинок. Щось вкрасти, вдарити перехожого, розбити вітрину. Інколи цей необачний вчинок може зіпсувати дитині все життя.

Але є альтернативний шлях – примирення неповнолітнього правопорушника з потерпілим, відновлення соціальних зв’язків з суспільством та відшкодування завданої шкоди. Це і є відновне правосуддя.

Відновне правосуддя являє собою новий, сучасний підхід до реагування на протиправну поведінку та вчинення злочинів. Він враховує баланс інтересів громади, потерпілої особи та правопорушника. Адже, як свідчить практика, суворе покарання не є запорукою того, що така людина виправиться. Саме тут шанс надає «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину».

Програма відновлення для неповнолітніх надає можливість дітям, які допустилися помилки у житті, не розлучатися зі своїми батьками, рідними та близькими. Не потрапляти під негативний вплив осіб, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі. Продовжувати навчання у школах та інших навчальних закладах.

Проект «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину», впроваджується Міністерством юстиції України, Офісом Генерального прокурора України на базі системи надання безоплатної правової допомоги за підтримки Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні.

Проект «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину» довів свою ефективність та у квітні 2020 року був поширений на всю Україну.

За час дії проекту у шести регіонах 439 неповнолітніх були проінформовані про можливість участі у програмі відновлення. З цього числа 116 справ, де сторони – неповнолітній та потерпілий – погодилися взяти участь у програмі.

Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину, застосовується за чотирьох умов:

перша – наявність потерпілої сторони – фізичної особи, який кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридичної особи, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди;

друга – якщо неповнолітній вперше вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості;

третя – визнання неповнолітнім факту вчинення злочину;

четверта – наявність згоди неповнолітнього і потерпілого на участь у Програмі.

Якщо неповнолітній відшкодує шкоду і примириться з потерпілим, успішно пройде етап ресоціалізації, має шанс бути звільненим від кримінальної відповідальності.

У разі отримання згоди сторін прокурор пропонує їм заповнити заяву про участь у Програмі відновлення для неповнолітніх, та згоду на обробку персональних даних. Наступним кроком є передача справи та інформації про правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється неповнолітня особа, до Регіонального центру з надання БВПД.

Зі свого боку Регіональний центр з надання БВПД приймає рішення про застосування Програми, видає відповідне доручення адвокату, включеному до Реєстру адвокатів, які надають БВПД, та які пройшли навчання з базових навичок медіації/посередництва.

Наступний етап – забезпечення проведення медіації/премедіації з посередником і учасниками програми. Посередник на зустрічі зі сторонами роз’яснює їм процедуру Програми, її наслідки, надає можливість сторонам дійти згоди щодо умов угод. У разі відмови сторін від укладення угоди – інформує про це Регіональний центр.

Задля успішної реалізації проекту «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину» Регіональні центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги пілотних областей як ключові учасники програми залучають до співпраці нових партнерів – психологів, громадські організації, діяльність яких спрямована на ресоціалізацію неповнолітніх, ювенальних прокурорів тощо.

Слід зауважити, що багато залежить і від органів влади територіальних громад. Адже саме громада відповідальна за соціальні умови, які спонукають до злочинів. Громади, як ніхто, мають бути зацікавлені у впровадженні відновного правосуддя. Це не лише профілактика дитячої та підліткової злочинності, а й запорука безпеки в громаді, можливість поліпшити життя її членів.

Благовіщенське бюро правової допомоги інформує як поновити батьківські права

Позбавлення батьківських прав має безстроковий характер. Чинним законодавством визначена можливість поновлення батьківських прав. Оскільки позбавити батьківських прав може лише суд, тому поновлення батьківських прав можливо тільки в судовому порядку. Так, відповідно до положень ч.1 ст. 169 СКУ: право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав мають мати, батько, що позбавлені батьківських прав особисто. Хотілося б зазначити, що такого права не надано ні органам опіки та піклування, ні представникам батьків, ні діду, ні бабі, ні закладам охорони здоров'я, ні дитячим закладам. При поданні таких заяв цих осіб суд відмовляє у прийнятті заяви ( стаття 185 ЦПК).

До матеріалів справи долучаються:

- рішення суду про позбавлення батьківських прав;

- акти обстеження умов проживання батьків;

- характеристики як за місцем роботи, так і за місцем проживання;

- довідка лікаря, що позивач пройшов курс лікування від алкогольної залежності, психічно здоровий, тощо;

- інші докази, що засвідчують виправлення позивача чи інші умови, за яких було позбавлено батьківських прав;

- висновок органу опіки та піклування щодо можливості поновлення позивачів у батьківських правах.

Заява про поновлення батьківських прав приймається судом до розгляду незалежно від часу постановлення рішення про позбавлення батьківських прав. Це може бути місяць, декілька місяців, рік тощо, бо законом конкретно не встановлено мінімального строку звернення до суду після позбавлення батьківських прав.

Справи про поновлення батьківських прав розглядаються в порядку цивільного судочинства в загальному позовному порядку, з додержанням правил підсудності і правил пред'явлення позову та відкриття провадження у справі.

Позивачем виступає особа, яка була позбавлена батьківських прав, відповідачем — другий із батьків, з яким проживає дитина, або орган опіки та піклування, якщо дитину виховує інша особа, третіми особами можуть бути залучені ті особи, з якими проживають діти, а також орган опіки та піклування для дачі висновку за справою.

Орган опіки та піклування, повинен до початку розгляду справи надати письмовий висновок про можливість поновлення батьківських прав. Однак, суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.

При вирішенні справи про поновлення батьківських прав одного з батьків суд бере до уваги думку другого з батьків, інших осіб, з ким проживає дитина,а також думку дитини, якщо вона може її висловити.

Рішення суду про поновлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини. У разі відмови в задоволенні позову про поновлення батьківських прав повторно звернутися до суду з таким позовом модна лише через один рік із часу набрання відповідним рішенням суду законної сили.

Батьки, поновлені у своїх правах, знову набувають батьківських прав і обов'язків у повному обсязі.

У разі відмови в позові про поновлення батьківських прав повторне звернення із позовом про поновлення батьківських прав можливе лише після спливу одного року з часу набрання чинності рішенням суду про таку відмову.

Як оформити спадщину на земельну ділянку

До Благовіщенського бюро правової допомоги звернулася жителька Благовіщенського району з проханням роз’яснити їй порядок оформлення земельної ділянки (паю), яку необхідно успадкувати. Про порядок оформлення спадщини на земельну ділянку інформують фахівці Благовіщенського бюро правової допомоги.

Перш за все, необхідно подати в шестимісячний термін, заяву про його прийняття. Це правило повною мірою стосується і оформлення землі у спадок.

Така заява подається особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини, державному чи приватному, вибір за Вами. Місцем відкриття спадщини вважається останнє місце проживання померлого.

Важливо, в разі неприйняття спадщини в межах певного терміну спадкоємці вважаються такими, які не прийняли її. Відновити даний термін можливо, але з письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, або через суд, якщо останній визнає причини пропуску строку поважними.

Однак, варто зазначити, якщо спадкоємець проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, він вважається таким, що прийняв спадщину, в незалежності від того подав він нотаріусу заяву чи ні. Такий спадкоємець має право відмовитися від спадщини, подавши нотаріусу відповідну заяву. Термін на подачу такої заяви встановлений в 6 місяців.

Необхідні документи для оформлення спадщини на земельну ділянку:

- документ, що засвідчує право власності спадкодавця на земельну ділянку (наприклад, державний акт на землю або виписка з Державного реєстру прав на нерухоме майно) і / або пай (сертифікат на право на земельну частку (пай) єдиного зразка);

- свідоцтво про смерть спадкодавця;

- паспорт особи, яка отримує спадок і її ідентифікаційний код;

- заповіт або документи, які є доказом родинних відносин із спадкодавцем;

- документи, що підтверджують місце відкриття спадщини. Наприклад, таким документом може бути довідка про реєстрацію місця проживання або місця перебування. У 2020, отримання такої довідки є адміністративною послугою, більш того, безкоштовною.

Якщо всі документи в порядку нотаріус зобов'язаний видати спадкоємцям свідоцтво про право на спадщину.

Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» встановив, що право на пай також може засвідчувати свідоцтво про право на спадщину.

Але спадкоємець має також можливість виділити земельну ділянку в натурі і оформити на неї право приватної власності.

Підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради. Процес прийняття такого рішення починається з заяви зацікавленої особи.

Земельна частка (пай) виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою. За бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки з різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті або пасовища).

Також відзначимо, що встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) здійснюється на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення ) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Саме така документація є підставою для реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та присвоєння їй кадастрового номера. Відзначимо, що реєстрація права власності на земельну ділянку у спадок можлива тільки, якщо земельний пай виділений в натурі і йому присвоєно кадастровий номер.

На сьогодні реєстрація прав власності являє собою внесення даних до Державного реєстру речових прав. Для цього необхідно звернутися до місцевого Центр надання адміністративних послуг або до нотаріуса.

Загальний термін розгляду поданих державному реєстратору документів становить 5 робочих днів. Результатом цього кроку є витяг з вищевказаного реєстру.

Отже, спадкування на земельний пай здійснюється в загальному порядку, але важливо не тільки вступити в спадок на землю, а й домогтися виділення земельної ділянки в натурі.

Як узаконити самочинно збудовану будівлю

До Благовіщенського бюро правової допомоги звернулася жителька Благовіщенського району з проханням роз’яснити їй порядок узаконення самочинно збудованого житлового будинку. Про порядок узаконення самочинно збудованої будівлі інформують фахівці Благовіщенського бюро правової допомоги.

Легалізація самобуду хоч і має ряд етапів, але зводиться до реєстрації декларації про готовність будови в Державному архітектурно-будівельний контроль України. Але бути спокійним можна тільки після реєстрації права власності в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Як відомо в Україні саме внесення даних до зазначеного реєстру - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів придбання, зміни або припинення прав на нерухоме майно.

У 2018 році внесені правки до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», згідно з якими об'єкти несанкціонованого будівництва можна узаконити і привести у відповідність до норм законодавства України.

Зараз узаконення самовільної забудови можливе для приватних будинків, дач і присадибних будівель площею не більше 300 кв. м, які були самовільно зведені з 05.08.1992 по 09.04.2015.

У той же час визначення терміну закінчення будівництва представляється не зовсім реальним, оскільки точну дату закінчення будівельних робіт часом не зможуть назвати навіть самі будівельники самобуду. Таким чином, прогалини в законодавстві дозволяють порушникам скористатися законодавчою амністією.

Треба відзначити, що будівельна амністія в Україні (узаконення самобудів) оголошується не вперше. Істотна особливість цієї будівельної амністії - відсутність кінцевого терміну її дії, на відміну від попередньої.

Умови, при яких можлива будівельна амністія самобуду:

самобуд відповідає функціональному призначенню земельної ділянки;

період будівництва самовільної забудови з 05.08.1992 по 09.04.2015 р.;

самобуд відповідає будівельним нормам;

площа самовільної забудови не перевищує 300 квадратних метрів.

Пакет документів, який потрібно подати, наступний:

1. Заява про реєстрацію.

2. Оригінал квитанції про сплату збору за реєстрацію.

3. Оригінал декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрований Держархбудінспекцією та внесений до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих і будівельних робіт та свідчить про прийняття в експлуатацію закінчених об'єктів.

4. Оригінал технічного паспорта на будинок.

5. Письмову заяву або договір між співвласниками про розподіл часток у спільній власності, якщо власників двоє і більше.

Загальний термін розгляду поданих державному реєстратору документів становить 5 робочих днів. Результатом цього кроку є виписка з реєстру прав.

Зазначений термін розгляду державним реєстратором документів можна скоротити до двох днів, одного дня і 2 годин.

Законодавством України передбачено кілька видів юридичної відповідальності за самовільне будівництво, а саме:

попередження. Припис Держархбудінспекції про усунення порушень законодавства;

штраф;

примусове знесення самовільної забудови.

Звертаємо увагу, що таку нерухомість юридично неможливо продати, подарувати або обміняти.

Самобуд також тягне за собою неможливість законно підключити будинок до інженерних мереж, оскільки підставою для укладення відповідних договорів на поставку енергоносіїв є зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації.

Благовіщенське бюро правової допомоги інформує як дізнатися рішення суду, дату слухання та інші дані справи онлайн

Зараз вже 21 століття і все потроху стає автоматизованим, цифровим і онлайн доступним. Ще два десятки років тому, щоб дізнатися якусь інформацію по судовій справі або отримати якісь документи необхідно було йти в суд, стояти в черзі і набирати купу "папірців" у справі, нести цю стопку додому. У наш час же, майже до кожного рішення суду можна отримати доступ онлайн витративши на це всього лише кілька хвилин. Також, зараз є кілька можливостей онлайн дізнатися про судові справи і дізнатися дату суду через інтернет.

При відповіді на питання як дізнатися рішення суду за прізвищем, почнемо з можливості зробити це через офіційний веб-портал судової влади. Так, перший крок, який потрібно зробити, це перейти на сайт "Судова влада України" (тут і далі позначаємо саме офіційною українською мовою, шукати в інтернеті теж потрібно українською, оскільки це офіційний сайт однієї з трьох гілок влади держави - судової), далі необхідно вибрати розділ "СПРАВИ", з наявного списку - "Стан РОЗГЛЯДУ справ".

Далі, для того щоб дізнатися чи є якісь справи / рішення саме за прізвищем, необхідно в рядок "Сторона по справі" ввести прізвище чи назву юридичної особи, справи по яких Ви намагаєтеся знайти. Після чого, випаде список з номерами справ, назвами сторін (де однією зі сторін буде саме вказана вище в пошуку особа), номером провадження, датою надходження, предметом позову, стадією розгляду, назвою суду і складом суддів. З цього списку, Ви можете виписати собі необхідний номер справи або декількох справ, а також назва суду, на розгляді якого знаходиться необхідна справа.

Так, маючи інформацію про суд, в якому знаходиться справа, потрібно перейти на сайті "Судова влада України" у вкладку "Список СУДОВИХ справ Призначення до РОЗГЛЯДУ", де вибрати регіон і необхідний суд із запропонованого списку. Після цих дій Ви отримаєте список зі справами, які розглядаються цим судом і точну дату, час проведення судових засідань. Бажано, при виборі суду, вказувати ще дату засідання (можна кілька разів спробувати орієнтовні числа, вибрати спочатку одну дату, потім іншу, якщо не пам'ятаєте точне число), оскільки, якщо це суд, наприклад, столиці, а не якогось маленького міста або району, то засідань буде дуже багато. Найбільш зручним варіантом пошуку судових рішень і суду буде пошук за номером справи (оскільки, такий номер, як правило, унікальний, на відміну від прізвища, наприклад, або суду, що розглядає багато справ, а не тільки одну Вашу.

За допомогою такого ресурсу як реєстр судових справ, Ви можете як дізнатися рішення суду через інтернет по собі, так і по інших особах. Доступ до реєстру можна отримати перейшовши за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/. Доступ абсолютно безкоштовний.

За допомогою цього ресурсу можна проводити пошук судових рішень за:

1) словами з тексту судового рішення (в такому випадку їх необхідно вводити в рядок "Пошук за контекстом"; при цьому якщо слово або кілька слів написати в лапках, то система буде шукати рішення, де слова зазначені саме в такому порядку і такому вигляді, без найменших змін, якщо ж без лапок - то буде знайдено набагато більше рішень, де хоча б є одне з зазначених слів);

2) місцезнаходженням і найменуванням суду;

3) прізвищем та ініціалами судді;

4) реквізитами судової справи:

- номером справи,

- датою (періодом) його надходження до суду;

5) реквізитами судового рішення:

- датою (періодом) ухвалення

- номером в реєстрі судових справ,

- формою судочинства (адміністративна, господарська, кримінальна, цивільна, справи про адміністративні правопорушення),

- формою судового рішення (вирок, постанова, рішення, судовий наказ, ухвала)

6) статусом сторін у справі (державний орган, державне підприємство, установа, організація; юридична особа; фізична особа).

Після введення необхідних критеріїв, потрібно натиснути "Пошук", після чого з'явиться список рішень.

Телефонному консультуванню БПД – три роки!

0 800 213 103 – саме за цим єдиним безкоштовним номером системи безоплатної правової допомоги люди з будь-якого куточка України можуть в телефонному режимі отримати юридичні консультації. Офіс єдиного контактного центру системи БПД у Сумах розпочав свою роботу три роки тому, 17 липня 2017 року. За цей час до операторів у Сумах надійшло понад 232,7 тис. дзвінків.

Телефонуй 0 800 213 103

Контактний центр системи БПД має два стаціонарні офіси у Чернівцях та Сумах. Зателефонувавши за безкоштовним номером 0 800 213 103, клієнти спочатку потрапляють до операторів офісу у Чернівцях. Якщо людина потребує юридичних консультацій чи роз’яснень, її з’єднують з фахівцями сумського відділення.

Наші клієнти їх не бачать, лише чують. Але від їхніх консультацій та роз’яснень може залежати вирішення роками наболілого правового питання, вчасне звернення до потрібних установ чи організацій або знання алгоритму дій, що допоможуть у тій чи іншій життєвій ситуації.

За ці роки контактний центр як один із сервісів системи безоплатної правової допомоги повністю виправдав свою необхідність. Немає змоги прийти до центру чи бюро правової допомоги й отримати консультацію? Телефонуй! Затримали працівники поліції й потрібен адвокат? Телефонуй! Потрібно дізнатися контакти центрів та бюро правової допомоги? Телефонуй!

Якість, оперативність, комунікабельність – три основні принципи, якими послуговуються юристи контактного центру у своїй роботі.

Як все починалося

Робота над добором і навчанням персоналу сумського офісу контактного центру почалася з березня 2017 року. Сумчани відвідали чернівецький офіс контакт-центру, ознайомилися зі специфікою роботи, перейняли досвід побудови відділу «з нуля». У процесі відбору спеціалістів важливе значення мав рівень знань, а також уміння швидко знаходити потрібну інформацію. Усі спеціалісти мали виконати завдання – побудувати схему відповіді на типове питання. З цим добре впоралися шість кандидатів, які і стали першими консультантами. А для більшості з них контактний центр став першим місцем роботи. Ставки на перспективну молодь були недаремними.

Перед початком роботи консультанти пройшли навчання з представниками Координаційного центру з надання правової допомоги, які розповіли про систему БПД і про специфіку консультування у телефонному режимі, а також про довідково-інформаційну платформу правових консультацій «WikiLegalAid». До речі, саме юристи контактного центру є активними редакторами правничої вікіпедії – наші так звані «вікінги».

У тестовому режимі контактний центр розпочав роботу з 24 квітня, а офіційний запуск відбувся 17 липня 2017 року. Наразі роботу контактного центру у Сумах забезпечують сім висококваліфікованих юристів, які мають повну вищу юридичну освіту.

Почути кожного клієнта

За три роки роботи до контактного центру надійшло 232 727 (станом на 10 липня 2020 року) дзвінків. Найчастіше телефонують жителі Київської, Дніпропетровської, Донецької, Харківської областей. Спектр питань є доволі широким, а ТОП-5 становлять цивільні, адміністративні, трудові, кримінальні та сімейні.

«Звертаючись до контактного центру, клієнти хочуть вирішити свою проблему з мінімальною затратою часу та ресурсів. Звісно, не на кожне юридичне питання можна дати відповідь по телефону, однак найбільше задоволення від роботи ми отримуємо саме тоді, коли вдається знайти спосіб допомогти людині», – розповідає начальник відділу забезпечення роботи контактного центру Олексій Рибалка.

У середньому щодня кожен оператор відповідає на 53 дзвінки. На кожну телефонну консультацію фахівці витрачають у середньому 5 хвилин 29 секунд.

«Ми надзвичайно пишаємося тим, що саме в Сумах юристи консультують громадян з усієї України. Це говорить про довіру, про високий професійний рівень наших фахівців. Повірте, далеко не кожному юристу до снаги така складна робота. Тут мало були просто гарним юристом – потрібно ще й бути комунікабельним, стресостійким, вміти психологічно підтримати клієнта», – говорить директорка Регіонального центру з надання БВПД у Сумській області Олена Демченко.

Юрист Олександр Дорошенко – один із тих, хто працює з першого дня роботи сумського офісу контактного центру. За цей час він прийняв величезну кількість дзвінків, почув не одну складну життєву ситуацію, в якій опинилися люди. Часто-густо доводилося не просто надавати юридичні консультації, а й допомагати людям не впасти у відчай, не опускати руки й боротися за свої порушені права.

Ось один із прикладів. Зателефонував чоловік, який зазнав насильства від своєї жінки та дитини, яку мати, користуючись слабохарактерністю батька, виховувала на власний розсуд: не давала йому бачитись і брати участь у вихованні доньки, а коли та підросла, розказувала, який батько поганий. Оскільки обидві сторони були у шлюбі, то виникало питання про поділ майна. Дружина із тещею і дитиною використали незаконний метод «розділу»: прийшли на місце роботи чоловіка (він був ФОП – фізична особа-підприємець), побили його і винесли майно, необхідне для роботи. Через це чоловік збанкротував і не мав можливості сплачувати навіть мінімальні аліменти. До цього ж він добровільно платив дитині близько 7 тис. грн щомісячно. Чоловік прекрасно був обізнаний у законах і розумів, що передбачена відповідальність за несплату аліментів, але при цьому навідріз відмовлявся писати заяву до поліції про напад і про те, що йому перешкоджають брати участь у вихованні дитини, при тому, що він не позбавлявся батьківських прав.

«По суті, телефонував він від шоку і безвиході, що рідна дитина 13-ти років, ще й дівчинка, долучилася до побиття. Клієнту більше потрібна була психологічна підтримка, яку він і отримав разом із роз’ясненнями щодо його прав», – згадує юрист Олександр Дорошенко.

Чим я можу вам допомогти?

Фахівці контактного центру розповідають, що найскладніше у роботі — коли деякі клієнти не розуміють, що їхнє питання неможливо вирішити в телефонному режимі, й ігнорують можливість звернутися до місцевого центру або бюро правової допомоги.

А найцікавіше в професії – це необхідність постійно бути «на хвилі» законодавства. Юристи уважно відстежують зміни нормативно-правових актів, знайомляться з актуальною судовою практикою, адже без цього неможливо надати якісну консультацію. Найбільшою ж винагородою для працівників контактного центру є вдячні відгуки від клієнтів, а їх за три роки назбиралося чимало:

«Дякую консультанту Дмитру, який надав інформацію щодо нормативно-правових актів, які передбачають можливість ознайомитися з інформацією про свій стан здоров’я, зокрема з медичною документацією. Нехай і надалі будуть такі консультації, а ще пропоную, щоб у дозвонювачів була можливість оцінити роботу консультантів за 10-ти бальною шкалою».

Олена Р., червень 2020

«Хочу висловити подяку консультантці Яні, яка приділила мені багато уваги й вичерпно відповіла на моє питання щодо примусового лікування особи в психіатричному закладі».

Аліна Б., січень 2020

Тож пам’ятайте: правова допомога поруч, а здавалося б складна й безвихідна ситуація може вирішитися після слів незнайомого голосу у слухавці: «Вітаю! Ви зателефонували до контактного центру системи безоплатної правової допомоги. Чим я можу вам допомогти?».

Стартує онлайн-фотоконкурс «Правова допомога поруч»

З 13 липня по 10 грудня 2020 року Координаційний центр з надання правової допомоги проводить онлайн-фотоконкурс «Правова допомога поруч». Взяти участь в конкурсі можуть як дорослі, так і діти (за умови згоди одного з батьків або законного представника).

«Темою конкурсних робіт є захист прав людини, рівний доступ до правосуддя та правової інформації, посилення правових можливостей і правової спроможності населення, право на безоплатну правову допомогу», – зазначила заступниця Міністра юстиції Валерія Коломієць.

Фотоконкурс проводиться за п’ятьма номінаціями:

подія у системі БПД (світлини з правопросвітницького заходу);

портрет клієнта або працівника системи БПД;

правова допомога очима дітей (фотографія зроблена дитиною);

робота дистанційних та мобільних консультаційних пунктів доступу до БПД;

місце правових можливостей (фотографія зроблена в приміщеннях центрів з надання БВПД).

Фотоконкурс проводиться за трьома етапами.

I етап – приймання конкурсних робіт (фотографій). З 13 липня по 30 жовтня 2020 року необхідно зареєструватися на вебсайті фотоконкурсу за посиланням http://photo-konkurs.legalaid.gov.ua, обрати одну з номінацій та завантажити на сайт не більше однієї світлини.

II етап – голосування, що триватиме до 29 листопада 2020 року. Щоб проголосувати за конкурсну роботу потрібно авторизуватися на вебсайті фотоконкурсу за посиланням http://photo-konkurs.legalaid.gov.ua через Gmail пошту.

На III етапі, що триватиме з 30 листопада до 10 грудня 2020 року, будуть визначені переможці, оголошені результати конкурсу та нагороджені переможці.

Детальніше про умови конкурсу можна дізнатися на сайті фотоконкурсу «Правова допомога поруч» http://photo-konkurs.legalaid.gov.ua або на сайті системи БПД https://www.legalaid.gov.ua/novyny/ogoloshennya-pro-provedennya-onlajn-fotokonkursu-pravova-dopomoga-poruch/

ОГОЛОШЕННЯ про проведення онлайн-фотоконкурсу «Правова допомога поруч»

Координаційний центр з надання правової допомоги оголошує онлайн-фотоконкурс «Правова допомога поруч» (далі – Фотоконкурс).

Тема конкурсних робіт (фотографій): захист прав людини, рівний доступ до правосуддя та правової інформації, посилення правових можливостей і правової спроможності населення, право на безоплатну правову допомогу.

Учасником Фотоконкурсу може бути фізична особа або дитина за згодою одного із батьків чи іншого законного представника.

Номінації Фотоконкурсу:

1. Подія у системі надання безоплатної правової допомоги – фотографія зроблена під час проведення працівниками центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, у тому числі бюро правової допомоги (далі – центри з надання БВПД) правопросвітницьких заходів (лекція, семінар, конференція, круглий стіл, флешмоб, тренінг тощо).

2. Портрет клієнта чи працівника – фотографія людини (клієнта), яка звернулася/зверталася за правовою допомогою до центрів з надання БВПД або фотографія працівника центру з надання БВПД. Фотографія обов’язково має містити символіку системи надання безоплатної правової допомоги (далі – система БПД) (на фотографії має бути присутній буклет, банер, значок, вивіска, прапорець, інша друкована чи сувенірна продукція з логотипом системи БПД) (обов’язково має бути згода клієнта або працівника на проведення фотозйомок, публікування та подальше використання конкурсної роботи (фотографії).

3. Правова допомога очима дітей – фотографія зроблена дитиною (віком до 18 років) під час надання безоплатної правової допомоги в приміщеннях центрів з надання БВПД, проведення правопросвітницьких заходів працівниками центрів з надання БВПД, роботи дистанційних пунктів доступу до безоплатної правової допомоги та виїздів мобільних консультаційних пунктів (один із батьків (законний представник) дитини обов’язково має взяти згоду на проведення фотозйомок, публікування та подальше використання конкурсної роботи (фотографії) від усіх осіб, які потрапили в кадр конкурсної роботи (фотографії), крім працівників системи БПД. У разі зображення на фотографії дітей така згода повинна бути взята в одного з батьків (законного представника) дитини).

4. Робота дистанційних та мобільних консультаційних пунктів доступу до безоплатної правової допомоги – фотографія зроблена під час роботи дистанційних пунктів доступу до безоплатної правової допомоги та виїздів мобільних консультаційних пунктів (прийом громадян працівниками центрів з надання БВПД в приміщеннях міських, сільських та селищних радах, відділів державної виконавчої служби, державної реєстрації актів цивільного стану, центрах зайнятості, управлінь Пенсійного фонду України тощо), (обов’язково має бути згода на проведення фотозйомок, публікування та подальше використання конкурсної роботи (фотографії) від усіх осіб, які потрапили в кадр конкурсної роботи (фотографії), крім працівників системи БПД. У разі зображення на фотографії дітей така згода повинна бути взята в одного з батьків (законного представника) дитини).

5. Місце правових можливостей – фотографія зроблена в приміщеннях центрів з надання БВПД (обов’язково має бути згода на проведення фотозйомок, публікування та подальше використання конкурсної роботи (фотографії) від усіх осіб, які потрапили в кадр конкурсної роботи (фотографії), крім працівників системи БПД. У разі зображення на фотографії дітей така згода повинна бути взята в одного з батьків (законного представника) дитини).

Для участі у Фотоконкурсі необхідно з 13.07.2020 року по 30.10.2020 року зареєструватися на вебсайті Фотоконкурсу за посиланням: http://photo-konkurs.legalaid.gov.ua, обрати одну з номінацій Фотоконкурсу та завантажити на сайт не більше 1 (однієї) фотографії у форматі JPG або PNG, колірний простір sRGB, розмір – до 4 мегабайт. Конкурсна робота (фотографія):

має містити символіку системи БПД (на фотографії має бути присутній буклет, банер, значок, вивіска, прапорець, інша друкована чи сувенірна продукція з логотипом системи БПД).

подається у високій роздільній здатності, достатній для друку (розмір не менший за 30×40 см, 30×45 см, 30×30 см при 300 dpi). Допускається подання монохромних (чорнобілих) конкурсних робіт (фотографій).

Для участі у Фотоконкурсі не приймаються фотоколажі, а також конкурсні роботи (фотографії), що не відповідають вимогам встановленим Положенням про онлайн-фотоконкурс, затвердженим наказом Координаційного центру з надання правової допомоги від 13 липня 2020 року № 271-аг, у тому числі такі, що завдають шкоди суспільній моралі чи порушують законодавство, а також конкурсні роботи (фотографії), під час обробки яких були використані рамки, водяні знаки та печатки. Допускається лише мінімальна обробка конкурсної роботи (фотографії) (посилення контрасту, кольорокорекція, ретушування зайвих деталей).

Протягом 13.07–29.11.2020 року буде відбуватися голосування за конкурсні роботи.

Щоб проголосувати за конкурсну роботу (фотографію) потрібно авторизуватися на вебсайті Фотоконкурсу за посиланням: http://photo-konkurs.legalaid.gov.ua виключно через Gmail пошту.

З 30.11.2020 року по 10.12.2020 року буде визначено переможців, оголошено результати Фотоконкурсу та нагороджено переможців.

У разі виникнення будь-яких питань щодо умов проведення Фотоконкурсу можна звертатися до Дар’ї Шинкаренко, заступника начальника відділу правопросвітництва ([email protected]) Аліни Сердюк, головного спеціаліста відділу правопросвітництва ([email protected]) або за номером телефоном (044) 486 71 06 (Пн-Чт: з 09:00 до 18:00, Пт: з 09:00 до 16:45, обідня перерва із 13:00 до 13:45).

799 адвокатів долучилися до співпраці із системою БПД

Підбито підсумки ХІІ конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги, у м. Київ та 24 областях. За результатами конкурсу 799 адвокатів включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу. На сьогодні у Реєстрі загалом 7 553 адвокати.

Конкурс проходив відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 17.01.2020 № 128/7 «Про проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги» з 20 січня по 23 червня 2018 року.

Це вже12-ий конкурс, проведений у межах залучення адвокатів до надання БВПД, починаючи із 2012 року.

Нагадаємо, Порядок і умови проведення конкурсу адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги, визначені постановою Уряду. Відповідно до Порядку конкурс проходив у два етапи, а обов’язковою умовою участі адвокатів у конкурсі стало проходження дистанційного курсу «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги».

Для участі у конкурсі зареєструвалися 1009 адвокатів, документи яких відповідають встановленим вимогам. Дистанційний курс успішно пройшли 916 адвокатів, оцінка за результатами його проходження формується автоматично.

Перший етап конкурсу пройшов без персональної участі адвокатів. Конкурсні комісії розглянули документи адвокатів та оцінили за критеріями стажу адвокатської діяльності, наявності або відсутності застосування до них дисциплінарних стягнень, а також результати проходження дистанційного курсу.

Наразі цей конкурс мав свої особливості, зумовлені встановленням карантину з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19. На початку березня конкурс був призупинений наказом Міністерства юстиції від 17.03.2020 № 661/7і відновлений у червні наказом Міністерства юстиції від 01.06.2020 № 1818/5.

Другий етап конкурсу проходив з 9 по 12 червня із дотриманням карантинних обмежень. Він передбачав індивідуальні співбесіди адвокатів з конкурсною комісією. Ключовим при оцінюванні готовності адвокатів до надання безоплатної правової допомоги стала їх мотивація, а також емоційна врівноваженість, комунікабельність та вміння представити приклади надання правової допомоги.

За підсумками проходження дистанційного курсу, індивідуальних співбесід із конкурсними комісіями в регіонах та з урахуванням наданих оригіналів документів 799 адвокатів включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.

Довідково. Безоплатна правова допомога – правова допомога, яка гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету, місцевих бюджетів та інших джерел. Закон України «Про безоплатну правову допомогу» визначає порядок надання безоплатної первинної правової допомоги та безоплатної вторинної правової допомоги.

Благовіщенське бюро правової допомоги інформує як не стати жертвою шахрайства при працевлаштуванні

Останнім часом стають дедалі поширенішими випадки шахрайства у сфері працевлаштування. Злочинних сфер у трудовому шахрайстві існує значна кількість, але основною ціллю такої злочинної діяльності є заволодіння майном, або використання претендента як безкоштовної робочої сили, зловживаючи довірою останнього.

Ставши жертвою шахрайств, громадяни з різних причин не завжди звертаються по допомогу до правоохоронців. Шахраї користуються цим і продовжують злочинну діяльність, за яку законодавством передбачена кримінальна відповідальність – ст. 190 «Шахрайство» Кримінального кодексу України. Зловмисникам загрожує покарання від сплати різного розміру штрафу до кількох років позбавлення волі. Якщо ж шахрайство було вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою – шахраї можуть потрапити за грати максимум на 12 років із конфіскацією майна.

Щоб уберегти громадян від дії шахраїв, надаємо поради при влаштуванні на роботу:

- перша і основна порада – не довіряти незнайомцям, яким б гарними не були їх пропозиції щодо покращення життя, адже основний козир зловмисників – обіцянка про максимум переваг з мінімальною затратою зусиль. Щоб убезпечити себе від шахрайств, громадянам потрібно уважно читати угоди, які вони підписують;

- у першу чергу потрібно впевнитися в особі роботодавця, вимагайте у роботодавців документи, які засвідчують реальне існування підприємства та відповідної вакансії, до якого звертається громадянин;

- не сплачуйте гроші роботодавцю за обіцяне «майбутнє» місце роботи. Навіть якщо сума видається незначною – це все одно обман, адже справжньому роботодавцю потрібні працівники, а не їх гроші;

- обережно ставтеся до посередницьких послуг на ринку працевлаштування, перевіряйте справжність фірми, вивчаючи при цьому відгуки інших громадян, і завжди пам’ятайте, що кадрові агентства беруть гроші не з здобувача вакансії, а з його роботодавця;

- ніколи не купуйте навчальні посібники у потенційного роботодавця, адже компанія якій потрібен хороший персонал, навчить вас самостійно і безкоштовно. Тому утримайтесь від придбання сумнівних дисків з відео уроками, аудіо записами або будь-яку іншу літературу;

- у жодному разі не залишайте роботодавцю документи, які посвідчують Вашу особу та підтверджують громадянство України (паспорт, водійські права, ідентифікаційний код, тощо).

Порядок оголошення особи померлою

До Благовіщенського бюро правової допомоги звернулася жителька Благовіщенського району з проханням роз’яснити їй порядок оголошення померлим батька, який у 2014 році зник безвісти і до теперішнього часу про нього не було жодної звістки. Про порядок оголошення особи померлою інформують фахівці Благовіщенського бюро правової допомоги.

Згідно зі ст. 46 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України) фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці постійного проживання останньої немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припускати її загибель від певного нещасного випадку, — протягом шести місяців. Особа, яка пропала безвісти у зв’язку з воєнними діями, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення цих дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до закінчення цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Визнання фізичної особи померлою здійснюється у судовому порядку.

