Для інформування підприємців району про законодавчі процеси у сфері податкового законодавства інформуємо:
Комітет підприємців малого та середнього бізнесу при Торгово-промисловій палаті України на своєму засіданні 2 липня ц.р. розглянув зауваження і пропозиції до прийнятого 17 червня ц.р. в першому читанні проекту Податкового кодексу України, що надійшли від представників ділових кіл – членів Палати. Враховуючи вищезазначені пропозиції, а також беручи до уваги висновки експертів, Комітет ухвалив ряд зауважень, які запропонував узяти до відома при підготовці зазначеного законопроекту до другого читання.
Зауваження і пропозиції
до проекту Податкового кодексу України,
схваленого Верховною Радою України
у першому читанні 17 червня ц.р.
Проект Податкового кодексу України – важливий етап у забезпеченні стабільності та прогнозованості державної політики в галузі оподаткування.
З метою створення умов для підвищення мотивації підприємницьких кіл, стимулювання підйому економічної активності, підтримання прагнення
до успіху, сприяння започаткуванню підприємницької діяльності при доопрацюванні до другого читання проекту Податкового кодексу вважаємо
за необхідне врахувати наступне.
1. Термінологія. Законопроект (п. 16.2 розділу 1) вперше в законодавстві України запроваджує різне визначення одного і того ж терміну в
одному законі (в розділі 1 може бути одне визначення, в інших розділах інше), не виключаючи існування третього визначення цього терміну
в інших законах. Це призведе до великої кількості конфліктних ситуацій, утруднить практичне застосування Кодексу.
Пропонується:
- пункт 16.2 розділу 1 виключити,
- визначення термінів, які застосовуються в інших галузях права, зокрема Цивільним та Господарським кодексами України, іншими спеціальними
законами, з проекту Податкового кодексу вилучити;
- всі визначення термінів, які стосуються податкового законодавства, викласти в статті 16 розділу 1 законопроекту, виключивши їх з інших
розділів.
2. Нумерація статей. В законопроекті застосовується окрема нумерація статей в кожному розділі. Такий підхід є не тільки незручним в
користуванні, але й може бути джерелом помилок в документах, які містять посилання на окремі норми Податкового кодексу.
Пропонується встановити єдину наскрізну нумерацію статей в усьому законопроекті.
3. Відповідальність. Пропонується зосередити в одному окремому розділі всі норми, які стосуються відповідальності платників податків,
податкових агентів, посадових осіб податкової служби за порушення податкового законодавства.
4. Внесення змін до законів.
Прикінцевими та перехідними положеннями (Розділ ХІХ) законопроекту передбачається внесення змін до 45 Законів України. По-перше, це
створює небезпечний прецедент внесення змін і в інші (неподаткові) закони законом про оподаткування, яким є Податковий кодекс. Таким
чином, Податковий кодекс визначається як «самий законніший» закон.
По-друге. Значна частина запропонованих змін виходить за межі регулювання податкового законодавства, є недоопрацьованими фахівцями
в окремих галузях права і поспішне прийняття цих змін може призвести до непередбачуваних наслідків, в тому числі збільшення витрат з
бюджету. Зокрема, запропоновані зміни (пп.37 п. 22 розділу ХІХ) до Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних
осіб – підприємців” фактично змінюють ідеологію цього Закону. Покладення на державних реєстраторів обов’язків, які неможливо реалізувати
на практиці:
- перевірка достовірності відомостей, що надаються державному реєстратору у комплекті документів;
- дореєстраційний візит за адресою, що зазначена як місцезнаходження особи;
- отримання і аналіз необхідних даних, інформації відомостей з відповідних баз даних державних установ.
Ця норма містить у собі корупційну складову, є суттєвим бар’єром у започаткуванні бізнесу, адже поки реєстратор буде їздити з
«дореєстраційними візитами», підприємці будуть чекати прийому у реєстратора тижнями.
Потребує додаткового опрацювання доцільність внесення змін до Законів України:
- „Про Національний архівний фонд та архівні установи”;
- „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”;
- "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг";
- Цивільного та Господарського кодексів України.
Пропонується всі зміни до інших (неподаткових) законів з проекту Податкового кодексу виключити, доопрацювати з залученням фахівців у
відповідних галузях права та прийняти окремим законом «Про внесення змін до законів України у зв’язку з прийняттям Податкового кодексу».
5. Внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільного та Господарського процесуальних кодексів України.
В запропонованих у проекті Податкового кодексу змінах містяться норми, які порушують конституційні права громадян, зокрема право на захист.
Порушуються загальні засади судочинства, визначені статтею 129 Конституції України: рівність сторін у судовому процесі (якщо рішення суду
прийняте на користь податкового органу, платник податків не може його оскаржити, а податковий орган може), змагальність сторін,
забезпечення доведеності вини тощо.
Пропонується зміни доопрацювати та прийняти окремим законом.
6. Щодо необґрунтованого значного розширення повноважень працівників Податкової служби.
Пропонується привести у відповідність з вимогами статей 1,19, 22, 32, 41, 42 Конституції України.
7. Щодо необґрунтованого збільшення розміру штрафів
Пунктом 11 розділу ХІХ законопроекту встановлено:
«11. Якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум, то для цілей їх застосування використовується сума у розмірі
17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких
сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 9.1.1 пункту 9.1
статті 9 розділу ІV цього Кодексу для відповідного року.»
Таким чином, проектом Податкового кодексу запроваджується збільшення всіх штрафів за адміністративні правопорушення (не тільки за порушення податкового законодавства) з 1.01.2011 року в 27 раз.
Пропонується пункт 11 розділу ХІХ виключити.
Ми цілком підтримуємо не сприйняття підприємцями посилення запропонованим законопроектом податкового та адміністративного тиску на бізнес, необґрунтоване розширення прав податкових органів, що також повинно бути усунуто при його доопрацюванні до другого читання.