Після набрання законної сили рішенням суду про оголошення фізичної особи померлою, суд надсилає рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи. На підставі рішення суду про оголошення громадянина померлим органи РАЦСУ видають заінтересованим особам свідоцтво про його смерть.

Днем смерті громадянина, оголошеного рішенням суду померлим, вважається день вступу в законну силу цього рішення.

Після набрання законної сили рішенням суду про оголошення фізичної особи померлою, суд надсилає рішення до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, а в населеному пункті, де немає нотаріуса, - відповідного органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

За наявності в населеному пункті кількох нотаріусів, а також у випадках, коли місце відкриття спадщини невідоме, рішення надсилається до державного нотаріального архіву з метою передачі його за належністю уповноваженому нотаріусу для вжиття заходів з охорони спадкового майна.

Оголошення громадянина померлим тягне за собою ті самі наслідки, що і смерть фізичної особи, а саме: відкривається спадщина, відбувається перехід майна до правонаступників.

Спадкоємці не мають права протягом п'яти років відчужувати нерухоме майно, що перейшло до них у зв'язку з відкриттям спадщини після смерті особи, оголошеної померлою (ст. 47 ЦК України).

Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження. Така заборона вноситься до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

При оголошенні громадянина померлим днем його смерті вважається день набуття чинності рішенням суду, а в деяких випадках - день його ймовірної загибелі.

Відновлено конкурс з відбору адвокатів, які залучаються для надання БВПД

З 9 червня 2020 року відновлено конкурс з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги. Це передбачено наказом Міністерства юстиції України від 01.06.2020 року № 1818/5.

Конкурс з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги, розпочався 20 січня 2020 року. Зареєструвалися 1009 адвокатів, документи яких відповідають встановленим вимогам. Взяли участь у проходженні дистанційного курсу «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги» 916 адвокатів.

З 17 березня у зв’язку з встановленням карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, було призупинено конкурс з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Другий етап конкурсу триватиме з 9 по 12 червня. Він передбачає індивідуальні співбесіди адвокатів з конкурсною комісією. Адвокати оцінюватимуться за критеріями мотивації до надання безоплатної правової допомоги, комунікабельності, емоційної врівноваженості, вміння представити приклади надання правової допомоги.

До 23 червня має бути підписаний протокол про результати конкурсу. До 25 червня року – направлений до Координаційного центру з надання правової допомоги. До 2 липня дані про відібраних за результатами конкурсу адвокатів будуть внесені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу. Результати конкурсу будуть оприлюднені до 3 липня 2020 року.

25 травня світове співтовариство відзначає Міжнародний день зниклих безвісти дітей. Щороку в усьому світі зникають сотні тисяч дітей. Кожний випадок – це окрема історія та драма. Одні діти просто губляться, інші – тікають з дому. Дітей викрадають, вони стають жертвами злочинців… Коли втрачаєш зв'язок зі своєю дитиною і не знаєш, де вона перебуває, настає паніка та не розумієш, що відбувається. Але кожна хвилина на рахунку, часу для паніки немає. Потрібно діяти швидко та оперативно. Про це розповідає начальник відділу «Долинське бюро правової допомоги» Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Сергій Кравчина.

З чого починати пошуки

Якщо зникла дитина в громадському місці, треба негайно повідомити про це охорону, адміністрацію організації, установи, закладу. Необхідно оголосити по гучному зв’язку про загублення дитини, її прикмети. Треба негайно почати контролювати входи-виходи, перевірити туалети, автостоянки, склади. Уважно придивляйтеся до людей, які йдуть з дитиною приблизно також віку, як і ваша. Адже у разі викрадення вашу дитину можуть переодягти, змінити її зовнішність.

Повідомте, як виглядала дитина, її особливі прикмети, де і в який час ви бачили її востаннє, куди з великою ймовірністю вона могла б піти чи поїхати.

Якщо дитина зникла з дому, швидко перегляньте всі її речі (чи взяла з собою комплект одягу, гаджети тощо), пошукайте особистий щоденник, перевірте сторінки у соціальних мережах. Згадайте про підозрілі телефонні дзвінки, розмови, нових знайомих дитини. Опитайте всіх сусідів: коли вони бачили дитину востаннє, чи чули якісь звуки з вашої квартири або бачили, хто приходив до вас додому.

Негайно зверніться по допомогу до поліції

Подайте заяву про розшук дитини до відділення поліції (незалежно від місця її зникнення) або усно за номером 102.

Проте найефективніше звертатися до відділення поліції за місцем зникнення дитини. Це можна зробити одразу після зникнення дитини. Візьміть з собою свіжу фотокартку, річ, на якій є відбитки дитини, запах, волосся. Повідомте, чи є у дитини мобільний телефон. Дайте інформацію про захворювання дитини, особливі прикмети в зовнішності, особливості ходи, вимови, про коло спілкування, яким маршрутом ходить, їздить, розкажіть про підозрілих друзів, знайомих, звички дитини тощо.

На місце зникнення або останнього перебування дитини вирушає оперативно-слідча група.

Міністерство внутрішніх справ створило загальну базу безвісті зниклих https://wanted.mvs.gov.ua/ Портал розшуку МВС також містить інформацію щодо загублених речей, зброї, має базу невпізнаних трупів та базу осіб, які не можуть надати інформацію про себе (зниклі діти, хворі та літні люди, що мають складності з власною ідентифікацією).

Не припиняйте пошуки навіть уночі

Залучіть до пошуків дитини якомога більше людей: сусідів, знайомих, співробітників, добровольців. Розбийтеся на групи та дайте кожній з них контакти друзів і знайомих дитини. Необхідно обдзвонити їх або відвідати, якщо немає телефонів. Розпитати, чи озвучувала їм дитина якісь свої плани останнім часом, чи з’явилися в неї нові підозрілі знайомі тощо. Також необхідно зателефонувати до довідкової служби швидкої допомоги, лікарень, залізничних та автовокзалів. Окремі групи мають обійти найближчі дитячі майданчики, місця зборів підлітків, найближчі парки, магазини, гаражі. У разі відсутності результатів через деякий час можна обдзвонити спецприймальники, морги.

Якщо дитина зникла поза межами міста, підключіть до розшуку працівників лісгоспу, Міністерства з надзвичайних ситуацій, кінологів із собаками. Якщо дитина зникла біля водойми або є водойма біля вашого будинку, підключайте до пошуку водолазів.

Повідомте за місцем навчання або позашкільних занять про зникнення дитини, його вчителеві (тренеру, керівнику гуртка) та однокласникам (дітям з секції, гуртка). Попросіть дізнатися в класі (колективі), чи не говорила дитина комусь про те, що збирається втекти, виїхати кудись, чи не приходив до дитини хтось підозрілий до школи. Запитайте у вчителя, чи немає проблем у стосунках дитини з кимось в класі або зі старшими хлопцями.

Залучайте соцмережі та ЗМІ

Варто розклеїти оголошення про зникнення з фотографією і короткою інформацією про дитину за місцем проживання та звичайним маршрутом дитини. Якщо знайдеться людина, яка бачила вашу дитину, обов’язково візьміть у неї контактні дані.

Розмістить оголошення про пошук дитини з її фотографією та своїми контактними даними на спеціалізованих пошукових сайтах, у соціальних мережах, передусім, де була зареєстрована дитина.

Пошук зниклих дітей потрібно вести й через ЗМІ. Надайте місцевих телеканалам, друкованим ЗМІ фотографію та інформацію про дитину. Залиште також дані на радіо. По можливості, розмістить пошукові оголошення в транспорті.

Дитина знайшлася…

Коли дитину знайдено, не накидайтеся на неї відразу з докорами, покаранням – можливо, вона і сама дуже налякана. Дайте час собі і їй заспокоїтися. А вже після цього проведіть серйозну розмову, розкажіть, як вона змусила вас хвилюватися, заручіться словом дитини, що вона більше не вчинить так ні за яких умов, якщо зникнення дитини було з її власної ініціативи. Розкажіть, чим взагалі може загрожувати таке зникнення.

Може стати в нагоді підвищення цифрової грамотності дитини, навчання її користуватися мобільним телефоном, навігаторами тощо. Роз'ясніть алгоритм дій в критичній ситуації.

Але якщо дитина не просто загубилася, а втекла з дому, то така поведінка обов'язково вимагає корекції. У тому числі – за участю спеціального психолога.

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid

Якщо у вас виникли питання, або ваші права порушені звертайтеся до фахівців системи безоплатної правової допомоги - ваші правові проблеми можна вирішити дистанційно:

- зателефонувати на безкоштовний номер системи надання безоплатної правової допомоги 0 800-213-103;

- зателефонуйте на номер Благовіщенського бюро: (05259) 2-26-41;

- поставити запитання в месенджер фейсбук-сторінки Голованівський місцевий центр з надання БВПД https://www.facebook.com/glvn.legalaid.kr.ua/;

- написати на електронну пошту Голованівського місцевого центру [email protected];

- написати на електронну пошту Благовіщенського бюро правової допомоги: [email protected];

Верховна Рада України на час карантину вирішила тимчасово не застосовувати для внутрішньо переміщених осіб необхідність підтверджувати присутність на підконтрольній Уряду України території, щоб українці могли зберегти статус ВПО і без перешкод після карантину отримати нараховані пенсії та соціальні виплати. Фахівці Добровеличківського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги надають роз'яснення з даного питання.

Нагадуємо, що задля недопущення епідемії коронавірусної інфекції в Україні продовжили карантин до 22 травня 2020 року.

На період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів із дня його припинення для внутрішньо переміщених осіб заборонено:

☑скасовувати дію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на підставі інформації про тривалу відсутність (понад 60 днів) особи за місцем проживання, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що така особа повернулася до покинутого місця постійного проживання;

☑зупиняти видаткові операції за поточним рахунком внутрішньо переміщеної особи за відсутності проходження фізичної ідентифікації. Це адресовано ПАТ "Державний ощадний банк України";

☑️здійснювати контроль за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування.

Громадяни тимчасово окупованих територій позбавлені можливості отримувати пенсійні виплати на підконтрольній Україні території, якщо вони не взяті на облік як ВПО, що змушує їх регулярно (раз на 60 днів) перетинати лінію зіткнення для перевірки даних. На час дії карантину внутрішньо переміщеним особам не треба робити ніяких додаткових дій - пенсії, соціальна допомога будуть нараховуватись автоматично і в повному обсязі, ці кошти можна буде вільно отримати по закінченні карантину, або ж користуватися банківською карткою.

Особливості платіжної картки для соціальних виплат

Для ідентифікації одержувачів соціальних виплат, які є внутрішньо переміщеними особами, і забезпечення їм соціальних виплат використовуються спеціальні платіжні карти, що випускаються "Ощадбанком". Для пенсіонерів така карта одночасно є електронним пенсійним посвідченням.

ВАЖЛИВО! Карта для соціальних виплат діє в якості платіжної картки 3 роки за умови, що одержувач виплат особисто приходить в будь-яке відділення "Ощадбанку" для ідентифікації (в перший рік - кожні шість місяців, в подальшому - раз на рік).

Якщо одержувач виплат вчасно не пройшов обов'язкову ідентифікацію, карта автоматично блокується для платежів, про що він отримує SMS-повідомлення. Карта буде розблокована тільки після того, як одержувач виплат особисто відвідає відділення для ідентифікації. Після завершення терміну дії картка перевипускається "Ощадбанком" безкоштовно.

Одержувач виплат може оформити додаткову банківську карту. Вона оформляється при фізичній присутності у відділенні "Ощадбанку" одночасно одержувача виплат та особи, який випускається додаткова карта.

Звертаємо увагу, що ці правила на період карантину призупинено.

- зателефонувати на безкоштовний номер системи надання безоплатної правової допомоги 0 800-213-103;

- зателефонуйте на номер Благовіщенського бюро: (05259) 2-26-41;

- написати на електронну пошту Голованівського місцевого центру [email protected];

- написати на електронну пошту Благовіщенського бюро правової допомоги: [email protected];

Виділення земельної ділянки учаснику антитерористичної операції

До Благовіщенського бюро правової допомоги звернувся житель Благовіщенського району з проханням роз’яснити йому порядок виділення земельної ділянки учаснику АТО. Про порядок Виділення земельної ділянки учаснику антитерористичної операції інформують фахівці Благовіщенського бюро правової допомоги.

Учасники бойових дій та особи прирівняні до них відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у тому числі учасники антитерористичної операції, мають право на першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва.

Учасникам антитерористичної операції, зацікавленим в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності необхідно звернутися з клопотанням до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, а саме:

- сільської, селищної, міської ради (якщо питання стосуються земель комунальної власності, які розташовані в населених пунктах);

- районної державної адміністрації (якщо питання стосується земель державної власності поза межами населених пунктів);

- Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в області (якщо питання стосується земельних ділянок для ведення садівництва або особистого селянського господарства державної власності поза межами населених пунктів).

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри (в межах норм безоплатної приватизації).

До клопотання додаються:

1. графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (наприклад, викопіювання з кадастрової карти);

2. копія паспорта та копія реєстраційного номера облікової картки платників податків (ідентифікаційного номера);

3. документ, що посвідчує участь в антитерористичній операції (посвідчення, довідка).

Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідним органом влади, або про відмову у наданні такого дозволу (мотивовано) має бути прийнято в місячний строк.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою, техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у визначеному порядку.

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки потрібно замовити в землевпорядній організації виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Виконавцем робіт може бути тільки особа, яка має сертифікат інженера-землевпорядника. Складання документації із землеустрою передбачає, що інженер-землевпорядник повинен визначити точні межі земельної ділянки, їх геодезичні координати і скласти кадастровий план земельної ділянки. При необхідності, землевпорядник встановить межові знаки. Це необхідно для того, щоб внести відомості про виділену земельну ділянку до Державного земельного кадастру. Надалі це дозволить, при необхідності, відновлювати межі ділянки і краще захистити право на землю.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розроблятиметься виконавцем (землевпорядною організацією)на підставі укладеного із замовником договору.

Термін виконання робіт згідно із законодавством не може перевищувати 6 місяців.

Проект відведення земельної ділянки підлягає погодженню з територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

У випадку місцезнаходження земельної ділянки у межах населеного пункту або на якій планується розташування об'єкта будівництва, потрібно отримати погодження з управлінням з питань містобудування та архітектури місцевої державної адміністрації або місцевої ради.

Строк розгляду: протягом 10 робочих днів з дня одержання проекту або його копії відповідні органи зобов'язані безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Підстава для відмови: лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Для реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі необхідно звернутися до територіального органу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру за місцем розташування земельної ділянки із:

1. заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру (додаток 22);

2. оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (погоджений проект землеустрою, за потреби, позитивний висновок експертизи);

3. документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

Строк розгляду заяви: 14 днів.

Вартість: внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється безоплатно (додаток 3 до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2011 року № 835 "Деякі питання надання Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг").

Крім того, на підтвердження державної реєстрації заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, в якому зазначаються відомості внесені до Поземельної книги, зокрема, кадастровий номер. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.

Для затвердження проекту землеустрою особі до місцевої ради або місцевої державної адміністрації клопотання про затвердження проекту землеустрою.

До клопотання додаються: екземпляр погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Реєстрацію права власності на земельну ділянку здійснюють територіальні органи Міністерства юстиції; виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг; нотаріус.

Перелік необхідних документів:

1. заява встановленої форми;

2. документ, що посвідчує особу;

3. засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки;

4. витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку;

5. документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина перша статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень)

У період карантину залишайтесь вдома - правові проблеми можна вирішити дистанційно:

- зателефонувати на безкоштовний номер системи надання безоплатної правової допомоги 0 800-213-103;

- зателефонуйте на номер Благовіщенського бюро: (05259) 2-26-41;

- написати на електронну пошту Голованівського місцевого центру [email protected];

- написати на електронну пошту Благовіщенського бюро правової допомоги: [email protected];

Булінг у школі: покрокові дії як цьому протистояти

Булінг – (хуліган, забіяка, задирака, грубіян, насильник) визначається як утиск, дискримінація, цькування. Цей термін означає тривалий процес свідомого жорстокого ставлення (фізичного і психічного), агресивної поведінки, одного з членів колективу з боку інших представників колективу, щоб заподіяти шкоду, викликати страх, тривогу або ж створити негативне середовище для людини.

Верховна Рада України 18 грудня 2018 року прийняла Закон України № 8584 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо протидії булінгу», який вперше визнає юридично поняття булінгу в українському законодавстві та передбачає відповідальність не тільки за вчинення, але й за приховування випадків булінгу.

Закон вносить зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якими встановлюється відповідальність за булінг.

Так, вчинення булінгу тягне за собою накладення штрафу від 850 до 1700 гривень або громадські роботи на строк від 20-ти до 40-ка годин.

Водночас за булінг, вчинений групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, законом встановлено штраф від 1700 до 3400 гривень або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин. Булінг, вчинений дітьми від 14-ти до 16-ти років, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють. Його розмір, відповідно до ухваленого закону, становить від 850 до 1700 гривень або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин. Водночас законом визначено покарання за приховування випадків булінгу педагогічним, науково-педагогічним, науковим працівником, керівником або засновником закладу освіти.

Так, неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу тягне за собою накладення штрафу від 850 до 1700 гривень або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.

Також внесені зміни до Закону «Про освіту». Зокрема, вводиться визначення терміну «булінг» як «моральне або фізичне насильство, агресія у будь-якій формі або будь-які інші дії, вчинені з метою викликати страх, тривогу, підпорядкувати особу своїм інтересам, що мають ознаки свідомого жорстокого ставлення».

У Законі визначаються механізми протидії цьому явищу, серед них: – покладання на засновника закладу освіти здійснення контролю за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу; – на керівника закладу освіти – затвердження та оприлюднення плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу, розгляд заяв про випадки булінгу від здобувачів освіти, їх батьків, законних представників, інших осіб та видання рішення про проведення розслідування.

Наслідки шкільного насилля

Жертви булінгу переживають важкі емоції – почуття приниження і сором, страх, розпач і злість. Булінг вкрай негативно впливає на соціалізацію жертви, спричиняючи:

• неадекватне сприймання себе – занижену самооцінку, комплекс неповноцінності, беззахисність;

• негативне сприймання однолітків – відсторонення від спілкування, самотність, часті прогули у школі;

• неадекватне сприймання реальності – підвищену тривожність, різноманітні фобії, неврози;

• девіантну поведінку – схильність до правопорушень, суїцидальні наміри, формування алкогольної, тютюнової чи наркотичної залежності.

Як реагувати на цькування

Молодші школярі мають неодмінно звертатися за допомогою до дорослих — учителів і батьків. Допомога дорослих дуже потрібна і в будь-якому іншому віці, особливо, якщо дії кривдників можуть завдати серйозної шкоди фізичному та психічному здоров’ю.

Старші діти, підлітки можуть спробувати самостійно впоратись із деякими ситуаціями. Психологами було розроблено кілька порад для них:

• Ігноруйте кривдника. Якщо є можливість, намагайтесь уникнути сварки, зробіть вигляд, що вам байдуже і йдіть геть. Така поведінка не свідчить про боягузтво, адже, навпаки, іноді зробити це набагато складніше, ніж дати волю емоціям.

• Якщо ситуація не дозволяє вам піти, зберігаючи самовладання, використайте гумор. Цим ви можете спантеличити кривдника/кривдників, відволікти його/їх від наміру дошкулити вам.

• Стримуйте гнів і злість. Адже це саме те, чого домагається кривдник. Говоріть спокійно і впевнено, покажіть силу духу.

• Не вступайте в бійку. Кривдник тільки й чекає приводу, щоб застосувати силу. Що агресивніше ви реагуєте, то більше шансів опинитися в загрозливій для вашої безпеки і здоров’я ситуації.

• Не соромтеся обговорювати такі загрозливі ситуації з людьми, яким ви довіряєте. Це допоможе вибудувати правильну лінію поведінки і припинити насилля.

Як діяти батькам

Не залишайте цю ситуацію без уваги. Для початку напишіть заяву директору школи з проханням розібратися в проблемі, описавши випадки цькування і долучивши докази: відеозапис, сканування листування в соціальних мережах, висновок соціального педагога та/або шкільного (або будь-якого іншого психолога) про нанесення йому психологічної травми, висновок лікаря про нанесення тілесних ушкоджень.

Вкажіть, що під час розгляду заяви (це повинні зробити протягом 30 днів) хочете бути присутнім особисто. Ці документи знадобляться в суді і вплинуть на ступінь покарання булера і на розмір компенсації моральної шкоди, заподіяної жертві, якщо вирішити проблему на рівні школи не вдасться. В такому випадку вкажіть ці документи в якості доповнення до заяви в поліцію про вчинення стосовно вашої дитини правопорушення. Вона повинна бути в двох примірниках (на вашому примірнику – вхідний номер реєстрації документа). Через декілька днів уточніть, хто веде вашу справу – щоб не затягнули, і винуватець не залишився безкарним: через місяць заява про адміністративне правопорушення анулюється.

А якщо в цей час булер затіє чергове приниження, дитина повинна викликати в школу батьків, а ті – поліцію. Її працівники зобов’язані скласти протокол про правопорушення і взяти пояснення у того, кого ображають, кривдника, свідків (якщо діти неповнолітні, то в присутності їх батьків), класного керівника і директора школи.

У ході проведення досудової підготовки справи заявити клопотання про проведення судово-психологічної експертизи жертви булінга. Протокол і висновок експертизи будуть основною доказовою базою в суді.

- зателефонувати на безкоштовний номер системи надання безоплатної правової допомоги 0 800-213-103;

- зателефонуйте на номер Благовіщенського бюро: (05259) 2-26-41;

- написати на електронну пошту Голованівського місцевого центру [email protected];

- написати на електронну пошту Благовіщенського бюро правової допомоги: [email protected];

Оголошено відбір серед адвокатів для навчання та участі у пілотному проєкті з відновного правосуддя

Оголошено відбір серед адвокатів, включених до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, для навчання та подальшої участі у пілотному проєкті “Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину”.

Координаційний центр з надання правової допомоги в рамках пілотного проєкту «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину» (далі – пілотний проєкт) оголошує конкурс з відбору учасників тренінгу – адвокатів, включених до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, на тему “Базові навички медіатора в кримінальних справах”.

Учасники, що успішно пройдуть навчання, зможуть долучитися до реалізації пілотного проєкту.

Пілотний проєкт впроваджується відповідно до наказуМіністерства юстиції України та Офісу Генерального прокурора №1473/5/194 від 17 квітня 2020 року на базі системи надання безоплатної правової допомоги за підтримки Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні. Тренінги проводяться у співпраці з Інститутом миру і порозуміння.

Під час чотириденного тренінгу відібрані учасники пройдуть спеціалізоване навчання з кваліфікованими експертами у сфері медіації в кримінальних справах та зможуть набути необхідні знання та навички для роботи у якості посередника в рамках пілотного проєкту.

Тренінг буде присвячений розвитку знань та навичок організації та проведення медіації в кримінальних справах, за участі неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину. Програма тренінгу включає такі напрями: принципи та зміст відновного правосуддя, розуміння почуттів та переживань учасників кримінальної ситуації, комунікативні навички медіатора, програма медіації потерпілих та правопорушників.

Очікується, що усі учасники, які успішно пройдуть навчання, зможуть брати участь у якості посередника у пілотному проєкті.

Дати та місце проведення тренінгів будуть визначені після завершення відбору учасників. Тривалість проведення тренінгів може бути змінена. Організатори забезпечують учасникам тренінгу проживання, харчування та покриття витрат на проїзд до та з місця проведення тренінгу.

Вимоги до кандидатів:

- співпраця з системою безоплатної правової допомоги – включення до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу. До відбору допускаються адвокати, що беруть участь у конкурсі з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 17.01.2020 № 128/7;

- щонайменше два роки стажу адвокатської діяльності, зокрема досвід роботи з дітьми у конфлікті/контакті з законом (досвід захисту/представництва дітей у кримінальних провадженнях/провадженнях в справах про адміністративні правопорушення);

- досвід публічних виступів (поза судовими засіданнями) буде перевагою;

- досвід роботи у якості медіатора або навчання медіації буде перевагою.

Для участі у відборі необхідно:

1. Заповнити анкету за посиланням https://bit.ly/_restorative_justice до 10 травня 2020 року.

2. Бути готовими пройти інтерв’ю з тренерами за допомогою відео конференц-зв’язку.

3. У разі успішного проходження навчання, бути готовими до залучення у якості посередника в рамках пілотного проєкту.

Усім учасникам за результатом інтерв’ю на електронну адресу буде направлено відповідний лист щодо результатів відбору. Будь-які запитання щодо конкурсу просимо спрямовувати на електронну адресу: [email protected]

Для попередження розповсюдження коронавірусної хвороби Уряд запроваджує більш жорсткі обмежувальні заходи.

Забороняється:

- з 6 квітня перебування в громадських місцях без вдягнутої маски, респіратора;

- з 6 квітня переміщення групою осіб більш ніж дві особи (крім випадків службової необхідності та супроводження дітей);

- перебування в громадських місцях осіб, які не досягли 14 років, без супроводу батьків;

- відвідування парків, скверів, зон відпочинку, лісопаркових та прибережних зон (крім вигулу домашніх тварин однією особою та у випадку службової необхідності);

- відвідування спортивних та дитячих майданчиків;

- перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, тощо.

Звертаємо увагу, якщо ваші права порушені - у період карантину правові проблеми можна вирішити дистанційно ☎

☑ зателефонувати на безкоштовний номер системи надання безоплатної правової допомоги 0 800-213-103;

☑ поставити запитання в месенджер фейсбук-сторінки Голованівський місцевий центр з надання: БВПД:https://www.facebook.com/glvn.legalaid.kr.ua/;

☑ написати на електронну пошту Благовіщенського бюро : [email protected] або Голованівського місцевого центру: [email protected];

☑ зателефонуйте на номер Благовіщенського бюро: (05259) 2-26-41

☑ скористатися правничою вікіпедією WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua;

☑ прочитати правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid або обговорити її у нашому чаті - https://t.me/ualegalaidchat.

Хто звільняється від плати за землю у період дії карантину?

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» №540-ІХ від 30.03.2020 року вніс деякі зміни до Податкового Кодексу України. З даного питання консультують фахівці системи БПД.

Згідно вказаного закону , за період з 01 по 31 березня 2020 року не нараховується та не сплачується плата за землю за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності. Звертаємо увагу, що квітень 2020 року виключили із пільгового періоду.

Нагадуємо, що плата за землю включає:

- земельний податок;

-орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності.

За вимогами Податкового Кодексу України платники плати за землю (крім фізосіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня та не пізніше 20 лютого поточного року подають органу Державної Податкової Служби України за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік.

Для зменшення податкових зобов’язань з плати за землю за період з 01 по 31.03.2020 року платники, які вже подали декларацію за 2020 рік, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій мають відобразити зміни податкового зобов’язання із сплати плати за землю за відповідні місяці. Якщо вказані платники податків уже подали уточнюючу податкову декларацію та уточнили податкові зобов'язання за березень-квітень 2020 року, то доведеться знову подати уточнюючу податкову декларацію не пізніше 30 квітня, а саме - додати нарахування за квітень. За такі дії не штрафуватимуть.

У свою чергу податкові зобов'язання зі сплати плати за землю та з податку на нерухомість за податковий період квітень 2020 року у повному обсязі треба сплатити до 30 червня 2020 року. В такому випадку не буде жодних штрафів та пені.

Фізична особа підприємець (ФОП) в частині нарахування та сплати земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності прирівняні у правовому статусі до юросіб – суб’єктів підприємницької діяльності. Якщо ФОПи мають правовстановлюючі документи на земельну ділянку, такі особи також самостійно обчислюють розмір плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) шляхом подання податкової декларації. Таким чином, якщо право на земельну ділянку оформлено відповідно до вимог Земельного кодексу України на ФОПа, то така особа має право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов’язання із сплати плати за землю за березень 2020р.

Звільнення не поширюється на фізичних осіб – громадян, не суб’єктів підприємницької діяльності, оскільки новації передбачають, що звільнення стосується лише ділянок, які використовуються у господарській діяльності.

Безоплатну правову допомогу, у разі порушення прав громадян, можна отримати за адресою Благовіщенського бюро правової допомоги: м. Благовіщенське, вул. Ореста Гуменюка, 8а, тел.: (05259) 2-26-41. Для цілодобового доступу до системи безоплатної правової допомоги цілодобово діє Єдиний телефоний номер системи безоплатної правової допомоги 0-800-21-31-03.

Які документи мають носити з собою українці, аби не порушувати правила карантину

Кабмін увів нові обмеження на перебування громадян України на вулиці під час карантину. Зокрема, з 6 квітня 2020 року заборонено виходити з домівки без документів, що посвідчують особу.

Повний перелік документів, які посвідчують особу, наведений у законі Україні Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус.

Під час карантину українці можуть носити з собою документи, які посвідчують особу та підтверджують громадянство України:

- паспорт громадянина України;

-паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

-дипломатичний паспорт;

-службовий паспорт;

-посвідчення особи моряка;

-посвідчення члена екіпажу;

-посвідчення особи на повернення в Україну;

-тимчасове посвідчення громадянина України.

Також можна брати з собою документи, які посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус:

-посвідчення водія;

-посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон;

-посвідку на постійне проживання;

-посвідку на тимчасове проживання;

-картку мігранта;

-посвідчення біженця;

-проїзний документ біженця;

-посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту;

-проїзний документ особи, якій надано додатковий захист.

Отже, будь-який з цих документів може посвідчити вашу особу – підтвердити громадянство або ваш спеціальний статус.

У період карантину залишайтесь вдома - правові проблеми можна вирішити дистанційно:

- зателефонувати на безкоштовний номер системи надання безоплатної правової допомоги 0 800-213-103;

- зателефонуйте на номер Благовіщенського бюро: (05259) 2-26-41;

- написати на електронну пошту Голованівського місцевого центру [email protected];

- написати на електронну пошту Благовіщенського бюро правової допомоги: [email protected];

-скористатися правничою вікіпедією WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua;

- прочитати правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid або обговорити її у нашому чаті - https://t.me/ualegalaidchat.

Уряд уточнив перелік об'єктів, які можуть працювати під час карантину та категорії громадян 60 років і більше, які не підлягають самоізоляції.

07 квітня 2020 року Кабінет Міністрів вніс зміни до постанови № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»

Які ще об’єкти зможуть працювати під час карантину:

– поштової та кур’єрської діяльності;

– будівельних робіт;

– зі збирання і заготівлі відходів;

– закладів торгівлі будівельними матеріалами;

– хімчистки.

Що нового ухвалили?

– Затверджений порядок обов’язкової госпіталізації осіб, які здійснюють перетин державного кордону, до обсерваторів (самоізоляторів).

– Місцеві органи влади мають право здійснювати видатки на проживання осіб у обсерваторах за рахунок коштів місцевих бюджетів (зокрема резервного фонду цих бюджетів).

Також визначено категорії осіб, які старші 60 років, та не потребують обов`язкової самоізоляції. Це зокрема держслужбовці, депутати всіх рівнів, судді, міські голови, військовослужбовці, працівники рятувальних служб та інші.

Нагадуємо, що до завершення карантину Голованівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги призупиняє особистий прийом громадян і повністю переходить на надання правових послуг дистанційно.

Щоб отримати правову консультацію:

- напишіть на нашу електронну пошту: [email protected]

- зателефонуйте на номер центру: (05252) 2-25-83

- скористайтеся правничою вікіпедією WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua ;

- прочитайте правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid

Для цілодобового доступу до системи безоплатної правової допомоги цілодобово діє Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги 0-800-21-31-03.

Стартує онлайн-конкурс дитячих малюнків «Країна моїх прав»

З 23 квітня по 5 червня 2020 року Координаційний центр з надання правової допомоги проводить онлайн-конкурс дитячих малюнків «Країна моїх прав». Учасники – діти віком до 18 років.

«Тема малюнків – права дитини. Щоб подати роботу на конкурс, дитина за допомогою батьків має зареєструватися на сайті конкурсу та завантажити фотографію або скановану копію малюнка. Коли конкурсна робота пройде модерацію, вона з’явиться на сайті для голосування», – розповів заступник директора Координаційного центру з надання правової допомоги Сергій Ющишин.

Конкурсні роботи приймаються з 23 квітня по 20 травня. Малювати можна олівцями, фломастерами, фарбами, виконувати роботи в авторській техніці, створити малюнок за допомогою комп’ютерної графіки тощо. Малюнки мають бути у форматі А3 або А4. Кожен учасник може подати лише одну конкурсну роботу.

Проголосувати за дитячий малюнок, що найбільше сподобався, може кожна людина – для цього потрібно авторизуватися на сайті конкурсу. Оцінювання конкурсних робіт відбудеться на сайті конкурсу в онлайн-режимі усіма учасниками голосування.

З 21 травня до 24 травня визначатимуться переможці. Автори найкращих робіт будуть визначені за кількістю вподобань учасників голосування у трьох вікових категоріях: віком до 8 років, від 9 до 13 років та від 14 до 17 років.

Нагородження переможців конкурсу триватиме з 25 травня по 5 червня. Автори робіт, які набрали найбільшу кількість «лайків», отримають грамоти та призи за перше, друге та третє місця у кожній віковій групі.

Взяти участь у конкурсі, подивитися дитячі роботи та проголосувати за малюнок, що найбільше сподобався, а також детально дізнатися про умови онлайн-конкурсу дитячих малюнків «Країна моїх прав» можна, зайшовши на офіційний сайт http://art-konkurs.legalaid.gov.ua.

Про кампанію «Я МАЮ ПРАВО ГОЛОСУ»

Оголошено XII конкурс з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 17.01.2020 № 128/7 «Про проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги» Координаційний центр з надання правової допомоги повідомляє про проведення з 20 січня по 30 березня 2020 року конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі – конкурс).

Для участі у конкурсі адвокатам необхідно:

1) Зареєструватися на веб-сторінці http://contest.legalaid.gov.ua з 21 січня по 23 лютого 2020 року, де заповнити онлайн анкету та біографічну довідку; зазначити адресу електронної пошти для отримання інформації у зв’язку з конкурсом; завантажити скановані копії заяви, форма якої встановлена Мін’юстом; усіх заповнених сторінок паспорта (чи іншого документа, що посвідчує особу); свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та мотиваційного листа (до 500 слів), складеного у довільній формі.

УВАГА! За фактом реєстрації адвокат отримає повідомлення Координаційного центру з надання правової допомоги про прийняття заявки на опрацювання. Після перевірки наявності надісланих копій документів і відомостей про адвоката в Єдиному реєстрі адвокатів України, адвоката буде поінформовано про їх відповідність чи невідповідність встановленим вимогам за вказаною адвокатом адресою електронної пошти. У разі отримання повідомлення про невідповідність документів встановленим вимогам реєстрацію можна пройти повторно (до завершення строку реєстрації).

Участь у конкурсі можуть брати адвокати, відомості про яких внесені до Єдиного реєстру адвокатів України.

2) Протягом 27 лютого – 09 березня 2020 року пройти дистанційний курс «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги», ознайомившись з його матеріалами та склавши перевірочні тестові завдання, що оцінюються автоматично (адреса веб-сторінки дистанційного курсу, логін та пароль будуть зазначені в електронному повідомленні Координаційного центру з надання правової допомоги).

3) Протягом 16 – 19 березня 2020 року (конкретні дата, час і місце проведення будуть повідомлені кожному адвокатові додатково) пройти індивідуальні співбесіди з конкурсною комісією, під час якої адвокати оцінюватимуться за критеріями мотивації до надання безоплатної правової допомоги, комунікабельності, емоційної врівноваженості, вміння представити приклади надання правової допомоги.

УВАГА! Під час проходження співбесіди із конкурсними комісіями адвокати повинні пред’явити оригінали паспорта та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Окрім того, з 11 по 13 березня 2020 року конкурсні комісії розглядатимуть подані адвокатами копії документів, оцінюючи адвокатів за критеріями стажу адвокатської діяльності, наявності або відсутності застосовання до адвоката дисциплінарних стягнень та враховуючи результат проходження адвокатом дистанційного курсу «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги». Цей етап відбувається без персональної участі адвокатів.

Адвокати, які пройдуть конкурс, залучатимуться до надання БВПД на постійній основі за контрактом або на тимчасовій основі на підставі договору, відповідно до Порядку та умов укладення контрактів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі, та договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року № 8.

Контакт для зворотного зв’язку з адвокатами:

Боровльов Дмитро Дмитрович, начальник відділу експертно-правового аналізу надання безоплатної правової допомоги управління забезпечення якості правової допомоги Координаційного центру з надання правової допомоги, (044) 486 71 06 (понеділок – четвер: з 09:00 до 18:00, п’ятниця: з 09:00 до 16:45, обідня перерва із 13:00 до 13:45), [email protected].

До уваги адвокатів!

Оголошено конкурс з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги. Для участі у конкурсі адвокатам необхідно зареєструватися на веб-сторінці http://contest.legalaid.gov.ua з 21 січня по 23 лютого 2020 року, де заповнити он-лайн анкету, біографічну довідку та завантажити необхідні документи. За фактом реєстрації адвокат отримає повідомлення Координаційного центру з надання правової допомоги про прийняття заявки на опрацювання.

Участь у конкурсі можуть брати адвокати, відомості про яких внесені до Єдиного реєстру адвокатів України.

З інформацією про конкурс можна ознайомитися на офіційному веб-сайті Координаційного центру з надання правової допомоги legalaid.gov.ua.

Контактна особа: Боровльов Дмитро Дмитрович, начальник відділу експертно-правового аналізу надання безоплатної правової допомоги управління забезпечення якості правової допомоги Координаційного центру з надання правової допомоги, (044) 486 71 06 (понеділок – четвер: з 09:00 до 18:00, п’ятниця: з 09:00 до 16:45, обідня перерва із 13:00 до 13:45), [email protected].

Як підтвердити факт народження дитини поза закладом охорони здоров'я.

До Благовіщенського бюро правової допомоги звернулась місцева жителька з проханням роз’яснити їй порядок отримання свідоцтва про народження доньки, якщо дитина народилася в домашніх умовах.

Про порядок підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров'я інформують фахівці Благовіщенського бюро правової допомоги.

Питання щодо підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров’я (якщо таким закладом не проводився огляд жінки та дитини) вирішується Медичною консультативною комісією з підтвердження народження жінкою дитини поза закладом охорони здоров’я (далі – Комісія). Варто зазначити, що до Комісії можна звернутися і на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Комісія утворюється Міністерством охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

До складу Комісії входять не менше п’яти осіб: заступник керівника відповідного структурного підрозділу з питань охорони здоров’я, який згідно з розподілом функціональних обов’язків відповідає за питання материнства та дитинства, фахівці за спеціальностями «Акушерство і генікологія», «Неонатологія», «Педіатрія» та «Медична генетика».

Комісія розглядає питання за письмовою заявою жінки, яка народила дитину. З такою заявою також можуть звернутися чоловік жінки, її родичі, інші особи, а також представники служби у справах дітей. До заяви обов’язково додається паспорт або інший документ, що посвідчує особу.

За наявності також додаються:

обмінна карта пологового будинку, пологового відділення лікарні або виписка з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого (ф. №113/о або ф. №027/о);
результати аналізів, ультразвукового дослідження, проведених під час вагітності;
копія картки виклику медичної швидкої допомоги за ф. №109/о;
довідку про генетичну спорідненість між жінкою та дитиною;
медичні довідки лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу (далі – ЛКК) про огляд дитини, яка народилася поза закладом охорони здоров’я та про огляд жінки для підтвердження факту народження дитини;
інші документи, що підтверджують надання жінці медичної допомоги у зв’язку з пологами.

У разі відсутності медичних довідок ЛКК про огляд дитини та жінки, Комісія, отримавши заяву, видасть направлення на такий огляд.

Рішення про підтвердження факту народження дитини приймається у разі, коли імовірна дата пологів жінки збігається з вірогідним віком дитини, або наявності довідки про генетичну спорідненість між жінкою, яка народила дитину поза закладом охорони здоров’я, та дитиною.

За результатами аналізу вищезазначених документів Комісія не пізніше десяти календарних днів приймає рішення про підтвердження або відмову у підтвердженні факту народження дитини цією жінкою, про що складає висновок.

Якщо Комісія підтверджує факт народження дитини цією жінкою – вона видає їй (або іншому заявникові, який звертався з цього приводу) висновок для подальшого його пред’явлення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану. На підставі висновку Комісії про підтвердження факту народження дитини заклад охорони здоров’я, під наглядом якого перебуває дитина, видає медичну довідку про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (ф. №103-1/о), яка є підставою для проведення державної реєстрації народження дитини в органах державної реєстрації актів цивільного стану.

Якщо ж Комісія приймає рішення про відмову у підтверджені факту народження дитини – вона негайно надсилає свій висновок до відповідних правоохоронних органів.

До Голованівського місцевого центру з надання БВПД можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1. Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45.

Адреси бюро правової допомоги:

Бобринецьке бюро правової допомоги

м. Бобринець, вул. Незалежності, 80

Гайворонське бюро правової допомоги

м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20

Маловисківське бюро правової допомоги

м. Мала Виска, вул. В. Бровченка, 33

Новоукраїнське бюро правової допомоги

м. Новоукраїнка, вул. Покровська, 67

Благовіщенське бюро правової допомоги

м. Благовіщенське, вул. Ореста Гуменюка, 8

Вільшанське бюро правової допомоги

смт Вільшанка, вул. М. Лагонди, 30

Добровеличківське бюро правової допомоги

смт Добровеличківка, вул. Центральна, 103/7

Новоархангельське бюро правової допомоги

смт Новоархангельськ, вул. Пушкіна, 28.

652 звернення від постраждалих від домашнього насильства за цей рік. Минулого року було 241. Це не означає, що кількість випадків збільшується. Це значить, що в людини збільшується віра в те, що її захистять.

Безоплатна правова допомога знає історію кожної такої людини. І все одно 652 - занадто мало.

Не мовчіть про насильство ні в своїй, ні в чужій родині.

Дзвоніть 0-800-213-103

Не так давно вступив в дію закон, яким запроваджується адміністративна відповідальність за порушення правил перевезення дітей: водія штрафуватимуть на суму у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів, тобто 510 гривень. У разі повторного порушення штраф сягатиме 50 неоподатковуваних мінімумів, тобто 850 гривень.

Самі ж правила перевезення дітей не змінилися: ПДР забороняють перевозити дітей зростом менше 145 см, або які не досягли 12-річного віку без використання спеціальних засобів, які дають змогу пристебнути дитину за допомогою ременів безпеки, передбачених конструкцією цього транспортного засобу.

Під "спеціальними засобами" слід розуміти дитячі автолюльки, автокрісла, бустери або стяжки ременів безпеки, котрі слід використовувати згідно з інструкцією до них та автомобіля, а також з урахуванням зросту, віку та ваги дитини. Також таких дітей не можна перевозити на задньому сидінні мотоцикла та мопеда. Окрім цього, заборонено перевозити дітей, які не досягли 16-річного віку у кузові будь-якого вантажного автомобіля, та здійснювати перевезення організованих груп дітей у темну пору доби.

Є правові запитання? Телефонуйте 0 800 213 103.

Благовіщенське бюро правової допомоги інформує!

В Україні з 1 грудня зріс прожитковий мінімум. Тепер він для працездатних громадян становить 2102 гривні, для непрацездатних – 1638 гривень.

У зв'язку з цим повідомляємо, яка сума середньомісячного доходу дозволяє громадянам мати право на безоплатну вторинну правову допомогу, що полягає в складанні позовних заяв та представництві в суді. Це відповідно 4204 грн для працездатних осіб і 3276 грн для осіб, які втратили працездатність.

Матеріали "Я маю право"

Буклет "Захиснику, ти маєш право ..."

Насильство проти жінки – не міф, а реальна проблема.

Цього року ми маємо 652 звернення від постраждалих. Це страшна цифра, але це - ніби прорваний нарив. Значить, наші жінки вчаться звертатися по допомогу.

7-8 грудня 2019 року відбудеться хакатон з доступу до правосуддя.

Координаційний центр з надання правої допомоги спільно з громадською організацією KYIV Legal Hackers 7-8 грудня 2019 року проводить Access to Justice Hackathon.

Захід відбудеться на базі правових клубів PRAVOKATOR у Дніпрі, Львові, Києві, Одесі та Харкові.

Запрошуємо юристів, студентів, програмістів, маркетологів, дизайнерів зануритися в атмосферу legal tech.

На Access to Justice Hackathon ви зможете:

розвинути і втілити ідеї надання юридичних послуг людям, які не можуть дозволити собі оплачувати послуги класичних юристів;
створити продукти, націлені на захист прав, боротьбу з дискримінацією, булінгом, насильством в сім'ї та іншим;
придумати альтернативні способи вирішення юридичних проблем, які доведуть, що правосуддя може бути простим і доступним.

Якщо ви зацікавлені в партнерстві, пишіть сюди: [email protected]

Деталі тут: https://legalhackathon.net/

Реєстрація учасників тут: http://bit.ly/2PWGEgM

Партнерами системи надання БПД у проведенні Access to Justice Hackathon є: Міжнародний фонд «Відродження», Програма USAID «Нове правосуддя» – USAID New Justice Program, Open World Ukraine - програма обмінів усередині законодавчої гілки влади США, лабораторія інноваційного розвитку UNDP Ukraine / ПРООН в Україні, UNHCR Ukraine – Агентство ООН у справах біженців в Україні

Жителька Голованівського району за допомогою адвокатки системи БПД стягнула з іноземця аліменти на утримання сина

До Голованівського місцевого центру з надання БВПД звернулась жінка з проханням надати їй правову допомогу у стягненні аліментів з її цивільного чоловіка, громадянина іншої держави.

Правову допомогу надавала – адвокатка Оксана Задорожнюк.

Вивчивши матеріали справи, адвокатка встановила, що клієнтка у 2014 році виїхала працювати до Польщі, де познайомилась з місцевим жителем та почала проживати з ним у цивільному шлюбі. Через деякий час клієнтка вимушена була повернутись з Польщі на Україну. Після повернення додому, з’ясувалось, що вона вагітна. У 2015 році у неї народився син. Батько дитини провів дослідження на підтвердження свого батьківства у одному з Інститутів судової генетики Польщі. ДНК-тест підтвердив його батьківство. Але, незважаючи на беззаперечні докази його батьківства, чоловік не бажав офіційно визнавати дитину своїм сином і категорично відмовився від внесення відомостей про нього як батька дитини до актового запису про народження дитини та сплати аліментів.

Оксана Задорожнюк пояснила клієнтці, що «при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім’я та по батькові дитини записується за її вказівкою. А батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані, відповідно до Цивільного процесуального кодексу України».

Також адвокатка пояснила, що відповідно ст. 180, 198, 199 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутись до суду з відповідним позовом.

Керуючись Договором між Україною і Польщею про правовому допомогу та правової відносини у цивільних і кримінальних справах, Оксана Задорожнюк склала позовну заяву про встановлення батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини та стягнення аліментів з батька дитини.

Взявши до уваги всі обставини справи та наявні докази, Голованівський районний суд Кіровоградської області заяву задовольнив повністю та зобов’язав громадянина Польщі сплачувати на утримання свого сина аліменти в розмірі ¼ частини з усіх видів його заробітку (доходу) до досягнення ним повноліття.

До Голованівського місцевого центру з надання БВПД можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1, тел. (05252) 2-25-83, 068 834 77 45.

Як споживачі можуть отримати газ за літніми цінами: правова консультація

Нафтогаз запустив новий продукт для побутових споживачів «Газовий запас» у межах акції #ТвояEнергонезалежність.

У межах реалізації правопросвітницької кампанії «Я МАЮ ПРАВО!», фахівці системи БВПД роз’яснюють: як споживачі зможуть придбати газ у вересні за низькою літньою ціною і використати його протягом опалювального сезону.

Побутовий споживач зможе закупити на цих умовах до 25 тис. куб. м газу. Цього об’єму достатньо для забезпечення потреб домогосподарств протягом усієї зими. Скористатися пропозицією можна до 25 вересня. Відпускна ціна «Нафтогазу» газопостачальним підприємствам (газзбутам) у межах цього продукту становить 4874,42 грн за тис. куб. м (без ПДВ і вартості транспортування і розподілу).

Щоб скористатись новим продуктом, необхідно:

прийти в центр обслуговування клієнтів своєї газопостачальної організації (газзбуту);
мати при собі паспорт;
укласти додаткову угоду до типового договору постачання газу;
зробити передоплату і користуватися дешевим газом під час опалювального сезону.

З умовами пропозиції Газопостачальної компанії «Нафтогаз України» можна ознайомитись на сайті на www.gas.ua.

Для максимальної зручності споживачів, Нафтогаз запропонував участь у цій програмі усім газопостачальним компаніям України, які обслуговують побутових споживачів.

Якщо газозбут відсутній у вашому регіоні, варто звернутися у компанію напряму, щоб дізнатися, чому дана послуга ще не узгоджена.

Важливо! Ідея щодо «літніх» тарифів на газ є хорошою, проте, пропозиція «Нафтогазу» не охоплює дві категорії громадян – тих, хто має субсидії, та тих, хто використовує централізоване опалення та гарячу воду.

Використовувати газ, куплений в межах акції #ТвояEнергонезалежність, можна буде з 1 жовтня 2019 року до 31 березня 2020 року. Від цієї дати «Нафтогаз» поставляє учасникам акції газ з резервних обсягів за акційною ціною. Розмір економії при цьому буде залежати від поточних цін, і продавець не зможе вплинути на її розмір.

Якщо куплений резерв газу буде витрачено до 1 квітня 2020 року, споживач зможе отримати газ на загальних умовах – по ціні ПСО, котра діятиме на той час. Споживачі, котрі до 1 квітня 2020 року не використають передплачений газ, зможуть скористатись залишком коштів. Також залишок коштів можна використати у випадках, коли ціна ПСО на газ буде нижча, аніж ціна акції.

Голованівський МЦ з надання БВПД знаходиться за адресою:смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1, тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45, 093 423 33 73.

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Благовіщенське вул.. Ореста Гуменюка 8а тел.. 2-26-41.

Адресна правова допомога в дії

До Гайворонського бюро правової допомоги звернувся житель с. Солгутове Гайворонського району з проханням роз’яснити аспекти оформлення договору оренди земельної ділянки; продовження його та умови розірвання в односторонньому порядку.

Чоловік, у зв’язку зі станом здоров’я, не міг самостійно дістатись до бюро правової допомоги для вирішення проблемного питання. У таких ситуаціях фахівці системи безоплатної вторинної правової допомоги надають виїзну адресну правову допомогу.

Питання оренди землі сільськогосподарського призначення набирає все більшої актуальності серед українців. Під час укладання договору оренди власники земельних ділянок часто стикаються з різними питаннями, щодо правильності оформлення договору.

Детальне вивчення цього питання перед укладенням договору допоможе в подальшому уникнути багатьох проблем, адже у більшості випадків, власники земельних наділів підписують шаблонні договори, не знаючи юридичних наслідків таких правочинів. Під час адресної правової допомоги Наталія Барабаш, фахівчиня Гайворонського бюро правової роз’яснила пенсіонеру аспекти оформлення договору оренди землі.

Першим кроком, необхідним для оформлення відносин між фермером та власником земельної ділянки є укладення договору її оренди. Відповідно до закону, він може мати просту письмову форму, але за взаємним бажанням орендаря і орендодавця вони можуть посвідчити його нотаріально.

Договір оренди земельної ділянки повинен містити такі істотні умови:

- інформацію про земельну ділянку, що передається в оренду: кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки;

- строк дії договору оренди;

- орендну плату із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Договір, що не містить хоча б одну із вище зазначених істотних умов, вважається неукладеним.

Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Орендна плата. Базою для розрахунку орендної плати є нормативна грошова оцінка землі. Вона зазначена в кожному сертифікаті на отримання земельної частки (паю). Розмір ставки орендної плати за землі сільськогосподарського призначення повинен бути не менше 3 відсотків від вартості земельної ділянки.

Розірвання договору. Якщо орендар не виконує належно договір, не виплачує в строк орендну плату в грошовій або в натуральній формі (зерно, цукор, крупи, тощо), в тому числі, використовує земельну ділянку всупереч визначених у договорі умов (наприклад, надмірно виснажує землю, використовує пестициди, які суттєво погіршують її стан), орендодавець має право розірвати договір оренди.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або ж самим договором. Це означає, що одностороння відмова повинна передбачатися у договорі та мати відповідний механізм.

Наприклад, у разі систематичного порушення орендарем договору, псування, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, орендодавець може надіслати орендарю лист-повідомлення розірвання оренди. Такий лист повинен бути рекомендованим з повідомленням про вручення, що підтвердить ваше бажання розірвати договір та зафіксує момент, коли орендар дізнався про розірвання договору.

З моменту отримання зазначеного листа орендар має звільнити орендовану землю протягом відповідного періоду, враховуючи сезонність та с/г роботи (наприклад, період збору врожаю, тощо). Це звичайно ж найбільш простий спосіб врегулювання спірних відносин між сторонами.

У разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати за шість місяців – на землях сільськогосподарського призначення, і за рік – на землях не сільськогосподарського призначення, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах, за винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов'язань. У разі розірвання договору оренди землі за погодженням сторін кожна сторона має право вимагати в іншої сторони відшкодування понесених збитків відповідно до закону.

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел. (05259) 2-26-41.

З 1 січня 2019 року в Україні почала діяти соціальна програма «Муніципальна няня».

З її допомогою уряд може відшкодовувати батькам частину зарплати няні, яка доглядає дітей до трьох років.

Муніципальна няня - будь-яка фізична особа-підприємець або юридична особа, яка надає послугу з догляду за дітьми, крім державних і комунальних закладів дошкільної освіти, та з якою укладено договір про здійснення догляду за дитиною до трьох років.

Право на отримання компенсації послуги «муніципальна няня» мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які є батьками (усиновлювачами), опікунами дитини до трьох років і на законних підставах проживають на території України.

Компенсація за послуги няні не скасовує декретні виплати, відпустку для догляду за дитиною та інші гарантії.

Порядок отримання послуги:

• укласти договір з муніципальною нянею

(договір укладається в письмовій формі та повинен містити назву послуги, її обсяг із зазначенням конкретних заходів, умови та строк її надання, вартість, періодичність оплати, відповідальність сторін);

• звернутися до органу соцзахисту протягом місяця після підписання договору з нянею за місцем проживання та надати наступні документи: копію офіційно укладеного з нянею договору; документи, що підтверджують оплату послуг няні (квитанції, чеки, виписки з банківського рахунку); свій паспорт, ідентифікаційний код, свідоцтво про народження дитини; заяву на отримання компенсації.

Також повідомляємо, що розпочала працювати електронна послуга «Муніципальна няня». Тобто відтепер подати документи для відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною до трьох років можна як у паперовому, так і в електронному вигляді.

Про порядок отримання послуги «Муніципальна няня» та її компенсацію в межах кампанії «Відповідальне батьківство» йшлося під час зустрічі фахівчині Благовіщенського бюро правової допомоги Юлії Гончарук з працівниками служби у справах дітей Благовіщенської РДА.

Зустріч завершилась підписанням Меморандуму про співпрацю.

Права громадян, які подорожують потягом

За статистикою, у період розпалу сезону відпусток, більшість українців для подорожей обирають саме залізничний вид транспорту. Та наші подорожі іноді могли б бути набагато комфортніші, адже АТ «Українська залізниця» надає широкий спектр послуг, яким ми не користуємось тільки тому, що не знаємо про них. Тож фахівці Голованівського місцевого центру з надання БВПД підготували правові поради громадянам, які подорожують потягом.

Під час подорожі пасажири мають право:

- безкоштовно користуватися необхідними медикаментами з аптечки вагону та гарячою водою. Це вже включено у вартість квитка;
- попросити у провідника ковдру, незалежно від пори року;
- взяти у провідника ремінь безпеки для дитини або дорослого пасажира, якщо він подорожує на верхній полиці. Ці ремені безпеки є у потягах завжди, і їх зобов’язані надавати пасажирам верхніх полиць на першу вимогу. Якщо наданий ремінь, на ваш погляд, недостатньо міцний ви можете попросити його замінити;

- користуватися розетками у вагонах потяга безкоштовно в будь-який час, це не залежить від того, стоїть потяг чи їде;

- провозити з собою у вагоні ручну поклажу вагою до 36 кг, що не перевищує за обсягом відведеного на одного пасажира місця для багажу;
- палити в українських потягах – заборонено. Тому, якщо хтось із пасажирів палить, ви можете вимагати від провідника вжити належних заходів, також ви маєте право попросити провідника втихомирити галасливих пасажирів;
- попросити вимкнути музику, якщо вона вам заважає;
- провідник зобов’язаний розбудити вас при під’їзді до вашої кінцевої станції;
- пасажири потягів зі спальними місцями повинні забезпечуватися чаєм і кавою за встановлену плату. Вартість напоїв може бути спочатку включена в ціну квитків (про це в проїзному документі повинна бути відповідна відмітка). Якщо маєте свій пакетик чаю чи кави і вирішили заощадити – можете попросити склянку кип’яченої види і ложечку. Провідник не повинен вам відмовити;

- вартість постільної білизни вже включено у квиток на потяг «Укрзалізниці», якщо ви від неї не відмовилися при оформленні квитка на потяг;
- попереднє застилання полиць постільною білизною здійснюється провідниками у вагонах СВ. За бажанням пасажирів провідник надає допомогу в застиланні постільної білизни людям з інвалідністю, хворим, людям похилого віку, пасажирам з малими дітьми, вагітним;
- пасажир має право не тільки не здавати ліжко, а й не прибирати його за собою. Прибирання постільної білизни входить у посадові обов’язки провідника (до обов’язків провідника також входить підйом і опускання верхніх полиць);

- якщо ваше місце в потязі зайняв інший пасажир, провідник зобов’язаний виділити вам інше;

- якщо вам дуже спекотно, або холодно, викликайте начальника потягу з

правовими нормами перевезення пасажирів. У них ви можете побачити

дозволені температури перевезення пасажирів у різні сезони. Якщо умови перевезення не відповідають вказаним, начальник потягу може вам безкоштовно надати таке саме за класом місце в іншому вагоні, або так само безкоштовно підвищити клас;

якщо ви купили електронний квиток з QR – кодом, не обмінюйте його на звичайний. Роздрукуйте, але показуйте його зі смартфона. Якщо провідник не може його зісканувати, це його проблема, а не ваша;
пасажир має право сідати в будь-який вагон потяга. Наприклад, якщо ви спізнюєтесь на потяг, і до його відправлення встигаєте дійти тільки до першого або хвостового вагона, а у вашому квитку вказані місця в іншому кінці потяга (це правило актуальне для посадки на проміжних станціях, зупинка на яких дуже маленька за часом);
якщо переплутали потяг, ви маєте право повернутися на початкову станцію безкоштовно;
- якщо проїхали свою станцію, можете повернутися на станцію призначення теж безкоштовно;
відстали від потяга – маєте право продовжити поїздку без доплат!
- у разі запізнення в пункт пересадки з вини перевізника (запізнення або відміна погодженого поїзда) і на бажання продовжити поїздку, перевізник повинен відправити вас наступним потягом без стягнення плати!

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Благовіщенське вул. Ореста Гуменюка 8а тел.. (05259) 2 26 41.

В Україні з 1 липня зріс прожитковий мінімум. Тепер він для працездатних громадян становить 2007 гривень, для непрацездатних – 1564 гривні.

У зв'язку з цим повідомляємо, яка сума середньомісячного доходу дозволяє громадянам мати право на безоплатну вторинну правову допомогу, що полягає в складанні позовних заяв та представництві в суді. Це відповідно 4014 грн. для працездатних осіб і 3128 грн. для осіб, які втратили працездатність.

Фахівець бюро правової допомоги допоміг пенсіонерці оскаржити факт безпідставно нарахованої заборгованості за водопостачання

ОКВП «Дніпро-Кіровоград» подав до суду позовну заяву про стягнення з жительки м. Бобринця заборгованості за послуги централізованого водопостачання та водовідведення в сумі 12888,95 грн. Але з 2006 року жінка була зареєстрована та фактично проживала за іншою адресою, тому за вказаний період не користувалася послугами ОКВП «Дніпро-Кіровоград». Денис Ніколаєнко, фахівець Бобринецького бюро правової допомоги довів у суді, що вказаний позов був безпідставний.

Вивчивши матеріали справи, Денис Ніколаєнко з’ясував, що ОКВП «Дніпро-Кіровоград» подав до Бобринецького районного суду позовну заяву про стягнення з громадянки Н. заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в сумі 12888,95 грн. Однак, з 10 лютого 2006 року клієнтка проживала за іншою адресою та за вказаний період не користувалася послугами ОКВП «Дніпро-Кіровоград». Договір на постачання води за вказаною адресою відповідачка не підписувала. На час позову в квартирі проживав з сім’єю син клієнтки.

Зібравши необхідні докази, Денис Ніколаєнко підготував відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити в задоволенні позову, адже дана позовна заява є безпідставною.

Під час судового розгляду були взяті до уваги матеріали справи та свідчення свідків.

Бобринецький районний суд виніс рішення на користь клієнтки та відмовив позивачу в повному обсязі.

Відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами – це не лише очікування щасливої події, а й хвилювання про багато речей. Як пережити цей період без напруження, які права має мама - у нашій інфографіці:

Кожен учасник бойових дій, як і всі громадяни, може отримати безоплатну первинну правову допомогу, яка включає надання правової інформації, правових консультацій та роз'яснень, складання правових документів (звернень, довідок, запитів тощо), крім процесуальних, допомогу в доступі до вторинної правової допомоги.

⚖️ Ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а також особи, які звернулися за отриманням такого статусу, мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, яка включає складання процесуальних документів, захист від обвинувачення, представництво інтересів особи в судах та інших державних органах.

Учасники бойових дій мають право використати чергову щорічну відпустку в зручний для них час відповідно до п.12 ч.1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Учасникам бойових дій надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік (ст.16 Закону України «Про відпустки»).

Переваги при вступі до школи, безкоштовне харчування та відпочинок, інші гарантії від держави для дітей учасників бойових дій - у нашій інфографіці.

Нагадуємо, що разова грошова допомога, яку Україна виплачує учасникам бойових дій та іншим зазначеним в нашій інфографіці категоріям, повинна прийти до 5 травня.

Кошти прийдуть на особові рахунки за місцем отримання пенсії (пошта, банк) або за місцем проживання чи одержання грошового утримання.

Якщо гроші не надійшли - зверніться до районного органу соціального захисту за місцем реєстрації (до 30 вересня).

Пільги на навчання для учасників АТО та їхніх дітей

У низку українських законів та підзаконних актів внесені зміни щодо правового статусу учасника АТО, а також пільг та гарантій для цієї категорії громадян. Але в отриманні більшості соціальних пільг учасники АТО часто зазнають труднощів, а про деякі, передбачені діючим законодавством, гарантії вони навіть не знають.

Фахівці Голованівського місцевого центру з надання БВПД роз’яснюють основні аспекти законодавства про пільги на навчання, які надаються родинам захисників України.

З 1 січня 2019 року набрав чинності Закон України № 2300-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни та їхніх дітей для здобуття професійно-технічної та вищої освіти».

Законом надано право на державну цільову підтримку для здобуття професійно-технічної та вищої освіти в державних та комунальних навчальних закладах усім категоріям учасників бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни та їхнім дітям. Зокрема, таку державну допомогу буде надано особам, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, у тому числі у складі добровольчих формувань, що в подальшому були включені до складу Збройних сил України та інших утворених, відповідно до Законів України військових формувань та правоохоронних органів, учасникам бойових дій на території інших країн.

Відповідні зміни внесені до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про професійно-технічну освіту», «Про охорону дитинства», «Про вищу освіту».

Вчитися за пільговою системою можуть як самі учасники бойових дій, так і їх діти, а також діти тих, хто помер внаслідок захворювання, одержаного в АТО та особи з інвалідністю внаслідок війни.

Отже, захисники української незалежності і їх родини повинні знати, що держава забезпечує учасникам бойових дій та їх дітям державну підтримку для отримання професійно-технічної та вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах.

Така підтримка надається дітям, які навчаються за денною формою навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.

Допомога може надаватися у формі:

- виплати соціальної стипендії;

- повної або часткової оплати навчання за рахунок бюджетних коштів або шляхом надання пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти;

- безоплатного проживання в гуртожитках;

- безкоштовного забезпечення підручниками, доступом до інтернету, до систем баз даних в навчальних закладах.

Діти, один із батьків яких загинув внаслідок поранення, отриманого під час захисту держави або зник безвісти у районі АТО мають право на першочергове зарахування до вищого навчального закладу.

Окрім того, члени сімей загиблих мають право на вступ поза конкурсом до державних та комунальних вищих навчальних закладів на бюджетній основі.

Щоб отримати пільгу – потрібно подати заяву до навчального закладу і написати, яку державну допомогу ви хочете отримати.

Також треба подати відповідні документи:

- учасники бойових дій подають посвідчення учасника бойових дій;

- діти учасників бойових дій подають своє свідоцтво про народження та посвідчення УБД (батька або матері здобувача освіти);

- члени сімей загиблих подають посвідчення члена сім’ї загиблого.

Якщо у навчальному закладі відмовляють у одержанні пільги, звертайтеся безпосередньо до ректора закладу.

Голованівський МЦ з надання БВПД знаходиться за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1, тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45, 093 423 33 73.

Якщо Ви вважаєте, що Ваше звільнення з роботи є незаконним, то Ви можете звернутися із позовною заявою про вирішення трудового спору до суду

Авторське право діє протягом усього життя автора і 70 років після його смерті.

Для творів, оприлюднених анонімно або під псевдонімом, строк дії авторського права закінчується через 70 років після того, як твір було оприлюднено. Якщо взятий автором псевдонім не викликає сумніву щодо особи автора або якщо авторство твору, оприлюдненого анонімно або під псевдонімом, розкривається не пізніше ніж через 70 років після оприлюднення твору, застосовується строк, передбачений частиною другою цієї статті.

Авторське право на твори, створені у співавторстві, діє протягом життя співавторів і 70 років після смерті останнього співавтора.

У разі, коли весь твір публікується (оприлюднюється) не водночас, а послідовно у часі томами, частинами, випусками, серіями тощо, строк дії авторського права визначається окремо для кожної опублікованої (оприлюдненої) частини твору.

Авторське право на твори посмертно реабілітованих авторів діє протягом 70 років після їх реабілітації.

Авторське право на твір, вперше опублікований протягом 30 років після смерті автора, діє протягом 70 років від дати його правомірного опублікування.

Сучасний світ важко уявити без фотокамер. Фотографія вже давно перетворилась на невід’ємний елемент життя. Проте іноді зйомка та використання знімків приводить до суперечок і навіть судових процесів.

Пояснюємо, кого і як можна фотографувати й знімати, а потім публікувати, щоб це було в межах закону.

Права туристів

З настанням весни для багатьох громадян стає актуальним питання туризму. Напередодні планування відпочинку корисною та необхідною стане інформація про права та обов’язки туристів.

Законом України «Про туризм», визначено, що туристом є особа, яка здійснює подорож по Україні або до іншої країни з не забороненою законом країни перебування метою на термін від 24 годин до одного року без здійснення будь-якої оплачуваної діяльності та із зобов’язанням залишити країну або місце перебування в зазначений термін.

Всі види туристичної діяльності повинні сприяти забезпеченню прав людини. Тобто у кожній державі повинні створюватися умови для того, щоб зробити туризм і подорожі доступними для громадян, а також їх права повинні забезпечуватися під час здійснення самої подорожі.

Відповідно до положень Закону України «Про туризм», туристи і екскурсанти мають право на:

· реалізацію закріплених Конституцією України прав громадян на відпочинок, свободу пересування, відновлення і зміцнення здоров'я, безпечне для життя і здоров'я довкілля, задоволення духовних потреб, захист і повагу людської гідності;

· необхідну і достовірну інформацію про правила в'їзду до країни (місця) тимчасового перебування, а також виїзду з країни (місця) тимчасового перебування і перебування там, про звичаї місцевого населення, пам'ятки природи, історії, культури та інші об'єкти туристичного показу, що знаходяться під особливою охороною, стан навколишнього середовища;

· інформацію про наявність ліцензії у суб'єкта, що здійснює підприємницьку діяльність у галузі туризму, інших документів, наявність яких передбачена законодавством (актуальна інформація доступна на офіційному сайті Мністерства економічного розвитку і торгівлі www.me.gov.ua у розділі «Діяльність-Туризм-Туроператорська діяльність-Ліцензійний реєстр»);

· отримання обов'язкової інформації, що передує укладенню договору;

· отримання туристичних послуг, передбачених договором;

· особисту безпеку, захист життя, здоров'я, прав споживача, а також майна;

· одержання відповідної медичної допомоги;

· відшкодування матеріальних і моральних збитків у разі невиконання або неналежного виконання умов договору;

· сприяння з боку органів державної влади України в одержанні правових та інших видів допомоги, а громадяни України також і за її межами;

· реалізацію інших прав.

Важливо знати, що права і обов'язки громадян України, які здійснюють туристичні подорожі за кордон, регулюються законодавством країни перебування та міжнародними угодами. Тож, громадяни України, які здійснюють туристичні подорожі за кордон, зобов'язані дотримуватися вимог законодавства країни перебування.

У місцях транзиту і тимчасового перебування

туристи мають право:

отримувати комплекс туристичних послуг, передбачених договором(контрактом) та програмою перебування;
на особисту безпеку, захист життя, здоров'я, прав споживача, а такожмайна;
на одержання відповідної медичної допомоги у разі захворювання;
на відшкодування матеріальних і моральних збитків у разі невиконання або неналежного виконання умов договору (контракту);
розірвати договір (контракт) без відшкодування збитків суб'єкту туристичної діяльності, якщо збільшення загальної вартості туру чи послуги перевищує 5 відсотків обумовленої вартості, а також у разі підвищення цін на туристичні послуги при їх загальнодержавній зміні;
на повну і об'єктивну інформацію про закони та правила проживання в даній країні (місцевості), звичаї місцевого населення, поведінку в громадських місцях та місцях, пов'язаних з проведенням релігійних обрядів;
про культурні, археологічні, архітектурні, історичні, природні цінності, які перебувають під захистом держави;
умови страхування, розірвання договору (контракту) на тур;
на користування відповідними засобами гігієни, особливо в місцях розміщення, на підприємствах харчування і транспорті, на отримання інформації про ефективні засоби запобігання інфекційним захворюванням, нещасним випадкам, а також на доступ без перешкод до служб охорони здоров'я.

Крім того, туристам повинно бути забезпечене право на захист їх майна від крадіжок, ушкодження та втрати, право власності громадян охороняється законодавством України. Це право забезпечується приймаючою фірмою через правильну організацію транспортування багажу туристів і контролю за його збереженістю під час руху. Для цього призначені спеціально обладнані відсіки для багажу в туристському автобусі. Якщо багаж транспортується окремо від туристів, це повинно бути оформлено відповідними прийомо-здаточними документами. Фургони для багажу повинні опломбовуватися з зазначенням у документах номеру пломбіратора. Факт пошкодження багажу під час його переміщення засвідчується при його прийомі відповідним актом.

Якщо з туристом трапилася надзвичайна подія, йому необхідно терміново інформувати про це консульську установу України в країні його тимчасового перебування (подорожування). У випадку арешту, турист має право звернутися до органів поліції з вимогою повідомити про це консула України, який вживає заходів, щоб відносно громадян України, заарештованих, ув’язнених, затриманих за підозрою у вчиненні злочину чи підданих іншим заходам судового або адміністративного впливу, взятих під варту, було дотримано у повному обсязі положення законодавства держави перебування і щоб їх утримували в умовах, які відповідають вимогам гігієни та санітарії.

На прохання туриста, консул може також зв’язатися з його родиною. Консул зобов’язаний вживати заходів, щоб туристи користувалися тими правами, які належать їм за законами держави перебування i міжнародними договорами, а у разі порушення – для відновлення порушених прав.

У разі виникнення надзвичайних ситуацій держава вживатиме заходів щодо захисту інтересів українських туристів за межами України, у тому числі заходів для їх евакуації з країни тимчасового перебування.

Благовіщенське бюро правової допомоги знаходиться за адресою: м. Благовіщенське, вул. О.Гуменюка, 8а, тел.: (05252) 2-26-41.

Відшкодувати матеріальні та моральні збитки можливо: позитивна практика фахівців бюро правової допомоги

В наслідок отриманих тілесних ушкоджень, клієнт системи БПД у судовому порядку стягнув з кривдника матеріальну шкоду на суму 5079 гривень та моральну шкоду на суму 2000 гривень.

Правову допомогу клієнту надавала начальниця Благовіщенського бюро правової допомоги Наталія Радоуцька.

До Благовіщенського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернувся громадянин П., з проханням надати йому правову допомогу щодо складення позовної заяви про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок вчинення стосовно нього кримінального правопорушення.

Вивчивши матеріали справи, начальник Благовіщенського бюро правової допомоги Наталя Радоуцька встановила, що 19 листопада 2017 року відповідач, громадянин Г., наніс клієнту бюро, громадянину П. легкі тілесні ушкодження, що спричинило короткочасний розлад його здоров’я. У результаті заподіяних тілесних ушкоджень, громадянин П. перебував на лікуванні в травматологічному відділенні Благовіщенської ЦРЛ та витратив на придбання ліків 5079 грн. 47 коп.

“Відповідно до ч. 1 ст. 1195 ЦК України , фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому дохід, втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду. Тобто, будь-які витрати, пов'язані з лікуванням та заходами, спрямованими на відновлення здоров'я”, – пояснила Наталя Радоуцька.

На підставі наданих клієнтом документів та керуючись ч. 2 ст. 127 КПК України, якою передбачено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні, Наталя Радоуцька склала позовну заяву про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

22 травня 2018 року Ульяновський районний суд Кіровоградської області позовну заяву задовольнив повністю.

Довідково.

Нормами ст. 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Протиправними діями відповідача позивачу завдано ушкодження здоров'ю, а тому завдано моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню.

До Бпаговщенського бюро можна звернутись за адресою: м. Благовіщенське, вул. О.Гуменюка, 8а.

Тел.: (05252) 2-26-41

Кожна особа, яка досягла 14-річного віку, повинна своєчасно оформити паспорт громадянина України.

Змінили прізвище після одруження чи дитина випадково сприйняла Ваш паспорт за розмальовку? Обміняйте свій паспорт зразка 1994 року на паспорт у формі ID-картки

Ліки не за всі гроші світу: як можна заощадити на завдяки програмі "Доступні ліки" та безкоштовним лікам в стаціонарі

Пам'ятайте, що ви маєте право на ліки, гарантовані державою.

Паспорт громадянина України можна отримати з 14 років

Звичні внутрішні паспорти у вигляді книжечки відходять у минуле. Замість них видають нові біометричні паспорти у вигляді пластикової ID-картки.

Біометричний паспорт громадянина України має спеціальний електронний чіп, куди вноситься вся необхідна інформація про його власника. ID-картка містить ті самі дані, що й паперовий документ, і навіть реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний код). Зараз біометричний паспорт має паперовий додаток, у якому фіксуватимуться зміни місця реєстрації власника. Це тимчасове явище, доки у всіх державних установах не з’являться пристрої для зчитування інформації з чіпів.

Відповідно до законодавства України кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, може отримати паспорт громадянина України.

Законодавством передбачена відповідальність за проживання громадян без паспорта або за недійсним паспортом – у вигляді попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Хто може отримати ID-картку:

молоді люди, яким виповнилося 14 років і які отримують паспорт вперше;
особи, які змінюють прізвище чи ім’я;
особи, які втратили паспорт (він був загублений чи викрадений);
особи, чий паспорт був пошкоджений.

Звертаємо увагу, що громадяни, які не вклеїли своєчасно фото у паспорт, у зв’язку з досягненням 25-ти або 45-ти років, теж будуть змушені замінити свій паспорт на ID-картку.

Змінювати діючий паспорт зразка 1994 року - у вигляді книжечки – не обов'язково.

Для отримання ID-картки особі, яка досягла 14-ти років необхідно підготувати документи:

свідоцтво про народження;
оригінали документів, які підтверджують громадянство України та посвідчують особу батьків або одного з них. Якщо на момент народження дитини один з батьків не був громадянином України, потрібно додати ще довідку про реєстрацію дитини громадянином України;
довідку про місце реєстрації (додаток № 13), яку можна отримати в сільських, селищних, міських радах, або Центрах надання адміністративних послуг;
довідку про присвоєння ідентифікаційного коду або повідомлення про відмову від його прийняття.

Перший паспорт оформляється безкоштовно.

Стандартна процедура виготовлення ID-картки займає 20 днів, пришвидшена – 10 днів.

Особам, які не досягли 18-річного віку (після досягнення 14-річного віку) – паспорт оформляється на 4 роки, а особам, які досягли 18-річного віку – на кожні 10 років.

Трапляються випадки, коли громадяни втрачають свідоцтво про народження. Чим це загрожує?

По-перше, це єдиний документ, що підтверджує особу дитини.

По-друге, без нього не вдасться отримати ні паспорт, ні ідентифікаційний код.

Але, якщо ви народились на території України і втратили свідоцтво про народження, його відновлення не є проблемою.

Для цього людина, яка втратила документ, або її батьки, усиновителі, опікуни, представники органу опіки, навчального або іншого закладу, у якому дитина перебуває постійно, можуть звернутися з заявою в будь-яке відділення державної реєстрації актів цивільного стану на території України, сплатити держмито (на даний час це 51 копійка!), та отримати повторне свідоцтво про народження.

До Благовіщенського бюро можна звернутись за адресою: м. Благовіщенське, вул. О.Гуменюка, 8а.

Тел.: (05252) 2-26-41

Діти - це майбутнє, а в майбутнє треба вкладати гроші. На яку допомогу від держави можна розраховувати, зважившись на дитину - в цій інфографіці.

Понад 2 тис. засуджених отримали допомогу адвокатів БПД у 2018 році

Адвокати та працівники центрів з надання БВПД отримали 2,2 тис. доручень для надання безоплатної вторинної правової допомоги засудженим протягом минулого року. Усього, починаючи з жовтня 2014 року по січень 2019 року, центри з надання БВПД видали 9,9 тис. доручень щодо правової допомоги засудженим.

«Засуджені, які відбувають покарання в місцях несвободи, мають менше засобів для захисту своїх прав. Адже вони обмежені у свободі пересування. Доступність правової допомоги для таких людей часто має життєве значення», – зазначив директор Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк.

Один з прикладів професійної роботи адвоката системи БПД – звільнення довічно засудженого. Чоловік, який уже 17 років відбував покарання, звернувся до Регіонального центру з надання БВПД у Вінницькій області. Йому призначили адвоката за рахунок держави Оксану Казеко. Справа пройшла всі судові інстанції: від Вінницького міського до Верховного Суду. У підсумку чоловіка випустили з в’язниці через важку хворобу – повну сліпоту, що перешкоджає відбуванню покарання надалі.

У жовтні 2014 року особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі, отримали право на безоплатну вторинну правову допомогу.

Доручення для здійснення захисту засуджених видають регіональні центри з надання БВПД. Здійснення представництва інтересів таких осіб у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, а також складання документів процесуального характеру забезпечуються місцевими центрами з надання БВПД.

Більшість питань, з якими засуджені зверталися торік до місцевих центрів з надання БВПД, стосувалися адміністративного, цивільного та кримінального права.

Якщо ви травмувались на слизькій дорозі

З настанням зими, на жаль, актуальною стає проблема травм під час падінь на вулицях. Слизькі тротуари та східці магазинів і організацій, імпровізовані «катки» з льоду після чергової відлиги перетворюються на пастки для перехожих. І ось до травмпунктів уже шикуються черги потерпілих — з вивихами, травмами голови, переломами кінцівок… На слизьких тротуарах сотнi українцiв ламають руки чи ноги. Але мало хто знає, що має законне право вiдшкодувати всi витраченi на вимушене лiкування грошi.

Відшкодувати матеріальну шкоду, завдану через падіння на слизькому тротуарі, можна. Винуватець має відшкодувати вартість лікування, усі витрати, пов’язані із травмою, компенсувати втрачений заробіток внаслідок тимчасової непрацездатності.

Важче відшкодувати в суді моральну шкоду, завдану особі. Та і це можливо.

Коли ви травмувалися на слизькiй дорозi, для початку викликайте швидку, щоб лікарі вас забирали безпосередньо з місця події. Наполягайте, щоб лікарі зафіксували місце події, час, обставини отримання травми (потім ксерокопію запису в журналі лікаря «швидкої» допомоги можна використати як доказ у суді).

Поки ви чекаєте на «швидку», варто сфотографувати місце падіння, зокрема так, аби було видно, що дорога є непосипаною, слизькою. Візьміть контактні номери телефонів у свідків події. Свідками в суді можуть бути і лікарі «швидкої», які надали першу медичну допомогу.

Якщо подія трапилась біля магазину чи якогось закладу, то варто поцікавитися наявністю там камер відеоспостереження.

Викликайте поліцію для складання протоколу та фіксації факту травмування. Напишіть відповідну заяву до правоохоронних органів.

Якщо немає можливості викликати швидку допомогу та поліцію, необхідно звернутися до найближчого травмпункту. В амбулаторній картці лікар повинен зафіксувати з ваших слів: де, коли і за яких обставин отримано травму, хто при цьому був присутнім.

Під час лікування зберігайте всі квитанції, пов’язані з витратами на лікування, поїздки, що пов’язані із травмуванням. Пам'ятайте, що можна отримати матерiальну компенсацiю лише тих витрат, якi ви можете довести.

Коли ви отримали довiдку з травмпункту, лiкарняний листок та зiбрали чеки, пишiть позовну заяву на винних осiб, що неналежно обслуговували дорогу, на якiй ви травмувалися.

Знайти власника «небезпечної» території не важко. Якщо ви послизнулися на тротуарi бiля будинку, звичайно, що за його утримання несе вiдповiдальнiсть комунальне пiдприємство або об'єднання спiввласникiв. Якщо ви травмувалися бiля магазину чи якоїсь приватної установи, слiд пам'ятати, що пiдприємцi також вiдповiдальнi за стан прилеглої до їхнiх установ територiї i мають органiзувати її розчищення вiд снiгу.

Чинне законодавство покладає обов’язок утримувати прибудинкову територію в належному стані саме на власника (балансоутримувача) об’єкта благоустрою (ст. 25 Закону про благоустрій). До того ж такий обов’язок не залежить ані від пори року, ані від погодних умов.

Найпростiший спосiб знайти власника дороги – написати запит у районну адмiнiстрацiю чи мiську раду.

Змiст запиту має бути такий:

«Прошу надати менi iнформацiю вiдповiдно до Закону "Про доступ до публiчної iнформацiї" про те, хто здiйснює утримання територiї за цiєю адресою».

Окрім відшкодування витрат на лікування – матеріальної шкоди, ви маєте право подавати до суду позов і на отримання моральної компенсації. Моральні збитки – поняття неконкретне і в кожному випадку різне.

Такий самий алгоритм дій варто застосовувати у разі, якщо на вас впаде бурулька чи снігова брила з даху будинку. Оскільки кожен будинок перебуває на чиємусь балансі – притягнути до відповідальності відповідальних за утримання будинків осіб, можливо.

Отже, якщо все ж таки подібна неприємність трапилася і якщо ви матимете бажання і терпіння пройти усю цю непросту процедуру та зібрати необхідні докази – правда буде на вашому боці.

Але для власного ж здоров’я, як фізичного так і психологічного, будьте взимку на вулиці обережними та уважними. Не поспішайте. Бережіть себе!

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Благовіщенське, вул. Ореста Гуменюка, 8 тел. 2-26-41

Потреба у правовій допомозі зростає

Минулого року до центрів та бюро правової допомоги надійшло понад 623,8 тис. звернень від українців. Це на 10% більше, ніж у 2017 році. Захист у кримінальних провадженнях отримали понад 91,1 тис. осіб. Понад 221 тис. українців звернулися за консультацією до єдиного контакт-центру системи БПД.

«Потреба в отриманні правової допомоги, особливо в цивільних та адміністративних судових спорах, постійно зростає. Адже підвищується правова грамотність українців, вони краще знають свої права. Наше завдання – забезпечити якісні послуги правової допомоги усім, хто її потребує», – говорить директор Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк.

Основними клієнтами місцевих центрів з надання БВПД та бюро правової допомоги є малозабезпечені громадяни, які не можуть собі дозволити оплатити послуги юриста чи адвоката. Минулого року від цієї категорії надійшло майже 65% письмових звернень про надання БВПД.

Практично кожне шосте звернення, з яким торік зверталися українці для отримання правової допомоги, стосувалося сімейного права. Крім того, багато звернень надходило з питань соціального забезпечення, спадкового, житлового та земельного права.

Про якість роботи адвокатів, які співпрацюють з системою БПД, свідчать такі показники за 2018 рік: 280 виправдувальних вироків або рішень про закриття провадження, понад 6,8 тис. випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням, понад 3,3 тис. випадків призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом.

Захисти себе та своїх дітей від домашнього насильства

Домашнє насильство – один із найчастіших злочинів, які вчиняються щодня. Нашій державі давно потрібні були механізми, які б реально захистили жінок від повторюваних випадків застосування сили по відношенню до них, а також їхніх дітей з боку партнерів, колишніх чоловіків і інших "близьких" людей. Адже доволі тривалий час в Україні ставлення до домашнього насильства залишалось суто «домашнім», а суспільство переважно закривало очі, мовляв не варто пхати носа у чужу сім’ю.

Минулий рік став переломним у питаннях прав людини в Україні, намагаючись вирішити проблеми домашнього насильства, у грудні 2017 року Верховна Рада ухвалила Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству», в якому запропоновано новий підхід до боротьби з цим негативним явищем у суспільстві. Даний закон набув чинності з 7 січня 2018 року.

Під домашнім насильством розуміється будь-яка дія фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, а також погрози вчинення таких діянь.

Постраждалими визнаються особи, незалежно від того, чи проживають вони спільно зі своїми кривдниками, чи ні (наречені, подружжя, колишнє подружжя, мати, батько, діти, їх батьки, брати, сестри, нерідні батьки, опікуни, піклувальники, їхні діти, прийомні діти, діти-вихованці, інші родичі до двоюрідного ступеня зв’язку, особи, які спільно проживали або проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі, їх діти та батьки) та особи, які проживають разом (будь-які інші родичі, люди, які пов’язані спільним побутом, мають спільні права та обов’язки).

Постраждалою дитиною визнається не лише та, яка зазнала домашнього насильства, а й та, що стала свідком такого насильства.

У разі вчинення будь-якого виду домашнього насильства постраждалі мають право звернутися із відповідною заявою як до органів поліції за місцем свого проживання (перебування), так і до виконавчих комітетів сільських і селищних рад, органів опіки та піклування, навчальних закладів (якщо постраждалі – діти), установ охорони здоров’я. Аби отримати захист, достатньо звернутися до будь-якого з цих органів.

Постраждалі мають право одразу або в подальшому звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника. До того ж постраждалі мають право користуватися безоплатними послугами адвокатів та юристів центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, а за подання таких заяв до суду – судовий збір не сплачується.

Потерпіла особа може вимагати від кривдника компенсації:

витрат на лікування;
витрат на оренду житла, яке вона винаймає з метою уникнення домашнього насильства;
витрат на періодичні витрати;
витрати на утримання дітей чи інших членів сім’ї, які перебували на утриманні кривдника.

До кривдника можуть бути застосовані наступні спеціальні заходи:

терміновий заборонний припис
обмежувальний припис.

При застосуванні термінового заборонного припису поліція може заборонити перебувати, проживати, контактувати з постраждалою людиною як на підставі її заяви, так і за власною ініціативою у разі існування загрози її життю чи здоров’ю. При цьому заборона перебувати разом кривднику і постраждалій особі не залежить від того, кому належить помешкання – постраждалому, кривднику, їхньою спільною власністю чи власністю третіх осіб.

Такий припис не застосовується лише до неповнолітніх кривдників. У випадку, якщо людина відмовляється добровільно залишити житло, поліція може застосувати примусове виселення.

Строк дії цих заборон – 10 днів. Заборонний припис поліції кривдник може оскаржити у суді.

Обмежувальний припис застосовується на підставі судового рішення за заявою постраждалої особи або її представника. Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису в порядку окремого провадження не пізніше 72 годин після надходження до суду заяви про видачу обмежувального припису. Кривдника викликають до суду через розміщення оголошення на офіційному сайті суду. Однак, судовий розгляд можуть провести і без виклику та участі кривдника, якщо того вимагає безпека постраждалої особи.

Таким приписом людині може бути: заборонено перебувати в місці спільного проживання з постраждалою особою; зобов’язано усунути перешкоди у користуванні майном; обмежено спілкування з постраждалою дитиною; заборонено наближатися на визначену відстань до місця проживання, навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалої особи; заборонено особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборонено вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.

Кривдника можуть взяти на профілактичний облік, направити на проходження програми виправних робіт на строк від 3 місяців до 1 року.

Всі ці запобіжні заходи дозволяють державним органам оперативно зреагувати на факти домашнього насильства, припинити його вчинення та усунути загрозу повторного насильства.

З 11 січня 2019 року набувають чинності зміни до ст.126-1 Кримінального кодексу України, якими передбачена кримінальна відповідальність за домашнє насильство у вигляді:

громадських робіт на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин;
арешту на строк до шести місяців;
обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк до двох років.

До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1, тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45.

Як часто у вас виникають пропозиції чи зауваження до діяльності органів влади? Як часто посадові особи порушують ваші права? А чи знаєте ви, що у такому випадку робити і куди звертатися?

До вашої уваги інфографіка про форми звернення, що можна оскаржити та до кого ви маєте право звернутися.

Щоденно у всьому світі від рук близьких та родичів гине 137 жінок. Найчастіше жінки страждають у власному домі.

Ці шокуючі дані ООН, на жаль, торкаються і України.

Що треба знати про домашнє насильство кожному - в інфографіці⤵

Постраждалі від домашнього насильства мають право одразу або в подальшому звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника. Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви.

Обмежувальний припис стосовно кривдника – це установлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи накладення обов’язків на особу, яка вчинила домашнє насильство.

У Кропивницькому відбулась презентація довідково-інформаційної платформи правових консультацій «WikiLegalAid».

Як правильно користуватись довідково-інформаційною платформою правових консультацій «WikiLegalAid» (wiki.legalaid.gov.ua) розповіли сьогодні, 13 грудня, під час прес-конференції, фахівці Регіонального центру з надання БВПД у Кіровоградській області Олена Шишкарьова та Євгеній Чікіріс.

Під час прес-конференції Олена Шишкарьова розповіла як створювалась довідково-інформаційна платформа правових консультацій «WikiLegalAid», яка є інноваційним інструментом, що допомагає в роботі працівникам системи безоплатної правової допомоги, які надають правові консультації на місцях.

«Одним з основних завдань центрів системи БПД є посилення правової грамотності громадян. Задля забезпечення якнайкращого сервісу для наших клієнтів, була створена довідково-інформаційна платформа правових консультацій «WikiLegalAid». Наша мета – навчити користуватись цією платформою наших партнерів та громадськість», – підкреслила Олена Шишкарьова.

Інформаційна база функціонує за принципом відомої «Wikipedia», поповнюється правовими консультаціями з різних тем, що відповідають реальним запитам клієнтів системи, які приходять до центрів та бюро правової допомоги.

У свою чергу Євгеній Чікіріс розповів, що у базі правових консультацій міститься більше 1400 консультацій на найактуальніші правові питання. Окрім правової інформації в них міститься судова практика та зразки правових документів. База правових консультацій містить статті у відповідності до галузей права. Для того щоб скористатися базою правових консультацій достатньо ввести в пошукову строку на головній сторінці «WikiLegalAid» ключове слово або частину слова (корінь слова) і поставити знак «*», що звузить пошук. Пошук видає перелік консультацій, які містяться в базі. Здійснення пошуку також можливе через структуру категорій «WikiLegalAid» за галузями права. Скориставшись таким шляхом пошуку можна побачити всі галузі права за якими містяться правові консультації в базі.

Запрошені на прес-конференцію представники правоохоронних органів, адвокатів, громадських організацій, навчальних закладів, закладів культури, засобів масової інформації обговорили можливість використання «WikiLegalAid» для отримання правових роз’яснень та консультацій.

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Кіровоградській області працює за адресою: вул. Дворцова, 32/29, м. Кропивницький, тел. (0522) 37-12-50, 32-07-97, 0991048038.

Фахівець системи БПД допомогла клієнтці відстояти в суді інтереси неповнолітнього онука

До Благовіщенського бюро правової допомоги звернулась за правовою допомогою клієнтка, яка переймалася долею свого онука та хотіла позбавити батьківських прав батька дитини, який ухилявся від виконання своїх обов’язків, і стягнути з нього аліменти, тим самим відстояти інтереси онука.

Після опрацювання матеріалів справи, начальник Благовіщенського бюро правової допомоги Наталя Радоуцька встановила, що клієнтка А. є бабусею дитини, мати котрої померла в грудні 2017 року. Батько дитини не проживав з сім’єю з 2004 року. Весь цей час він не цікавився життям сина, не виявляв бажання спілкуватись з ним та приймати участь у його вихованні. Дитина після смерті матері знаходиться на повному утриманні бабусі.

Наталя Радоуцька пояснила клієнтці, що п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України визначено, що батько дитини може бути позбавлений судом батьківських прав, якщо він ухилявся від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

«Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не створюють умов для отримання нею освіти», – підкреслила Наталя Радоуцька.

У той же час, нормами ч. 2 ст. 166 СК України передбачено, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.

На підставі наданих клієнткою документів, Наталя Радоуцька склала позовну заяву про позбавлення батьківських прав батька та стягнення з нього аліментів на утримання дитини.

У подальшому, за допомогою фахівця бюро, клієнтка подала заяву про збільшення позовних вимог щодо призначення її піклувальником над неповнолітнім онуком.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Так, 2 травня 2018 року Ульяновський районний суд Кіровоградської області прийняв рішення призначити бабусю опікуном над неповнолітнім онуком та стягнути аліменти з батька дитини.

Довідково.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі і виплачуються щомісячно. Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхіднім та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦК України суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до ст. 244 Сімейного Кодексу України піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа.

До Голованівського місцевого центру з надання БВПД можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.

Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45, 093 423 33 73.

Адреси бюро правової допомоги:

Бобринецьке бюро правової допомоги

м. Бобринець, вул. Незалежності, 80

Гайворонське бюро правової допомоги

м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20

Маловисківське бюро правової допомоги

м. Мала Виска, вул. В. Бровченка, 33

Новоукраїнське бюро правової допомоги

м. Новоукраїнка, вул. Покровська, 67

Благовіщенське бюро правової допомоги

м. Благовіщенське, вул. Ореста Гуменюка, 8

Вільшанське бюро правової допомоги

смт Вільшанка, вул. М. Лагонди, 30

Добровеличківське бюро правової допомоги

смт Добровеличківка, вул. Центральна, 103\7

Новоархангельське бюро правової допомоги

смт Новоархангельськ, вул. Пушкіна, 28.

На Кіровоградщині адвокат допоміг відновити право громадянина на його земельну ділянку

Для надання правової допомоги клієнту було призначено адвоката Тимура Зятковського.

Вивчивши матеріали справи, адвокат з’ясував, що на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, виданого Голованівською районною державною адміністрацією Кіровоградської області, клієнту на правах власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з відповідним кадастровим номером, площею 2,72 га.

Клієнт стверджував, що ні з ким не укладав договору оренди його земельної ділянки, але випадково дізнався, що ним нібито був укладений договір оренди зазначеної земельної ділянки з ТОВ «Союзнатурпродукт», а також, що вказаний договір вже пройшов державну реєстрацію.

Як представник клієнта, адвокат Тимур Зятковський отримав інформаційну довідку з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно якої інформація про існування договору оренди належної клієнту земельної ділянки підтвердилася, але клієнт стверджував, що ніколи не мав наміру укладати договір оренди земельної ділянки з зазначеним товариством, а також ніхто із працівників вказаного ТОВ з пропозиціями про оренду до нього не звертався і договір клієнт ніколи не бачив та не підписував.

Адвокат Тимур Зятковський склав позовну заяву про визнання недійсним договору оренди землі, укладений між клієнтом та вказаним ТОВ і в подальшому захищав інтереси клієнта в суді.

18 вересня 2017 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області задовольнив позов клієнта в повному обсязі, договір оренди землі був визнаний недійсним.

Довідково.

Історія розвитку справи:

- в обґрунтуванні позовних вимог адвокат зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 14 ЗУ « Про оренду землі», договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально;

- відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні;

- відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- у свою чергу, ч. 3 ст. 203 ЦК України встановлено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу;

- відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

До Голованівського місцевого центру з надання БВПД можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45, 093 423 33 73.

Земля завжди була однією з найбільш дорогоцінних ресурсів в Україні та важливим активом для бізнесу. Враховуючи встановлення мораторію на продаж земель с/г призначення найбільш поширеною формою використання таких земель є оренда.

Але й оренда земельних ділянок викликає чимало складнощів та запитань у суб’єктів земельних відносин, внаслідок чого існуючі розбіжності найчастіше вирішуються в судовому порядку.

Тож про підстави припинення договору оренди землі ви можете дізнатися у нашій інфографіці

Кожен громадянин України, згідно з Конституцією України та Земельним Кодексом України, має #право на отримання безкоштовної земельної ділянки із фондів державної та комунальної власності.

Виділення землі безкоштовно проводиться один раз.

При цьому, кожен бажаючий має право отримати земельну ділянку за кожним видом використання, незалежно від місця проживання або реєстрації.

Розмір землі залежить від цільового призначення.

До вашої уваги інфографіка, яка допоможе розібратися, кому доведеться сплатити земельний податок, а кому ні, коли потрібно платити і що буде за несплату

Жорстоке поводження з дітьми і зневага їхніми інтересами можуть мати різні види і форми. Але їх наслідками завжди є серйозний збиток для здоров'я, розвитку і соціалізації дитини, нерідко й загроза її життю чи навіть є причиною смерті.

Протягом останніх років наше суспільство дедалі гостріше починає турбувати проблема дитячої злочинності.

Неповнолітні зловмисники шокують не лише дрібними крадіжками та хуліганством. Але варто пам'ятати, що за кожне діяння проти закону потрібно нести відповідальність.

У міру дорослішання дитина дістає нові можливості, набирає досвіду, а значить - отримує нові права, обов'язки, відповідальність.

Щоб запобігти порушенню прав дитини, а в разі порушення – захистити, то потрібно їх знати.

Оголошено ХІ конкурс з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної правової допомоги

ПОСИЛАННЯ НА ВІДЕО РОЛИКИ «Безоплатна правова допомога поруч!»

Борись за права та гідність учасників АТО

Захисти право на належні комунальні послуги

Захисти себе від незаконного звільнення

Захисти права дітей та їх майбутнє

Вимагай справедливих комунальних платежів

Обмежені можливості не обмежують прав

Військовослужбовцям штрафні санкції, пеня або проценти за користування кредитом не нараховуються

Напередодні свята Дня захисника України, в межах всеукраїнського правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!», проводиться кампанія «Права захисників». Метою цієї кампанії є надання консультацій з правових питань, відповіді на які хотіли б отримати захисники нашої Батьківщини.

Так, відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов’язаним – з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов’язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Але, незважаючи на цю норму закону, деякими фінансовими установами, які надають швидкі кредити та банківськими установами, продовжується нарахування військовослужбовцям відсотків, в деяких випадках нарахування штрафів за користування кредитом. Зазначені вимоги висуваються кредиторами після звільнення мобілізованих громадян, але які є військовозобов'язаними.

Відповідно до Указу Президента від 17 березня 2014 року № 303 «Про часткову мобілізацію», затвердженого у встановленому порядку Верховною Радою, в Україні оголошено часткову мобілізацію, у зв’язку з чим настав особливий період, який, відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», припиняється тільки згідно рішення Президента про демобілізацію із внесенням такого указу на затвердження Верховною Радою України.

На цей час відповідних рішень про демобілізацію з березня 2014 року Президентом України не приймалося.

Отже, в Україні з 17 березня 2014 року по даний час настав і діє особливий період відповідно до закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Тому, нараховування штрафних санкцій, пені або процентів за користування кредитом військовослужбовцям, резервістам та військовозобов’язаним з 17 березня 2014 року по даний час є протиправним.

Резервісти та військовозобов’язані, призвані під час мобілізації навіть після звільнення зі служби, зберігають за собою право не сплачувати штрафні санкції, пеню або проценти за користування кредитом, оскільки в Законі визначено терміни: з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, який відповідно ще триває. При цьому дата отримання кредиту може бути до настання особливого періоду.

Якщо ж все ж таки штрафи, пеня або проценти нараховуються, радимо написати заяву про скасування нарахування штрафних санкцій або пені.

Заяву потрібно надіслати тій фізичній чи юридичній особі, яка нараховує штрафи, пеню або проценти за кредит, рекомендованим листом з повідомленням про вручення та долучити до заяви відповідні копії підтверджуючих документів щодо належності до вищевказаних категорій.

До Голованівського місцевого центру з надання БВПД можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1

Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45, 093 423 33 73.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

Проблема булінгу в школі обговорювалась з учнями навчальних закладів Кіровоградщини

З початком нового навчального року фахівці Голованівського місцевого центру та бюро правової допомоги розпочали інформаційну кампанію щодо протидії насильству серед учнів навчальних закладів. Зокрема, відповідні правові години, фахівці системи безоплатної правової допомоги провели у школах Голованівського, Благовіщенського, Маловисківського, Вільшанського та Новоархангельського районах.

Метою проведення таких заходів є формування у дітей нетерпимості до проявів агресії, розвиток співчутливого ставлення до жертв насилля та навичок надання і отримання допомоги.

Під час правових уроків фахівці центру та бюро правової допомоги пояснили учням які види булінгу існують та як діяти в ситуації, якщо вони стали свідком булінгу. Також зупинились на найбільш поширеному серед молоді виду психологічного насильства – кібербулінгу.

Інтегратор Голованівського місцевого центру Олександр Лісовий зауважив, що «булінгу може зазнати будь-яка дитина у школі, але жодна не заслуговує на таке ставлення. Підтримка та взаємодопомога дуже важливі для людини, що зазнає насилля, булінгу. Якщо ви стали свідком такої ситуації, не можна бути байдужим, треба намагатися припинити насилля, за потреби покликати на допомогу».

Окрім того, фахівці розповсюдили серед учнівської молоді буклети «Як протидіяти домашньому насильству» та «Зупинимо булінг разом».

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою:

м. Благовіщенське, вул. О. Гуменюка, 8а (приміщення державної казначейської служби), тел. (05259) 2-26-41, (098) 603-50-86

Телепроект «Я МАЮ ПРАВО!» допоможе отримати відповіді на найбільш гострі правові потреби

Українські громадяни отримали можливість підвищити свою правову обізнаність з найбільш гострих проблем завдяки серії випусків програми «Я МАЮ ПРАВО!», яка щосуботи транслюватиметься в ефірі 5 каналу о 16 год. 10 хв.

Проект Міністерства юстиції України став можливим завдяки підтримці проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», який реалізується Канадським бюро міжнародної освіти у партнерстві з Координаційним центром з надання правової допомоги, та фінансується Урядом Канади.

Перший випуск програми присвячено темі аліментів, роз’яснює що потрібно робити, аби захистити права дитини та отримати аліменти. Зокрема, йдеться про кілька варіантів вирішення цього питання – звернення до приватного адвоката, звернення до системи безоплатної правової допомоги та перемовини між сторонами за участі посередника.

На прикладі життєвої історії глядачам у доступній формі за допомогою інфографіки роз’яснюється алгоритм дій.

Зокрема, у разі домовленостей між батьками потрібно закріпити їх у нотаріуса за допомогою угоди. Фахівець підготує договір протягом одного дня. Документ повинен містити:

• права та обов’язки батьків;

• порядок сплати коштів на утримання дитини;

• місце проживання дитини.

Якщо батькам домовитися не вдалося – доведеться захищати права дитини в суді. Існує дві форми судового провадження - наказне та позовне. Термін розгляду наказного провадження - 5 днів. Наказ не потребує встановлення місця перебування боржника, його не можна оскаржити, а за послугу потрібно сплатити гроші. Позовне провадження є безкоштовним, однак потребує встановлення місця перебування боржника, а слухання доведеться чекати близько місяця. Крім того, таке рішення може оскаржуватися.

Відео також ознайомлює глядачів з порядком обчислення аліментів відповідно до діючого законодавства. Так, повідомляється, що аліменти не можуть бути меншими 50% прожиткового мінімуму. У 2018 році ця сума становить для дітей до 6 років - 1559 гривень, для дітей 6-18 років – 1944 гривні. Водночас, аліменти не можуть перевищувати десяти прожиткових мінімумів (для дітей до 6 років – 15590 гривень, для дітей 6-18 років – 19440 гривень).

Як зазначив директор Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк, тематика відеосюжетів готувалась відповідно до переліку найбільш актуальних проблем, з якими звертаються громадяни до системи безоплатної правової допомоги. Проект допоможе зняти багато питань, а головне – громадяни знатимуть як діяти та куди звертатись у випадку правових потреб.

Інформер, що потрібно зробити, аби отримати аліменти, за посиланням: https://bit.ly/2NISVl1

Фахівці системи безоплатної правової допомоги долучаються до інформаційної кампанії #СтопБулінг

Всі діти є клієнтами системи безоплатної правової допомоги, тому правопросвітницька робота серед цієї категорії громадян стане одним з пріоритетів, особливо в питанні протидії булінгу. У межах проекту «Я МАЮ ПРАВО!» Координаційний центр з надання правової допомоги (КЦ) долучається до інформаційної кампанії #СтопБулінг, орієнтованої на дітей та їхніх батьків.

Директор КЦ Олексій Бонюк нагадав, що 07 січня 2018 року набув чинності Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», яким, зокрема, були внесені зміни до Закону «Про безоплатну правову допомогу» в частині віднесення до суб’єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу усіх дітей. «Сьогодні не лише пільгові категорії, а всі без винятку діти – а це близько 7,6 млн осіб – мають повне право на первинну і вторинну допомогу», - наголосив Олексій Бонюк.

Враховуючи той факт, що проблема булінгу серед школярів стає дедалі гострішою, правопросвітницькі заходи будуть спрямовані на інформування дітей та їхніх батьків про це явище. У рамах кампанії #CтопБулінг розроблено інформаційні матеріали, з яких можна дізнатися, які види булінгу існують та як діяти в ситуації, якщо ви стали свідком булінгу. У них також міститься інформація для батьків, чиї діти стали жертвами цькування або ж самі вчиняють насилля щодо інших дітей.

Фахівчиня системи БПД відстояла права трьох неповнолітніх дітей на аліменти

До Маловисківського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулась громадянка (прийомна мати), яка потребувала правової допомоги щодо питання стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, позбавлених батьківського піклування.

Марина Кучеренко, вивчивши матеріали справи, встановила, що на підставі рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області громадянку С. та громадянина Ч., позбавлено батьківських прав відносно їх трьох неповнолітніх дітей. Діти були влаштовані до прийомної сім’ї (розпорядження Голови Маловисківської районної державної адміністрації від 23 серпня 2017 року № 326).

Фахівець бюро пояснила матері прийомних дітей, що «ч.2 ст. 166 Сімейного кодексу України передбачено, що особи позбавлені батьківських прав не звільняються від обов’язку утримувати дітей».

Опрацювавши надані клієнткою документи, фахівець Марина Кучеренко склала заяву про видачу судового наказу про стягнення аліментів з громадянки С. та громадянина Ч. на утримання їхніх трьох неповнолітніх дітей.

26 лютого 2018 року Маловисківський районний суд Кіровоградської області виніс судовий наказ про стягнення солідарно з громадянки С. та громадянина Ч. аліментів у розмірі 930,00 грн. щомісячно на кожну дитину, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дітьми повноліття.

До Голованівського місцевого центру з надання БВПД можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1. Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45.

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою:

м. Благовіщенське, вул. О. Гуменюка, 8а (приміщення державної казначейської служби), тел. (05259) 2-26-41, (098) 603-50-86

Розпочато реєстрацію адвокатів та юристів на навчання з підготовки тренерів у сфері земельних правовідносин

Координаційний центр з надання правової допомоги запрошує адвокатів, які залучені до надання безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД), працівників системи БПД, юристів незалежних правозахисних організацій, юристів та працівників органів місцевого самоврядування, громадських радників та нотаріусів пройти навчання з підготовки тренерів у сфері земельних правовідносин, яке відбудеться орієнтовно 27-29 серпня 2018 року у м. Києві.

Навчання тренерів проводиться у співпраці Координаційного центру з надання правової допомоги та Світового банку у межах проекту «Прозоре управління земельними ресурсами в Україні».

Під час трьох днів тренінгу майбутні тренери матимуть можливість пройти спеціалізоване навчання з кваліфікованими експертами у сфері земельних правовідносин та вдосконалити свої навички тренерської роботи.

Навчання проходитиме з акцентом на таких блоках:

Блок 1. Земельна ділянка сільськогосподарського призначення як об’єкт цивільних прав;
Блок 2. Правочини із земельними ділянками сільськогосподарського призначення. Особливості приватизації та спадкування земельної ділянки;
Блок 3. Захист прав землевласників та землекористувачів;
Блок 4. Тенденції земельного законодавства: на що чекати землевласникам та землекористувачам;
Блок 5. М’які навички, необхідні для роботи тренера.

За результатами цього тренінгу учасники отримають сертифікати та будуть відібрані тренери, які в майбутньому за сприяння Світового банку проводитимуть регіональні каскадні тренінги за темою «Земельна просвіта» у Київській, Миколаївській та Львівській областях.

Вимоги до кваліфікації учасника тренінгу для тренерів:
- вища юридична освіта (базова або повна);
- базові знання у сфері земельного права;
- досвід тренерської роботи не менше 1-го року;
- практичний досвід у сфері земельних правовідносин.

Проживання учасника тренінгу в Миколаївській, Київській, Львівській областях буде перевагою.

Обов’язки в межах участі у проекті:
- участь у всіх днях проведення тренінгу у м. Києві.
- готовність до відряджень у разі проведення тренінгів.
Для проведення кожного регіонального тренінгу будуть залучені 2 тренери;
- готовність працювати в проекті з серпня 2018 року до грудня 2018 року.
Розклад проведення тренінгу та індивідуальні графіки залучення тренерів узгоджуватимуться додатково, але не пізніше, ніж за два тижні до запланованої дати тренінгу;
- підготовка презентацій тренінгу, роздаткових матеріалів для учасників тренінгу.

Зацікавлені особи, які виявили бажання взяти участь у заході, до 30 липня 2018 рокувключно мають надіслати резюме та мотиваційний лист на електронну пошту Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. .

Будь-які питання щодо конкурсу просимо Вас спрямовувати на електронну пошту Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. .

Результати буде опрацьовувати конкурсна комісія. Члени комісії можуть зателефонувати Вам і уточнити додаткову інформацію у разі потреби.

Про результати відбору Ви будете повідомлені телефоном або електронною поштою, яку вкажете в резюме.

Організаторами планується акредитування навчальної програми Експертною радою з питань акредитації та сертифікації при Національній асоціації адвокатів України, що дасть можливість учасникам (а саме адвокатам) підвищити свою кваліфікацію.

Навчання є повністю безкоштовним та включатиме відшкодування витрат на проживання, харчування та проїзд для іногородніх тренерів (місце проживання яких буде інше ніж місто Київ).

Довідково.
Метою проекту «Прозоре управління земельними ресурсами в Україні» є зростання економічного потенціалу сільськогосподарської галузі України через посилення правової спроможності громад у сфері земельних правовідносин, підвищення рівня правової обізнаності власників та користувачів землею, посилення спроможності працівників системи безоплатної правової допомоги, юристів та адвокатів, які надають громадянам послуги у сфері земельних правовідносин.

БВПД протягом року надаватиметься одному клієнту не більше 6 разів

Парламент удосконалив деякі засади надання безоплатної правової допомоги шляхом внесення змін до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» (далі – Закон).

Так, згідно зі змінами до статті 14 Закону безоплатна вторинна правова допомога окремим суб’єктам права надаватиметься не більше 6 разів протягом бюджетного року та не більше ніж за шістьома дорученнями/наказами, виданими центрами БВПД, одночасно.

Окрім того, відтепер в окремих справах інтереси клієнтів у суді можуть представляти працівники системи надання БПД.

Йдеться про доповнення статті 21 Закону, де передбачено, що, крім адвокатів, центр може уповноважувати своїх фахівців надавати допомогу у спорах, що виникають, зокрема, з трудових відносин, спорах щодо захисту соціальних прав, малозначних спорах, щодо представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

За словами директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олексія Бонюка, вкрай важливим є те, що зміни до Закону також уточнюють важливий аспект – порядок припинення надання БВПД.

«Часто ми стикалися із ситуацією, коли наш клієнт залучав іншого представника у справі, але при цьому законодавчо не було врегульовано питання припинення надання правової допомоги адвокатом чи представником центру. Так само, якщо людина оголошена у розшук у кримінальному провадженні, визнана безвісно відсутньою або оголошена померлою, тепер припиняється надання БВПД», - зазначив Олексій Бонюк.

Змінами до закону також доповнено перелік підстав та уточнено порядок заміни адвокатів або працівників центрів з надання БВПД, які надають таку допомогу.

Серед підстав можуть бути, зокрема, зміна підсудності провадження чи підслідності кримінального правопорушення, відмова адвоката (чи представника центру) від виконання доручення з підстав, передбачених законом, тощо. Крім того, неналежне виконання адвокатом своїх зобов’язань за умовами договору є підставою для його заміни та виключення з Реєстру адвокатів, які надають БВПД.

Зміни до законодавства у сфері надання безоплатної правової допомоги внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання».

Закон вступає в силу після публікації в офіційному виданні через 30 днів.

Павло Петренко: Мін’юст продовжить спрощувати процедуру реєстрації народження дитини

Мін’юст розширює коло послуг, які будуть доступні батькам у пологових будинках. Наразі вже запущені та діють послуги оформлення свідоцтва про народження, реєстрації місця проживання та реєстрації допомоги при народженні дитини. Наступним кроком є запуск у пологових будинках нового проекту - онлайн-реєстрації народження дитини. Про це повідомив Міністр юстиції України Павло Петренко в інтерв’ю аналітичному порталу «Слово і діло». Про це йдетьс яна сайті minjust.gov.ua.

Він підкреслив, що пілотний проект онлайн-реєстрації народження запущено в Києві буквально півтора місяця тому. Співробітники Мін’юсту за допомогою планшета і доступу до реєстру реєстрації актів цивільного стану проводять онлайн-реєстрацію факту народження дитини.

«Ми рухаємося в тому напрямку, щоб спочатку на рівні всіх обласних центрів у пологових будинках цю послугу зробити доступною, а наступний етап – це поширити таку послугу на 472 пологових будинки по всій країні», - зазначив Павло Петренко.

Очільник відомства нагадав, що Мін’юст відкрив фронт-офіси в усіх пологових будинках в обласних центрах. На даний момент фактично в усій країні працюють 472 пологових будинки, які є в партнерській програмі Мін’юсту та надають послугу реєстрації народження.

«Ми вирішили, що в одному місці, у цьому фронт-офісі, можна надати максимальний комплекс юридичних послуг. Тому що крім реєстрації народження необхідно зареєструвати місце проживання дитини. Це суміжні органи: Міграційна служба та Міністерство внутрішніх справ. Ми з ними також домовилися про партнерську програму, щоб Міністерство юстиції отримало всю цю інформацію від батьків і відразу проводило реєстрацію місця проживання», - проінформував Міністр юстиції.

За словами Павла Петренка, крім видачі свідоцтв про народження та реєстрації місця проживання у пологовому будинку минулого року Мін’юст презентував третій сервіс. Це онлайн-реєстрація допомоги при народженні дитини.

«Але ми пішли вперед. Буквально півтора місяця тому ми почали в Києві пілот, за яким можна робити онлайн-реєстрацію народження безпосередньо у пологовому будинку. Коли наш співробітник не збирає купу паперів, і несе потім до себе на робоче місце, де формується свідоцтво про народження, а безпосередньо у пологовому будинку, в палаті, мама або батько заповнюють електронну анкету (наш співробітник допомагає), вони підтверджують своє волевиявлення щодо вибору імені, місця проживання дитини, перевіряють всі дані дитини. І зразу, в режимі онлайн відбувається реєстрація», - роз’яснив Міністр.

Свідоцтво про народження можна отримати потім кур’єрською доставкою в будь-який зручний час, в будь-якому місці Україні.

«Ми для себе поставили амбітну задачу, щоб протягом наступних восьми-дванадцяти місяців, до наступної весни, всі обласні центри були долучені до цієї програми онлайн-реєстрації факту народження в пологовому будинку. І протягом 2019 – на початку 2020 року, щоб 472 пологових будинки, з якими в нас є партнерська програма, так само отримали таку можливість. Відповідний проект відомчого наказу готовий і, думаю, найближчим часом буде підписаний», - заявив Павло Петренко.

Інформує Благовіщенське бюро правової допомоги.

До Голованівського місцевого центру з надання БВПД можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1. Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45, 093 423 33 73.
Адреси бюро правової допомоги:
Бобринецьке бюро правової допомоги
м. Бобринець, вул. Незалежності, 80
Гайворонське бюро правової допомоги
м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20
Маловисківське бюро правової допомоги
м. Мала Виска, вул. В. Бровченка, 33
Новоукраїнське бюро правової допомоги
м. Новоукраїнка, вул. Покровська, 67
Благовіщенське бюро правової допомоги
м. Благовіщенське, вул. Ореста Гуменюка, 8
Вільшанське бюро правової допомоги
смт Вільшанка, вул. М. Лагонди, 30
Добровеличківське бюро правової допомоги
смт Добровеличківка, вул. Центральна, 103/7
Новоархангельське бюро правової допомоги
смт Новоархангельськ, вул. Пушкіна, 28.
Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

Як оформити пільгову путівку на оздоровлення дитини

Під час літніх канікул батькам хочеться порадувати дітей гарним відпочинком. Та, на жаль, відправити дитину до оздоровчого табору на загальних підставах є досить дорогим задоволенням.

Тому батькам потрібно знати, що путівку в табір для дитини можна отримати безкоштовно або за зниженими цінами.

Право на безкоштовний відпочинок в літньому таборі мають:

діти-сироти;

діти, позбавлені опіки батьків;

діти з малозабезпеченої/багатодітній сім’ї;

діти з інвалідністю;

діти, які постраждали від наслідків катастрофи в Чорнобилі;

талановиті та обдаровані діти;

переможці міських, районних, обласних, всеукраїнських та міжнародних конкурсів і різнопланових фестивалів, олімпіад та спортивних змагань;

відмінники навчання, лідери громадської дитячої організації.

Міські та сільські ради можуть розширювати групу пільговиків. У багатьох місцевих адміністраціях путівка в дитячі табори за зниженою ціною, або навіть безкоштовно надається дітям наступних категорій:

дитина, один із батьків якої загинув під час Революції гідності;

дитина, у якої батько або мати брали участь чи беруть участь в АТО;

дитина з родини, яка була тимчасово переміщена з окупованої території, районів проведення АТО.

Для отримання пільгової путівки до дитячих центрів відпочинку і загального оздоровлення потрібно звернутися до відділу РДА, який займається питаннями сім’ї, дітей та молоді (надає путівки дітям-сиротам та тим, хто позбавлені батьківської опіки) або в управління соціального захисту населення, за місцем проживання.

Якщо у вказаних організаціях підтвердили, що Ваша дитина підпадає під пільгову категорію і повідомили, до якого дитячого табору є путівки, потрібно написати заяву і додати до неї копії свідоцтва про народження або паспорта дитини та пакет документів, які підтверджують право на пільгами.

Дітям-сиротам та тим, хто позбавлені батьківської опіки пільгова путівка надається по пред’явленню: свідоцтва про смерть обох батьків; довідки про записи батьків, отриманої відповідно ст. 135 Сімейного Кодексу України; рішення про встановлення опіки; рішення про направлення до державної установи. Дітям з малозабезпеченої сім’ї потрібно надати довідку про призначення соціальної допомоги від держави. Дітям з багатодітних сімей (3 дитини і більше) по пред’явленню довідки про склад сім’ї та копії посвідчення дитини з багатодітної сім’ї. Дітям з інвалідністю потрібно надати свідоцтво про інвалідність або йогозавірену копію. Дітям, які постраждали від наслідків катастрофи в Чорнобилі потрібно надати відповідне посвідчення. Обдарованим дітям необхідно надати копію грамоти, посвідчення, диплома або іншого документа, який підтверджує особисті досягнення дитини, а також копію табелів успішності або похвальних листів за останні два роки (для відмінників навчання).

Також батькам потрібно знати, що дитина перед відправленням до табору повинна пройти медичний огляд та отримати медичну довідку, яку потрібно взяти з собою до оздоровчого табору.

У медичній довідці мають бути зазначені дані про результати огляду дитини на педикульоз та коросту, стан здоров'я, щеплення, наявність хронічної патології, групу з фізичної культури, режим оздоровлення тощо.

Протипоказаннями до направлення дитини у заклад оздоровлення та відпочинку є інфекційне захворювання, контакт з інфекційними хворими; наявність соматичної патології, у зв'язку з якою дитина не може відвідувати організований колектив та загострення хронічних неінфекційних захворювань.

У разі відхилень у стані здоров'я дитини, батькам необхідно повідомити про це лікаря закладу оздоровлення та вихователів.

Не забувайте, що безкоштовні путівки до літнього табору видаються при їх наявності, тому не баріться, і якщо маєте намір оздоровити свою дитину в таборі, то займайтесь цим питанням якомога раніше.

Голованівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги працює за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1. Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

Консультацію підготував начальник відділу представництва Голованівського місцевого центру з надання БВПД Сергій Шеремет

Мін'юст запустив серію інформаційно-навчальних роликів «Знай своє право на землю»

У межах правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!» Міністерство юстиції України разом з Онлайн-будинком юстиції за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» створили серію інформаційно-навчальних роликів «Знай своє право на землю». Мета ініціативи - розширити коло громадян, які зможуть отримати інформацію про свої права та інструкції для їх захисту.

Ініціатива є продовженням розпочатої в межах проекту «Я МАЮ ПРАВО!» у 2017 році кампанії щодо захисту земельних прав, в тому числі регулювання орендних відносин та протидії аграрному рейдерству. Нагадаємо з серпня по листопад 2017-го у всіх областях України працювали антирейдерські аграрні штаби створені за ініціативою Мін’юсту. Результатами їх діяльності стали 17 порушених кримінальних справ.

Окрім того, 15 тисяч громадян отримали юридичні консультації у мобільних точках доступу. У квітні цього року робота штабів була відновлена і тепер вони працюватимуть безстроково.

У відеороликах розглядатимуться ті питання, які найчастіше турбують населення, актуальні проблеми, з якими стикається кожна людина.

Кваліфіковані фахівці, юристи та експерти нададуть вичерпні відповіді по кожній з тем земельних правовідносин, роз’яснять, яким чином можна уникнути проблем, як заповнити документи, які закони необхідно знати для вирішення земельних питань та куди звернутись у випадку порушення прав.

Перший презентований відеоролик стосується порядку отримання земельних ділянок учасниками АТО.

У відеоролику висвітлені такі питання:

норми законодавства, які регулюють порядок першочергового отримання ділянок учасниками АТО для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва;

умови надання у власність земельних ділянок учасникам АТО;

встановлені розміри земельних ділянок, які можуть безоплатно передаватися громадянам України (у тому числі учасникам АТО) із земель державної або комунальної власності.

Також наші фахівці детально роз’яснять кожен з кроків, які необхідно здійснити учасникам АТО для отримання земельної ділянки – від подання документів до державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Зокрема, наведено вичерпний перелік документів, які учасникам АТО, зацікавленим в одержанні земельних ділянок у власність, потрібно подати до уповноважених органів, пояснено, як відбувається подача заявки на землю, хто виносить рішення про виділення землі тощо.

Переглянути відеоролик та ознайомитися з детальною інформацією можна за посиланням: https://bit.ly/2JIdMq3

В Україні стартувала інформаційна кампанія «Безоплатна правова допомога – завжди поруч»

Міністерство юстиції України, Координаційний центр з надання правової допомоги спільно з канадськими партнерами презентували серію відеороликів та плакатів, які стануть основою інформаційної кампанії про безоплатну правову допомогу в Україні.

Мета кампанії – розповісти якнайширшому колу громадян про систему безоплатної правової допомоги (БПД) як про можливість вирішувати свої проблемні питання та захищати свої права у правовий спосіб. Відеоролики мотивують звертатися за безоплатною правовою допомогою та інформують, як це можна зробити.

«Створення системи безоплатної правової допомоги є одним із найбільш успішних проектів українського Уряду за останні 5 років. Це той проект, який поновлює справедливість і надає право на захист від свавілля держави, правоохоронної системи. Для нас цей проект є пріоритетним», – наголосив Міністр юстиції України Павло Петренко.

Він поінформував про розгалужену мережу пунктів доступу до безоплатної правової допомоги та нагадав, що понад 2 млн громадян України звернулися за правовою допомогою.

«Найбільш красномовна цифра – 2300 громадян були повністю виправдані у кримінальних справах, де їх представляли адвокати системи БПД! Це 2300 доль, які не були зламані правоохоронною системою, які не були кинуті на олтар беззаконня і несправедливості. І життєві історії, які ми демонструємо в роликах, доводять, що право є і за нього варто боротись», – зазначив Павло Петренко.

Інформаційний проект став можливим завдяки підтримці українсько-канадському проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», що фінансується Урядом Канади.

Як наголосив Надзвичайний та Повноважний посол Канади в Україні Роман Ващук, сьогодні система безоплатної правової допомоги перевела з площини теорії у площину практики зобов’язання держави щодо забезпечення громадян безоплатною правовою допомогою.

«Для повного успіху нам потрібно, аби люди знали, що ці правові послуги є, щоб вони вірили в цю допомогу. Тому історії з правдивого життя будуть найбільш переконливими для населення. Достукатись до людей – це обов’язок і держави, і партнерів», – закликав Роман Ващук.

Як розповів директор Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк, героями сюжетів стали звичайні громадяни різного віку, які отримали необхідну безоплатну правову допомогу.

«Шість життєвих історій, що знайшли відображення в сюжетах відеороликів, є типовими та поширеними. Саме з такими проблемами люди часто звертаються до центрів системи безоплатної правової допомоги по всій Україні. Відеоролики на прикладі реальних людей показують, що існують правові шляхи вирішення цих проблем і кожна людина має можливість скористатися гарантованими державою інструментами правового захисту», – наголосив Олексій Бонюк.

Директорка українсько-канадського проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні» Лариса Бізо розповіла про роботу з молодими режисерами та співпрацю з Фестивалем соціальної реклами – Molodiya Festival.

Вона подякувала знімальним групам, які працювали над роликами, за чутливий підхід при підготовці сюжетів. «Для нас було дуже важливо проінформувати не лише про систему БПД, а й про її конкретні гарантії. Головне наше завдання – збільшити рівень довіри людей саме до системи безоплатної правової допомоги», – наголосила Лариса Бізо.

Сюжети відеороликів стосуються захисту прав учасників АТО та членів їхніх родин, відстоювання прав осіб з інвалідністю, захисту від насильства у родині, відстоювання права на справедливу пенсію, захисту від незаконного звільнення та від неправомірно нарахованих комунальних платежів, а також відстоювання права на комунальні послуги належної якості.

За мотивами сюжетів виготовлені плакати, що розміщені в точках доступу до безоплатної правової допомоги, а також у приміщеннях місцевих органів влади, соціальних закладів, партнерських організацій тощо.

Наразі трансляція 6 соціальних роликів відбувається на телеканалі «UA:Суспільне», а також розміщено на каналі «YouTube».

Учасники прес-конференції закликали всі центральні та регіональні телеканали країни долучитись до популяризації безоплатної правової допомоги та забезпечити показ життєвих історій в усіх куточках країни на правах соціальної реклами.

Повнолітні діти, які продовжують навчання – мають право на аліменти

Саме цей факт довела в суді Валерія Аношкіна, головний спеціаліст Новоукраїнського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
До Новоукраїнського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання БВПД звернулась громадянка Р. з проханням надати правову допомогу у справі щодо стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання.
Клієнтка повідомила, що має на утриманні двох дітей, виховує їх та піклується про них самостійно, жодної допомоги від батька дітей немає. На даний час її повнолітня донька, яка навчається на першому курсі ліцею, знаходиться на повному утриманні матері. Батько дітей офіційно не працює, але на постійній основі їздить на заробітки до іншої країни. Саме тому громадянка Р. звернулась до працівників бюро за допомогою у захисті її прав та прав її дитини.
Вивчивши матеріали справи, Валерія Аношкіна з'ясувала, що у клієнтки від громадянина Р., з яким вона перебувала в законному шлюбі, є донька. Але у 2000 році подружжя розлучилось і батько відмовився утримувати дитину.
Після досягнення повноліття, дитина продовжує проживати з матір’ю. Вона незаміжня, навчається на першому курсі ліцею в м. Кропивницький, не працює, додаткового заробітку немає.
Валерія Аношкіна склала позовну заяву про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання. Адже, відповідно до ст.199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні син, донька продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років, за умови, якщо вони можуть надавати матеріальну допомогу.
16.12.2017 року Новоукраїнський районний суд виніс рішення про стягнення аліментів з батька на користь клієнтки на утримання повнолітньої доньки на період її навчання.
Голованівський місцевий центр з надання БВПД знаходиться за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1. Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45, 093 423 33 73.
Адреси бюро правової допомоги:
Бобринецьке бюро правової допомоги
м. Бобринець, вул. Незалежності, 80
Гайворонське бюро правової допомоги
м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20
Маловисківське бюро правової допомоги
м. Мала Виска, вул. В. Бровченка, 33
Новоукраїнське бюро правової допомоги
м. Новоукраїнка, вул. Покровська, 67
Благовіщенське бюро правової допомоги
м. Благовіщенське, вул. Ореста Гуменюка, 8
Вільшанське бюро правової допомоги
смт Вільшанка, вул. М. Лагонди, 30
Добровеличківське бюро правової допомоги
смт Добровеличківка, вул. Центральна, 103/7
Новоархангельське бюро правової допомоги
смт Новоархангельськ, вул. Пушкіна, 28.
Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

Люди з вадами зору в усіх регіонах України отримають інформацію про систему безоплатної правової допомоги, викладену шрифтом Брайля. Таку можливість система БПД отримала завдяки спільному українсько-канадському проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні» та співпраці з редакцією Українського товариства сліпих «Заклик». Про це розповів директор Координаційного центру з надання правової допомоги (КЦ) Олексій Бонюк напередодні Міжнародного дня боротьби за права людей з інвалідністю.

Він нагадав, що в Україні сьогодні діє понад 500 центрів безоплатної правової допомоги, роботу яких оплачує держава. Разом з тим, є категорія громадян, для яких навіть така допомога є малодоступною. До них належать: люди на візках, з вадами зору чи слуху, лежачі хворі.

«Ця категорія громадян гарантовано повинна отримувати безоплатну правову допомогу. Ми підрахували, що серед тих, хто вже отримав вторинну допомогу у місцевих центрах та бюро системи БПД, майже 20% – це люди з інвалідністю. І ми робимо все можливе, аби ця цифра зростала. Наразі спільно з партнерами підготували брошури для людей з вадами зору», – наголосив Олексій Бонюк.

За словами менеджера проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні» Оксани Кікоть, 30 000 примірників буклетів, видрукуваних шрифтом Брайля, розповідають про види безоплатної правової допомоги та будуть розповсюджені до обласних організацій Українського товариства сліпих (УТОС), до навчальних закладів для дітей з вадами зору, реабілітаційних та навчально-інформаційних закладів УТОС, а також до бібліотек УТОС у всіх регіонах України.

Крім того, буклети отримають центри та бюро правової допомоги для своєї правопросвітницької діяльності серед відповідних цільових груп.

«Доступ до правосуддя вразливих груп населення залежить від того, як добре вони обізнані зі своїми правами та способами їх захисту. Саме тому, дуже важливою є правопросвітницька робота і ми сподіваємося, що буклети шрифтом Брайля сприятимуть поширенню інформації серед людей з інвалідністю по зору про те, як може допомогти система безоплатної правової допомоги у реалізації та захисті їхніх прав», – зазначила Оксана Кікоть.

За словами фахівців центрів БПД в різних областях України, люди з інвалідністю – це найуразливіша категорія громадян, які часто стають жертвами махінацій. Найчастіше вони звертаються з такими питаннями: розірвання договорів довічного утримання та дарування, захисту прав споживачів, розірвання шлюбу, оформлення кредиту чи спадщини та ін.

Враховуючи особливості роботи з такою категорією клієнтів, юристи центрів БПД беруть активну участь в інформаційно-просвітницьких заходах для людей з інвалідністю, тож виготовлення буклетів є вкрай важливим для повсякденної роботи.

Як наголошують учасники проекту, у випадку додаткових потреб центрів та бюро правової допомоги в регіонах, а також організацій УТОС та інших організацій, котрі опікуються людьми з вадами зору, – можливе додаткове тиражування цих інформаційних буклетів.

Для цього необхідно звернутися до офісу проекту із запитом за тел. +38 (044) 331-01-82 або надіслати лист на e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Довідково:
** В Україні загалом налічується 551 точка доступу до безоплатної правової допомоги, зокрема:
23 – Регіональні центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД);
96 – Місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД);
432 – Бюро правової допомоги
5 – правових клубів (міжрегіональні ресурсно-комунікаційні платформи)

** Українське товариство сліпих (УТОС) – всеукраїнська добровільна громадська організація людей з інвалідністю по зору, що нині налічує понад 30 тис. членів.

Трудові права людей з інвалідністю

Люди з інвалідністю потребують справедливого соціального захисту і створення таких умов життя, щоб успішно інтегруватися у суспільстві.

Однією з державних гарантій для людей з інвалідністю є право на працю.

Відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів», держава гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства та створює для людей з інвалідністю потрібні умови, які дають можливість вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями та інтересами.

У разі застосування праці людей з інвалідністю, роботодавець зобов'язаний враховувати рекомендації МСЕК, оскільки невиконання цих рекомендацій може призвести до погіршення стану здоров'я працівника з інвалідністю, за що він нестиме відповідальність.

Встановлення робочого часу для працівниківз інвалідністю:

Відповідно до ст. 172 КЗпП, за бажанням працівника з інвалідністю або за вимогами його індивідуальної програми реабілітації, йому може встановлюватися режим роботи на умовах неповного робочого дня або неповного робочого тижня.

Сутність неповного робочого часу полягає в тому, що працівник працює менше за звичайну тривалість робочого часу і при цьому оплата його праці здійснюється пропорційно до відпрацьованого часу або залежно від виробітку. Причому таке зменшення може встановлюватися шляхом:

зменшення тривалості щоденної роботи;

зменшення кількості днів роботи протягом тижня або одночасного зменшення кількості днів і тривалості щоденної роботи.

Усе залежатиме від домовленості між роботодавцем і працівником з інваліднісю. Так, це можуть бути і дві години на день, і дві години на тиждень. Однак при цьому має бути дотримано мінімальних державних гарантій щодо оплати праці. Більше того, якщо індивідуальною програмою людини з інвалідністю передбачено зменшену тривалість робочого часу, роботодавець просто зобов’язаний створити такі умови.

За згодою працівника з інвалідністю і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям, такі працівники можуть залучатися до роботи в нічний час та до надурочних робіт.

Відповідно до ст. 56 КЗпП, робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Тривалість відпусток для працівників з інвалідністю:

Відповідно до ч.7 ст.10 ЗУ «Про відпустки», працівникам з інвалідністю, які влаштувалися на роботу та ще не відпрацювали півроку на даному підприємстві, надається право піти в щорічну оплачувану відпустку повної тривалості.

Відповідно до ст.6 ЗУ «Про відпустки», тривалість щорічної основної відпустки для працівників з інвалідністю становить:

для інвалідів 1 і 2 груп – 30 календарних днів;

для інвалідів 3 групи – 26 календарних днів.

У разі, якщо колективний договір підприємства встановлює додаткові відпустки, або особа з інвалідністю має право на додаткові відпустки на інших підставах, то кількість днів додаткової відпустки додається до основної щорічної відпустки.

Також за заявою працівника з інвалідністю 1 та 2 груп інвалідності роботодавець зобов’язаний надавати йому відпустку без збереження заробітної плати на строк до 60 календарних днів у році, а працівнику з інвалідністю 3 групи – тривалістю до 30 календарних днів щорічно.

Роботодавцям потрібно пам’ятати, що:

при прийомі на роботу працівника з інвалідністю не встановлюється випробувальний термін;

інвалідність є поважною причиною для розірвання трудового договору, укладеного на визначений строк;

відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою власника або уповноваженого ним органу, переведення працівника з інвалідністю на іншу роботу без його згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан працівника з інвалідністю перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю і безпеці праці інших осіб або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенням здоров’я осіб з інвалідністю;

при скороченні чисельності або штату, переважне право залишатися на роботі при рівних умовах продуктивності праці та кваліфікації надається інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Працівники, які отримали на підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання, мають переважне право на залишення на роботі при скороченні штату або чисельності працівників, якщо за кваліфікацією та продуктивністю праці вони не поступаються іншим працівникам. Однак, законодавство не забороняє звільняти з роботи працівників з інвалідністю з причин не пов`язаних з інвалідністю – прогул, порушення трудової дисципліни тощо.

До Голованівського місцевого центру з надання БВПД можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.

Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45.

Адреси бюро правової допомоги:

Бобринецьке бюро правової допомоги

м.Бобринець, вул. Незалежності, 80;

Гайворонське бюро правової допомоги

м.Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20;

Маловисківське бюро правової допомоги

м.Мала Виска, вул. Центральна,62;

Новоукраїнське бюро правової допомоги

м.Новоукраїнка, вул. Покровська, 67

Благовіщенське бюро правової допомоги

м. Благовіщенське, вул. Ореста Гуменюка, 8

Вільшанське бюро правової допомоги

смт Вільшанка, вул. М. Лагонди, 30

Добровеличківське бюро правової допомоги

смт Добровеличківка, вул. Центральна, 103/7

Новоархангельське бюро правової допомоги

смт Новоархангельськ, вул. Пушкіна, 28

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

Стартував військовий призов 2018 – що треба знати!

Двічі на рік у всіх областях України проводиться набір на строкову військову службу. Яким чином буде відбуватися призов і, які підстави для відстрочки – консультують фахівці Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Які терміни проведення призову на строкову службу в 2018 році?

Як і раніше, в 2018 році в Україні буде проведено дві хвилі закликів в армію – весняний та осінній. Терміни проведення призовної кампанії на строкову військову службу визначаються щорічно Указом Президента України. Так, відповідно Указу Президента України №33/2018 від 15 лютого 2018 року, на 2018 рік встановлено такі дати:

з 1 квітня по 31 травня 2018 р. – весняний призов до ЗСУ;

з 1 жовтня по 30 листопада 2018 р. – осінній призов до ЗСУ.

Хто підлягає призову до армії в 2018 році?

Призовний вік в Україні в 2018 році встановлено на рівні 20-27 років. Нагадаємо, що раніше призову в армію підлягали юнаки віком від 18 років. Разом з тим, незважаючи на підвищення віку призовників-строковиків, молоді люди 18-19 років вправі пройти службу в армії на добровільній основі (за контрактом).

Який термін служби в українській армії?

Відповідно до ст. 23 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» термін служби в армії становить:

18 місяців – для призовників, які не мають вищої освіти;

12 місяців – для призовників зі ступенем спеціаліста або магістра.

Хто має право на відстрочку або звільнення від служби в армії?

Відстрочка від призову на строкову військову службу надається призовникам за рішенням районної (міської) призовної комісії за сімейними обставинами, станом здоров'я, для здобуття освіти та продовження професійної діяльності.

Законодавством України передбачено перелік громадян, які можуть отримати відстрочку від армії або взагалі не підлягають військовому призову:

якщо особи мають дружину, що є вагітною, чи виховують двох або більше малюків;

призовники, які є єдиними годувальниками в сім’ї;

особи, які опікують дружину, або дитину з інвалідністю;

особи, які мають дитину віком до 3-х років або дитину старшу 3-х років, яка виховується без матері у зв'язку з її смертю або за рішенням суду;

якщо особа є сиротою;

студенти денних відділень ПТУ, ВНЗ і духовних семінарій;

педагоги, лікарі, священнослужителі, поліцейські, резервісти і т.д.

Звертаємо увагу, що призовники, яким надано відстрочку від призову на строкову військову службу, зобов'язані щороку до 1 жовтня подавати у районні (міські) військові комісаріати документи, що підтверджують їх право на відстрочку.

Проте є також категорії осіб, яких взагалі не призивають в армію. Відповідно до ст. 18 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу», повне звільнення від служби в армії можуть отримати громадяни України:

визнані за станом здоров’я непридатними до військової служби;

досягли 27-річного віку (на день відправлення на строкову службу);

які до набуття громадянства України пройшли службу в інших державах;

виконали обов’язки служби у військовому резерві протягом строків першого та другого контрактів;

яким після закінчення вищих навчальних закладів присвоєно спеціальні військові звання офіцерського складу;

засуджені за вчинення злочину до позбавлення волі, обмеження волі, в тому числі із звільненням від відбування покарання;

призовники, чиї близькі родичі загинули, померли або стали інвалідами під час проходження військової служби або зборів військовозобов’язаних.

Яка відповідальність за ухилення від призову в армію?

В Україні передбачено два види відповідальності за порушення законодавства про військову службу – адміністративна та кримінальна.

Як адміністративне покарання за неявку у військкомат застосовуються штрафні санкції, передбачені ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення:

штраф від 85 до 119 гривень – перше порушення;

штраф 170-255 гривень – повторне порушення.

Кримінальна відповідальність за ухилення від призову на строкову військову службу настає за ст. 335 КК України і передбачає обмеження волі на строк до 3-х років. Слід зазначити, що в більшості випадків покарання є умовним.

До Голованівського місцевого центру з надання БВПД можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.

Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45.

Адреси бюро правової допомоги:

Бобринецьке бюро правової допомоги

м.Бобринець, вул. Незалежності, 80;

Гайворонське бюро правової допомоги

м.Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20;

Маловисківське бюро правової допомоги

м.Мала Виска, вул. Центральна,62;

Новоукраїнське бюро правової допомоги

м.Новоукраїнка, вул. Покровська, 67

Благовіщенське бюро правової допомоги

м. Благовіщенське, вул. Ореста Гуменюка, 8

Вільшанське бюро правової допомоги

смт Вільшанка, вул. М. Лагонди, 30

Добровеличківське бюро правової допомоги

смт Добровеличківка, вул. Центральна, 103/7

Новоархангельське бюро правової допомоги

смт Новоархангельськ, вул. Пушкіна, 28

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

Фахівець Маловисківського бюро правової допомоги відстояла інтереси клієнтки перед Маловисківським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України

Начальник Маловисківського бюро правової допомоги Марина Кучеренко допомогла клієнтці, яка звернулась за правовою допомогою, відстояти її інтереси перед Маловисківським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України та зберегла пенсіонерці понад 7000 гривень.

7 квітня 2017 року до Маловисківського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулась громадянка З., з проханням надати їй правову допомогу щодо питання відшкодування переплаченої їй пенсії Маловисківським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України.

10 квітня 2017 року наказом №45 Голованівським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги, для надання правової допомоги громадянці З., було призначено начальника Маловисківського бюро правової допомоги Марину Кучеренко.

Вивчивши матеріали справи, фахівець бюро встановила, що з 2007 року клієнтка перебуває на пенсії. А 29 грудня 2015 року з'ясувалось, що в період з 1.01.2014 року по 30.11.2015 року пенсіонерці було здійснено переплату пенсії в сумі 7445 гривень. Працівники Маловисківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України запропонували клієнтці повернути вказані кошти, але вона не погодилась. Натомість Маловисківське УПФУ звернулось з позовом до Маловисківського районного суду, про стягнення з громадянки З. суми неправомірно виплаченої їй пенсії.

На підставі наданих клієнткою документів, Марина Кучеренко склала заперечення на позовну заяву Маловисківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області до громадянки З. про стягнення надміру виплачених їй коштів.

Статтею 1215 ЦК України передбачено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

23.05.2017 року Маловисківський районний суд Кіровоградської області прийняв рішення про відмову Маловисківському УПФУ у задоволенні позову.

До Голованівського місцевого центру з надання БВПД можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.

Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45.
Адреси бюро правової допомоги:

Бобринецьке бюро правової допомоги

м.Бобринець, вул. Незалежності, 80;

Гайворонське бюро правової допомоги

м.Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20;

Маловисківське бюро правової допомоги

м.Мала Виска, вул. Центральна,62;

Новоукраїнське бюро правової допомоги

м.Новоукраїнка, вул. Покровська, 67

Благовіщенське бюро правової допомоги

м. Благовіщенське, вул. Ореста Гуменюка, 8

Вільшанське бюро правової допомоги

смт Вільшанка, вул. М. Лагонди, 30

Добровеличківське бюро правової допомоги

смт Добровеличківка, вул. Центральна, 103\7

Новоархангельське бюро правової допомоги

смт Новоархангельськ, вул. Пушкіна, 28

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

«Кредитні канікули», або як отримати відстрочку по кредиту?

Взяли кредит і потрапили в непередбачені та надзвичайні життєві обставини (це може бути ремонт, народження дитини, витрати на лікування близьких, втрата роботи). Не варто впадати в паніку, побоюючись майбутнього прострочення по взятому кредиту. Скористайтеся послугою «кредитні канікули». В рамках проекту «Я МАЮ ПРАВО» консультацію з даного приводу надає начальник Благовіщенського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання БВПД Наталя Радоуцька.

«Кредитними канікулами» можуть скористатися люди, що потрапили в складну життєву ситуацію, коли доходів не вистачає на погашення кредиту, а також люди, які потрапили в непередбачені та надзвичайні обставини, такі як пожежа, хвороба, необхідність термінового переїзду та інше. Така можливість може бути реальною, якщо в кредитному договорі з банком такий пункт був заздалегідь обговорений. Беріть всі необхідні документи і йдіть в банк. Якщо вас звільнили, то знадобиться трудова книжка з відміткою про звільнення. А якщо затримують або знизили заробітну плату, то потрібно довідку з бухгалтерії. З цими документами вам потрібно потрапити до керівника кредитного відділу. При зустрічі поясніть всю ситуацію, що склалася фахівцеві і висловіть свої пропозиції щодо умов кредитного договору. Після узгодження нових умов договору, вам потрібно буде написати заяву на надання відстрочки платежу або «кредитних канікул». Таке рішення вигідно і для банку, адже краще йому піти вам на зустріч, ніж посилювати ситуацію, отримуючи ще один прострочений кредит на балансі, який, можливо, вже ніколи не буде погашений.

Відстрочка платежу по кредиту може бути надана декількома способами:

Проводиться повний перерахунок кредитних платежів, перерозподіляється основна сума кредиту боргу, таким чином, щоб максимальні виплати по кредиту припали на середину або кінець строку оплати.

Перераховується процентна ставка по кредиту. На найближчий час ставка знижується за рахунок її збільшення в кінці терміну кредиту.

Для зниження щомісячних виплат збільшується термін кредиту, всі умови залишаються колишніми.

Перекредитування. Видається новий кредит для погашення попереднього.

Призупиняються нарахування відсотків на кредит із зобов’язанням оплачувати основну частину боргу.

Призупиняються нарахування штрафів і пені за несплату чергових платежів.

Як отримати відстрочку по кредиту?

Строки надання відстрочок по кредитних платежах не мають чіткого регламенту, тому встановлюються банком. Зазвичай вони встановлюються за домовленістю між кредитором і позичальником і регулюються окремою угодою, в доповнення до кредитного договору. Або ж договір за кредитом переукладається.

На сьогоднішній день банки надають відстрочки платежів терміном від одного до дванадцяти місяців. Звернутися до банку за наданням відстрочки платежу зможуть тільки громадяни, у яких не було заборгованостей по оплаті внесків, а їх фінансові труднощі носять тимчасовий характер. З таким зверненням до банку можна прийти тільки один раз на рік. Важливо запевнити банк в тому, що ви активно шукайте роботу, або як ви будете діяти, якщо роботу доведеться шукати довго.

Надання відстрочки по сплаті кредиту застосовуються до клієнтів банків індивідуально. Враховуються різні фактори – кредитна історія, сімейний стан, соціальний статус, кількість дітей, можливість надання застави, додаткові джерела доходу.

Не всі кредитні договори можуть передбачати можливість скористатися «кредитними канікулами». Якщо у вас саме такий договір, ви можете наполягти на перегляд його умов і переукласти його.

Якщо вам відмовили в наданні відстрочки платежу по кредиту (а в договорі така можливість прописана), ви маєте право звернутися до суду, який зобов’яже банк переукласти кредитний договір з більш м’якими критеріями. Відстрочка платежу, швидше за все, збільшить загальну суму заборгованості за кредитом. Але якщо таке збільшення порівнювати з санкціями і штрафами, які може накласти банк у разі допущення неузгодженою прострочення, то розглянутий варіант буде вигідніший для вас.

До Голованівського місцевого центру з надання БВПД можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.

Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45.
Адреси бюро правової допомоги:

Бобринецьке бюро правової допомоги

м.Бобринець, вул. Незалежності, 80;

Гайворонське бюро правової допомоги

м.Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20;

Маловисківське бюро правової допомоги

м.Мала Виска, вул. Центральна,62;

Новоукраїнське бюро правової допомоги

м.Новоукраїнка, вул. Покровська, 67

Благовіщенське бюро правової допомоги

м. Благовіщенське, вул. Ореста Гуменюка, 8

Вільшанське бюро правової допомоги

смт Вільшанка, вул. М. Лагонди, 30

Добровеличківське бюро правової допомоги

смт Добровеличківка, вул. Центральна, 103\7

Новоархангельське бюро правової допомоги

смт Новоархангельськ, вул. Пушкіна, 28

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

Як оформити будинок у спадщину за відсутності документів?

В рамках проекту «Я Маю Право» Благовіщенське бюро правової допомоги надає консультацію щодо оформлення будинку у спадщину за відсутності документів

Майже кожному з нас доводилося, а може, ще й доведеться оформляти спадщину від близьких людей. І досить часто в цьому випадку виникають проблеми з оформленням будинків, щодо яких немає документів, що підтверджують право власності. Можливо, спадкодавець за життя просто не встиг отримати свідоцтво про право власності на будинок, а може, і не поспішав цього робити, гадаючи що і «так все моє», однак потім у дітей та й онуків виникає багато труднощів щодо оформлення спадщини на таке майно. Особливо поширеними є такі випадки неоформлення в сільській місцевості. Що ж потрібно робити, якщо все ж таки вам у спадок залишається майно, а документів на нього годі й шукати?

Ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» передбачено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації. Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 3 цього ж Закону, будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації, відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з ч. 3 цієї статті, та у випадках, визначених ст. 28 цього Закону.

Таким чином, нині державна реєстрація права власності на нерухомість є обов’язковою умовою можливості особи, яка вважає себе його власником, здійснювати будь-які угоди щодо майна, включаючи можливість оформити спадщину.

У разі неможливості оформити спадщину у нотаріальному порядку, у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів, спадкоємець має право звернутися до суду з позовною заявою про визнання права власності на спадкове майно. Але перше, що він повинен зробити, це все ж таки звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у шестимісячний термін з дня смерті спадкодавця й отримати від нього письмову відмову у вчиненні нотаріальних дій. А вже потім, після всіх дій в нотаріальній конторі, йти до суду з позовом про визнання права власності на майно в порядку спадкування.

Як правило, такі позови подаються у разі відмови нотаріусом оформити спадщину через відсутність документів, у разі відмови компетентних органів у видачі державних актів на право власності на земельну ділянку тощо. Відповідачами у таких справах виступають органи влади (міська (сільська, селищна) рада, райдержадміністрація тощо), або інші особи (спадкоємці), які оскаржують чи не визнають право власності.

Рішення суду про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна і буде вашим правовстановлюючим документом, на підставі якого проводиться реєстрація. Відповідно до п. 9 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», реєстрація прав власності проводиться на підставі судових рішень.

При зверненні до суду за захистом права на оформлення спадщини через відсутність правовстановлюючого документа для підтвердження того, існувало або було відсутнє право спадкодавця на майно, необхідно з’ясувати, коли і як виникло це право. До січня 1966 року, відповідно до «Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР», затвердженої 31.01.1966 р. Міністерством комунального господарства УРСР, не підлягали реєстрації будинки та домоволодіння, розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але не приєднані до них. Тобто реєстрація будинків в сільській місцевості до січня 1966 року була відсутня. І лише у відповідності до «Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, які перебувають у власності юридичних та фізичних осіб», затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 09.06.1998 р. № 121, власники повинні були здійcнити державну реєстрацію прав власності на всі без винятку об’єкти нерухомості. Отже, майно, набуте у власність до 29.06.1998 року, можна вважати виниклим і набутим в установленому законом порядку.

Вищевикладеними фактами не обмежується коло питань, що виникають під час успадкування землі та будинків, і вирішенню багатьох проблем посприяло б підвищення загальної правової культури та культури поваги до власності в країні. Відповідальні власники повинні подбати про наявність всіх необхідних документів, щоб у спадкоємців не виникало труднощів, пов’язаних з її оформленням або ж, що найгірше, щоб вони не позбулися майна.

За отриманням консультації з правових питань можна звернутися до: Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутися за адресою: смт.Голованівськ, вул. Ціолковського, 1. Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45
Адреси бюро правової допомоги:

Бобринецьке бюро правової допомоги

м.Бобринець, вул. Незалежності, 80;

Гайворонське бюро правової допомоги

м.Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20;

Маловисківське бюро правової допомоги

м.Мала Виска, вул. Центральна,62;

Новоукраїнське бюро правової допомоги

м.Новоукраїнка, вул. Покровська, 67

Благовіщенське бюро правової допомоги

м. Благовіщенське, вул. Ореста Гуменюка, 8

Вільшанське бюро правової допомоги

смт Вільшанка, вул. М. Лагонди, 30

Добровеличківське бюро правової допомоги

смт Добровеличківка, вул. Центральна, 103/7

Новоархангельське бюро правової допомоги

смт Новоархангельськ, вул. Пушкіна, 28

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

Як повернути товар в магазин на законних підставах

До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги та бюро правової допомоги надходять звернення споживачів про захист їхніх прав при поверненні придбаного товару продавцеві.

В рамках правопросвітницького проекту «Я маю право» консультує начальник Благовіщенського бюро правової допомоги Наталя Радоуцька.

Усім відомо, що за Законом України «Про захист прав споживачів», протягом 14 днів з моменту оформлення покупки, товар належної якості, який з будь-яких причин не сподобався покупцю, можна повернути. Однак на практиці повернути такий товар, якщо він без дефектів чи браку, наважуються не всі. Причиною цього, частіше за все, є юридична необізнаність та не завжди чемна поведінка продавців, які не хочуть прикладати додаткові зусилля для оформлення операції, яка не збільшує, а зменшує обсяг їхніх продажів.

Отже, щоб повернути товар належної якості у магазин потрібно дотримуватись наступних умов повернення:

1. Знайдіть чек (касовий або товарний).

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про захист прав споживачів», обмін товару належної якості проводиться, якщо збережено розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром. Наявність чеку є підставою для обміну або повернення товару та доказом того, що саме в цьому магазині ви придбали товар.

2. Переконайтесь, що з моменту покупки пройшло не більше 14 днів.

Та ж ст. 9 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає, що споживач має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошений продавцем. Випадки, коли продавець погодився б обміняти товар після спливу 14 днів, трапляються рідко і є скоріш винятком з правил. Після вказаного строку ви зможете повернути чи обміняти товар лише за гарантією, тобто якщо він неналежної якості.

3. Перевірте, що товар зберігся в первісному вигляді і не має слідів зносу чи пошкоджень.

Обмін товару належної якості проводиться, якщо він не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики.

4. Не забудьте, що існує перелік товарів, які не підлягають обміну або поверненню.

Зазвичай при купівлі таких товарів про те, що їх неможливо обміняти або повернути, вас попередять продавці.

Перелік товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню) передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. №172 «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів». До цього переліку потрапили усі продовольчі товари, лікарські препарати та засоби, предмети сангігієни, а також деякі непродовольчі товари, зокрема, дитячі іграшки і товари для немовлят, тканини, килимові вироби метражні, білизна натільна та постільна, друковані видання, пиломатеріали, записані DVD-диски, інструменти для манікюру, педикюру, ювелірні вироби та інші.

Зверніть увагу, що Закон гарантує можливість саме повернути, а не лише обміняти товар.

Зазвичай, коли покупець наполягаєте саме на поверненні товару, продавець в магазині буде посилатися на згадану ст. 9 Закону України «Про захист прав споживачів» та запевняти, що товар можна лише обміняти на інший аналогічний. Однак це не так!

Згідно з законом, споживач має право обміняти товар, якщо він не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням. Якщо на момент обміну аналогічного товару немає у продажу, споживач має право або придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості або розірвати договір та одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару, або здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж надходженні відповідного товару в продаж. Продавець зобов’язаний у день надходження товару в продаж повідомити про це споживача, який вимагає обміну товару. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору – в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.

Отже, якщо придбана річ вам не підходить, у будь-якому разі ви можете:

обміняти її на аналогічну;

повернути її до магазину та отримати гроші;

придбати іншу річ з перерахунком вартості (доплативши або отримавши решту);

попросити продавця повідомити вас, коли з’явиться аналогічна річ, що буде вас влаштовувати (певного розміру, кольору тощо).

До Голованівського місцевого центру з надання БВПД можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.

Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45, 093 423 33 73.

Адреси бюро правової допомоги:

Бобринецьке бюро правової допомоги

м.Бобринець, вул. Незалежності, 80;

Гайворонське бюро правової допомоги

м.Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20;

Маловисківське бюро правової допомоги

м.Мала Виска, вул. Центральна,62;

Новоукраїнське бюро правової допомоги

м.Новоукраїнка, вул. Покровська, 67

Вільшанське бюро правової допомоги

смт Вільшанка, вул. М. Лагонди, 30

Добровеличківське бюро правової допомоги

смт Добровеличківка, вул. Центральна, 103\7

Новоархангельське бюро правової допомоги

смт Новоархангельськ, вул. Пушкіна, 28

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

Щомісячна компенсаційна виплата непрацюючій особі, яка здійснює догляд за інвалідом І групи або за особою, яка досягла 80-річного віку

До Благовіщенського бюро правової допомоги звернувся громадянин М. з проханням надати роз’яснення щодо оформлення догляду за особою, яка досягла 80-ти річного віку. З даного питання консультує головний спеціаліст бюро Діана Мелєзгінова.

Механізм призначення щомісячної компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за інвалідом І групи або за особою, яка досягла 80-річного віку (далі – компенсація) регламентований постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 832 „Про підвищення розмірів державної допомоги окремим категоріям громадян”.

Компенсація призначається управлінням праці та соціального захисту населення за місцем проживання заявника і виплачується у грошовій формі непрацюючим працездатним особам, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або особою, яка досягла 80-річного віку, та фінансуються органами Пенсійного фонду України.

Для призначення компенсації одержувачі подають заяву, форма якої затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 21.04.2015 № 441 «Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій, субсидій та пільг».

До заяви додаються:

паспорт або документ, що посвідчує особу одержувача державної соціальної допомоги;

довідка про перебування на обліку в органах Пенсійного фонду України або органах праці та соціального захисту населення – для особи, за якою здійснюється догляд;

паспорт або документ, що посвідчує особу, за якою здійснюється догляд;

довідка з місця проживання про те, що особа здійснює догляд за інвалідом І групи або престарілою особою, старше 80 років;

документ, який підтверджує, що особа не працює: трудова книжка та довідка органів державної податкової служби довільної форми про те, що особа не перебуває на обліку у даному органі державної податкової служби як фізична особа – підприємець;

за відсутності трудової книжки — заява особи із зазначенням причини відсутності трудової книжки;

витяг з акта огляду медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) (для осіб, визнаних інвалідами І групи) – для особи, за якою здійснюється догляд.

Компенсація призначається та виплачується з дня подання заяви з усіма необхідними документами до дня досягнення заявником пенсійного віку, але не більш ніж на строк встановлення групи інвалідності.

Крім того, на суму призначеної відповідно до Постанови КМУ № 558 від 29.04.2004 р. та Постанови КМУ № 832 від 26.07.1996 р. компенсації особам працездатного віку, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або особою, яка досягла 80-річного віку, органами праці та соціального захисту населення щомісячно проводиться нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду України, в розмірі 33,2 відсотка від мінімальної заробітної плати, сплата якого здійснюється за рахунок видатків, передбачених в Державному бюджеті України на відповідний рік до Пенсійного фонду України (що дає право на зарахування до страхового стажу всього періоду такого догляду).

За призначенням допомог необхідно звертатися до районного управління праці та соціального захисту населення.

За додатковою інформацією можна звернутись до Голованівського МЦ з надання БВПД за адресою:

смт. Голованівськ, вул. Ціолковського, 1, тел. (093) , (068) 834-77-45

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою:

м. Благовіщенське, вул. О. Гуменюка, 8а (приміщення державної казначейської служби), тел. (05259) 2-26-41, (098) 603-50-86

Затверджено стандарти якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі

Наказом Мін’юсту від 21.12.2017 № № 4125/5 затверджені стандарти, якими мають керуватися адвокати при наданні безоплатної вторинної правової допомоги суб’єктам права на таку допомогу у цивільному та адміністративному процесах, а також представництві інтересів потерпілих і свідків, які мають право на БВПД, у кримінальному процесі (далі – Стандарти).

«Метою розроблення і впровадження цих стандартів є насамперед своєчасне та якісне надання в необхідному обсязі безоплатної вторинної правової допомоги усім, хто її потребує та має право відповідно до закону. Впровадження стандартів, у першу чергу, має на меті гарантувати якість наданих правових послуг нашим клієнтам. Воно сприятиме ефективному використанню коштів державного бюджету, виділених на оплату послуг та відшкодування витрат адвокатів, які співпрацюють із системою надання безоплатної правової допомоги, а також сприятиме підвищенню їх професійного рівня», - каже директор Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк. За його словами, дотримання стандартів стане для адвокатів захистом від необґрунтованих претензій та скарг.

Переглянути Стандарти

Окрім основних характеристик моделі надання правової допомоги, кожен стандарт включає посилання на джерела права, на яких він ґрунтується, та джерела інформації для перевірки дотримання стандарту.

Документ містить чотири розділи, які передбачають:

16 загальних стандартів якості надання БВПД у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі;

7 окремих стандартів якості надання БВПД на стадії досудового врегулювання цивільного/адміністративного спору;

16 окремих стандартів надання БВПД під час судового розгляду цивільних та адміністративних справ;

4 окремих стандартів здійснення представництва суб’єктів права на БВПД у кримінальному процесі.

Зокрема, одним із обов’язків адвоката у цивільному/адміністративному провадженні визначено ведення адвокатського досьє згідно з наведеним орієнтовним переліком. Така вимога сприяє систематизації усіх обставин, що мають значення для справи, та за необхідності може стати підставою для оцінювання якості наданої правової допомоги за умови згоди клієнта.

Стандарти містять обмеження щодо кількості справ, в яких одночасно адвокат може надавати безоплатну вторинну правову допомогу. Якщо на виконанні у адвоката одночасно перебуває 30 доручень, надання БВПД за якими не завершено, прийняття ним нових доручень не допускається.

Однією із новел Стандартів є підготовка адвокатом письмового правового висновку у справах, в яких, на його думку, відсутні фактичні та правові підстави для виконання доручення.

Додатками до Стандартів включено протокол узгодження правових питань щодо представництва за дорученням центру з надання БВПД, акт приймання-передавання документів (копій документів)/речей (речових доказів), орієнтовний перелік матеріалів адвокатського досьє у цивільному/адміністративному провадженні.

Дотримання Стандартів є обов’язковим для адвокатів при наданні БВПД і є підставою для об’єктивного оцінювання своєчасності, повноти та якості надання в необхідному обсязі безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі.

Оцінювати якість надання адвокатами БВПД відповідно до цих Стандартів будуть комісії, утворені радами адвокатів регіонів, а Координаційний центр спільно з регіональними центрами з надання БВПД будуть забезпечувати моніторинг якості надання адвокатами БВПД.

Довідково

Стандарти розроблені на виконання підпункту 6.1. пункту 6 Річного плану реалізації на 2016 рік Плану дій щодо реалізації положень Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 роки, схвалений Радою з питань судової реформи (протокол № 4 від 17.03.2015), пункту 42 розділу «Забезпечення рівного доступу до правосуддя та правової допомоги» Плану пріоритетних дій Уряду на 2017 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2017 року № 275 та Деталізованого плану заходів Міністерства юстиції України на 2017 рік, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 18 травня 2017 року.

Нагадаємо, над розробленням Стандартів працювала робоча група у складі фахівців системи БПД, адвокатів та представників органів адвокатського самоврядування, науковців та представників громадського сектору. Проект Стандартів був фіналізований на зустрічі з представниками Національної асоціації адвокатів України (НААУ) 20 вересня та схвалений Радою адвокатів України 22 вересня 2017 року.

Підтримку у розробленні Стандартів, зокрема у проведенні зустрічей робочих груп та практикумів надавали українсько-канадський проект «Доступна та якісна правова допомога в Україні», а також Українська фундація правової допомоги за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Також слід зазначити, що у системі надання безоплатної правової допомоги із 2014 року діють Стандарти якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі.

Також у штаті регіональних центрів з надання БВПД працюють менеджери з якості (прим. – начальники відділів забезпечення якості правової допомоги та підвищення кваліфікації адвокатів), основними завданнями яких є впровадження стандартів в роботу та моніторинг якості надання правової допомоги адвокатами, партнерська робота з останніми щодо самовдосконалення та підвищення кваліфікації. Менеджери з якості також є адвокатами.

За додатковою інформацією можна звернутись до Голованівського МЦ з надання БВПД за адресою:

смт. Голованівськ, вул. Ціолковського, 1, тел. (093) , (068) 834-77-45

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою:

м. Благовіщенське, вул. О. Гуменюка, 8а (приміщення державної казначейської служби), тел. (05259) 2-26-41, (098) 603-50-86

Жертви насильства та діти отримали більше можливостей доступу до безоплатної правової допомоги

07 січня 2018 року набрав чинності Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (опубліковано в газеті «Голос України» №4 (6759), яким внесено зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу». Зокрема, розширено доступ до безоплатної вторинної правової допомоги для осіб, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а також – для дітей.

Нагадаємо, безоплатна вторинна правова допомога (далі – БВПД) полягає в отриманні захисту, представництва інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру. Її надають юристи центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі – центри), або бюро правової допомоги, а також адвокати, які співпрацюють із центрами. Послуги юристів та адвокатів оплачує держава.

Право на безоплатну вторинну правову допомогу мають найбільш чутливі та соціально незахищені категорії осіб, такі як: діти-сироти, ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (у том числі й учасники АТО), малозабезпечені, люди з інвалідністю, переселенці та особи, які претендують на отримання статусу внутрішньо переміщеної особи, біженці, та інші відповідно до ст. 14 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу».

Із внесеними законодавчими змінами право на всі види БВПД отримали й особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі.

Центри отримали нові повноваження щодо роботи із цією категорією, які полягають у:

- Забезпеченні надання безоплатної правової допомоги постраждалим особам, у тому числі на базі загальних та спеціальних служб підтримки постраждалих осіб;
- Взаємодії із іншими суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
- Звітування про результати здійснення повноважень у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», особою, яка постраждала від домашнього насильства є будь-яка особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.

Домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» зазначає, що особою, яка постраждала від насильства за ознакою статі є особа, яка зазнала насильства за ознакою статі.

Насильство за ознакою статі – діяння, спрямовані проти осіб через їхню стать, або поширені в суспільстві звичаї чи традиції (стереотипні уявлення про соціальні функції (становище, обов'язки тощо) жінок і чоловіків), або діяння, що стосуються переважно осіб певної статі чи зачіпають їх непропорційно, які завдають фізичної, сексуальної, психологічної або економічної шкоди чи страждань, включаючи погрози таких дій, у публічному або приватному житті.

Крім того, згаданими законодавчими змінами розширено категорію дітей як суб’єктів права на БВПД.

Отримати її відтепер можуть не лише діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (як було дотепер), а усі діти.

До Голованівського місцевого центру з надання БВПД можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.

Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45, 093 423 33 73.

Адреси бюро правової допомоги:

Бобринецьке бюро правової допомоги

м.Бобринець, вул. Незалежності, 80;

Гайворонське бюро правової допомоги

м.Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20;

Маловисківське бюро правової допомоги

м.Мала Виска, вул. Центральна,62;

Новоукраїнське бюро правової допомоги

м.Новоукраїнка, вул. Покровська, 67

Вільшанське бюро правової допомоги

смт Вільшанка, вул. М. Лагонди, 30

Добровеличківське бюро правової допомоги

смт Добровеличківка, вул. Центральна, 103\7

Новоархангельське бюро правової допомоги

смт Новоархангельськ, вул. Пушкіна, 28

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

Фахівець Благовіщенського бюро правової допомоги допомогла клієнтці реалізувати своє право на отримання пенсії

Начальник Благовіщенського бюро правової допомоги Наталя Радоуцька надала правову допомогу клієнтці при оформленні на пенсію за вислугою років, підготувавши документи по справі щодо встановлення факту її родинних відносин.

9 серпня 2017 року, до Благовіщенського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулась громадянка В. з проханням надати їй правову допомогу у справі щодо встановлення факту родинних відносин, необхідних для оформлення на пенсію.

Наступного дня, для надання безоплатної вторинної правової допомоги клієнці В., наказом від 10 серпня 2017 року № 103-пб, Голованівським місцевим центром з надання БВПД було призначено начальника Благовіщенського бюро правової допомоги Наталю Радоуцьку.

Вивчивши матеріали справи, фахівець бюро з'ясувала, що клієнтка В. досягла пенсійного віку, у зв’язку з чим звернулась Благовіщенського об’єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення їй пенсії за віком. Однак, реалізувати своє право на пенсію вона не змогла, оскільки для отримання пенсії громадянці В. потрібно зарахувати до її стажу роботи час догляду за малолітньою дитиною, а саме сином заявниці, до досягнення ним трирічного віку. Син заявниці має свідоцтво про народження на румунській мові, та при перекладі з румунської на українську мову свідоцтва про народження, у написанні прізвища дитини була допущена помилка, яку і виявили працівники Благовіщенського об’єднаного управління Пенсійного фонду України при перевірці документів заявниці.

Проаналізувавши обставини справи та вивчивши всі документи, Наталя Радоуцька підготувала заяву про встановлення факту родинних відносин між громадянкою В. та її сином.

Внести виправлення у актовий запис про народження сина клієнтка не мала змоги, оскільки це потрібно робити в іншій країні. Але фахівець бюро в позовній заяві керувалася тим, що інші анкетні данні матері та батька у свідоцтві про народження сина співпадають, крім того, батьком її сина вказаний саме чоловік клієнтки, що також підтверджується копією свідоцтва про одруження.

Дослідивши матеріали справи, 27 вересня 2017 року, Ульяновський районний суд дійшов до висновку про задоволення вимог заявника в повному обсязі. Після надходження копії рішення суду до Благовіщенського об'єднаного управління Пенсійного фонду, клієнтці було призначено пенсію за віком.

Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45, 093 423 33 73.

Адреси бюро правової допомоги:

Бобринецьке бюро правової допомоги

м.Бобринець, вул. Незалежності, 80;

Гайворонське бюро правової допомоги

м.Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20;

Маловисківське бюро правової допомоги

м.Мала Виска, вул. Центральна,62;

Новоукраїнське бюро правової допомоги

м.Новоукраїнка, вул. Покровська, 67

Вільшанське бюро правової допомоги

смт Вільшанка, вул. М. Лагонди, 30

Добровеличківське бюро правової допомоги

смт Добровеличківка, вул. Центральна, 103\7

Новоархангельське бюро правової допомоги

смт Новоархангельськ, вул. Пушкіна, 28

Єдиний контакт-центр системи безоплатної правової допомоги: уже майже 300 тис. дзвінків

298 396 – саме стільки вхідних дзвінків прийнято операторами контактного центру системи безоплатної правової допомоги в Україні з моменту старту його роботи.1 У минулому, 2017 році до центру телефонували 156 287 разів. Додзвонювачі, зокрема, мали можливість як отримати роз’яснення та правові консультації, так і отримати інформацію про роботу системи безоплатної правової допомоги в Україні.

Контактний центр має 2 стаціонарні офіси – у Чернівцях та Сумах. Їх роботу забезпечують 14 та 8 операторів відповідно.

Зателефонувавши до контакт-центру за номером 0 800 213 103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів) можна отримати такі послуги:

правові консультації;

роз’яснення з питань отримання безоплатної правової допомоги;

інформацію про гарячі телефонні лінії з питань надання соціальних послуг та захисту прав людини, та установи, які опікуються відповідними питаннями;

поінформувати про випадки затримання осіб відповідно до кримінального процесуального законодавства та законодавства про адміністративні правопорушення для призначення таким особам адвоката за рахунок держави;

зв'язатися з усіма центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги; отримати інформацію про їх місцезнаходження, контактні номери телефонів, інші засоби зв’язку.

Надання правових консультацій та роз´яснень з будь-яких питань забезпечують фахівці-юристи офісу в Сумах, який працює з понеділка по п’ятницю в робочий час. З усіх інших питань інформацію цілодобово можна отримати від операторів офісу, який розташований у Чернівцях.

За що і на скільки будуть штрафувати у судах починаючи із 2018 року?

В рамках проекту «Я МАЮ ПРАВО» консультує начальник відділу «Благовіщенське бюро правової допомоги» Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Наталя Радоуцька

Із вступом в силу нових процесуальних кодексів України, почали діяти і правила щодо штрафування учасників судового процесу за відповідні порушення.

Отже, стаття 148 Цивільного процесуального кодексу України передбачає наступні підстави для того, щоб суддя наклав відповідний штраф на осіб, які беруть участь у справі (включно із представниками сторін):

невиконання процесуальних обов’язків, що передбачені кодексом або визначенні суддею;
ухилення від дій, покладених судом на учасника судового процесу;
зловживання процесуальними правами (наприклад безпідставне заявлений повторно відвід…);
вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судовому процесу;
неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин;
невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк;
порушення заборон, встановлених кодексом або передбачених суддею.

Якщо вищезазначене порушення відбулося в перший раз, то сума штрафу буде складати від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто від 510,00 грн. до 5100,00 грн.

Але якщо відповідне порушення відбудеться знову або триває постійно, суддя в праві на порушника накласти штраф в розмірі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто від 1 700,00 грн. до 17 000,00 грн.

Суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов’язків.

Також, варто відзначити, що ухвалу про накладення штрафу можна буде оскаржити окремо від рішення суду до апеляційного суду, який постановляє свою ухвалу, яку вже не можна буде оскаржити.

Отож, учасникам процесу, потрібно буде бути достатньо уважними, щоб не бути оштрафованим.

А у разі накладення суддею на вас безпідставного штрафу, його варто оскаржити до апеляційного суду.

За додатковою інформацією можна звернутись до Голованівського МЦ з надання БВПД за адресою:

смт. Голованівськ, вул. Ціолковського, 1, тел. (093) , (068) 834-77-45

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою:

м. Благовіщенське, вул. О. Гуменюка, 8а (приміщення державної казначейської служби), тел. (05259) 2-26-41, (098) 603-50-86

На Кіровоградщині стартував Всеукраїнський тиждень права

У рамках загальнонаціонального правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО» та проведення Всеукраїнського тижня права у 2017 році, з метою реалізації та захисту прав людини, зокрема, учасників бойових дій, Наталя Радоуцька, начальник відділу «Благовіщенське бюро правової допомоги» Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги консультує щодо пільг учасникам бойових дій зі сплати податків та обов’язкових платежів

Пільги за сплати судового збору

Відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:

- учасники бойових дій, Герої України — у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав;

- позивачі — за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19,20 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Страхування цивільно-правової відповідальності

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» учасники бойових дій та інваліди війни, що визначені законом, звільняються від обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи,проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.

Окрім цього, розмір страхового платежу за одним внутрішнім договором страхування зменшується на 50 відсотків, за умови, що страхувальником є громадянин України — учасник війни.

При цьому також забезпечений транспортний засіб повинен мати робочий об’єм двигуна до 2500 сантиметрів кубічних включно та належати цьому громадянину на праві власності.

Зазначена пільга надається за умови особистого керування учасником війни таким транспортним засобом без мети надання платних послуг з перевезення пасажирів або вантажу.

Земельний податок

Учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни і члени сімей загиблих звільняються від сплати земельного податку. Це передбачено статтею 281 Податкового кодексу України. При цьому звільнення від сплати земельного податку поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм (пункт 281.2 статті 281 Податкового кодексу України).

Туристичний збір

Ветерани війни — учасники бойових дій, інваліди війни, члени сімей загиблих, учасники війни не є платниками туристичного збору (стаття 268 Податкового кодексу України).

Оподаткування пенсії

Пенсії учасників бойових дій не будуть обкладатися податком 15 % згідно з Законом України «Про внесення зміни до статті 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування пенсій інвалідів війни та деяких інших категорій осіб» від 2 червня 2016 року № 1411-VIII.

Положення цього підпункту не застосовується до пенсій, призначених учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Інше

Не оподатковується сума щорічної разової грошової допомоги, яка надається згідно із Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (стаття 165 Податкового кодексу України).

Також відповідно до підпункту 164.2.19 статті 164 Податкового кодексу України не оподатковуються пенсії інвалідів війни та осіб, на яких поширюється чинність статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

За додатковою інформацією можна звернутися до Благовіщенського бюро правової допомоги за адресою: м. Благовіщенське, вул. Ореста Гуменюка, 8.

До Голованівського МЦ з надання БВПД можна звернутись за адресою:

смт. Голованівськ, вул. Ціолковського, 1, тел. (093) , (068) 834-77-45 Тел.: (05259) 2-26-41, 098 603 50 86.

Адреси бюро правової допомоги:

Бобринецьке бюро правової допомоги м. Бобринець, вул. Незалежності, 80

Гайворонське бюро правової допомоги м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20

Маловисківське бюро правової допомоги м. Мала Виска, вул. Центральна, 62

Новоукраїнське бюро правової допомоги м. Новоукраїнка, вул. Покровська, 67

Вільшанське бюро правової допомоги смт Вільшанка, вул. М. Лагонди, 30

Добровеличківське бюро правової допомоги смт Добровеличківка, вул. Центральна, 103/7

Новоархангельське бюро правової допомоги смт Новоархангельськ, вул. Пушкіна, 28.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103

Матеріали порталу "Я маю право"

Новини Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Кіровоградській області

Запуск онлайн платформи «Я МАЮ ПРАВО!» спростить доступ громадян до інформації щодо захисту їхніх прав

Запуск офіційного веб-сайту загальнонаціонального правопросвітницького проекту Мін’юсту «Я МАЮ ПРАВО!» розширить коло громадян, які зможуть отримати інформацію про свої права та інструкції для захисту цих прав.

«Захист прав громадян є одним з ключових завдань Мін’юсту. За 3 роки ми створили одну з найкращих систем надання безоплатної правової допомоги. Цього року ми зробили наступний крок і дали старт проекту «Я МАЮ ПРАВО!», в рамках якого ми доносимо українцям інформацію про їхні права і вчимо ці права захищати. Запуск сайту проекту – важливий крок, адже кожен може скористатись порталом http://pravo.minjust.gov.ua/ та отримати необхідну інформацію щодо захисту своїх прав у різних життєвих ситуаціях», - зазначив Міністр юстиції Павло Петренко.

На сайті можна отримати актуальну інформацію про проект, свіжі новини та контакти, куди звернутись у випадку порушення прав українців.

Вже зараз на порталі можна дізнатися, як правильно поводитись, коли хтось намагається відібрати майно чи бізнес, що робити, якщо за навчання чи складення іспиту вимагають хабара, як можна вирішити спір без звернення до суду. Регулярно на сайті з’являтимуться нові матеріали, які навчатимуть, як не допустити порушення своїх прав, зокрема як правильно оформити договір оренди землі, як оформити нарахування субсидій та які наслідки виникають у разі несплати аліментів.

Нагадаємо, загальнонаціональній правопросвітницький проект «Я МАЮ ПРАВО!» реалізується Міністерством юстиції по всій Україні у співпраці з системою надання безоплатної правової допомоги та територіальними органами юстиції за підтримки програми USAID «Нове правосуддя», БФ «Відродження» та інших міжнародних партнерів та донорів.

Метою проекту є формування нової правової свідомості шляхом інформування громадян про їхні права та надання механізмів щодо їх захисту. Важливим елементом проекту є створення на базі Кабінету Міністрів України моніторингової групи для системного періодичного розгляду ключових справ щодо порушення прав громадян.

Фахівець Благовіщенського бюро правової допомоги довела в суді факт народження дитини на тимчасово окупованій території

14 лютого 2017 року, до Благовіщенського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання БВПД звернувся клієнт з проханням надати правову допомогу щодо встановлення юридичного факту народження його дитини.

Того ж дня, для надання безоплатної вторинної правової допомоги клієнту Р., Голованівським місцевим центром з надання БВПД було призначено начальника Благовіщенського бюро правової допомоги Наталю Радоуцьку.

Вивчивши матеріали справи, фахівець бюро з'ясувала, що у клієнта виникли складнощі з отриманням свідоцтва про народження дитини, адже дитина громадянина Р. народилась на тимчасово окупованій території України.

Громадянин Р. звернувся до Благовіщенського відділу державної реєстрації актів цивільного стану для отримання свідоцтва про народження дитини та надав медичне свідоцтво №189 (форма 103/у), а також свідоцтво про народження дитини, які були видані органами невизнаної Донецької народної республіки.

Однак, згідно п.п. 1-3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян, та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Вивчивши матеріали справи, Наталя Радоуцька підготувала заяву про встановлення факту народження дитини. В обґрунтуванні позовних вимог Наталя Радоуцька, звернула увагу на те, що, відповідно до внесених змін до ч.2 ст.257-1 ЦПК України (ЗУ «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території») заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків.

Згідно з ч. 4 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, документи, що підтверджують факт народження.

За відсутності документа закладу охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.

Пунктом 2 розділу III Інструкції державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Міністерством юстиції України від 18.10.2000 №52/2, передбачено, що при відсутності документів, що подаються до органу державної реєстрації актів цивільного стану, як підстав для проведення державної реєстрації народження дитини, визначених у цьому пункті, державна реєстрація народження проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження даною жінкою.

Відповідно до п. 2, 5 ст. 257-1 ЦПК України, справи про встановлення факту народження дитини розглядаються невідкладно з моменту надходження заяви до суду.

16 лютого 2017 року Ульяновський районний суд (Благовіщенський районний суд – теперішня назва) задовільнив заяву щодо встановлення юридичного факту народження дитини.

Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45, 093 423 33 73.

Адреси бюро правової допомоги:

Бобринецьке бюро правової допомоги

м.Бобринець, вул. Незалежності, 80;

Гайворонське бюро правової допомоги

м.Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20;

Маловисківське бюро правової допомоги

м.Мала Виска, вул. Центральна,62;

Новоукраїнське бюро правової допомоги

м.Новоукраїнка, вул. Покровська, 67

Вільшанське бюро правової допомоги

смт Вільшанка, вул. М. Лагонди, 30

Добровеличківське бюро правової допомоги

смт Добровеличківка, вул. Центральна, 103\7

Новоархангельське бюро правової допомоги

смт Новоархангельськ, вул. Пушкіна, 28

Якщо в документах помилка

Через неправильне написання хоча б однієї букви в прізвищі, імені чи по батькові особи або цифри в даті народження люди не можуть отримати спадщину, оформити документи на виїзд за кордон чи підтвердити право на пенсію.

Як уникнути таких проблем і що робити, коли вже подібна халепа трапилася, консультує Благовіщенське бюро правової допомоги:

Перш за все, радимо при отриманні якихось документів з Вашими даними (свідоцтв, посвідчень, диплому, паспорту, трудової книжки тощо) уважно перевіряти зазначені в них Ваші прізвище, ім’я та по батькові, дату і місце народження (якщо вони вказані). Адже найпростіше вирішити проблему одразу до настання негативних наслідків.

Коли ж помилки в документах вчасно не було виправлено тим, хто її допустив, тоді вже треба звертатися до суду. Для вирішення подібних справ в Україні існує спеціально визначена процедура розгляду цивільних справ у суді в порядку окремого провадження. Її особливість, в порівнянні із загальною процедурою, полягає в тому, що для ініціювання судового розгляду подається заява про встановлення факту, а не позовна заява. Відрізняються і сторони по справі.

Якщо потрібно встановити факт, то при поданні до суду відповідної заяви в ній зазначається заявник (той, хто звертається до суду для встановлення факту) та заінтересована особа. Залежно від мети встановлення фактів, заінтересованими особами в цих справах можуть бути військкомати, органи внутрішніх справ, управління Пенсійного фонду (наприклад, якщо встановити факт необхідно для оформлення пенсії чи підтвердження трудового стажу), територіальна громада, інші спадкоємці (наприклад, якщо встановити факт необхідно для отримання і оформлення права на спадщину) тощо. Тобто, кого вказати як заінтересовану особу, залежить від конкретної ситуації. Але в цілому мається на увазі, що така особа є зацікавленою, якщо встановлення певного факту може вплинути на її права, обов’язки або інтереси. Наприклад, якщо суд встановить факт родинних відносин між онуком і померлим дідом (у ситуації, коли син діда – батько онука помер раніше діда), то це може вплинути на інтереси інших спадкоємців у частині тієї частки спадщини, на яку вони претендують (через «появу» додаткового спадкоємця їх частки можуть зменшитися). Або ж це може вплинути на інтереси територіальної громади в особі сільської ради, котра в разі неоформлення спадщини ніким через певний час може в судовому порядку оформити такий будинок у селі у власність громади в особі сільської ради. В заяві обов’язково вказуються адреси та (за наявності) контактні телефони заявника і заінтересованої особи.

Варто зазначити, що у заяві про встановлення факту до суду обов’язково має бути послідовно описана ситуація, що склалася, зазначено, в яких саме документах все вказано правильно, а в яких є помилка та яка саме, а також зазначено, якими доказами підтверджуються указані обставини, вказано причини, через які внести виправлення чи отримати нові документи без помилок неможливо, а тому є потреба, щоб ситуацію вирішив суд. Також у заяві зазначаються конкретні вимоги (те, що просить заявник у суду) та перелік долучених доказів. Слід пам’ятати, що така заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання. Тобто, за зареєстрованим місцем проживання людини (тим, яке вказане в паспорті).

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Більш детальну інформацію та консультації з інших правових питань можна отримати звернувшись до Голованівського МЦ з надання БВПД за адресою:

смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1, тел. (093) , (068) 834-77-45 .

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою:

м. Благовіщенське, вул. О. Гуменюка, 8а (приміщення державної казначейської служби), тел. (05259) 2-26-41, (098) 603-50-86

Благовіщенське бюро правової допомоги повідомляє, що 13 вересня 2017 року спільно із Головним територіальним управлінням юстиції в Кіровоградській області буде працювати мобільна точка доступу до безоплатної правової допомоги. З 9:30 до 11:00 консультації надаватимуть в приміщенні Йосипівської сільської ради, а з 11:30 до 13:00 консультації надаватимуть в приміщенні Благовіщенського бюро правової допомоги.

Увага!
Виїзд мобільної точки доступу до системи безоплатної правової допомоги

13.09.2017 року відбудеться новий формат консультування жителів Благовіщенського району. Йдеться про роботу мобільних точок доступу до системи безоплатної правової допомоги, у рамках якої фахівці Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області спільно з бюро правової допомоги консультуватимуть із питань захисту прав землевласників і способів протидії рейдерських захоплень земель і зібраного урожаю.

Населений пункт: с. Йосипівка Благовіщенського району.

Час прийому громадян: 09:30-10:30.

Місце консультування: приміщення Йосипівська сільська рада

Населений пункт: м. Благовіщенське Благовіщенського району.

Час прийому громадян: 11:00-13:00.

Місце консультування: приміщення бюро правової допомоги

адреса: м. Благовіщенське, вул. О.Гуменюка,8а

Як новий Трудовий кодекс змінить життя українців: скорочені вихідні, продовжені відпустки і нові правила

Парламентський комітет з питань соціальної політики погодив до другого читання нову редакцію Кодексу законів про працю (КЗпП). Документ можуть прийняти вже через кілька місяців. Рада приготувала для українців ряд сюрпризів: відпустку продовжать, "узаконять" роботу на дому, переглянуть вимоги з випробувального терміну

Відпустку хочуть продовжити, а свята – скоротити

За кожен пророблений місяць українцеві дають два дні відпустки. За рік збирається 24 календарних дні. У новій редакції Трудового кодексу пропонують додати ще чотири дні, таким чином, тривалість щорічної відпустки складе цілих 28 днів. Мінімальна тривалість основної частини відпустки повинна бути не менше 14 днів. Як і раніше, при звільненні роботодавець повинен заплатити за невикористану відпустку. "Гарантовані виплати за невикористану співробітником відпустку здійснюються в день його звільнення", – йдеться в документі.

На вибір співробітника замість грошей йому можуть дати відпустку. Тоді офіційна дата звільнення вважається з останнього дня відпустки. До слова, відпусткою тривалістю 28 днів користуються в багатьох європейських країнах. Наприклад, у Великій Британії та Естонії. У Франції відпочивають 30 днів, а в Німеччині – всього 20.

Додаткові вихідні, передбачені КЗпП, не переглядають – всього їх 11 на рік, на державні та релігійні свята. Правда, в Раді зареєстровано законопрокт Інституту нацпам'яті (орган виконавчої влади), який передбачає скорочення вихідних з 11 до 9. Робочими днями можуть стати 8 березня, 9 травня. Крім того, зараз якщо свято випадає на вихідний, його переносять на понеділок. Інститут нацпам'яті пропонує не тільки скоротити кількість святковий вихідних, але і скасувати перенесення вихідних, якщо вони препадають на суботу або неділю (крім вихідних на Великдень і Трійцю).

Нормальна тривалість робочого тижня, як і раніше, становить 40 годин. Працюючі українці мають право на два вихідних дні – суботу та неділю. Якщо працівники від 16 до 18 років, то робочий тиждень повинен складати як мінімум 36 годин.

Варто відзначити, в 2017-му, з урахуванням всіх вихідних, свят і відпустки, українці відпочиватимуть 140 днів – це 38% від усього року. Частина економістів, серед яких і екс-радник міністра економічного розвитку Яника Мірило, вважають, що велика кількість неробочих днів шкодить економіці країни.

Правила прийому на роботу і як зміниться випробувальний термін

Вимагати від співробітника знання української мови можна тільки у встановлених законом випадках, говориться в новій редакції КЗпП. Безпідставно не прийняти на роботу українські підприємці не мають права. Укладаючи трудовий договір, працівник повинен пред'явити паспорт, трудову книжку, військовий квиток або приписне свідоцтво (для чоловіків). В окремих випадках також можуть зажадати надати документи про стан здоров'я (якщо це потрібно для роботи) і документ про освіту.

Забороняється вимагати від працівника: відомості про партійну і національну приналежність, походження, реєстрацію місця проживання або перебування та документи, подання яких не передбачено законодавством.

Випробувальний термін повинен становити не більше трьох місяців, а для робочих спеціальностей – один місяць. За цей час роботодавець може звільнити співробітника, але про це потрібно попередити як мінімум за три дні. Без випробовувального терміну повинні брати на роботу неповнолітніх, демобілізованих з військової служби, переможців конкурсу на вакантну посаду, тим, для кого це перше після навчання робоче місце. Також випробувальний термін не потрібно проходити вагітним і матерям

За що можуть звільнити

З ініціативи співробітника. Попереджати про звільнення, згідно з новою редакцією закону, співробітник повинен всього за три дні. При цьому роботодавець зобов'язаний прийняти заяву на звільнення. Більш того, таку заяву можна відправити поштою. І протягом трьох днів після подання такої заяви співробітник може її відкликати і продовжити роботу.
"Працівник незалежно від згоди роботодавця може відкликати раніше подану роботодавцеві заяву про розірвання трудового договору шляхом подання відповідної заяви протягом строку попередження про звільнення. Роботодавець має право відмовити в задоволенні такої заяви, якщо на місце працівника запрошено іншу особу, якій неможливо відмовити в укладенні трудового договору відповідно до вимог законодавства", – йдеться в документі. дітей у віці до трьох років.
Звільнити у зв'язку зі скороченням штату. Якщо в організації існує профспілка, за три місяці до звільнення роботодавець повинен провести консультації з профспілкою. При цьому якщо профспілка рекомендувала конкретного співробітника не звільняти, або ж перенести і переглянути умови і терміни скорочення, роботодавець зобов'язаний розглянути ці вимоги.
Попереджати про те, що співробітник потрапить під скорочення, потрібно як мінімум за два місяці і письмово. Крім того, якщо є вакантне місце в штаті, його повинні запропонувати скороченому співробітникові. Після попередження про прийдешнє скорочення працівник має право в робочий час шукати собі роботу, ходити на співбесіди і так далі. При цьому на розмір його зарплати це вплинути не може. "Звільнення працівника у зв'язку зі скороченням допускається за відсутності можливості переведення його за згодою на іншу роботу, відповідну спеціальності і кваліфікації працівника, а за відсутності такої роботи – на іншу роботу, на яку він згоден і яку може виконувати за станом здоров'я і кваліфікації", – йдеться в документі.
Звільнення через призов до армії. Якщо молоду людину або чоловіка (у рамках призову офіцерів запасу в армію можуть забрати українців у віці до 43 років) закликали в армію, на наступний день після подачі заяви його повинні звільнити.
Звільнити за обман. Якщо виявиться, що співробітник отримав роботу, яку не міг виконувати, його можуть звільнити.

"Якщо порушення правил прийому на роботу сталося з вини працівника, такий працівник може бути звільнений роботодавцем у цій підставі незалежно від можливості переведення його на іншу роботу", – йдеться в документі.

Повний перелік причин для звільнення:

При згоді сторін
При закінченні терміну трудового контракту
Призов на військову службу
Розірвання трудового договору з ініціативи працівника
Набрання законної сили вироком суду, яким працівник засуджений до позбавлення волі
Виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі
Систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків
Прогули (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин
Неявки на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності та пологах
Появи на роботі в нетверезому стані
Вчинення за місцем роботи розкрадання

Аліменти стягуватимуть в порядку спрощеного судочинства
Інформує Благовіщенське бюро правової допомоги

6 червня 2017 року Президентом України підписаний закон, який спрощує механізм стягнення аліментів. Зокрема, усуваються колізії та прогалини законодавства, що дозволяли несумлінним батькам затягувати судовий процес.

Мова йде про закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, що стосуються поліпшення захисту прав дитини на належне утримання» (проект №4928).

Документом спрощується механізм та скорочуються строки прийняття судового рішення про стягнення аліментів, спрощується судовий захист прав одержувача аліментів, тягар доказування переноситься на платника аліментів та ін.

Серед іншого, стягувач аліментів має право звернутися із заявою про стягнення аліментів судовим наказом у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а не 30%, як це було раніше.

Зазначимо, для дітей віком до 6 років прожитковий мінімум з 1 травня складає 1426 гривень. Таким чином мінімальні аліменти для малюків становитимуть 713, а не 428 гривень.

Для дітей віком від 6 до 18 років прожитковий мінімум з 1 травня складає 1777 гривень. Тож, з урахуванням ухваленого документу, рівень виплат на користь дитини складатиме щонайменше 888,50 гривень.

В грудні 2017 року, в зв’язку із збільшенням розміру прожиткового мінімуму, збільшаться і мінімальні аліменти, а саме 746 грн. для дітей віком до 6 років та 930 грн. для дітей віком 6-18 років.

Загалом на одну дитину можна вимагати чверть доходу одного з батьків, на двох малюків – третину доходу, на трьох і більше – половини доходу платника аліментів. Проте сума аліментів не може перебільшувати десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку. Також аліменти не можуть перевищувати 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо заявлено вимогу про індексацію аліментів, присуджених у твердій грошовій сумі.

Даний законопроект також передбачає, що аліменти є власністю дитини, раніше вони вважались власністю того з батьків, на ім’я кого вони виплачувались. Як вже зазначалось, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Автори закону пояснили необхідність його розробки неврегульованістю у законодавстві низки питань, неоднозначністю судової практики, що призводить до обмеження прав осіб, на користь яких стягуються аліменти, а також доцільністю запозичення досвіду європейських держав.

Зокрема, платники аліментів, що свідомо ухиляються від утримання дітей, можуть використовувати процесуальні можливості щодо затягування судового процесу, що призводить до порушення прав дітей.

Тому закон насамперед, пропонує спростити механізм прийняття судового рішення щодо стягнення аліментів. Зокрема, встановити право того з батьків, з яким проживає дитина, визначати спосіб стягнення аліментів та отримувати їх в порядку спрощеного судочинства.

Очікується, що зміни стимулюватимуть батьків до сумлінного виконання своїх обов’язків щодо утримання дітей, у зв’язку з цим очікується зменшення кількості справ (виконавчих проваджень) про стягнення аліментів.

За додатковою інформацією можна звернутись до Голованівського МЦ з надання БВПД за адресою:
смт. Голованівськ, вул. Ціолковського, 1, тел. (093) , (068) 834-77-45

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою:
м. Благовіщенське, вул. О. Гуменюка, 8а (приміщення державної казначейської служби), тел. (05259) 2-26-41, (098) 603-50-86

Благовіщенське бюро правової допомоги надає роз’яснення щодо безвізового режиму України з ЄС.

Рада Європи схвалила безвізовий режим з Україною. Вже з 11 червня власники біометричних паспортів можуть вільно перетинати кордон

Куди можна поїхати без візи

Українці можуть їздити до всіх держав Євросоюзу, крім Великобританії та Ірландії, які мають особливі умови в Шенгенській угоді. Водночас у Єврокомісії запевнили, що українці можуть їздити без віз до чотирьох країн, які не належать до ЄС, але входять до Шенгенської зони – Ісландії, Ліхтенштейну, Норвегії та Швейцарії.

Хто зможе їздити без віз та як надовго

Перевагами безвізового режиму можуть скористатися лише ті українці, які оформлять біометричний паспорт, що відповідає світовим стандартам. Біометричний паспорт завжди має чип. Про те, що документ є біометричним, свідчить спеціальний логотип.

Водночас громадяни, які мають чинну шенгенську візу і закордонний паспорт старого зразка, можуть спокійно в'їжджати на територію ЄС.

Українців без візи пустять до країн Євросоюзу на термін не довший від 90 днів протягом кожного 180-денного періоду.

З метою контролю кількості днів перебування у країні ЄС було створено "шенгенський калькулятор".

У разі, якщо під час перебування у країні Євросоюзу з'явилася необхідність подовжити візит, необхідно оформити візу.

Мета поїздок без віз

До країн ЄС без віз пускають громадян України, які прямують туди з діловою, туристичною або сімейною метою.

Безвізовий режим не надає українцям право на проживання, працевлаштування та навчання в країнах ЄС. Тож у таких випадках все одно доведеться отримувати спеціальну довгострокову візу.

Необхідні документи для безвізової поїздки

Навіть із біометричним паспортом громадянин України має бути готовим надати прикордонним службам країн ЄС документи, які, зокрема, підтверджують мету візиту та намір повернутися в Україну. Наприклад:

бронювання готелю;
лист із запрошенням від родича або іншої приватної особи, яка легально проживає у країні ЄС;
зворотній квиток;
виписка з банку про достатню кількість грошей на рахунку;
поліс медичного страхування;
поліс страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу (у разі подорожі автомобілем).

Можливі відмови у в'їзді

Важливо пам'ятати, що прикордонники, які мають право останнього голосу, можуть завернути вас на пункті пропуску або навіть повернути з аеропорту, куди ви вже прилетіли. Причиною може стати відсутність певних паперів із попереднього списку, а також перебування у списку осіб, яким раніше було заборонено в'їзд.

До Благовіщенського бюро правової допомоги звернулась жителька міста з проханням надати правові роз’яснення щодо захисту прав та інтересів дітей при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна.

З цього питання консультує Наталя Радоуцька, начальник Благовіщенського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання БВПД.

В результаті приватизації державного житлового фонду на Україні, та враховуючи те, що з 90-х років в Україні розпочалося формування ринку житла, діти стали співвласниками житлових приміщень. Законодавство України вимагає обов’язкову згоду органів опіки та піклування при вчиненні правочинів щодо майна, яке належить дітям, але численні порушення прав дітей залишаються однією з головних проблем поширення дитячої безпритульності та бродяжництва.

Для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав і охоронюваних законом інтересів дітей при наданні згоди на вчинення правочинів щодо належного дітям нерухомого майна (стаття 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей»).

Аналіз положень Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», Сімейного кодексу України та Закону України «Про охорону дитинства», дає можливість стверджувати, що законодавчі акти вимагають здійснення контролю за збереженням житлових та майнових прав дітей саме на етапі вчинення правочинів з нерухомим майном, право власності на яке або право користування яким мають діти, шляхом надання органами опіки та піклування згоди на вчинення зазначених правочинів.

Відповідно до статті 177 Сімейного Кодексу України батьки управляють майном, належним малолітній дитині, без спеціального на те повноваження. Батьки зобов’язані дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах.

Дозвіл органу опіки та піклування на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається в разі гарантування збереження її права на житло.

Вказана норма Сімейного кодексу України направлена на посилення захисту житлових та майнових прав дітей і надає право органам опіки та піклування відмовляти у наданні батькам дитини згоди на вчинення правочинів, в результаті яких порушуються права на житло такої дитини, тобто дитина буде позбавлена права власності або права користування житлом без надання іншого рівноцінного житла або покращення житлових умов.

Якщо малолітня дитина може самостійно визначити свої потреби та інтереси, батьки здійснюють управління її майном, враховуючи такі потреби та інтереси.

Батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав:

укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири;
видавати письмові зобов’язання від імені дитини;
відмовлятися від майнових прав дитини.

При вчиненні одним із батьків правочинів щодо майна малолітньої дитини вважається, що він діє за згодою другого з батьків. Другий з батьків має право звернутися до суду з вимогою про визнання правочину недійсним як укладеного без його згоди, якщо цей правочин виходить за межі дрібного побутового.

Батьки вирішують питання про управління майном дитини спільно. Спори, які виникають між батьками щодо управління майном дитини, можуть вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Після припинення управління батьки зобов’язані повернути дитині майно, яким вони управляли, а також доходи від нього.

Неналежне виконання батьками своїх обов’язків щодо управління майном дитини є підставою для покладення на них обов’язку відшкодувати завдану їй матеріальну шкоду та повернути доходи, одержані від управління її майном.

У разі укладення правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) права, за якими підлягають державній реєстрації, у тому числі договорів щодо поділу, обміну житлового будинку, квартири за участю малолітніх осіб, а також осіб, над якими встановлено опіку або піклування, нотаріус перевіряє наявність дозволу органу опіки та піклування на укладення таких правочинів.

Правочини за малолітніх, а також від імені фізичних осіб, визнаних у судовому порядку недієздатними, вчиняють батьки (усиновлювачі) або опікуни.

Правочини від імені неповнолітніх, а також від імені осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть бути посвідчені лише за умови, якщо вони вчинені за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника та з дозволу органу опіки та піклування.

Справжність підпису(ів) батьків (усиновлювачів) або піклувальників на заяві про їх згоду на посвідчення правочинів від імені неповнолітніх, а також від імені осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, повинна бути засвідчена нотаріально.

Слід також звернути увагу на те, що дозвіл органу опіки та піклування потрібен не лише в тому разі, якщо дитина є співвласником нерухомості, а й у тому випадку, якщо має місце лише реєстрація дитини в житловому приміщенні. Оскільки, одним з правочинів, які не можуть вчиняти батьки без дозволу органів опіки та піклування, відповідно до статті 177 Сімейного Кодексу України є відмова від майнових прав дитини, до яких відноситься, зокрема, і право користування жилим приміщенням. Адже, відповідно до частин другої та третьої статті 18 Закону України «Про охорону дитинства» діти члени сім’ї наймача або власника житлового приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

Наприклад, одним із шляхів підтвердження того, що в результаті продажу нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким має дитина, не будуть порушені права такої дитини, може бути пред’явлення батьками або особами, що їх замінюють, органові опіки та піклування попереднього договору на придбання нового житла (можливість укладення попереднього договору передбачена статтею 635 Цивільного кодексу України).

За додатковою інформацією можна звернутись до Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1, тел. (05252) 2-25-83, 068 834 77 45, 093 423 33 73.

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Благовіщенське, вул. О. Гуменюка, 8а (приміщення державної казначейської служби), тел. (05259) 2-26-41, (098) 603-50-86

«Центри безоплатної правової допомоги – це центри справедливості», – клієнтка системи БПД

Таку думку висловила учора, 11 квітня, клієнтка Бобринецького бюро правової допомоги Ніна Соломаха під час прес-конференції директора Координаційного центру з надання правової допомоги Андрія Вишневського для представників ЗМІ у Кропивницькому.

Цей захід став останнім в рамках робочого відрядження Андрія Вишневського на Кіровоградщину, та відбувся він у Кіровоградській ОДА за участі клієнтів системи безоплатної правової допомоги, які отримали послуги у місцевих центрах та бюро правової допомоги в області.

Під час прес-конференції Андрій Вишневський розповів про те, що система безоплатної правової допомоги працює уже п’ятий рік і вона досить розгалужена. На Кіровоградщині є чотири центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги (Регіональний центр у м. Кропивницький, Голованівський місцевий центр, Кіровоградський місцевий центр, Олександрійський місцевий центр) та 18 бюро правової допомоги у всіх районах області. Ці центри забезпечують надання необхідної правової допомоги мешканцям області у кримінальних справах, цивільних та адміністративних судових спорах, а також свідкам та потерпілим у кримінальних провадженнях.

Він повідомив, що з відкриттям бюро правової допомоги вже в перший місяць їх роботи в цілому по Україні у 4 рази збільшилася кількість людей, які змогли звернутися за безоплатною правовою допомогою та отримати її. Насамперед, це мешканці відділених районів та сіл, адже бюро правової допомоги запрацювати у малих містах та селищах. Так, зокрема, із відкриттям бюро правової допомоги у Кіровоградській області 1 вересня 2016 року лише за перший квартал їх роботи кількість мешканців територіальних громад, які змогли отримати правову допомогу безоплатно, зросла вдвічі.

У реєстрах адвокатів, які здійснюють правовий захист та представництво інтересів у судах клієнтів центрів на Кіровоградщині, є 145 адвокатів відібраних на відкритих конкурсах, чиї послуги оплачує держава. А також – це 74 фахівці місцевих центрів, з яких 59 юристів, які безпосередньо працюють із клієнтами, у тому числі – організовують численні правопросвітницькі заходи та виїзні консультування громадян до різних населених пунктів, у тому числі віддалених.

«Найголовніше допомогти людям подолати правовий нігілізм, адже громадяни, які знають свої права, можуть вирішити свої життєві проблеми у правовий спосіб. Фахівці наших офісів допомагають громадам як отримати безпосередній сервіс правової допомоги, так й проводять правопросвітницьку роботу. Йдеться про посилення їх правової спроможності – вміння і звичку користуватися правом у вирішенні своїх повсякденних питань», – наголосив Андрій Вишневський.

Прикладом орієнтованої на безпосередній сервіс клієнтам роботи системи безоплатної правової допомоги стали присутні на прес- конференції жителі Кіровоградщини, які змогли відстояти свої права за допомогою фахівців системи БПД.

Так, 28 липня 2015 року жителька м. Кропивницького Наталія Петрівна Балануца звернулась до Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у вирішенні питання щодо визнання права власності на спадкове майно. Адвокатка Оксана Сьора склала відповідну позовну заяву для клієнтки, та 12 червня 2016 року Кіровським районним судом м. Кропивницького позовні вимоги були задоволені в повному обсязі. Зі спадковим питання допомогли фахівці системи БПД й Любові Дмитрівні Лашкул у Бобринецькому бюро правової допомоги. Нотаріус відмовив Любові Дмитрівні у видання свідоцтва про право на спадщину з тих підстав, що був відсутній належним чином оформлений правовстановлюючий документ на домоволодіння. Працівники Бобринецького бюро допомогли жінці скласти позовну заяву про визнання права власності на будинок в порядку спадкування. 29 грудня 2016 року Бобринецький районний суд виніс рішення на користь Любові Дмитрівни. Інша клієнтка цього бюро – Ніна Іллівна Соломаха – звернулася до нього в інтересах свого чоловіка Григорія Йосиповича, з якого Бобринецьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області хотіло стягнути раніше виплачені коштів в сумі 6462,10 грн. Суд першої інстанції відмовив згаданому управлінню Пенсійного фонду в його позовній заяві про стягнення коштів з Григорія Йосифовича.

Ніна Іллівна зауважила, що не всі мають змогу оплатити правові послуги, але усі так чи інакше їх потребують. Таким людям, за її словами, дуже допомагають саме офіси безоплатної правової допомоги. Вона подякувала за «людяність, небайдужість та справедливість», якими керуються у своїй роботі всі фахівці системи БПД.

«Центри безоплатної правової допомоги – це центри справедливості», – вважає Ніна Іллівна.

klienty

До Благовіщенського бюро правової допомоги звернувся житель міста з проханням надати правові роз’яснення щодо можливості відмовитись від прийняття спадщини та наслідки такої відмови.

З моменту відкриття спадщини у спадкоємців постає питання: як правильно та швидко оформити свої спадкові права? Чинне законодавство встановлює термін тривалістю 6 місяців, протягом якого спадкоємці можуть заявити про своє бажання оформити спадщину або відмовитися від неї.

Українська правова система визначає спадкування як універсальне правонаступництво. Тобто, спадщину можна або прийняти повністю, або відмовитися від неї взагалі. Не допускається прийняття або відмова від спадщини з умовою чи з застереженням. Прийняти або не прийняти спадщину – це право, а не обов’язок спадкоємця. Тому, початок перебігу строку відмови від прийняття спадщини починається з часу, коли спадкоємець набуває свого суб’єктивного права на спадкування.

Для прийняття спадщини спадкоємець у встановлений законодавством 6-місячний термін має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (вказане не розповсюджується на осіб, які набувають спадщину в силу закону). Якщо особа, якій належало подати заяву про прийняття спадщини, не вчинила цієї дії, то спадщина вважається не прийнятою. Однак, не звернення з указаною заявою, ще не свідчить про відмову від спадщини. Тому, слід розрізняти неподання заяви про прийняття спадщини протягом встановленого строку й подання заяви про відмову від спадщини. Так, в першому випадку особа не здійснює свого права, внаслідок чого втрачає можливість прийняти спадщину, а в іншому – вчиняє активні дії, тобто реалізує своє право на відмову від прийняття спадщини.

Щодо процедури відмови від спадщини, то вона передбачає подання спадкоємцем за заповітом або за законом відповідної заяви нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Цивільне законодавство передбачає, що відмова від прийняття спадщини за заповітом, не позбавляє особу права на спадкування за законом. Тобто, відмова від спадщини буде вважатися «повною», якщо в заяві буде зазначено, що спадкоємець відмовляється від спадкування як за заповітом, так і за законом.

Наразі можна стверджувати, що в Україні існує два види відмови від прийняття спадщини. Перша – безадресна, тобто, без зазначення конкретної особи, на користь якої вона зроблена. У такому випадку спадкоємцеві байдуже, до кого перейде його частка у спадщині. Другий вид відмови від прийняття спадщини – адресна. В такому разі спадкоємець зазначає в своїй заяві коло тих осіб, на користь яких здійснюється відмова. У даному випадку наслідки відмови від спадщини будуть принципово відмінними від тих, що настають у зв’язку з безадресною відмовою, адже частка спадкоємця, який відмовився, вже не розподіляється порівну між усіма спадкоємцями, а переходить лише до тих, які вказані ним у заяві. Наявність адресної відмови від спадщини по своїй суті дещо суперечить положенню Цивільного Кодексу України щодо безумовності спадщини (ч.5 ст.1273 Цивільного Кодексу). Так, відмова на чиюсь корить є нічим іншим як відмова з певною умовою – коли частка переходить не до всіх спадкоємців, а лише до того, який вказаний у заяві про відмову.

Слід звернути увагу, що спадкоємець за заповітом може відмовитися від спадщини лише на користь того спадкоємця, який указаний в заповіті. Тому, якщо заповіт складений на користь однієї особи, то відмова спадкоємця від спадщини може бути лише безадресною. В такому випадку постає питання, як розподіляється спадщина між іншими спадкоємцями? Відповідь на це питання можна знайти у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику у справах про спадкування». Так, п.5 Постанови слід розуміти таким чином, що в разі наявності заповіту на все майно та відмови від прийняття спадщини спадкоємцем за заповітом, право на спадкування одержують спадкоємці за законом.

Слід також враховувати, що незалежно від наявності заповіту до процедури спадкування мають залучатись також і спадкоємці з правом на обов’язкову частку в спадщині. У нормах Цивільного Кодексу України про відмову від прийняття спадщини не вказується, чи може спадкоємець, який успадковує обов’язкову частку, відмовитися від неї. Дане питання є досить важливим, а тому, потребує законодавчого врегулювання. На мою думку, такий спадкоємець не може відмовитися на користь інших спадкоємців, оскільки його право є виключно особистим. Зважаючи, що право на обов’язкову частку в спадщині зумовлене неповноліттям чи непрацездатністю особи, то відмова від нього буде суперечити основному його призначенню – забезпечення захисту уразливих категорій населення.

Підсумовуючи вищевикладене, хотілося б зазначити, що прийняття або відмова від прийняття спадщини – це особисте рішення, а не обов’язок спадкоємця. Доцільність відмови залежить від конкретної життєвої ситуації, як то: небажання успадковувати майнові зобов’язання, що значно перевищують вартість залишеного спадкодавцем майна та грошових коштів; оптимізація оподаткування спадщини (як відомо, спадкоємці першої черги звільнені від оподаткування спадщини) тощо. При цьому слід завжди пам’ятати, що життєві обставини іноді кардинально змінюються, тому особа, що відмовляється від спадщини, завжди може відкликати свою заяву в межах загального строку прийняття спадщини та скористатись усіма правами спадкоємця, що передбачені законом.

За додатковою інформацією можна звернутись до Голованівського МЦ з надання БВПД за адресою:

смт. Голованівськ, вул. Ціолковського, 1, тел. (093) , (068) 834-77-45

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою:

м. Благовіщенське, вул. О. Гуменюка, 8а (приміщення державної казначейської служби), тел. (05259) 2-26-41, (098) 603-50-86

Порядок заповнення електронних декларацій

Так як, з 1 січня 2017 року стартував другий етап е-декларування до Голованівського місцевого центру з надання БВПД та Благовіщенського бюро правової допомоги почастішали звернення громадяни щодо роз'яснень процедури подання е-декларацій.

Консультує Сергій Шеремет, начальник відділу представництва Голованівського МЦ з надання БВПД:

До другої хвилі е-декларування попадають особи, які зазначені в пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».

Декларації заповнюються і подаються на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) після авторизації з використанням ЕЦП.

Декларанти повинні самостійно отримати ЕЦП шляхом звернення до відповідного акредитованого центру сертифікації ключів. Перелік АЦСК, ключі яких застосовуються для реєстрації в Реєстрі, розмішений на сайті НАЗК (nazk.gov.ua) у рубриці «Задекларуй» графі «АЦСК» (portal.nazk.gov.ua/login).

Акредитований центр сертифікації ключів Міністерства юстиції України – Державне підприємство «Національні інформаційні системи» має пункт обслуговування користувачів АЦСК у Кіровоградській області, адреса якого та контактні телефони можна знайти на його сайті за адресою: https://ca.informjust.ua/contacts чи в Кабінеті електронних сервісів Міністерства юстиції України за адресою: https://kap.minjust.gov.ua/

Що і як треба декларувати?

Декларація складається з 16 розділів і її зміст описаний у статті 46 Закону про запобігання корупції, а точна форма декларації визначена рішенням Національного агенства з питань запобігання корупції.

При заповненні декларації слід пам'ятати про встановлені законом пороги декларування, тобто про мінімальний розмір (вартість) майна, після перевищення якого про об'єкт необхідно зазначити в електронній декларації.

При цьому з 1 січня 2017 року при визначенні порогів використовується не мінімальна заробітна плата, як раніше – а розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

Хоча згідно із законом про Держбюджет на 2017 рік, розмір прожиткового мінімуму з 1 січня 2017 року збільшується до 1600 гривень, цей збільшений розмір буде застосовуватися лише для декларацій, які охоплюють 2017 рік – наприклад, для декларацій перед звільненням, які подаються в 2017 році, якщо перед тим була подана щорічна декларація за 2016 рік).

Водночас для повідомлень про суттєві зміни в майновому стані застосовується розмір прожиткового мінімуму, що діє на 1 січня року, у якому було отримано дохід або придбано майно – тобто 1600 гривень після 1 січня 2017 року.

Яка інформація в декларації є конфедеційною?

Закон про запобігання корупції передбачає прозорість та відкритість більшість даних для громади завдяки відкритому доступу до них через інтернет.

Декларація містить персональні дані декларанта і членів його сім'ї. Тому на відкритому веб-сайті одразу після її подання публікується копія декларації, яка не містить деякі персональні дані, що їх Закон визначив як конфіденційні, а саме:

–податковий номер;
–серія та номер паспорта;
–місце проживання;
–дата народження;

– повна адреса місця знаходження нерухомості декларанта або членів його сім'ї.

Повна інформація з декларації доступна лише уповноваженим працівникам НАЗК та правоохоронних органів.

Кого вважають членом сім’ї декларанта?

Закон визначає, що членом сім'ї суб'єкта декларування є дружина або чоловік, навіть за умови їхнього фактичного окремого проживання.

Членом сім'ї також є будь-яка інша особа, якщо одночасно наявні такі три ознаки: спільне проживання з декларантом, ведення спільного господарства, а також взаємні права та обов'язки, які мають характер сімейних. Це визначення виключає, наприклад, спільну оренду нерухомості за відсутності сімейних відносин.

Членом сім'ї може бути як родич декларанта – наприклад, дитина чи батьки – так і співмешканець.

Таким чином, інформація про родичів декларанта (навіть близьких), які проживають окремо від нього – у декларації не зазначається, оскільки їх не вважають за Законом членами сім'ї.

Чи може член сімї не дати інформацію про себе?

Закон дозволяє членам сім'ї відмовляти в наданні інформації. Адже подання декларації – це обов'язок декларанта, і лише він несе відповідальність за неподання даних чи подання недостовірних даних.

Суб'єкт декларування може знати про наявність певного об'єкта декларування, наприклад, нерухомості у члена сім'ї, але не знати деталей і запитати про них у члена сім'ї. Останній може відмовитися надавати таку інформацію.

Тоді декларант повинен зазначити в декларації всю відому йому інформацію про такий об'єкт, а щодо решти зробити помітку "Член сім'ї відмовився надати інформацію".

При цьому якщо декларант знав ці дані, але не зазначив в декларації, і це буде встановлено, то можливе притягнення декларанта до відповідальності за подання завідомо недостовірних відомостей.

Відповідальність за порушення вимог фінансового контролю

1. Невчасне подання:

адміністративна відповідальність (штраф від 850 до 1700 гривень) у разі відсутності поважних причин невчасного подання декларації – наприклад, хвороба, відрядження, мобілізація.

2. Умисне неподання декларації:

кримінальна відповідальність може настати, якщо декларант не подасть декларацію після того, як НАЗК виявило неподання і надало можливість подати декларацію.

3. Завідомо недостовірні відомості в декларації:

– адміністративна відповідальність, якщо подано недостовірні відомості стосовно майна вартістю 100-250 прожиткових мінімумів (з 1 січня 2017 року – 160-400 тисяч гривень) – штраф від 17 до 42,5 тисяч гривень;

– кримінальна відповідальність, якщо подано недостовірні відомості стосовно майна вартістю більше 250 прожиткових мінімумів (400 тисяч гривень) – штраф від 42,5 до 51 тисяч гривень, або громадські роботи, або позбавлення волі до двох років, а також позбавлення права займати відповідні посади.

Якщо недостовірні відомості стосуються майна вартістю менше 100 прожиткових мінімумів (160 тисяч гривень), то можлива лише дисциплінарна відповідальність.

Відповідальність за зазначення в декларації недостовірних відомостей настає лише за умисне подання недостовірних відомостей. Тобто описки і ненавмисні помилки каратися не будуть.

У декларанта є право подати виправлену декларацію один раз упродовж 7 календарних днів після подання відповідної декларації.

Після цього строку декларант теж може внести виправлення – але лише після повідомлення про це НАЗК і отримання відповідного дозволу.

При цьому подання виправленої декларації не звільняє від відповідальності за завідомо недостовірні відомості.

Скористатися онлайн-послугами, які надаються в Кабінеті електронних сервісів Міністерства юстиції України та отримати детальну інформацію щодо заповнення електронних декларацій можна звернувшись до:

Голованівський місцевий центр з надання БВПД

смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1

Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45, 093 423 33 73

Адреси бюро правової допомоги:

Бобринецьке бюро правової допомоги

м. Бобринець, вул. Незалежності, 80

Гайворонське бюро правової допомоги

м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20

Маловисківське бюро правової допомоги

м. Мала Виска, вул. В. Бровченка, 33

Новоукраїнське бюро правової допомоги

м. Новоукраїнка, вул. Покровська, 67

Благовіщенське бюро правової допомоги

м. Благовіщенське, вул. Ореста Гуменюка, 8

Вільшанське бюро правової допомоги

смт Вільшанка, вул. М. Лагонди, 30

Добровеличківське бюро правової допомоги

смт Добровеличківка, вул. Центральна, 103\7

Новоархангельське бюро правової допомоги

смт Новоархангельськ, вул. Пушкіна, 28

До Благовіщенського бюро правової допомоги звертаються громадяни з проханням надати правові роз’яснення щодо узаконення самочинного будівництва

З цього питання консультує Наталя Радоуцька, головний спеціаліст Благовіщенського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання БВПД.

Проблема незаконного будівництва є дуже поширеною. Часто трапляється так, що громадянин з певних причин не оформляє усі необхідні документи перед початком будівництва. В результаті це призводить до того, що особа не може отримати право власності на забудову (не важливо, чи це гараж або приватний будинок), і, зрештою, не може її продати, подарувати чи заповісти у спадок.

Які забудови вважаються самочинними?

збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети;
у разі відсутності у власника документа, який дає право виконувати будівельні роботи;
у випадку, якщо проект є неналежно затвердженим;
з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Саме такий перелік закріплений у ст. 376 Цивільного Кодексу України.

Як легалізувати самочинне будівництво?

На сьогоднішній день існують два способи легалізації самочинного будівництва – у судовому порядку або через Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (ДАБІ). Другий варіант є простішим.

Процедура прийняття в експлуатацію визначена в Порядку прийняття в експлуатацію і проведення технічного обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт (затверджений наказом Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.04.2015 р. № 79), далі – Порядок.

Даний Порядок стосується таких об’єктів:

індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, збудованих у період з 05 серпня 1992 року до 12 березня 2011 року
збудованих до 12 березня 2011 року громадських будинків I і II категорій складності, будівель і споруд сільськогосподарського призначення I і II категорій складності (далі - об’єкти).

Господарські (присадибні) будівлі – це допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо та прибудови до них.

Господарські (присадибні) споруди – це земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій, до яких належать колодязі, вигрібні ями, огорожі, ворота, хвіртки, замощення тощо та прибудови до них;

дачний будинок - будинок, який використовується протягом року з метою позаміського відпочинку, та прибудова до нього;

Індивідуальний (садибний) житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, установлених законом, іншими нормативно-правовими актами, поверховість якої не повинна перевищувати чотирьох поверхів, призначена для постійного в ній проживання, яка складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень, і прибудова до неї.

За цією процедурою для отримання права власності на самочинне будівництво заявникові необхідно звернутися до територіального органу ДАБІ з такими документами:

заява про прийняття в експлуатацію об’єкта (в ній вказується загальна інформація про заявника, найменування та місцезнаходження об'єкта);
звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта. Технічне обстеження має проводитись кваліфікованими особами (суб’єктом господарювання, який має у своєму складі відповідних виконавців, що згідно із Законом України «Про архітектурну діяльність» одержали кваліфікаційний сертифікат, або фізичною особою - підприємцем, яка має кваліфікаційний сертифікат), котрі і складають звіт. Даний звіт має бути пронумерований, прошнурований та скріплений підписом особи, котра його склала. Документ лишається в замовника. Проте такий звіт не потрібен для індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, прибудов до них загальною площею до 300 квадратних метрів включно, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них загальною площею до 100 квадратних метрів. У такому випадку достатньо буде технічного паспорта.
декларація про готовність об’єкта до експлуатації (у двох примірниках). Її замовник складає за формою, наведеною в додатку 3 до цього Порядку.
засвідчені копії технічного паспорта та документу, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщено об'єкт.

Звіти про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об’єкта, складені в період з 29 квітня 2013 року до дня набрання чинності Порядком, подаються разом з інформацією, отриманою виконавцем від місцевого органу містобудування та архітектури, щодо відповідності місця розташування об’єкта вимогам державних будівельних норм.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає замовнику декларацію на доопрацювання з обґрунтуванням причин, якщо вона подана чи оформлена з порушенням вимог, установлених цим Порядком, у тому числі у разі виявлення невідповідності поданих документів вимогам законодавства, виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.

Після усунення недоліків, що стали підставою для прийняття рішення про повернення декларації, замовник може повторно подати до органу державного архітектурно-будівельного контролю документи згідно з цим Порядком.

Протягом 10 робочих днів з дня подання заяви здійснюється введення в експлуатацію об’єктів на безоплатній основі. Датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Замовник зобов’язаний протягом семи календарних днів з дня прийняття в експлуатацію об’єкта подати копію декларації місцевому органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням об’єкта для подання такими органами інформації про прийнятий в експлуатацію об’єкт до органу державної статистики.

Корисні поради

Для узаконення самочинного будівництва спочатку треба отримати в місцевому управлінні Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) або в місцевій раді документи про прийняття в експлуатацію добудованих об’єктів. Потім – оформити право власності.

При плануванні будь-якого будівництва на землі потрібно спочатку отримати дозвіл, потім повідомити про початок будівництва. А після закінчення будівництва – ввести його в експлуатацію, зробити технічний паспорт і за потреби - отримати відповідні документи про право власності.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

Після завершення будробіт за встановленим порядком треба звернутися до БТІ і отримати технічний паспорт на об’єкт, який ви збудували, заповнити декларацію про готовність об’єкту до експлуатації і подати його до центру надання адмінпослуг. Якщо будівництво було закінчено давно, все одно треба виконати вказані вимоги.

Далі отримати документи на руки і подати їх до державного реєстратора для отримання витягу з реєстру нерухомого майна.

За додатковою інформацією можна звернутись до Голованівського МЦ з надання БВПД за адресою:

смт. Голованівськ, вул. Ціолковського, 1, тел. (093) , (068) 834-77-45

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою:

м. Благовіщенське, вул. О. Гуменюка, 8а (приміщення державної казначейської служби), тел. (05259) 2-26-41, (098) 603-50-86

До Благовіщенського бюро правової допомоги часто звертаються чоловік або дружина з питанням поділу спільного сумісного майна.

З цього питання консультує головний спеціаліст Благовіщенського бюро правової допомоги Наталя Радоуцька.

Статтею 69 Сімейного кодексу України закріплено право чоловіка та дружини на поділ майна яке належить їм на праві спільної сумісної власності, причому такий поділ можливо здійснити без розірвання шлюбу. Поділ може здійснюватись за взаємною згодою шляхом укладення договору про поділ майна подружжя або в судовому порядку. Договір про поділ нерухомого майна подружжя повинен бути нотаріально посвідчений.

Яке майно ділиться між подружжям, а яке можна залишити у своєї власності?

Власність у сім’ї може бути у двох правових режимах: спільна сумісна власність подружжя та особиста приватна власність кожного з подружжя.

Спільна сумісна власність подружжя - це майно, яке набуте подружжям за час шлюбу (або під час спільного проживання однією сім’єю), крім речей індивідуального користування.

Зазвичай частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними, шлюбним договором або не збільшено судом.

При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї, а також з врахуванням того, з ким залишаються проживати діти.

Однак, суди дуже рідко відходять від цього принципу збільшення частки, так як потрібно мати реальні докази того, що чоловік або дружина взагалі не працювали та не намагались працювати під час шлюбу, зловживали спиртними напоями або вчиняли сварки, або вчиняли правочини щодо спірного майна без згоди іншого подружжя.

Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя.

Вирішуючи спори між подружжям про майно, суд повинні встановити обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання.

При цьому, суд повинен встановити також той факт, що джерелом набуття спільного майна є спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя, тобто виникнення права спільної сумісної власності на майно, факт набуття якого мав місце в період шлюбу, не є безумовним та не презюмується, а доводиться в суді.

Така правова позиція висвітлена у Постанові Верховного Суду України від 02 жовтня 2013 року по цивільній справі №6-79цс13.

Так, такими докази можуть бути довідки з місяця роботи, довідка податкової про наявні доходи під час шлюбу, чеки та квитанції на придбання майна або його поліпшення.

Яке майно є особистою власністю?

За змістом ст. 57 СК України не підлягає поділу майно, що є особистою приватною власністю дружини чи чоловіка. До такого майна зокрема належить:

майно набуте дружиною чи чоловіком до шлюбу;
майно, набуте за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;
майно, набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали чоловіку чи дружині особисто;
житло, набуте чоловіком чи дружиною за час шлюбу внаслідок його приватизації в порядку передбаченому законом;
земельна ділянка, набута за час шлюбу внаслідок приватизації або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України;
речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя;
премії та нагороди, одержані за особисті заслуги;
кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка належала дружині чи чоловіку, а також як відшкодування завданої їй, йому моральної шкоди;
страхові суми, одержані за обов’язковим особистим страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою приватною власністю дружини чи чоловіка.

Отже, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Тобто, статус спільної сумісної власності визначається такими критеріями:

1) час набуття майна;

2) кошти, за які таке майно було набуте(джерело набуття).

Норма статті 60 СК України вважається застосованою правильно, якщо набуття майна відповідає цим чинникам.

У зв'язку з викладеним у разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.

Тому, сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 16 грудня 2015 року у справі №6-2641цс15,

Як поділити майно подружжя, які перебувають у «цивільному шлюбі»?

В законодавстві України визначення такого поняття як «цивільний шлюб» не має, такий шлюб визначається як «фактичний» або «фактичні шлюбні відносини».

Можна виділити такі ознаки «фактичного шлюбу»:

- Спільне проживання чоловіка та жінки на одній житловій площі;

- Ведення спільного господарства;

- Відсутність у органах РАЦСу реєстрації таких відносин.

Відповідно до ст.74 СК України якщо чоловік та жінка проживають однією сім’єю, але не перебувають в шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не передбачене письмовим договором укладеним між ними.

Майно, придбане подружжям у цивільному шлюбі за спільні кошти, зазвичай оформлюється на когось одного з подружжя, що відіграє дуже важливу роль.

Майно, оформлене на одного з учасників вільних відносин, є виключно його майном, оскільки факт проживання сім’єю не встановлений і все майно є приватною власністю особи, яка є набувачем майна. Інша сторона позбавлена права на це майно, якщо в судовому порядку не доведе, що воно є спільною власністю.

Звернення до суду про поділ спільного майна «цивільного подружжя» здійснюється в порядку подання позовної заяви до суду та має певні особливості, а саме:

- необхідність довести суду факт проживання однією сім’єю;

- довести суду, що майно, набуте в період цивільного шлюбу є спільною сумісною власністю;

- переконати суд у необхідності поділу майна у відповідності до вимог чинного законодавства, що регулюють спільну сумісну власність подружжя.

Тому, при поданні позову про поділ спільного майна «цивільного подружжя» обов’язково необхідно ставити ще одну вимогу про встановлення факту проживання однією сім’єю.

За додатковою інформацією можна звернутись до Голованівського МЦ з надання БВПД за адресою:

смт. Голованівськ, вул. Ціолковського, 1, тел. (093) , (068) 834-77-45

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою:

м. Благовіщенське, вул. О. Гуменюка, 8а (приміщення державної казначейської служби), тел. (05259) 2-26-41, (098) 603-50-86

Публічна презентація результатів діяльності Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги та Благовіщенського бюро правової допомоги за 2016 рік

Упродовж 2016 року до місцевого центру та підпорядкованих бюро правової допомоги звернулося 3588 клієнтів (до відділу правової інформації та консультацій Голованівського МЦ – 1223, Благовіщенського бюро правової допомоги – 324, Гайворонського бюро правової допомоги – 336, Вільшанського бюро правової допомоги – 216, Добровеличківського бюро правової допомоги – 185, Новоархангельського бюро правової допомоги – 234, Новоукраїнського бюро правової допомоги – 250, Маловисківського бюро правової допомоги – 350, Бобринецького бюро правової допомоги – 470 ). Кількість таких звернень постійно зростає, що свідчить про збільшення довіри населення до системи БПД.

Місцевим центром прийнято 222 рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги особам, з них 144 – з середньомісячним сукупним доходом сім’ї нижчим від прожиткового мінімуму, 61 – з інвалідністю, 2 – дітям, позбавленим батьківського піклування, 15 – ветеранам війни, учасникам АТО та 10 рішень про відмову в її наданні. Для надання безоплатної вторинної правової допомоги клієнтам центру було призначено адвокатів у 229 справах.

Діаграма 1. Кругова діаграма по розподілу клієнтів за звітний період за категорією питань.

Діаграма 2. щодо розподілу клієнтів за статтю

Діаграма 3. щодо розподілу клієнтів за віком

Діаграма 4. щодо розподілу клієнтів, яким надано БВПД, за категорією осіб

В 2016 році клієнти зверталися частіше з питань соціального, земельного, сімейного, договірного та спадкового права.
З метою розширення доступу до безоплатної правової допомоги створено та забезпечено функціонування 2 дистанційних пунктів консультування громадян, та 76 мобільних консультаційних пунктів.

Створено 2 дистанційні точки доступу до БПД за допомогою скайп-зв’язку в бібліотеках у рамках програми «Бібліоміст».

З метою посилення правової спроможності територіальних громад впроваджено місцеві програми надання безоплатної правової допомоги в Новоукраїнському, Добровеличківському і Бобринецькому районах та Побузькій і Вільшанській селищних радах.

Протягом 2016 року фахівцями місцевого центру та бюро правової допомоги проведено близько 500 правопросвітницьких заходів у громадах, навчальних закладах, трудових колективах тощо.

Підписано 68 Меморандумів про співпрацю. Прийнято та видано 5 документів про реєстрацію громадських формувань.

До Благовіщенського бюро правової допомоги за 2016 рік звернулось 324 клієнта, з них 264 нових. Надано 313 правових консультацій громадянам. Отримано 11 звернень про надання безоплатної вторинної правової допомоги, з них видано 5 доручень про надання безоплатної вторинної правової допомоги та призначення адвоката. Видано 1 наказ про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги. 1 звернення перенаправлено до іншого провайдера БПД.

За отриманням консультації з правових питань можна звернутися до Благовіщенського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою:

м.Благовіщенське , вул. Ореста Гуменюка, 8 а. Графік роботи: понеділок-пятниця з 8.00 до 17.00

тел: (05259) 2-26-41, 098 603 50 86

До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутися за адресою:

смт.Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.

Тел.: (05252) 2-25-83, 093 423 33 73, 068 834 77 45

Графік роботи: понеділок-пятниця з 8.00 до 17.00

Адреси бюро правової допомоги:

Бобринецьке бюро правової допомоги

м.Бобринець, вул. Незалежності, 80;

Гайворонське бюро правової допомоги

м.Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20;

Маловисківське бюро правової допомоги

м.Мала Виска, вул. Центральна,62;

Новоукраїнське бюро правової допомоги

м.Новоукраїнка, вул. Покровська, 67

Вільшанське бюро правової допомоги

смт Вільшанка, вул. М. Лагонди, 30

Добровеличківське бюро правової допомоги

смт Добровеличківка, вул. Центральна, 103\7

Новоархангельське бюро правової допомоги

смт Новоархангельськ, вул. Пушкіна, 28

На Кіровоградщині останнім часом досить поширеною є проблема рейдерства. Від рейдерських захватів вже постраждали жителі Вільшанського, Маловисківського, Голованівського, Благовіщенського районів. Тому почастішали звернення мешканців інших районів області за консультаціями як вберегтися та протидіяти незаконним заволодінням їх майном.

Завдяки спрощенню процедур реєстрації прав на нерухомість та реєстрації бізнесу кількість випадків рейдерського захоплення бізнесу чи активів підприємства в останні роки значно зросла. Не виключення й аграрний сектор. Розглянемо найпопулярніші рейдерські схеми, які використовуються в аграрному секторі.

Схема перша:

захоплення земельних ділянок та збір на них чужого врожаю або здійснення власного посіву.

Поширеними є випадки укладання рейдерами договорів оренди паїв чи земельних ділянок з селянами, які вже передали цю ж землю в оренду іншому добросовісному орендарю.

Крім того, рейдери через корумпованих реєстраторів (досить часто нотаріусів) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєструють за собою права оренди на відповідні земельні ділянки на підставі підроблених договорів оренди, судових рішень або інших документів.

Схема друга:

захоплення врожаю через державних виконавців

Рейдери на підставі підроблених документів звертаються до суду з позовом до підприємства про стягнення нібито існуючої заборгованості.

В рамках забезпечення позову рейдери отримують судове рішення (ухвалу) про накладення арешту на майно (урожай або іншу сільськогосподарську продукцію). На виконання ухвали державний виконавець відкриває виконавче провадження, в рамках якого вмотивовані виконавці сприяють збору урожаю, вилучають його та передають на зберігання рейдерам.

Поки триває розгляд справи в суді, дане майно реалізується третім особам.

Схема третя:

заволодіння податковим кредитом (права на відшкодування ПДВ)

Завдяки особливостям в оподаткуванні у багатьох аграріїв вагомим активом є право на відшкодування суми податку на додану вартість. Досить часто такі суми можуть коливатися у сотнях мільйонів доларів.

Рейдери через знайомства у податкових органах знаходять такі підприємства, вивчають їх корпоративну структуру.

Використовуючи підроблені рішення загальних зборів та договори купівлі-продажу корпоративних прав, у реєстратора рейдери змінюють керівника (а деколи й засновників) підприємства. Далі в податкових органах змінюють електронні ключі для подання звітності та адміністрування ПДВ і шляхом декількох нескладних підставних безтоварних операцій переводять право на отримання відшкодування ПДВ на третю особу.

Які ж способи боротьби з наведеними вище явищами?

На сьогодні, вступив силу новий Закон України від 06.10.2016 № 1666-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності ". Згідно Закону відтепер справжність підписів на рішеннях загальних зборів засновників, яким були внесені зміни до відомостей про юридичну особу, а також статутах обов’язково засвідчуються нотаріально.

Також даним Законом частково скасовано принцип екстериторіальності, відтепер державна реєстрація проводиться в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя. Виключенням є поданні документи в електронній формі.

Більше того, згідно Закону про будь-які зміни в реєстрі нерухомості його власники повідомлятимуться та їм надаватиметься можливість заблокувати на 10 робочих днів будь-які реєстраційні дії з належним їм майном.

Таким чином, прийняття Закону істотно ускладнило механізми рейдерських захоплень.

Окрім того Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначений Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав.

Так Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги:

1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:

1) на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора;

2) на дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації прав.

Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом 15 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.

Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв’язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв’язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

У разі якщо останній день строку для подання скарг, зазначеного у частині третій цієї статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:

1) повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;

3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;

4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.

Зразок скарги: https://yadi.sk/i/1GJECYix3CC98e

До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.

Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав подається представником скаржника, до скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:

1) відмову у задоволенні скарги;

2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:

а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги;

б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;

в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;

г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

д) скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації;

е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;

є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ", "д" і "е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.

У рішенні Міністерства юстиції України чи його територіального органу за результатами розгляду скарги можуть визначатися декілька шляхів задоволення скарги.

Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

Рішення, передбачені підпунктами "а" - "в" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконуються не пізніше наступного робочого дня після прийняття такого рішення шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Для виконання таких рішень повторне подання документів для проведення державної реєстрації прав та сплата адміністративного збору не вимагаються.

Технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішень, передбачених підпунктами "г" та "ґ" пункту 2 частини шостої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання. Порядок тимчасового блокування та анулювання доступу до Державного реєстру прав визначається Міністерством юстиції України.

Рішення, передбачене підпунктом "д" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконується у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення, передбачені підпунктами "е" та "є" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконуються Міністерством юстиції України, його територіальними органами невідкладно, але не пізніше п’яти робочих днів з дня їх прийняття.

У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу нотаріуса до Державного реєстру прав, скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб’єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного нотаріуса, акредитованого суб’єкта державної реєстрації прав.

Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо:

1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п’ятою цієї статті;

2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується;

3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;

4) наявна інформація про судове провадження у зв’язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав;

5) є рішення цього органу з того самого питання;

6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника;

7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень;

8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги;

9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу;

10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

9. Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

10. Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.

Контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб’єктів державної реєстрації прав.

За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб’єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб’єктів державної реєстрації прав.

У разі якщо в результаті проведеної перевірки державних реєстраторів чи суб’єктів державної реєстрації прав виявлено прийняття такими державними реєстраторами чи суб’єктами державної реєстрації прав рішень з порушенням законодавства, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України вживає заходів до негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів, а також заінтересованих осіб.

За результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб’єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб’єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про:

1) тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;

2) анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;

3) притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації прав;

4) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;

5) скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації прав.

3. Технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішень, передбачених пунктами 1 і 2 частини другої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання.

Рішення, передбачені пунктами 3-5 частини другої цієї статті, виконуються Міністерством юстиції України протягом п’яти робочих днів з дня їх прийняття.

У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав, скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб’єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного державного реєстратора, акредитованого суб’єкта державної реєстрації прав.

Порядок здійснення контролю, проведення камеральних перевірок та критерії, за якими здійснюється моніторинг, визначаються Кабінетом Міністрів України.

В першу чергу, необхідно передбачити в статутних документах механізм захисту від незаконного відчуження корпоративних прав підприємства та зміни його керівництва.

Рекомендується також здійснювати щоденний або періодичний моніторинг відомостей про підприємство в ЄДР та реєстрі судових рішень.

Не зайвим є публічне розкриття контактних даних про підприємство (на сайті, в ЄДР тощо) з метою своєчасного отримання від реєстратора повідомлення про вчинення реєстраційних дій відносно нерухомого майна та земельних ділянок.

При виникненні перших ознак можливих незаконних дій відносно підприємства чи його майно, важливо своєчасно звернутися до кваліфікованих юристів (адвокатів) та служб охорони.

Крім того, на сьогодні актуальною є послуга проведення антирейдерського аудиту, завдяки якому за наслідками аналізу документів по підприємству, може бути наданий індивідуальний перелік заходів для мінімізації загрози рейдерського захоплення, а також проведені необхідні інструктажі по першочерговим діям на випадок рейдерства.

Таким чином, в дійсності можна стверджувати про наявність важливих та необхідних кроків з боку законодавця по боротьбі з рейдерством. Але це не є загальною панацеєю, яка може вирішити проблему відразу. В наших умовах це є лише інструмент, який надається кожному для захисту, коли рейдер уже на порозі. У такому випадку, головне вміло та своєчасно таким інструментом скористатися.»

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою:

м. Благовіщенське, вул. О. Гуменюка, 8а (приміщення державної казначейської служби), тел. (05259) 2-26-41, (098) 603-50-86.

За отриманням консультації з правових питань можна звернутися до:

Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутися за адресою:

смт.Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.

Тел.: (05252) 2-25-83, 093 423 33 73, 068 834 77 45

Адреси бюро правової допомоги:

Бобринецьке бюро правової допомоги

м.Бобринець, вул. Незалежності, 80;

Гайворонське бюро правової допомоги

м.Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20;

Маловисківське бюро правової допомоги

м.Мала Виска, вул. Центральна,62;

Новоукраїнське бюро правової допомоги

м.Новоукраїнка, вул. Покровська, 67

Вільшанське бюро правової допомоги

смт Вільшанка, вул. М. Лагонди, 30

Добровеличківське бюро правової допомоги

смт Добровеличківка, вул. Центральна, 103\7

Новоархангельське бюро правової допомоги

смт Новоархангельськ, вул. Пушкіна, 28

Найбільш незахищені суспільні групи отримають доступ до БПД: внесено зміни до ЗУ «Про безоплатну правову допомогу»

21 грудня Верховна Рада України прийняла Закон України «Про Вищу раду правосуддя», внісши зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» в частині розширення кола осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу. Тож найближчим часом коло осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, суттєво розшириться за рахунок надання такого права найбільш незахищеним суспільним групам.

Насамперед – це внутрішньо переміщені особи та особи, які претендують на отримання такого статусу, а також особи, які претендують на отримання статусу ветерана війни,у тому числі учасника бойових дій. Крім того, безоплатна вторинна правова допомога ветеранам війни, у тому числі учасникам бойових дій, іншим особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», надаватиметься не лише з питань їх соціального захисту, як це було дотепер, а з будь-яких питань.

Також суттєво підвищується поріг малозабезпеченості для отримання доступу до безоплатної вторинної правової допомоги:

по-перше, враховуватиметься середньомісячний дохід особи, а не середньомісячний сукупний дохід сім’ї, як це було дотепер;
по-друге, особа матиме право, якщо її дохід не перевищує двох прожиткових мінімумів;
по-третє, інвалід матиме право, якщо отримує пенсію або соціальну допомогу у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб (а не якщо цей розмір є меншим двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, як це було дотепер).

Це стало можливим завдяки тому, що сьогодні Верховна Рада України внесла такі зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» (Відомості Верховної Ради України, 2011, № 51, ст. 577):

«У частині першій статті 14:

а) пункт 1 викласти у такій редакції:

«1) особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, а також інваліди, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб – на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону»;

б) доповнити новими пунктами 2ˡ і 2² такого змісту:

«2ˡ) внутрішньо переміщені особи – на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону;

«2²) громадяни України, які звернулися із заявою про взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб, – на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону, з питань, пов’язаних з отриманням довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, до моменту отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи»;

в) у пункті 9 слова «на правові послуги, передбачені пунктами 1– 3 частини другої статті 13 цього Закону, стосовно питань, пов’язаних з їх соціальним захистом» замінити словами «на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону»;

г) доповнити новим пунктом 9ˡ такого змісту:

«9ˡ) особи, які перебувають під юрисдикцією України і звернулися для отримання статусу особи, на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», – на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону, – до моменту прийняття рішення про надання такого статусу».

«Координаційний центр з надання правової допомоги дякує народним депутатам України Ігорю Алексеєву, Андрію Помазанову та Русланові Сидоровичу, депутатській фракції «Народний фронт», Комітетові з питань правової політики і правосуддя за внесення та підтримку відповідної поправки (988) до тексту проекту Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (реєстраційний номер 5180 від 23.09.2016), прийнятого Верховною Радою України у першому читанні 03.11.2016, у другому читанні та в цілому в редакції Комітету (тобто з урахуванням даної поправки) 21.12.2016. Також дякуємо Кабінету Міністрів України, Міністерству юстиції України, Міністерству фінансів України та Міністерству економічного розвитку і торгівлі за принципову підтримку прийнятих змін», - директор Координаційного центру Андрій Вишневський.

ЗУ «Про вищу раду правосуддя» набере чинності з дня його опублікування.

Процедура безкоштовного отримання земельної ділянки

З моменту відкриття Благовіщенського бюро правової допомоги за безоплатною правовою допомогою звернулось 175 громадян за такими категоріями питань: соціальне забезпечення, спадкове, сімейне, медичне, трудове, адміністративне, земельне, договірне, житлове, інше цивільне, податкове право, виконання судових рішень, з питань кримінального та кримінально-процесуального права.

В результаті, 6 громадян скористалися послугами адвоката для звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

За статистикою звернень, найбільш актуальними були питання з приводу процедури безкоштовного отримання земельної ділянки із земель державної та комунальної власності, а також державної реєстрації земельної ділянки.

Тому, працівники Бюро надають наступні рекомендації та роз’яснення.

Відповідно до статті 121 Земельного кодексу України кожен громадянин України має право на безоплатне отримання земельної ділянки із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство;
для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;
для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;
для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;
для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;
для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Слід зазначити, що Земельний кодекс України встановлює, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах зазначених норм, провадиться один раз по кожному виду використання.

Для того, щоб безоплатно отримати земельну ділянку, громадянину України необхідно здійснити наступні дії:

По-перше, зв'язатися з органом, уповноваженим здійснювати розпорядження земельними ділянками державної або комунальної власності, із заявою про безоплатне надання земельної ділянки у власність.

Таким органом щодо земель комунальної власності, переважно розташовані в межах населених пунктів, є відповідна сільська, селищна, міська рада, а щодо земель державної власності, які, як правило, розташовані за межами населених пунктів, є:

при наданні земельних ділянок для ведення садівництва або особистого селянського господарства - Головне управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в області,
при наданні земельних ділянок в інших випадках - райдержадміністрація.

До клопотання потрібно додати:

викопіювання з кадастрової карти (плану) (його можна замовити в районному (міському) управлінні земельних ресурсів) або інші графічні матеріали, на яких слід відзначити бажане місце розташування земельної ділянки;
погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства);
копію документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України).

За результатами розгляду звернення, уповноважений орган повинен прийняти рішення про надання Вам дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати відмову у його наданні.

Важливо, що рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідним органом влади має бути прийнято в місячний термін.

Рішення про відмову у наданні Вам дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки має бути мотивовано.

Підставами відмови відповідно до статті 118 Земельного кодексу України можуть бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів.

По-друге, замовити в землевпорядній організації виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Після виготовлення та погодження документації із землеустрою та погодження її у відповідності до вимог земельного законодавства, вам слід звернутися до державного кадастрового реєстратора в територіальному (районному, міському) органі Держгеокадастру України із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки.

Якщо інше не передбачено договором про розроблення проекту, в цей орган має звертатися землевпорядна організація.

Представлена заява протягом 14 днів розглядається державним кадастровим реєстратором територіального органу Держгеокадастру в районі (місті), за результатом чого, в разі, якщо подані документи складені правильно, а межі ділянки не порушують меж вже зареєстрованих ділянок, державний кадастровий реєстратор реєструє земельну ділянку в Державному земельному кадастрі і видає Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку із зазначенням у ньому кадастрового номера.

По-третє, потрібно подати до органу, уповноваженого розпоряджатися земельною ділянкою, клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Орган, уповноважений розпоряджатися земельною ділянкою, повинен прийняти рішення про затвердження проекту і звернутися до державних реєстраторів за місцезнаходженням земельної ділянки із заявою про державну реєстрацію права власності держави або територіальної громади на земельну ділянку.

За додатковою інформацією можна звернутись до Голованівського МЦ з надання БВПД за адресою:

смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1, тел. (093) , (068) 834-77-45

До Благовіщенського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою:

м. Благовіщенське, вул. О. Гуменюка, 8а (приміщення державної казначейської служби), тел. (05259) 2-26-41, (098) 603-50-86

Інформацію підготувала: Наталя Радоуцька, головний спеціаліст Благовіщенського бюро правової допомоги.